Досліджено динамічні системи, що подані рекурентними базами правил Такагі-Сугено, які широко використовуються для багатьох застосувань. Розглянуто умови, за яких рекурентна база правил може реконструювати хаотичні бітові послідовності. Для досягнення цієї мети використано так зване "зворотне хаотичне відображення".

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.421.11

Рубрики:

Реакції, які викликаються протонами і антипротонами < Реакції, які викликані окремими частинками >

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано стислий опис нового S-методу для оцінки координат подій, що реєструються детектором томографічної гамма-камери. S-метод застосовує спеціальну метрику та забезпечує гамма-камері велике поле бачення. Зроблено деякі порівняння з методами, що добре відомі та широко застосовуються для оцінки координат подій, такими як підхід Ангера, метод максимальної правдоподібності та ін. Представлено результати порівняння.

Індекс рубрикатора НБУВ: В317.1

Рубрики:

Термодинаміка

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.021

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.273

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження структури "світлого" та "чорного" CVD-алмаза, що міститься у гібридному матеріалі, що представляє собою CVD-алмаз, який поміщений у полікристалічну алмазну оболонку. Визначено твердість вихідного CVD-алмаза і після його баротермічної (НРНТ) обробки. Встановлено підвищення твердості "чорного" CVD-алмаза після HPHT-обробки на 20 %. За допомогою методів електронної мікроскопії встановлено механізм з'єднання алмазної полікристалічної оболонки з поверхнею CVD-алмаза.

Індекс рубрикатора НБУВ: В376.7 + В379.271.26

Рубрики:

Вплив високого тиску

Вплив дефектів на електропровідність

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто задачу обгрунтування методів побудови моделей оптимізаційних процедур, як динамічних об'єктів, із урахуванням особливостей процедур навчання. Об'єктом дослідження є моделі динаміки процедур навчання. Мета роботи - розв'язування задач формалізації процедур навчання, розробки методів побудови математичних моделей процесів навчання, процесів пошуку оптимуму задач навчання, для оцінки динамічних процедур навчання. Процес навчання - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій того, хто навчає, та тих, кого навчають, спрямованих на забезпечення свідомого та міцного засвоєння знань, умінь, навичок. У результаті систематичного аналізу, визначені основні, базові закономірності процедур навчання. Обгрунтоване поняття "інформаційний потік", як послідовність повідомлень, що несуть інформацію, для побудови моделей взаємодій в інформаційних системах. Визначено важливу властивість інформаційного потоку - напрямок від джерела до приймача. Виділені два можливих варіанти інформаційної взаємодії об'єктів - передача та компенсація інформації. Запропоноване використання принципу оптимальності для інформаційних процесів навчання. Показано, що динаміка процесів навчання визначається характеристиками використовуваної оптимізаційної процедури. Градієнтна процедура пошуку екстремуму функції мети описується автономним рухом динамічної системи. Для строго опуклої u1092 функції мети, згідно достатніх умов оптимальності, процедура оптимізації описується динамікою автономного руху стаціонарного лінійного незв'язаного динамічного об'єкту. Вибір множника для градієнту істотно впливає на динаміку процесу, та для строго опуклої функції мети множник динамічної моделі визначає необхідну кількість кроків досягнення заданої точності. Створені моделі отримали програмну реалізацію та були досліджені на практиці при розв'язуванні задач моделювання динаміки процедур навчання в навчальному процесі кафедри інформаційних технологій Херсонського національного технічного університету. Висновки: виконані експериментальні дослідження дозволили практично підтвердити працездатність створеного математичного апарату та вважати його доцільним для застосування з метою підвищення ефективності моделювання та реалізації процедур навчання. Подальші перспективи проведених досліджень бачаться в охопленні більшої кількості видів динамічних процедур навчання, оптимізації підходів до їх програмних реалізацій, збільшенню масштабності їх охоплення підтверджувальними експериментами.

Розглянуто задачу обгрунтування методів побудови моделей того, який навчає, та тих, яких навчають, що враховують особливості їх інформаційної діяльності. Об'єкт дослідження - моделі того, який навчає, та тих, яких навчають, як учасників інформаційної взаємодії. Мета роботи - розв'язування задач концептуалізації та формалізації, орієнтованих на моделювання підсистеми того, який навчає, в рамках інформаційної технології навчання, а також на моделювання інформаційних потоків та інформаційних процедур в моделі підсистеми того, якого навчають. Ключовими складовими систем і процесів навчання є той, який навчає, та ті, яких навчають. Виділені істотні особливості інформаційної взаємодії того, який навчає, та тих, яких навчають. В основу покладене поняття інформаційного потоку, виділені специфічні властивості інформаційних потоків, характерні для процесів навчання та важливі для їх успішного перебігу. Запропоновано методи моделювання ключових компонентів системи навчання як інформаційної системи, таких як: підсистема того, який навчає, розглянута з точки зору застосування інформаційних технологій навчання; підсистема того, якого навчають, що надається під кутом зору задіяння інформаційних потоків та інформаційних процедур. Запропоновані моделі реалізовані програмно та вивчені практично в процесах навчання в підсумку відпрацювання завдань моделювання того, який навчає, та тих, яких навчають, як учасників інформаційної взаємодії. Висновки: проведений експеримент підтвердив дієвість і валідність концепцій і формалізмів, доцільність їх впровадження в інформаційні системи, процеси та технології навчання з метою підвищення ефективності процесів отримання та практичного втілення моделей інформаційної діяльності того, який навчає, та тих, яких навчають. Подальший розвиток досліджень передбачає розгляд ширшого кола аспектів інформаційної діяльності того, який навчає, та тих, яких навчають, а також відповідних експериментальних апробацій.

Однією з найважливіших технологій множинного доступу, яка використовується в сучасних мобільних телекомунікаційних системах, є технологія MC-CDMA, в якій в якості сигналів, що передаються, використовуються коефіцієнти перетворення Адамара. Незважаючи на істотні переваги технології MC-CDMA, її значним недоліком є високий пік-фактор сигналів, що передаються. Одним з найбільш ефективних методів подолання даного недоліку є використання C-кодів, кожне кодове слово яких має строго визначене значення пік-фактора. Досліджено вплив виду бінарного ортогонального перетворення на структуру і потужність C-кодів, які можуть бути побудовані на його основі. Встановлено, що клас класичних бент-послідовностей щодо матриці Адамара, побудованої за допомогою конструкції Сильвестра, є лише окремим випадком класу бінарних бент-послідовностей. Встановлено, що подібні класи бент-послідовностей існують для двох інших нееквівалентних класів матриць Адамара, а також для матриць Адамара, побудованих на основі інших досконалих алгебричних конструкцій: досконалих двійкових решіток і, власне, класичних бент-послідовностей. Так, в статті виписані алгебричні нормальні форми бент-послідовностей, побудованих щодо другої і третьої нееквівалентних матриць Адамара порядку n = 16. Проведено дослідження структури і потужностей класів бент-послідовностей, побудованих відносно матриць Адамара, синтезованих на основі досконалих двійкових решіток і класичних бент-послідовностей. Використання знайдених нових класів бент-послідовностей, а також концепції оперативної зміни робочої матриці ортогонального перетворення, дозволить отримати зменшення надмірності C-кодів, що застосовується в технології MC-CDMA при збереженні пік-фактора сигналів, що передаються на мінімальному рівні.

Розробка і впровадження криптоалгоритмів на основі функцій багатозначної логіки робить актуальною задачу поглибленого вивчення їх криптографічних властивостей, розробки ефективних критеріїв криптографічної якості компонентів, з яких вони складаються. Важливим завданням є також розробка ефективних методів синтезу високоякісних криптографічних примітивів, заснованих на функціях багатозначної логіки. Об'єкт дослідження - процеси підвищення ефективності криптоалгоритмів на основі функцій багатозначної логіки. Мета роботи - узагальнення критерію поширення помилки і суворого лавинного критерію на випадок функцій тризначної логіки. Метод. Поява криптографії на основі функцій багатозначної логіки привела до розуміння, що домінуючі сьогодні криптографічні алгоритми, засновані на двійкових алгебраїчних конструкціях, є лише окремим випадком більш загальних тенденцій. Численні дослідження показують, що використання криптографічних конструкцій на основі функцій багатозначної логіки веде до створення криптоалгоритмів, що більш повно реалізують принципи дифузії і конфузії. При цьому, найважливішим випадком функцій багатозначної логіки є 3-функції, які застосовуються також у квантовій криптографії. Ця стаття є ще одним кроком на шляху освоєння криптографічних конструкцій на основі функцій багатозначної логіки. Результати. Визначення критерія поширення було узагальнене на випадок функцій тризначної логіки. На основі критерію поширення для функцій тризначної логіки було введено визначення суворого лавинного критерію, який описує стійкість криптографічних конструкцій до атак диференціального криптоаналізу. Експериментально визначено кількість 3-функцій довжини N = 9, що задовольняють суворому лавинному критерію. Запропоновано метод, заснований на трьох конструктивних правилах, що дозволяє синтезувати повну множину з 864 S-блоків довжини N = 9, які задовольняють суворому лавинному критерію. Дана множина S-блоків є базовою для застосування конструкції Кіма, що дозволяє рекурентно збільшити довжину S-блоку до необхідного значення. Показано, що використання конструкції Кіма для збільшення довжини зберігає відповідність S-блоку суворому лавинному критерію, при цьому дозволяє отримати S-блоки з задовільними показниками нелінійності та кореляційного зв'язку векторів виходу і входу. Висновки: найважливіший критерій криптографічної якості, який показує стійкість криптоалгоритму до атак диференціального криптоаналізу - критерій поширення помилки узагальнено на випадок 3-функцій. Показано існування 3-функцій довжини N = 9, що задовольняють суворому лавинному критерію, а також знайдено їх повну множину. На основі запропонованого конструктивного методу синтезовано повну множину S-блоків довжини N = 9, які задовольняють суворому лавинному критерію. Показано, що для рекурентного збільшення довжини S-блоків на основі функцій багатозначної логіки може бути застосована схема Кіма. В якості актуального напрямку продовження проведених досліджень можна зазначити побудову регулярних і конструктивних методів синтезу повних множин 3-функцій та S-блоків довжин N = 27, 81, 243..., які відповідають суворому лавинному критерію.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.403

Рубрики:

Шифрування даних

Шифр НБУВ: Ж16683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Однією з найважливіших технологій множинного доступу, яка використовується в сучасних мобільних телекомунікаційних системах, є технологія MC-CDMA, в якій в якості сигналів, що передаються, використовуються коефіцієнти перетворення Адамара. Незважаючи на істотні переваги технології MC-CDMA, її значним недоліком є високий пік-фактор сигналів, що передаються. Одним з найбільш ефективних методів подолання даного недоліку є використання C-кодів, кожне кодове слово яких має строго визначене значення пік-фактора. Досліджено вплив виду бінарного ортогонального перетворення на структуру і потужність C-кодів, які можуть бути побудовані на його основі. Встановлено, що клас класичних бент-послідовностей щодо матриці Адамара, побудованої за допомогою конструкції Сильвестра, є лише окремим випадком класу бінарних бент-послідовностей. Встановлено, що подібні класи бент-послідовностей існують для двох інших нееквівалентних класів матриць Адамара, а також для матриць Адамара, побудованих на основі інших досконалих алгебричних конструкцій: досконалих двійкових решіток і, власне, класичних бент-послідовностей. Так, в статті виписані алгебричні нормальні форми бент-послідовностей, побудованих щодо другої і третьої нееквівалентних матриць Адамара порядку n = 16. Проведено дослідження структури і потужностей класів бент-послідовностей, побудованих відносно матриць Адамара, синтезованих на основі досконалих двійкових решіток і класичних бент-послідовностей. Використання знайдених нових класів бент-послідовностей, а також концепції оперативної зміни робочої матриці ортогонального перетворення, дозволить отримати зменшення надмірності C-кодів, що застосовується в технології MC-CDMA при збереженні пік-фактора сигналів, що передаються на мінімальному рівні.

Розробка і впровадження криптоалгоритмів на основі функцій багатозначної логіки робить актуальною задачу поглибленого вивчення їх криптографічних властивостей, розробки ефективних критеріїв криптографічної якості компонентів, з яких вони складаються. Важливим завданням є також розробка ефективних методів синтезу високоякісних криптографічних примітивів, заснованих на функціях багатозначної логіки. Об'єкт дослідження - процеси підвищення ефективності криптоалгоритмів на основі функцій багатозначної логіки. Мета роботи - узагальнення критерію поширення помилки і суворого лавинного критерію на випадок функцій тризначної логіки. Метод. Поява криптографії на основі функцій багатозначної логіки привела до розуміння, що домінуючі сьогодні криптографічні алгоритми, засновані на двійкових алгебраїчних конструкціях, є лише окремим випадком більш загальних тенденцій. Численні дослідження показують, що використання криптографічних конструкцій на основі функцій багатозначної логіки веде до створення криптоалгоритмів, що більш повно реалізують принципи дифузії і конфузії. При цьому, найважливішим випадком функцій багатозначної логіки є 3-функції, які застосовуються також у квантовій криптографії. Ця стаття є ще одним кроком на шляху освоєння криптографічних конструкцій на основі функцій багатозначної логіки. Результати. Визначення критерія поширення було узагальнене на випадок функцій тризначної логіки. На основі критерію поширення для функцій тризначної логіки було введено визначення суворого лавинного критерію, який описує стійкість криптографічних конструкцій до атак диференціального криптоаналізу. Експериментально визначено кількість 3-функцій довжини N = 9, що задовольняють суворому лавинному критерію. Запропоновано метод, заснований на трьох конструктивних правилах, що дозволяє синтезувати повну множину з 864 S-блоків довжини N = 9, які задовольняють суворому лавинному критерію. Дана множина S-блоків є базовою для застосування конструкції Кіма, що дозволяє рекурентно збільшити довжину S-блоку до необхідного значення. Показано, що використання конструкції Кіма для збільшення довжини зберігає відповідність S-блоку суворому лавинному критерію, при цьому дозволяє отримати S-блоки з задовільними показниками нелінійності та кореляційного зв'язку векторів виходу і входу. Висновки: найважливіший критерій криптографічної якості, який показує стійкість криптоалгоритму до атак диференціального криптоаналізу - критерій поширення помилки узагальнено на випадок 3-функцій. Показано існування 3-функцій довжини N = 9, що задовольняють суворому лавинному критерію, а також знайдено їх повну множину. На основі запропонованого конструктивного методу синтезовано повну множину S-блоків довжини N = 9, які задовольняють суворому лавинному критерію. Показано, що для рекурентного збільшення довжини S-блоків на основі функцій багатозначної логіки може бути застосована схема Кіма. В якості актуального напрямку продовження проведених досліджень можна зазначити побудову регулярних і конструктивних методів синтезу повних множин 3-функцій та S-блоків довжин N = 27, 81, 243..., які відповідають суворому лавинному критерію.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.403

Рубрики:

Шифрування даних

Шифр НБУВ: Ж16683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.403

Рубрики:

Шифрування даних

Шифр НБУВ: Ж100666 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвиток, а також ширше практичне застосування сучасної стеганографії призводить до необхідності створення стеганографічних методів з множинним доступом, які могли б забезпечити одночасну передачу і розділення у стеганографічному каналі інформації від декількох користувачів. Відомі на сьогоднішній день стеганографічні методи з множинним доступом засновані на технології MC-CDMA і не показують, як саме має відбуватися вбудовування та вилучення додаткової інформації. Мета статті - розробка стеганографічного методу з множинним доступом на основі кодового управління та частотних розстановок. Поставлена мета була досягнута за рахунок розробки стеганографічного методу з кодовим управлінням та застосуванням частотних розстановок на основі двічі циклічних кодів Ріда-Соломона над полями Галуа GF(q), що забезпечує роздільне вбудовування інформації кожним користувачем у будь-який зручний для нього час з використанням особистої частотної розстановки. При цьому частотні розстановки запропоновано будувати за допомогою РС-кодів над полями GF(5) і GF(13). Досліджено характеристики розробленого методу, в рамках чого показано, що PSNR результуючого стеганоповідомлення залежить від кількості користувачів, що одночасно передають інформацію через стеганографічний канал. При кількості одночасно працюючих абонентів N 8, значення PSNR залишаються на допустимому рівні. Під час роботи запропонованого стеганографічного методу виявлено виникнення внутрішньосистемних перешкод у стеганографічному каналі при кількості абонентів N >> q, що одночасно передають інформацію, однак при використанні частотних розстановок на основі РС-коду над полем GF(13), їх вплив є несуттєвим при практично обгрунтованій кількості каналів, що розділяються. Розроблений стеганографічний метод є раціональним рішенням у разі необхідності організації стеганографічного каналу з множинним доступом і може забезпечити гнучкий розподіл ресурсів: роботу потрібної кількості абонентів із заданою пропускною здатністю та необхідною надійністю сприйняття.

Вирішення низки завдань із застосуванням стеганографії вимагає організації множинного доступу до стеганографічного каналу передачі інформації. При цьому існуючі розробки мають на увазі використання технології MC-CDMA, яка характеризується строго регламентованою кількістю каналів, що розділяються, вимагає одночасного вбудовування інформації від усіх абонентів, а також є дезінтегрованою із застосованим стеганографічним алгоритмом. Розроблено повноцінний стеганографічний метод з множинним доступом, заснований на застосуванні частотно-просторових матриць - кожному користувачеві виділяються дві кодові ознаки: частотна і просторова, на основі яких відбувається генерація кодових слів, що застосовуються для передачі інформації. Загальна кількість абонентів, зареєстрованих у працюючій на основі запропонованого стеганографічного методу системі, може досягати J = 4800, у той час як загальна кількість абонентів, що одночасно передають інформацію, може досягати значення N = 100 при практично прийнятних параметрах системи. При цьому вбудовування інформації абонентами відбувається незалежно один від одного в будь-який зручний для них час. Для забезпечення найбільшої кількості абонентів, що одночасно працюють, а також з метою мінімізації рівня внутрішньосистемних перешкод, запропоновано S-код просторових розстановок, а також F-код частотних розстановок на основі коду Ріда-Соломона. Розроблений стеганографічний метод з множинним доступом характеризується гнучкістю в розподілі ресурсів стеганоканалу: у разі необхідності пропускну спроможність стеганоканалу може бути збільшено зі зменшенням значень PSNR, або ж, навпаки, може бути збільшена надійність сприйняття стеганоповідомлення за рахунок зменшення кількості абонентів, що одночасно працюють.