Запропоновано процедуру розрахунку коефіцієнта поглинання далекого інфрачервоного випромінювання композитами з дрібними металевими частинками. Розраховані спектри поглинання композита типу Pd-KCl в далекому інфрачервоному діапазоні добре узгоджуються з експериментом.

Досліджено розмірну та температурну залежності енергії поверхневого плазмонного резонансу (ППР) у сферичних наночастинках срібла, інкорпорованих у кварцову матрицю, в діапазоні розмірів 11 - 30 нм та інтервалі температур 293 - 650 K. Виявлено, що енергія ППР в досліджених наночастинках срібла залежить від розміру та температури наночастинки. У разі зменшення розміру наночастинки або збільшення її температури спостерігається червоний зсув ППР. У разі зменшення розміру наночастинки збільшується частота розсіяння вільних електронів на поверхні наночастинки, що призводить до червоного нелінійного зсуву ППР. Червоний температурний зсув є лінійним для великих наночастинок, але стає нелінійним для малих наночастинок. Показано, що теплове розширення наночастинки є причиною червоного зсуву ППР у разі збільшення температури. Виявлено, що об'ємний коефіцієнт теплового розширення залежить як від розміру наночастинки, так і від температури. Він збільшується у разі зменшення розміру наночастинки та збільшення температури.

Детально розглянуто окремі критерії оптимальних валютних зон (ОВЗ), виконання яких, як свідчить практика, є важливими у контексті подальшої валютної інтеграції України. Еволюцію розвитку критеріїв показано через узагальнення теоретичних та емпіричних здобутків теорії ОВЗ класичного й альтернативного періодів. Критичний аналіз критеріального підходу теорії ОВЗ засвідчив неоднозначність трактування та наявність різних поглядів у межах окремих критеріїв, суперечностей між теоретичними й емпіричними висновками. Показано, що окрім виконання певного набору критеріїв інтеграції для кожної країни, важливим елементом успішного функціонування валютної зони є також створення середовища для монетарних трансмісійних механізмів, фіскальних традицій, розвинутих фінансових ринків, політичної узгодженості, що буде забезпечувати умови для досягнення поставлених цілей.

Обгрунтовано доцільність переходу України від індустріальної економіки до економіки знань. В ході дослідження визначено, що освіта, наука та інновації стають джерелом розвитку економіки знань. В Україні інтелектуальний потенціал займає високі позиції в міжнародних рейтингах світу, що являється найважливішим чинником в розбудові економіки знань та конкурентоспроможності держави.

Мета роботи - дослідження впливу наночастинок діоксиду церію на проростання насіння з подальшими фізіологічними змінами у нагромадженні пластидних пігментів та фенольних сполук у тканинах проростків сосни звичайної (Pinus sylvestris). Встановлено, що короткочасне замочування насіння сосни у розчинах наночастинок діоксиду церію (2 - 4 нм) збільшувало його схожість і енергію проростання в 1,3 разу. У проростках, що одержали з шестимісячного насіння, через 14 діб після їх оброблення спостерігалося зниження вмісту хлорофілу b, фенолів та фенілаланіну. Одночасно збільшувалася концентрація каротиноїдів і флавоноїдів. Це вказує на загальне зниження активності фенілпропаноїдного синтезу. На цій підставі зроблено припущення, що наночастинки діоксиду церію, які входять у клітини насіння сосни звичайної, у подальшому беруть участь у регуляції процесів синтезу фенолів і терпеноїдів у проростках, що відповідно впливає на інтенсивність їх росту та розвитку.

Опрацьовано статистичні матеріали для оцінки бюджетних надходжень. Проаналізовано динаміку структурних змін доходів бюджетів регіонального рівня державного управління федеративних держав, а також подібність та відмінності розподілу доходів регіональних бюджетів у федеративних державах.

Визначення кількісних показників морфологічних і анатомічних ознак листкових пластинок здійснювали для дев'яти видів і сортів ломиносів (Clematis alpine "Pamela Jackman", C. macropetala "Maidwell Hall", C. integrifolia "Aljonushka", C. ispahanica "Zvezdograd", C. fargesii "Paul Farges", C. texensis "Princess Diana", C. tibetana, C. viticella та C. heracleifolia). Серед досліджених ломиносів були присутні рослини з гіпостоматичними (C. viticella, C. fargesii "Paul Farges", C. heracleifolia, С. texensis "Princess Diana", C. macropetala "Maidwell Hall", C. alpine "Pamela Jackman") та амфістоматичними листками (C. ispahanica "Zvezdograd" і C. tibetana). А також рослини з гіпостоматичні листками, які мали поодинокі продихи на адаксіальній поверхні листків (C. integrifolia "Aljonushka"). Коефіцієнт палісадності листків коливався від 27,3 % (C. alpina "Pamela Jackman") до 49,9 % (C. tibetana). Листки досліджених рослин також суттєво відрізнялися за площею, зокрема у C. integrifolia "Aljonushka" площа листкової поверхні майже у десять разів перевищувала таку у C. heracleifolia. У результаті кластерного аналізу, перший кластер був сформований C. tibetana та C. ispahanica "Zvezdograd". Ці рослини, здатні виживати в умовах різкого перепаду температур і вітряної погоди на відкритих кам'янистих ділянках. До другого кластеру увійшли C. alpina "Pamela Jackman" та C. macropetala "Maidwell Hall" - рослини, які цвітуть навесні, в період значної зміни добових температур. Порівняно невелика площа листків цих рослин може вказувати на адаптацію шляхом зменшення транспіраційної площі та парусності. Третій кластер об'єднав мезофітні рослини, які відрізняються від решти більшою загальною площею листків. Однак, до третього кластеру також увійшов культивар C. Integrifolia "Aljonushka", який відрізняється найменшою площею листкової пластинки, але має подібну морфоанатомічну будову.