Одним із основних завдань фармацевтичної технології є вдосконалення існуючих технологічних процесів. Для українського фармацевтичного ринку використання нестандартизованої лікарської сировини не є критичним фактором, проте це робить неможливим вихід на світовий і, зокрема, європейський ринок. Зважаючи на це, запропоновано замінити сировину Eucalyptus viminalis, яка використовується у виготовленні препарату хлорофіліпт, на дозволену Європейською фармакопеєю E. globulus і довести раціональність цієї заміни. Одержаний екстракт введено до розробленого складу лікарського препарату у формі спрею, що є ефективним і зручним у використанні у разі захворювань верхніх дихальних шляхів, а також екологічно безпечним.

Розвиток фармацевтики призвів до збільшення різноманітних протигрибкових засобів (ПГЗ) на фармацевтичному ринку. З часом у мікроорганізмів розвивається резистентність до препаратів. Тому напрям досліджень ПГЗ вважають перспективним. Особливе місце займають препарати на основі лікарської рослинної сировини, такої, як часник звичайний (Allium sativum). Досліджено вплив спиртового екстракту часнику звичайного на тест-культури грибів Penicillum chryzogenum, Candida lypolitica, Aspergillus niger. Можна зазначити позитивний фунгіцидний вплив на досліджувані культури, що зумовлений наявністю комплексу біологічно активних сполук з антимікробними властивостями та їх екстракцією за умов проведення експерименту.

Бензохінон і його відновлена форма гідрохінон належать до фенольних сполук і містяться у живих організмах у вільній формі або у глікозидах. Вони є активними речовинами деяких лікарських рослин і мають фармакологічну дію на організм людини. Відповідно, їх похідні є важливими об'єктами для хімічного синтезу та розроблення нових лікарських засобів. Наведено результати структурної конструкції речовин із фрагментом бензохінону або гідрохінону та сполукою, яка містить сірку. За допомогою відповідних онлайн-програм проведено прогнозований скринінг біологічної активності та цитотоксичності похідних тіосульфонатів бензохінону та гідрохінону. Виявлено, що вони мають величезний потенціал для синтезу речовин із широким спектром біологічної активності та високим значенням імовірної активності, що обгрунтовує можливість проведення експериментальних досліджень щодо їхньої біологічної активності, зокрема протиракових.