Розглянуто умови праці молодшого медичного персоналу (ММП)в онкологічних установах та ризики, які виникають у процесі їх трудової діяльності. Шляхом моніторингу гігієнічних умов праці встановлено, що в онкологічних установах України умови праці молодшого ММП у 80 - 85 % не відповідають вимогам охорони праці та гігієнічних норм, тому відносяться до категорії робіт зі шкідливими і небезпечними умовами. Враховуючи вищезазначене, дослідження спрямовано на забезпечення охорони здоровія ММП під час роботи з канцерогенно небезпечними препаратами (КНП) й впровадження новітніх працеохоронних методик у навчальний процес є актуальним і перспективним. Більшість протипухлинних препаратів, якими лікують онкологічних хворих, мають виражену, неселективну, токсичну дію на організм, а також мутагенний, канцерогенний вплив. Однак, такому впливу піддасться не тільки пацієнт, що проходить лікування, але і ММП, який готує, вводить і утилізує протипухлинні препарати. Тому саме ця категорія медичних працівників вимагає максимального захисту, а їх умови праці і дотримання ними вимог охорони праці на робочому місці потребують максимального контролю. Мета роботи - обгрунтування доцільності введення в навчальну програму підготовки молодших спеціалістів медичного профілю питань охорони праці під час роботи з КНП для створення безпечних умов праці. Завдання дослідження - розробити і впровадити в курс навчальної дисципліни "Охорона праці в галузі" для молодших медичних спеціалістів питань з безпеки праці під час роботи з КНП шляхом проведення навчань з охорони праці та техніки безпеки. Це надасть змогу запобігти і уникнути розвиток професійних захворювань, у тому числі професійного раку серед ММП. Впровадження для молодших медичних спеціалістів у курс навчальної дисципліни "Охорона праці в галузі" розділу охорони праці під час роботи з КНП надасть змогу знизити рівень професійного захворювання на рак і запобігти виникненню інших профпатологій серед ММП під час роботи з КОП. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка профілактичного харчування для ММП, що працює з протипухлинними препаратами; створення нових заходів та засобів індивідуального та колективного захисту від КНП.

The objective of the research was to compare Ukrainian statistics in occupational morbidity with data of other countries, to analyze the trend of the occupational hearing loss formation in Ukraine over a six-year period (2011 - 2016), to consider a modern state of sensorineural hearing loss detection and prophylaxis. A comparative analysis of occupational morbidity in Ukraine and other countries within 2011 - 2016 years was based on the data obtained from the reports of the. Social Insurance Fund of Ukraine, Statistical Collector, Eurostat, the International Labour Office, the Bureau of Labor Statistic, etc. The difference in Ukrainian and international statistics in occupational morbidity can be explained by the diversity in the surveillance systems. The sharp decline in occupational morbidity in Ukraine within 2014 - 2016 is connected neither with the improvement of prophylactic measures nor with creating better work conditions. Sensorineural hearing loss has been ranked fourth in occupational morbidity accounting for 2,5 - 4 % of professional pathology and is underestimated. Conclusions: the underestimation of occupational hearing loss in Ukraine is determined by economic and organizational reasons, scarce diagnostics during medical examinations, peculiarities of the national surveillance system. A possible solution to this problem includes but is not limited to the reduction in countless pathologies caused by a high level of unreported employment, the establishment of unified sensorineural hearing loss classification, the increase in an accuracy of noise zone determination (noise-map construction), the performance of pure-tone audiometry in extended range (9 - 16 kHz).

Короткохвильовий запис показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) був зроблений у групі гірничорятувальників (n = 18, середній вік 29 +- 1,4 років, який коливався від 22 до 44 років) до та після ліквідації змодельованої надзвичайної ситуації, організованої у вигляді змагань. Впродовж двох годин працівники використовували спеціальне рятувальне обладнання, надавали першу медичну допомогу для умовних постраждалих та виконували різноманітні тактичні завдання. Досліджувана група була поділена на 3 підгрупи відповідно до рівня стрес-індексу (SI). Проаналізовано спектральні та частотні показники ВСР, розраховано значення біологічного віку, належного біологічного віку та швидкості постаріння працівників. Показано, що переважна більшість гірничорятувальників демонструвала ознаки нервово-емоційного напруження ще до початку змагань. Емоційні та фізичні навантаження, викликані ліквідацією змодельованої надзвичайної ситуації, збільшували напруження вегетативної регуляції і призводили до її зростання наприкінці змагань. У рятувальників з середнім рівнем SI спостерігалася найбільш адекватна фізіологічна відповідь, у той час як обстежені з низьким та високим значенням цього показника були віднесені до груп ризику з дезадаптації та серцево-судинних захворювань. Біологічний вік працюючих достовірно перевищував популяційну норму і разом з SI може бути рекомендований для використання під час періодичних медичних оглядів працюючих достовірно перевищував популяційну норму і разом з SI може бути рекомендований для використання під час періодичних медичних оглядів.

Короткохвильовий запис показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) був зроблений у групі гірничорятувальників (n = 18, середній вік 29 +- 1,4 років, який коливався від 22 до 44 років) до та після ліквідації змодельованої надзвичайної ситуації, організованої у вигляді змагань. Впродовж двох годин працівники використовували спеціальне рятувальне обладнання, надавали першу медичну допомогу для умовних постраждалих та виконували різноманітні тактичні завдання. Досліджувана група була поділена на 3 підгрупи відповідно до рівня стрес-індексу (SI). Проаналізовано спектральні та частотні показники ВСР, розраховано значення біологічного віку, належного біологічного віку та швидкості постаріння працівників. Показано, що переважна більшість гірничорятувальників демонструвала ознаки нервово-емоційного напруження ще до початку змагань. Емоційні та фізичні навантаження, викликані ліквідацією змодельованої надзвичайної ситуації, збільшували напруження вегетативної регуляції і призводили до її зростання наприкінці змагань. У рятувальників з середнім рівнем SI спостерігалася найбільш адекватна фізіологічна відповідь, у той час як обстежені з низьким та високим значенням цього показника були віднесені до груп ризику з дезадаптації та серцево-судинних захворювань. Біологічний вік працюючих достовірно перевищував популяційну норму і разом з SI може бути рекомендований для використання під час періодичних медичних оглядів працюючих достовірно перевищував популяційну норму і разом з SI може бути рекомендований для використання під час періодичних медичних оглядів.

Інфразвук і низькочастотний шум (НЧШ) є шкідливими для навколишнього середовища та професійної діяльності й їхній вплив постійно зростає. Загальноприйняті й уніфіковані гігієнічні стандарти та вимоги до їхніх вимірювань відсутні й відрізняються в різних країнах. Мета дослідження - проведення аналізу даних літератури щодо оцінки професійної експозиції НЧШ та інфразвуку й порівняння рівнів НЧШ за допомогою частотного аналізу в 1/3-октавних діапазонах у діапазонах від 2 до 250 Гц на робочих місцях і в населених пунктах, аналіз суб'єктивних скарг осіб, які працюють/проживають у місцях проведення вимірювань, визначення методичних підходів до удосконалення гігієнічної оцінки НЧШ та інфразвуку. Аналітичний огляд наукометричних баз даних і нормативно-правових актів щодо регламентації НЧШ. Санітарно-гігієнічні вимірювання інфразвуку та НЧШ проводилися шумоміром Octave 110A в октавних і 1/3 октавних смугах частот з середньогеометричними частотами в діапазоні 2 - 250 Гц в офісних приміщеннях, приміщеннях антарктичної станції "Академік Вернадський", на території житлового масиву "Нова Дарниця" (м. Київ), на морських судах ДАТ "Чорноморнафтогаз" відповідно до чинних санітарних норм України. Проведено опитування 30 співробітників ДУ "Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України" щодо наявності скарг на умови праці (шум, мікроклімат, освітлення тощо). Висновки: існуючі підходи до проблеми оцінки професійного впливу інфразвуку та НЧШ поки не дозволили обгрунтувати загальноприйняті гігієнічні норми для цих фізичних факторів. Національні стандарти відрізняються від країни до країни і відрізняються один від одного встановленими межами та методами вимірювання. Більшість опублікованих статей розглядають результати вимірювань з використанням A-, C- і G-зважувальних характеристик, які не дають об'єктивної інформації про спектральні характеристики рівня небезпеки. Визнається, що подальше визначення проблеми слід починати з загального підходу. Для більш глибокої ідентифікації джерел низькочастотного шуму та для об'єктивного аналізу реакцій організму людини авторами запропоновано методологію вимірювання даних у діапазоні 1 - 500 Гц з використанням діапазону 1/3-октавних смуг, лінійної шкали та лінійного RMS, показників Min і Max рівнів його впливу.

Сьогодні велика кількість працездатного населення зосереджена на роботі в офісах. Офісні приміщення мають свої особливості, зокрема, наявність системи кондиціонування повітря. Це створює особливий мікроклімат цих приміщень і насичує повітряний простір мікрофлорою, що може викликати різноманітні реакції та патологічні стани у працівників. У повітрі та на поверхнях в офісних приміщеннях можуть бути присутні бактерії (зокрема, стафілококи та стрептококи, чи навіть Legionella pneumophila), грибки, віруси, спори бактерій і грибків. Основна небезпека в тому, що всі ці мікроорганізми при надлишковій концентрації викликають інфекційні захворювання, атипові імунні реакції, алергічні реакції, аутоімунні захворювання. Окремо слід наголосити, що особливо небезпечними в цьому плані є віруси, які під час сезонних епідеміологічних спалахів чи під час пандемії (наприклад, SARS-CoV-2) становлять підвищену небезпеку. Тому проблема визначення безпечного рівня мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень є сьогодні дуже актуальною. Як засоби профілактики і зменшення забруднення можна рекомендувати, в першу чергу, оптимізацію процесу прибирання, що дозволяє краще прибирати пил, який є основним джерелом накопичення мікрофлори, постійне обслуговування кондиціонерів і систем вентиляції з метою очищення фільтраційних систем та систем відстоювання води. і, головне, використання закритих систем (рециркуляторів) з джерелом УФ-променів, що ефективно зменшує мікробне навантаження в повітрі. Мета дослідження - з'ясувати склад мікрофлори офісних приміщень, її можливий вплив на здоров'я працюючих і методи профілактики й очищення повітряного простору. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням наукометричних баз даних, періодичних видань та публікацій і нормативно-методичних актів. Висновки: мікробіом повітря та поверхонь офісних приміщень представлений бактеріями, грибками, їхніми спорами, вірусами, які при перевищенні допустимих концентрацій створюють небезпеку для здоров'я працюючих. Натепер в Україні відсутні нормативно-методичні акти щодо регламентації та контролю мікробіому офісних приміщень.

Сьогодні існує нагальна необхідність створення нормативних актів, що регламентують рівень мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Раніше в Україні це питання не привертало таку увагу, як це сталось нині, у період пандемії COVID-19. Однак в інших країнах це є не лише об'єктом досліджень останніх 20 років, але й введено певні санітарні правила, яких роботодавець має дотримуватись. Зокрема, згідно з проведеними у Сполучених Штатах Америки (США) дослідженнями, забруднене повітря в приміщенні входить до 5 найнебезпечніших факторів для здоров'я людини. Найважливішою складовою, що визначає безпечність і придатність повітря, є його мікробіом, який може містити як патогенні мікроорганізми, так і мікроорганізми, що не будучи небезпечними можуть викликати негативні реакції організму: алергії, навантаження імунної системи тощо. Мета дослідження - провести аналіз даних літератури та нормативно-правової бази в Україні й інших країнах щодо гігієнічної регламентації мікробіологічного стану повітря офісних приміщень. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням наукометричних баз даних, санітарного законодавства розвинутих країн, періодичних видань та публікацій. Висновки: в Україні існує помітна потреба в розробці санітарно-протиепідемічних правил роботи в офісному приміщенні, що, зокрема, регламентує кількість мікроорганізмів (бактерій і грибків) у повітрі приміщення. Для вирішення цього питання дуже корисним може стати науковий і нормативно-правовий досвід ЄС, США та інших розвинених країн щодо регулювання допустимої концентрації мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Водночас дуже важливо враховувати не тільки кількісний, а й якісний склад мікробного середовища, здатного впливати на організм людини. При розробці профілактичних заходів достатньо слушним є визначення впливу мікрокліматичних умов й інших фізичних факторів на мікробіом повітря.