Враховуючи високу поширеність черепно-мозкової травми (ЧМТ) в судово-медичній практиці, метою дослідження було вивчення дефектів, що допускаються лікарями у випадках ЧМТ, за даними судово-медичних експертиз відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб одного з обласних бюро судово-медичної експертизи України по 2008 - 2012 рр., для запобігання помилок судово-медичних експертів в оцінці ЧМТ. Представлено дані судово-медичних експертиз потерпілих в подібних випадках, описано основні дефекти лікарів неврологів, які допускаються при діагностиці ЧМТ, оскільки провідну роль у судово-медичній оцінці відіграє правильно оформлена медична документація і обгрунтоване проведення низки клініко-діагностичних заходів, що може допомогти судово-медичним експертам у правильній оцінці ЧМТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77 + Р811.24

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Судово-медичне дослідження (експертиза) механічних пошкоджень. Судова травматологія

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експертні підсумки у різних бюро України пишуться по-різному, діяння медичного персоналу також інтерпретуються по-різному, при цьому нерідко ці підсумки протирічать один одному. При цьому суд в праві прийняти до уваги і використати як процесуальне джерело доказів (ч.2., ст. 84 КПК) будь-який Висновок експерта, не залежно від рівня експертної установи (міське, обласне, Головне бюро судово-медичної експертизи). Мета дослідження - проведення аналізу комісійних судово-медичних експертиз, що було виконано у відділі комісійних судово-медичних експертиз Київському клінічному міському бюро СМЕ за 2008 - 2015 рр. за справами щодо якості надання медичної допомоги. Одержані дані підлягали статистичній обробці стандартними методиками описової статистики. За більш детального аналізу експертиз, проведених у комісійному відділі КМКБСМЕ було виявлено наступні особливості: до комісії експертів входили тільки судово-медичні експерти, тільки вони ставили свої підписи; лікарі інших спеціальностей не були внесені до експертної комісії; за наявності відповідних питань дефекти надання медичної допомоги класифікувалися у вигляді дії та бездіяльності та оцінювалися за ступенем тяжкості. У ст. 139 та ст. 140 ККУ підкреслюється, що не ушкодження або патологічний стан, а саме дефект надання медичної допомоги повинен призвести до тяжких наслідків.

Особливості та специфіка медичної галузі ускладнюють не тільки оцінку якості та своєчасності надання медичної допомоги, але й правильність вибору методу лікування та діагностики захворювання. Кількість судово-медичних експертиз у "медичних справах" має тенденцію до збільшення, і експерти у цій справі мають труднощі з судово-медичною оцінкою медичної допомоги. Проведений судово-медичний аналіз якості надання медичної допомоги пацієнтам, які померли від гострої крововтрати, за даними судово-медичних експертиз різних судово-медичних бюро України. Вищезазначені дослідження стосувались трупів людей, які загинули внаслідок гострої крововтрати, включаючи шок (було обрано 150 із 6129). Гостра крововтрата була обрана як основна причина смерті при травмі (включаючи поєднання з шоком). При оцінці грубих дефектів медичної допомоги, які були виявлені, що вплинули на результат, 40,0 % (60) у вигляді неналежного надання (дії) були відзначені в 10 випадках (це випадок неправильного діагностування лікарями через заниження даних обстеження), дефектів у вигляді ненадання медичної допомоги (бездіяльність) - у 83,3 % (15 випадків). У статистичному аналізі дефектів у наданні медичної допомоги більшість випадків були пов'язані із затримкою надання медичної допомоги - 41,7 %. Дефекти у випадках крововтрати були за таких умов: відсутність інструментальних досліджень, медичного лікування та хірургічного втручання, відсутність медичного лікування та хірургічного втручання за показаннями (кожен з 3,3 %). При розгляді причин, що призвели до дефектів у випадках крововтрати, поодиноке заниження даних обстеження було в 16,7 % (25), поєднання причин: заниження даних обстеження разом із заниженням додаткових даних досліджень - 16,7 % (25); заниження даних обстеження у зв'язку з недбалим ставленням до пацієнта, який мав недбалий вигляд - 6,7 %. Непрофесійність медичного персоналу мала місце в 16,7 % випадках гострої кровотечі. При наданні медичної допомоги у випадках смерті від гострої крововтрати дефекти в наданні медичної допомоги допускаються досвідченими медичними працівниками в міських лікарнях (особливо великих міст України), де є належні умови для надання медичної допомоги, більш висококваліфіковані спеціалісти різного профілю та існують протоколи надання медичної допомоги при гострій крововтраті.