С целью оценки возможностей геомагнитного метода при изучении активных разломов совместно с румынскими и украинскими учеными были выполнены высокоточные наземные исследования Печенежско-Каменского разлома (ПКР). Съемка позволила проследить положение ПКР под современными осадочными образованиями и получить представление о его глубинной структуре. Интерпретация выделенных вдоль профилей магнитных аномалий была выполнена с помощью двумерного численного моделирования. В соответствии с моделью, латеральные вариации намагниченности исследуемой зоны свидетельствуют о сложном геологическом строении, скрытом под молодыми осадками. Область коры с нулевой намагниченностью, которая выделена в центральной части геомагнитных профилей, проинтерпретирована с геодинамичеких позиций как пояс брекчированных пород, образованных вдоль ПКР вследствие активных перемещений по нему.

EUROBRIDGE-98: Abstracts of the Kiev (Vorsel') Workshop (Ukraine, 5-11 September 1998).

EUROBRIDGE-98: Abstracts of the Kiev (Vorsel') Workshop (Ukraine, 5-11 September 1998).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.21

Рубрики:

Постійне магнітне поле Землі (геомагнітне поле)

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вплив магнітних бур на людину стає останнім часом все цікавішим. Викладено результати досліджень змінного магнітного поля техногенного походження в різних районах мегаполісу і підземному транспорті на прикладі м. Київ. Виміри проведено в 5-ти пунктах у різних районах міста, а також у метро в обох напрямках руху поїзда. Одержана інформація показує загальну ситуацію з магнітним шумом у густонаселених містах. Як бюджетний варіант для вимірювань в метро використаний смартфон з вбудованим магнітометром.

Мета роботи - дослідити фізичні властивості порід-колекторів Семиренківського родовища (СР) Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району (НГР) Дніпровсько-Донецького авлакогену для оцінки їх фільтраційно-ємнісних властивостей, та обгрунтування зв'язку нафтогазових родовищ з джерелами локальних магнітних аномалій, які виникають при проходженні вуглеводнів. Експериментально вивчено зразки порід (циліндри), проведено вимірювання магнітної сприйнятливості на капометрі MFK1-B та визначено густину та відкриту пористість за стандартними методиками; проаналізовано та зіставлено отримані дані з геолого-тектонічними картами району досліджень. Отримано значення магнітної сприйнятливості, густини та відкритої пористості зразків порід-колекторів з 11 свердловин СР, які представлені пісковиками, алевритистими пісковиками, вапняками та алевролітами. Досліджено розподіл даних параметрів із глибиною та розраховано їх кореляційні залежності. У всіх свердловинах зафіксовано обернену кореляція між відкритою пористістю та густиною для всіх типів порід. Чітких закономірностей щодо зв'язку магнітної сприйнятливості та густини не виявлено. Використаний комплексний підхід у проведенні експериментальних досліджень у сукупності з теоретичними даними, аналізом геомагнітного поля та розломно-блоковою тектонікою надає можливість всебічно проаналізувати та пояснити сучасну нафтогазоносність Глинсько-Солохівського НГР, сформулювати критерії глибинної нафтогазоносності земної кори досліджуваного регіону, виділити вертикальні шляхи міграції вуглеводнів. Вперше для СР виконано петрофізичні дослідження порід у комплексі з аналізом магнітного поля та розломної тектоніки території, а саме отримано магнітометричні та фільтраційно-ємнісні характеристики зразків порід-колекторів, що надають змогу детальніше та комплексно вивчити вуглеводневий потенціал цього району. Отримані результати доповнюють інформацію про петрофізичні властивості гірських порід досліджуваного регіону. Для СР, на підставі наявності локальної магнітної аномалії та вузла перетину Криворізько-Крупецького та субширотного розломів, можна прогнозувати наявність "ешелонованого" газоконденсатного покладу, включно з низами осадового чохла та кристалічним фундаментом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предмет і мета роботи - складання цифрового каталогу магнітних бур в зоні Одеської магнітної аномалії для виявлення причин зміни рівня потоків випромінювання космічних радіоджерел за даними спостережень на радіотелескопі УРАН-4. Від 1987 р. та дотепер на радіотелескопі "УРАН-4" Одеської обсерваторії Радіоастрономічного інституту НАН України виконується моніторинг потоку випромінювання потужних галактичних і позагалактичних радіоджерел. Програма моніторингу включає спостереження радіогалактик 3C274, 3C405 і залишків наднових 3C144, 3C461. Зміни рівня потоків випромінювання радіоджерел визначаються станом іоносфери, зумовленим зміною космічної погоди. З 1948 р. в геомагнітній обсерваторії "Одеса" Інституту геофізики НАН України виконуються вимірювання варіацій магнітного поля Землі. Одночасно реєструються вимірювання трьох елементів магнітного поля: горизонтальна складова (H), вертикальна складова (Z) і схилення (D). За даними геомагнітної обсерваторії "Одеса" складено цифровий каталог магнітних бур для періодів моніторингу потоків потужних космічних радіоджерел, виконаного на радіотелескопі "УРАН-4". Для магнітних бур у періоди моніторингу 1987 - 1995 рр. та 2000 - 2009 рр. вказано дату і час початку та закінчення магнітної бурі, тривалість магнітної бурі, значення амплітуд трьох елементів магнітного поля, H, Z, і D, та характеристика типу магнітної бурі. Геомагнітна обсерваторія "Одеса" розташована поблизу зони магнітної аномалії. Для виявлення відмінностей у проявах геомагнітної активності, що виникають внаслідок існування магнітної аномалії, виконано порівняння геомагнітних збурень, зареєстрованих в обсерваторіях "Одеса" та "Москва" (ІЗМІРАН, Росія). Показано, що сумарна щорічна тривалість магнітних бур в Одесі більша, ніж у Москві. Це демонструє особливу роль магнітної аномалії в розвитку геомагнітних збурень. Висновок: створено цифровий каталогу магнітних бур в зоні Одеської магнітної аномалії у періоди 1987 - 1995 рр., 2000 - 2009 рр. та планується завершення роботи над повним каталогом магнітних бур, зареєстрованих в обсерваторії "Одеса" упродовж усього безперервного періоду моніторингу космічних радіоджерел на радіотелескопі УРАН-4, з метою виявлення впливу геомагнітної активності на стан іоносфери та зміну рівня потоків випромінювання космічних радіоджерел. Ці дослідження доповнено порівняльним аналізом геомагнітних даних обсерваторії і"деса" і даних інших геомагнітних обсерваторій.

Викладено результати якісного та кількісного аналізу геомагнітного поля Українських Карпат і 3D магнітного моделювання вздовж геотрансекту PANCAKE та Закарпатського прогину. Отримані результати зіставлено з розломно-блоковою тектонікою, глибинною будовою та поширенням деяких видів ендогенних рудних родовищ і скупчень вуглеводнів. Показано, що насувна північно-східна частина Карпатської дуги залягає на магнітній корі, а південно-західна - на немагнітній нижній її частині. Між Рава-Руським, Краковецьким і Передкарпатським розломами земна кора намагнічена в усьому її розрізі. Для території Закарпатського прогину вперше виділено регіональну та локальну складові геомагнітного поля, подано геолого-геофізичну характеристику і запропоновано їх тектонічну інтерпретацію. Побудовано тривимірну магнітну модель цього прогину з урахуванням намагніченості гірських порід за експериментальними даними. Детально розроблено магнітну модель верхньої частини розрізу земної кори прогину. Проаналізовано зв'язок магнітних джерел з зонами розломів, отримані результати зіставлено з глибинною будовою та поширенням рудних родовищ і скупчень вуглеводнів. Регіональне джерело з намагніченістю I = 1,0 А/м знаходиться в межах Мукачівської западини і розташовано на глибині від 6,0 до 13 км. Локальна компонента геомагнітного поля відображає магнітну неоднорідність земної кори верхніх 3 - 4 км розрізу, а також переважно вулкано-тектонічні структури і дайкові утворення Вигорлат-Гутинського пасма, Чоп-Берегівського підняття та Великодобронського підняття. Максимальні глибини залягання магнітних джерел (до 3,5 км) та їх намагніченості (1,22 А/м) характерні для структур Вигорлат-Гутинського пасма, проміжні значення глибин (2,0 - 3,0 км) та намагніченості (до 0,93 А/м) стосуються Чоп-Берегівського підняття, а мінімальні глибини (до 1,1 км) та намагніченості (до 0,7 А/м) властиві Великодобронському підняттю. Показано, що газові родовища Закарпаття приурочені до локальних додатних магнітних аномалій і локалізуються над глибинним магнітним джерелом. У межах Берегівського підняття за додатними аномаліями і магнітними джерелами виявлено штоки андезитових порфіритів і куполи андезитів сарматського віку, з якими пов'язане золоте, золото-поліметалеве і срібне зруденіння. До паннон-понтичних вулканоструктур уздовж південного підніжжя Вигорлат-Гутинської смуги тяжіє зона сурм'яного зруденіння, а з інтрузивними утвореннями дакій-румунського віку добре корелюють родовища та прояви вісмуту і ртуті.