Хвороба Альцгеймера (ХА) і хвороба Паркінсона (ХП) - найпоширеніші нейродегенеративні захворювання. Вони вражають мільйони людей у світі та спричиняють значну інвалідизацію і смертність. Останнім етапом для завершення доклінічних досліджень і найадекватнішим підходом до глибокого розуміння патофізіології цих захворювань є використання тваринних моделей. Моделювання ідіопатичних ХА та ХП потребує ін'єкції речовин, які спричиняють захворювання, з використанням стереотаксичної хірургії. Групу плацебо-хірургії, що є невід'ємним компонентом дизайну цих експериментів, використовують як контроль неспецифічних побічних ефектів, спричинених хірургічними маніпуляціями. Запалення як найчастіший неспецифічний післяопераційний феномен може по-різному виявлятися у тварин різного віку, яких використовують в експериментах. Мета дослідженння - порівняти довгострокові прозапальні ефекти плацебо-хірургічного втручання, яке зазвичай використовують для моделювання ХА та ХП, у щурів різного віку. У дослідженні використано дорослих самців щурів лінії Wistar віком 4 та 14 міс. Операція плацебо полягала у стереотаксичній унілатеральній внутрішньомозковій інфузії буферного розчину. Перед операцією тварин анестезували внутрішньочеревно кетаміном/ксилазином. Як контроль використовували інтактних тварин такого самого віку. Оцінку прозапальних ефектів плацебо-хірургії проводили за допомогою біомаркерів місцевого та системного запалення: метаболічної поляризації фагоцитів (мікроглії, периферичної крові), за рівнем C-реактивного білка у плазмі крові, а також індексів системного запалення, розрахованих за результатами дослідження гемограми. У молодих прооперованих тварин у віддалені терміни після плацебо-нейрохірургічної маніпуляції спостерігали виразні прозапальні функціональні зміни мікроглії та відсутність ознак системного запалення (протизапальний метаболічний зсув циркулюючих фагоцитів у порівнянні з групою вікового інтактного контролю). У старших інтактних тварин були наявні гематологічні та імунологічні ознаки системного запалення низького ступеня (мета-запалення). У прооперованих старших щурів зареєстрували залишкове нейрозапалення у поєднанні з виразними системними запальними реакціями (лейкоцитоз, суттєво підвищені показники індексу системної запальної відповіді (SIRI) та індексу системного імунного запалення ((SII), прозапальний метаболічний зсув фагоцитів периферичної крові) у порівнянні з інтактним контролем. Висновки: наслідки проведення плацебо-нейрохірургічних маніпуляцій у щурів залежать від віку. Мета-запалення, характерне для старших щурів, посилюється неспецифічним післяопераційним запаленням, що призводить до виразного стійкого персистентного системного запального процесу.

Aim - this study aimed to investigate the circadian rhythm of the murine peritoneal macrophage (PM) metabolic profile. The metabolic profile of PM was characterized by phagocytic activity, reactive oxygen species (ROS) generation, and by the expression of phenotypic markers, associated with a pro- and anti-inflammatory metabolic shift. Phagocytosis of FITC-labeled inactivated Staphylococcus aureus, ROS generation, CD80, CD86, and CD206 expression were estimated by flow cytometry at a regular 4h interval over the daily light-dark cycle. The phagocytic index and percentage of ROS-producing PM were found to be lower in the resting phase (ZT4) as compared to the active phase. In contrast, the level of CD86 expression was the highest in the inactive phase (ZT8). There was also a statistically significant peak in the proportion of ROS-producing PM, as well as in the level of ROS production per cell at the time of awakening (ZT12). As opposed to ROS generation, ZT12 was characterized by the lowest level of cell-surface CD206 expression. Conclusions: our results indicate that there is a circadian rhythm in functional polarization of murine PM with an anti-inflammatory activation state in the resting phase in comparison to the active phase.

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ