Досліджено нестаціонарне розсіяння електромагнітних хвиль в анізотропному шаруватому середовищі з просторовою та часовою дисперсією. Анізотропне середовище описано матеріальними рівняннями типу часової згортки з ядрами сприйнятливості, які є тензорами другого рангу. Запропоновано та числово досліджено модель широкосмугового поглинаючого покриття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*444*721 + Е422.382.11*44

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.028-52

Рубрики:

Пресенільні (інволюційні) і сенільні психози. Старече недоумство

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - збільшити накопичення бутанолу з біомаси дротоподібного проса Panicum virgatum L. з використанням штамів-продуцентів, виділених із грунтів і мулів озер Києва. Об'єктами дослідження слугували штами Clostridium acetobutylicum ІМВ В-7407 (IFBG C6H), C. acetobutylicum IFBG C6H 5М та C. tyrobutyricum IFBG C4B із "Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології" ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України. Концентрацію спиртів на стадії синтезу розчинників визначали, застосовуючи газову хроматографію. Для визначення впливу попередників на накопичення бутанолу в процесі культивування використовували масляну, молочну та оцтову кислоти. Оптимізація технологічних параметрів з урахуванням потреб культур дала змогу підвищити вихід цільового продукту на 20 та 50 % у вихідного та мутантного штамів, відповідно. Використання в процесі культивування попередників (зокрема молочної, масляної та оцтової кислоти) підвищувало кінцеву концентрацію бутанолу в 1,7 раза. З метою оптимізації процесу було проведено дослідження з використанням ацетоно-бутилової барди. Застосування ацетоно-бутилової барди в концентрації до 60 % не впливало на синтез бутанолу штамом C. acetobutylicum IFBG C6H 5М. Зі зростанням концентрації барди накопичення бутанолу зменшувалось. Збільшення накопичення цільового продукту (бутанолу) майже вдвічі досягали, використовуючи двoстадійну ферментацію та/або попередники синтезу. Показано можливість використання в процесі культивування ацетоно-бутилової барди. Як результат було досягнуто зменшення масової частки відходів.

На базі мікроскопічної моделі самоузгодженого поля побудовано термодинаміку системи багатьох фермі-частинок за скінченних температур з урахуванням тричастинкових взаємодій та одержано рівняння руху квазічастинок. Показано, що дельтаподібна тричастинкова взаємодія не дає внеску в самоузгоджене поле, і для опису тричастинкових сил слід враховувати їх нелокальність. Розглянуто просторовооднорідну систему і в межах розвиненого мікроскопічного підходу одержано загальні формули для ефективної маси ферміону та рівняння стану системи з урахуванням внеску тричастинкових взаємодій. Для потенціалу типу "напівпрозорої сфери" за нуля температур числово розраховано ефективну масу та тиск. Знайдено розвинення ефективної маси та тиску за ступенями щільності. Показано, що за врахування тільки парних сил, взаємодія, що має характер відштовхування, зменшує ефективну масу квазічастинки у порівнянні з масою вільної частинки, а у разі притягання - збільшує. Розглянуто питання термодинамічної стійкості фермі-системи і показано, що тричастинкова взаємодія, яка має характер відштовхування, розширює область стійкості системи з міжчастинковим парним притяганням. Розраховано енергетичний спектр квазічастинки з урахуванням тричастинкових сил.

Мета дослідження - вивчення впливу ліпосомної форми куркуміну на активність ангіотензинперетворювального ензиму, цитокіни та мнестичні властивості щурів з експериментальною хворобою Альцгеймера. У тварин з інтрагіпокампальним уведенням А beta42_Human застосовували назальну терапію ліпосомною формою куркуміну. Реєстрували концентрацію цитокінів і активність ангіотензинперетворювального ензиму у відділах головного мозку (лобно-фронтальна кора і гіпокамп) та сироватці крові, а також показники умовно-рефлекторної реакції уникнення. У результаті терапії куркуміном встановлено пригнічення активності цитокінів, ангіотензинперетворювального ензиму та відновлення мнестичних показників у щурів із хворобою Альцгеймера. Назальна терапія ліпосомної форми куркуміну мала наслідком зменшення активності ангіотензинперетворювального ензиму й антицитокінового ефекту у цільових відділах головного мозку (лобно-фронтальна кора і гіпокамп), що сприяло відновленню мнестичних властивостей і пам'яті щурів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.61 + Р281.7/9

Рубрики:

Запалення

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.028

Рубрики:

Пресенільні (інволюційні) і сенільні психози. Старече недоумство

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення стабільності ліпосом залежно від жирнокислотного складу лецитину та есенціальних фосфоліпідів соняшнику. За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії визначено умови розподілення фосфоліпідів соняшнику і розроблено методику кількісного виявлення фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну і фосфатидилінозитолу в нормальнофазному режимі за зовнішніми стандартами та порядком їх виходу. Ідентифіковано фосфоліпідний склад лецитину соняшнику та визначено жирнокислотний склад фосфоліпідів за допомогою методу тандемної мас-спектрометрії. Встановлено наявність у складі ліпосом антиоксиданту alpha-токоферолу, що є умовою збереження їх стабільності. Мембранопротекторний ефект alpha-токоферолу пов'язаний з його участю в організації структури мембран через пряму взаємодію його бічного ізодентального ланцюга з поліненасиченими жирними кислотами фосфоліпідів, що сприяє більш щільному пакуванню мембран мітохондрій і підвищеній стійкості до процесів пероксидного окиснення ліпідів.

Мета роботи - визначення впливу вибухового автогідролізу на лігноцелюлозну сировину (скоп, біомаса дротоподібного проса) з подальшим використанням її як субстрату для одержання біопалива - бутанолу. Для досліджень використовували штами-продуценти бутанолу, біомасу дротоподібного проса Panicum virgatum L., компоненти дротоподібного проса після автогідролізу. Паробаричну попередню обробку лігноцелюлозної сировини виконували на спеціально створеному обладнанні. Досліджено вплив вибухового автогідролізу на лігноцелюлозну сировину з використанням надалі для одержання біопалива за допомогою мікробіологічної конверсії. Проведено фракціонування лігноцелюлозної біомаси на складові компоненти після термобаричної обробки. Показано можливість застосування отриманих компонентів після оброблення лігноцелюлози вибуховим автогідролізом як субстрату для мікробіологічного синтезу бутанолу. Встановлено, що перед ферментацією продуктів автогідролізу дротоподібного проса їх необхідно додатково очищати від фурфуролу, який утворюється під час термобаричної обробки і є інгібітором розвитку мікроорганізмів. Підтверджено здатність штамів-продуцентів роду Clostridium використовувати целюлозу як субстрат у процесі ферментації. З'ясовано, що у разі використання вибухового автогідролізу для попередньої обробки скопу нагромадження бутанолу збільшилось удвічі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*871

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.213

Рубрики:

Тубулярні і цибулинні графени

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підсумувати результати власних досліджень одержання нових штамів-продуцентів бутанолу роду Clostridium, провести їх ідентифікацію за фізіолого-морфологічними і генетичними методами. Обговорено подальше вивчення характеристик і біологічних особливостей штамів, різні шляхи біотехнологічного процесу одержання бутанолу. Розглянуто методи підвищення нагромадження бутанолу штамами-продуцентами, окреслено перспективу використання хімічного мутагенезу клостридій як методу збільшення продукції бутанолу. Показано можливість використання нехарчової сировини як субстрату для культивування, проведено порівняння різних методів попередньої підготовки сировини та впливу їх на нагромадження бутанолу в культуральній рідині. Доведено суттєве збільшення нагромадження бутанолу за рахунок використання попередників синтезу як додаткових компонентів до ензиматичного середовища та застосування зворотної барди для зменшення відходів виробництва без впливу на рівень синтезу бутанолу. Подано характеристику проблеми зберігання штамів-продуцентів та визначено середовище для захисту мікроорганізмів під час ліофільного висушування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.252*72 + Е40*871

Рубрики:

Clostridium

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1Sac*736

Рубрики:

Saccharomycetaceae Сахароміцетові та інші групи дріжджів

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення сорбції поліметинових барвників різної йонності на нанографітах і вуглецевих нанотрубках. Впроваджено просту методику отримання макроскопічних кількостей нанографіту (десятки грамів) з доступного вихідного матеріалу. Виконана хімічна функціоналізація отриманого нанографіту з метою варіювання його зв'язуючих властивостей. Отримані стабільні суспензії нанографіту і його модифікованих форм у воді і органічних розчинниках. Виявлено, що катіонні, аніонні і нейтральні (мероціаніни) поліметинові барвники неефективно сорбуються поверхнею досліджуваних нанографітів. Вуглецеві нанотрубки різних типів (одно-, дво- і багатостінні) за тих самих умов утворюють стійкі асоціати з поліметиновими барвниками, що в першу чергу проявляється в зменшенні інтенсивності поглинання барвників у часі, а також у додатковій стабілізації суспензії нанотрубок. Розрахунки DFT показують, що вивчені барвники дійсно не схильні зв'язуватися з нанографітами, але можуть утворювати більш стабільні агрегати з вуглецевими нанотрубками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251*736

Рубрики:

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність інтенсифікації процесу екстрагування з застосуванням впливу хімічних реагентів на бурякову стружку. Проаналізовано застосування природних сорбентів у технологіях харчових виробництв. Розглянуто фізико-хімічні властивості цеоліту. Наведено показники, що надають можливість застосовувати природний цеоліт для додаткового очищення води та соків у виробництві цукру. Визначено ефективність використання природного цеоліту для очищення живильної води з метою підвищення технологічної якості дифузійного соку. Експериментальними дослідженнями показано, що у разі обробки цеолітом живильної води зменшується вміст загального заліза, амонію, показника перманганатної окиснюваності. Доведено, що у разі обробки цеолітом зменшується мікробне обнасінення живильної води та дифузійного соку. Експериментально встановлено, що при застосуванні цеоліту для обробки живильної води відбувається очищення дифузійного соку. Визначено ефективність видалення природним цеолітом високомолекулярних сполук, в тому числі декстрану, з дифузійного соку, отриманого у процесі перероблення цукрових буряків різної технологічної якості. Показано, що за витрат цеоліту 0,1 - 0,4 % до маси буряків, вміст високомолекулярних сполук і пектинових речовин у дифузійному соку зменшується на 30 - 40 %, а вміст декстрану відповідно на 20 - 40 %. У разі обробки цеолітом спостерігається підвищення якості очищеного соку та покращання фільтраційно-седиментаційних властивостей вапно-карбонізаційного осаду. Так, середня швидкість седиментації осаду соку I сатурації S5 хв у разі використання цеоліту для підготовки живильної води підвищується на 10 - 50 % для буряків різної технологічної якості. За результатами досліджень розроблено спосіб застосування цеоліту, що забезпечує зменшення забарвленості, підвищення чистоти очищеного соку, покращання фільтраційно-седиментаційних властивостей осаду соку I сатурації. Висока ефективність запропонованого способу виявляється у процесі перероблення сировини погіршеної якості. Таким чином, є підстави стверджувати про ефективність застосування цеоліту для підвищення якості дифузійного соку та продуктів у цукробуряковому виробництві.

Мета роботи - дослідити нагромадження бутанолу штамами-продуцентами роду Clostridium з використанням подрібненої зеленої біомаси ріпаку як субстрату. Для вивчення нагромадження бутанолу штамами-продуцентами наважку біомаси відбирали за допомогою вагового методу у діапазоні 5 - 30 г/л. Клітини осаджували за допомогою ультрацентрифугування, супернатант переганяли та визначали продукти бродіння. Наявність розчинників у культуральній рідині визначали за допомогою газової хроматографії. Найбільше накопичення бутанолу спостерігали за використання штаму Clostridium sp. ІМВ B-7570 та подрібненої біомаси ріпаку (2,3 г/л) як субстрату. Показано, що оптимальна концентрація посівного матеріалу для максимального нагромадження бутанолу з використанням біомаси ріпаку становила 10 % від об'єму ферментаційної рідини. Виявлено, що найбільше накопичення бутанолу (2,9 г/л) було за оптимізації умов культивування та концентрації 10 г/л сухої біомаси ріпаку у ферментаційному середовищі. Таким чином, проведені дослідження показали, що подрібнена біомаса ріпаку асимілювалась штамами Clostridium sp., нагромадження бутанолу залежало від штаму, кількості посівного матеріалу, концентрації та ступеня подрібнення субстрату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.028

Рубрики:

Пресенільні (інволюційні) і сенільні психози. Старече недоумство

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ