Кислотніть характеризує придатність молока для первинної переробки і є одним з основних параметрів, що контролюються під час прийому на молокозаводі. Тому є важливим вчасно відокремити молоко зі зниженою кислотнстю в процесі доїння роботом. Однак технічних засобів розпізнавання та відокремлення молока зі зниженою кислотністю в молокопроводі у роботизованих системах доїння не передбачено. В результаті експериментальних досліджень встановлено лінійну залежність кислотності молока за традиційним методом Тернера від рН. Розраховано параметри основного та додаткового баків, для молока вищого гатунку та браку за кислотністю. Визначено лінійні параметри врізки в основний молокопровід робота вимірювального рН електроду та трійника з електромагнітним клапаном для автоматичного скидання нестандартного молока. На підставі експериментальних досліджень і розрахунків створено проект технічної системи для роботизованої технології доїння корів. Штатну технологію доповнено процесом автоматичного вимірювання рН молока в потоці, що реалізується за допомогою швидкодіючого транзисторного рН-ПТ електроду з вимірювальним блоком. Контроль рН молока в потоці в процесі доїння надає можливість оперативно вирішувати відразу два завдання підвищення точності оцінки якості вихідної сировини та корекції раціонів годівлі корів з метою нормування кислотності молока, необхідної для приймання молокозаводом. Тим самим виключається трудомістка операція лабораторного визначення кислотності, якщо цей показник вже виміряний у процесі доїння молока роботом. Таким чином, дане вдосконалення технології роботизованого доїння надасть можливість точніше оцінити якість сирого молока за допомогою доїльних роботів, що входять в систему машин точного тваринництва.

Розрахунок сталебетонних балок проводиться з жорстким з'єднанням бетону зі сталевою смугою. Це можливо здійснити, якщо встановити жорсткі упори, які перешкоджають зміщенню смуги відносно бетону. Зусилля, діюче на упор, кількість жорстких упорів і крок визначаються через кути повороту між двома суміжними упорами. Для визначення зусиль, діючих на жорсткі упори, та кроку необхідно спочатку визначити кут повороту між двома суміжними перерізами в межах балки. Кути повороту перерізів визначаються графоаналітичним методом. Розрахунок по деформаціям залізо- та сталебетонних балок виконується за наведеними жорсткостями поперечних перерізів. У ході вибору кроку жорстких упорів та їх кількості необхідно прагнути оптимізувати конструкцію сталебетонних балок. Оптимізація полягає в тому, щоб максимальні напруження в сталевій смузі дорівнювали її граничному значенню, а зусилля, діюче в упорах, та крок упорів були однаковими. Для того, щоб зусилля в кожному упорі були однаковими, необхідно нульову ділянку робити меншу за інші. В ході досліджень розроблено алгоритм підбору кількості, кроку жорстких упорів і зусиль у них. Підбір проведено по завданим характеристикам використаних матеріалів, діючого зовнішнього навантаження, довжині балки, звісним розмірам поперечних перерізів бетону та сталевої смуги. У цьому випадку зусилля в усіх упорах є однаковими, крок упорів, окрім нульової ділянки, постійним, максимальне зусилля в сталевій смузі, виникаюче в середині прольоту, не перевищує граничного значення, отриманого за розрахунком. Наведений алгоритм надає можливість проводити розрахунок жорстких упорів за завданого значення зусиль, що діють на них за існуючого навантаження.

Кількість соматичних клітин у молоці корів впливає на якісні показники, гатунок і безпечність. Рівень в молоці соматичних клітин залежить від стану вим'я у тварин. Тому важливим є вчасно проводити діагностику корів на субклінічний мастит і профілактувати його виникнення. В результаті проведених досліджень визначено гістологічний спектр соматичних клітин у корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментально доведено, що мікроорганізми, виділені з шкіри вим'я корів, ідентичні мікрофлорі, яка викликає у корів захворювання на субклінічний мастит. У результаті проведених досліджень встановлено спосіб передачі збудників маститної інфекції через гуму молочних стаканів доїльного обладнання. Також визначений спектр збудників субклінічного маститу та розроблено схему профілактики захворювання і запобігання його поширенню серед дійного стада. В результаті експериментальних досліджень доведено ефективність використання швидкого маститного тесту, який надає змогу своєчасно виділити з стада корів із неякісним молоком. Поява кетонових тіл у молоці підвищує його кислотність і знижує якість молока. Показник кислотності характеризує харчову цінність молока та контролюється під час прийому на молоказавод. У цьому випадку господарство втрачає гроші на зниженні сортності молока. Експериментально розроблено спосіб профілактики та лікування кетозу у корів на основі хелатів металів за рахунок покращання обмінних процесів у рубці корів. У результаті проведених досліджень встановлено взаємозв'язок між станом мікрофлори рубця та виникнення ацетонемії у корів. Таким чином, запропоновані заходи надають можливість підвищити якість і безпечність молока корів шляхом зменшення кількості тварин у стаді з ознаками маститу та кетозу.

Викладено результати досліджень, що пов'язані з вивченням зміни якісних показників і технологічних властивості м'яса та сала свиней за умов різного складу раціонів, а саме з додаванням свинцю та кадмію (сумісно та окремо) в дозі 20 гранично допустимих концентрацій. Надано оцінку ефективності захисного технологічного прийому (згодовування експериментальної рослинної добавки) у разі одночасного надходження з раціоном важких металів (ВМ), з метою відновлення якості продукції свинарства. Встановлено, що свинець і кадмій як за сумісного, так і окремого надходження в організм молодняка свиней з кормом, мали негативний вплив на харчову та біологічну цінність свинини та її технологічні властивості. Під їх дією знижувалась калорійність м'яса, утримання в ньому білку, жиру, сухих речовин, у цьому разі найсуттєвіші зміни спостерігалися у тварин IV групи, де свинець і кадмій надходив разом. Активна кислотність м'яса та її вологоутримувальна здатність тварин всіх груп знаходились в межах норми. Однак у тварин, які отримували з раціоном підвищені дози ВМ, рН м'яса дещо змінювалось в бік нейтрального середовища (рН - 5,3 - 5,5, за контролю рН - 5,1), вологоутримувальна здатність м'яса дослідних тварин коливалась від 55,1 до 56,5 % (контроль - 55,1 %). Під впливом різних за складом раціонів відбувались зміни якісних показників сала дослідних свиней, у цьому випадку достовірно знижувався відсоток сухої речовини (до 2,84 %) і жиру (до 2,79 %) у порівнянні з контролем. Згодовування тваринам разом із раціоном, що містив ВМ, експериментальної рослинної добавки, сприяло покращанню калорійності м'яса (до 19,4 %), сухої речовини (до 9,4 %), білково-якісного показника (до 5,9 %) у порівнянні з тваринами, що отримували з раціоном ВМ, але без застосування цього технологічного прийому. Цей технологічний прийом сприяв також покращанню якісних показників сала тварин. А саме, відмічалось збільшення % сухої речовини (від 0,4 до 2,5 %), жиру (від 0,7 до 3,2 %) і зменшення клітинних оболонок у салі (від 8,6 до 25 %) у порівнянні з показниками тварин II - IV груп і наближення їх до показників контролю.

У ході дослідження бетонів у тваринницьких приміщеннях виявлено ознаки корозії та руйнування бетонних підлог і стін. Експериментальними дослідженнями встановлено основні критичні моменти, які безпосередньо впливали на порушення цілісності бетону. У тваринницьких приміщеннях виявлено надмірну вологу; використання кислотних або лужних агресивних дезінфікувальних засобів, і наявність природних випорожнень тварин (сечу та фекалії). Для вирішення цієї проблеми запропоновано добавки - жовтий залізоокисний пігмент і рідке скло, які покращують міцністні характеристики бетону, термостійкість і зменшують проникаючу здатність. В результаті проведених досліджень доведено, що введення у бетон добавки від 0,5 до 2 % глибина проникнення хлоридів знижується у 2,8 разу, у порівнянні до контролю. Це відбувається за рахунок зменшення поглинання бетоном води у разі введення в нього добавок оксиду заліза, купруму сульфату, надоцтової кислоти та силікату натрію, які викликали зменшення пор у зразках. Запропоновано як новацію для визначення термостійкості бетону використання методу температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії (ТПД-МС), основаного на залежності виходу оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю зі зразків карбонатвміских речовин від температури нагрівання зразка. У ході проведення мікробіологічних досліджень визначено мікрогриби роду Penicillium і Fusarium та, бактерії Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa, які є причиною корозії бетону у тваринницьких приміщеннях. Ряд проведених експериментів доводить, що запропоновані добавки до бетонів (на основі жовтого залізоокисного пігменту (1,5 - 2,0 мас. %), надоцтової кислоти (0,2 - 0,3 мас. %), рідкого скла (2 - 3 мас. %) і купрум сульфату (0,5 - 1,0 мас. %)) мають протимікробні властивості та перспективи їх застосування у тваринництві.

Викладено результати досліджень, що пов'язані з вивченням зміни якісних показників і технологічних властивості м'яса та сала свиней за умов різного складу раціонів, а саме з додаванням свинцю та кадмію (сумісно та окремо) в дозі 20 гранично допустимих концентрацій. Надано оцінку ефективності захисного технологічного прийому (згодовування експериментальної рослинної добавки) у разі одночасного надходження з раціоном важких металів (ВМ), з метою відновлення якості продукції свинарства. Встановлено, що свинець і кадмій як за сумісного, так і окремого надходження в організм молодняка свиней з кормом, мали негативний вплив на харчову та біологічну цінність свинини та її технологічні властивості. Під їх дією знижувалась калорійність м'яса, утримання в ньому білку, жиру, сухих речовин, у цьому разі найсуттєвіші зміни спостерігалися у тварин IV групи, де свинець і кадмій надходив разом. Активна кислотність м'яса та її вологоутримувальна здатність тварин всіх груп знаходились в межах норми. Однак у тварин, які отримували з раціоном підвищені дози ВМ, рН м'яса дещо змінювалось в бік нейтрального середовища (рН - 5,3 - 5,5, за контролю рН - 5,1), вологоутримувальна здатність м'яса дослідних тварин коливалась від 55,1 до 56,5 % (контроль - 55,1 %). Під впливом різних за складом раціонів відбувались зміни якісних показників сала дослідних свиней, у цьому випадку достовірно знижувався відсоток сухої речовини (до 2,84 %) і жиру (до 2,79 %) у порівнянні з контролем. Згодовування тваринам разом із раціоном, що містив ВМ, експериментальної рослинної добавки, сприяло покращанню калорійності м'яса (до 19,4 %), сухої речовини (до 9,4 %), білково-якісного показника (до 5,9 %) у порівнянні з тваринами, що отримували з раціоном ВМ, але без застосування цього технологічного прийому. Цей технологічний прийом сприяв також покращанню якісних показників сала тварин. А саме, відмічалось збільшення % сухої речовини (від 0,4 до 2,5 %), жиру (від 0,7 до 3,2 %) і зменшення клітинних оболонок у салі (від 8,6 до 25 %) у порівнянні з показниками тварин II - IV груп і наближення їх до показників контролю.

У ході дослідження бетонів у тваринницьких приміщеннях виявлено ознаки корозії та руйнування бетонних підлог і стін. Експериментальними дослідженнями встановлено основні критичні моменти, які безпосередньо впливали на порушення цілісності бетону. У тваринницьких приміщеннях виявлено надмірну вологу; використання кислотних або лужних агресивних дезінфікувальних засобів, і наявність природних випорожнень тварин (сечу та фекалії). Для вирішення цієї проблеми запропоновано добавки - жовтий залізоокисний пігмент і рідке скло, які покращують міцністні характеристики бетону, термостійкість і зменшують проникаючу здатність. В результаті проведених досліджень доведено, що введення у бетон добавки від 0,5 до 2 % глибина проникнення хлоридів знижується у 2,8 разу, у порівнянні до контролю. Це відбувається за рахунок зменшення поглинання бетоном води у разі введення в нього добавок оксиду заліза, купруму сульфату, надоцтової кислоти та силікату натрію, які викликали зменшення пор у зразках. Запропоновано як новацію для визначення термостійкості бетону використання методу температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії (ТПД-МС), основаного на залежності виходу оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю зі зразків карбонатвміских речовин від температури нагрівання зразка. У ході проведення мікробіологічних досліджень визначено мікрогриби роду Penicillium і Fusarium та, бактерії Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa, які є причиною корозії бетону у тваринницьких приміщеннях. Ряд проведених експериментів доводить, що запропоновані добавки до бетонів (на основі жовтого залізоокисного пігменту (1,5 - 2,0 мас. %), надоцтової кислоти (0,2 - 0,3 мас. %), рідкого скла (2 - 3 мас. %) і купрум сульфату (0,5 - 1,0 мас. %)) мають протимікробні властивості та перспективи їх застосування у тваринництві.

Дійкова гума - важлива частина доїльного апарату, один із його ключових елементів. Це той єдиний компонент доїльної установки, який має безпосередній контакт із поверхнею вимені корів. Поряд із цим, дійкова гума - це самий навантажений компонент доїльного апарату. За час процесу доїння вона стискається та розтискається понад 400 разів. З метою максимального ефекту від використання дійкової гуми, необхідно правильно розрахувати умови її використання, своєчасно здійснювати контроль технічних параметрів. Завдання дослідження полягає у встановленні змін технічних параметрів дійкової гуми доїльних апаратів та їх впливу на експлуатаційні характеристики виробу. В ході досліджень встановлено, що працездатність всіх дійкових гум склала 1000 год, що у разі напрацювання в день 8-ми год відповідає 125 дням або 4 міс експлуатації. У разі напрацювання в 1000 год жорсткість дійкової гуми коливається в значних межах і в середньому становить: для виробів із силікону 2849,61 +- 52,23 - 3343,76 +- 51,26 Н/м; із матеріалу гумових сумішей - 2597,76 +- 78,26 - 2821,43 +- 55,24 Н/м. Коефіцієнт готовності всіх виробів становить 1. За використання електронної мікроскопії встановлено зміни внутрішньої поверхні дійкової гуми після напрацювання 125 днів/1000 год і після експлуатації протягом 250 днів/2000 год. Доведено, що змінам під час експлуатації дійкової гуми піддаються всі основні її параметри. Маса виробу змінюється на 8,5 %, глибина - на 37 %, товщина стінок - 2,5 %, а довжина розтягнення - на 27 %. Між жорсткістю дійкової гуми та інтенсивністю молоковіддачі встановлено високу позитивну кореляційну залежність (r = +0,939). Досліджені показники є важливими у визначенні працездатності та придатності дійкової гуми до використання. Проведені дослідження є реальною можливістю врахування якісних параметрів дійкової гуми доїльних апаратів під час вибору та подальшої експлуатації.

Розроблено алгоритм підбору жорстких упорів у сталебетонних балках (СББ) за дії розподіленого навантаження. Бетон зі сталевою смугою з'єднується жорстко з метою досягнення сумісної роботи бетону та сталевої смуги. Таке з'єднання в балці забезпечують жорсткі упори, які перешкоджають зусиллям зсуву в зоні контакту бетону та сталі. Зусилля визначаються через кути повороту між двома сусідніми перерізами балки. Для визначення кутів повороту використовується графоаналітичний метод визначення переміщень. Під час визначення деформацій СББ розрахунок ведеться за наведеними жорсткостями поперечних перерізів. Мета дослідження - оптимізація конструкції СББ за рахунок підбору раціональної кількості та розташування жорстких упорів. Така оптимізація надає можливість більш раціонально використовувати матеріал конструкції - бетон і сталь. Це призведе до зниження працезатрат і кількості потрібних матеріалів у процесі виробництва, монтажу та експлуатації розглянутих конструкцій. Запропонований раніше алгоритм підбору жорстких упорів у СББ за дії зосередженої сили розвинено на випадок дії рівномірно розподіленого навантаження. У разі підбору кількості жорстких упорів передбачається, що величина діючого на балку розподіленого навантаження, механічні характеристики матеріалів (сталі та бетону), а також проліт балки і розміри її поперечного перерізу відомі. На відміну від балок із зосередженою силою посередині, де зусилля змінюються за лінійним законом, в балках із рівномірно розподіленим навантаженням зусилля в сталевій смузі змінюються по квадратній параболі. Тому, хоча і було отримано однаковий крок упорів, неможливо знайти положення, за якого зусилля в усіх упорах приймають однакові значення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072-9

Рубрики:

Трактори, сільськогосподарські машини та знаряддя

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н57.01

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92 + Л95-106

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Виробництва молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92 + П60-642

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.92-1

Рубрики:

Доїльні машини. Доїльні майданчики

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ