Індекс рубрикатора НБУВ: В368.31 + Л428.7

Рубрики:

Надпровідність. Надпровідники

Напівпровідникова і магнітна кераміка (магнетокераміка). Оксидна кераміка (кераміка чистих окислів)

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив нетрадиційної сировини рослинного походження та натуральних добавок на формування споживних властивостей кексів поліпшеного складу. Визначено та науково обгрунтовано рецептурний склад і запропоновано модельні зразки кексів на основі проведеного аналізу органолептичних, фізико-хімічних показників, харчової і біологічної цінності. Для оцінювання органолептичних показників розроблено шкалу оцінювання, враховуючи показники: смак, запах, вид у розломі, колір, поверхня, форма, консистенція з уведенням показника флейвор та побудовано профілограми зразків. На підставі проведеної органолептичної оцінки встановлено, що розроблені кекси з внесенням у рецептуру нетрадиційної сировини володіють приємними смаком, ароматом і високо оцінені дегустаційною комісією. Завдяки зміні рецептури вдалося знизити енергетичну цінність виробів на 16 - 39 ккал/100 г. Нові зразки характеризуються підвищеним вмістом білка на 18,9 - 31,8 % (кекси без начинки) та в 1,6 - 1,7 разу (кекси з начинкою), зменшенням кількості жиру на 3,1 - 20,1 % і вуглеводнів - на 4,7 - 14,9 %. Вміст незамінних амінокислот визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот Т 339. У нових виробах зріс вміст амінокислот в 1,1 - 1,9 разу у порівнянні з контрольним зразком. Жирнокислотний склад кексів визначено методом газової хроматографії на газовому хроматографі НР 6890. Співвідношення частки ненасичених жирних кислот до насичених у нових виробах зросло в 1,22 - 1,55 разу. Мінеральний склад визначено методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115 ПК. Вміст мінеральних елементів зріс у 1,1 - 2,7 разу, а вітамінів у 1,2 - 2,9 разу. На підставі отриманих даних обгрунтовано доцільність розширення асортименту борошняних кондитерських виробів новими видами кексів.

Відомо, що забруднення агроекосистем антибіотиками є актуальною проблемою сьогодення. Вплив забруднення антибіотиками на навколишнє природне середовище, здоров'я людини і тварин є мало вивченим. Антибіотики відіграють ключову роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями у людей, тварин та аквакультурі в усьому світі. Надходження дедалі більшої кількості антибіотиків у води та грунти зумовлює потенційну загрозу для всіх мікроорганізмів у цих середовищах. Забруднення навколишнього природного середовища антибіотиками є одним із чинників, що визначають формування бактеріальної резистентності. Фторхінолони - один з найбільш розповсюджених класів антибіотиків. Енрофлоксацин належить до класу антибіотиків фторхінолону, який інтенсивно використовують для лікування бактеріальних інфекцій у ветеринарії. У навколишньому природному середовищі енрофлоксацин піддається деградації за різних умов, у т.ч. шляхом фотолізу, біодеградації та окиснення мінеральними оксидами, але він не є чутливим до гідролізу. Незважаючи на ці механізми деградації, час напіврозкладу енрофлоксацину в навколишньому природному середовищі є доволі довгим. Було оцінено вплив енрофлоксацину на активність та структуру мікробіому грунту. У модельних екосистемах з різною концентрацією енрофлоксацину культивували: Lactuca sativa var. crispa, Anethum graveolens, Thymus serpillum, Mentha piperita, Calendula officinalis. Найактивніше енрофлоксацин із грунту поглинали сільськогосподарські рослини, як-от: Lactuca sativa var. crispa та Calendula officinalis. Грунт з високою концентрацією антибіотика характеризувався низьким умістом мікроорганізмів, що фіксують азот, і значною кількістю оліготрофної та спороутворювальної мікробіоти. Забруднення антибіотиками також є важливим чинником формування резистому грунту - сукупності грунтових мікроорганізмів із високим рівнем стійкості до антибіотиків. З грунту модельних агроекосистем було виділено 37 стійких до антибіотиків бактеріальних ізолятів. Встановлено, що всі ізоляти є стійкими до антибактеріальних препаратів, з яких понад 64 % були резистентними до 12 антибіотиків (майже всіх класів). В експерименті було виділено 5 бактерій, стійких до всіх тестованих антибіотиків і анаеробні бактерії: Clostridium difficile, Clostridium perfringens та аеробні бактерії: Enterococcus faecalis, Yersinia enterocolitica, Enterobacter cloacae. Усі вони є стійкими до антибіотиків, а також збудниками інфекційних хвороб, що спричиняють загрозу для здоров'я людини. Забруднення грунту антибіотиками спричиняє негативні зміни у мікробних угрупованнях і є одним із важливих чинників формування резистому грунту.

Досліджено вплив нетрадиційної сировини рослинного походження та натуральних добавок на формування споживних властивостей кексів поліпшеного складу. Визначено та науково обгрунтовано рецептурний склад і запропоновано модельні зразки кексів на основі проведеного аналізу органолептичних, фізико-хімічних показників, харчової і біологічної цінності. Для оцінювання органолептичних показників розроблено шкалу оцінювання, враховуючи показники: смак, запах, вид у розломі, колір, поверхня, форма, консистенція з уведенням показника флейвор та побудовано профілограми зразків. На підставі проведеної органолептичної оцінки встановлено, що розроблені кекси з внесенням у рецептуру нетрадиційної сировини володіють приємними смаком, ароматом і високо оцінені дегустаційною комісією. Завдяки зміні рецептури вдалося знизити енергетичну цінність виробів на 16 - 39 ккал/100 г. Нові зразки характеризуються підвищеним вмістом білка на 18,9 - 31,8 % (кекси без начинки) та в 1,6 - 1,7 разу (кекси з начинкою), зменшенням кількості жиру на 3,1 - 20,1 % і вуглеводнів - на 4,7 - 14,9 %. Вміст незамінних амінокислот визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот Т 339. У нових виробах зріс вміст амінокислот в 1,1 - 1,9 разу у порівнянні з контрольним зразком. Жирнокислотний склад кексів визначено методом газової хроматографії на газовому хроматографі НР 6890. Співвідношення частки ненасичених жирних кислот до насичених у нових виробах зросло в 1,22 - 1,55 разу. Мінеральний склад визначено методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115 ПК. Вміст мінеральних елементів зріс у 1,1 - 2,7 разу, а вітамінів у 1,2 - 2,9 разу. На підставі отриманих даних обгрунтовано доцільність розширення асортименту борошняних кондитерських виробів новими видами кексів.

Відомо, що забруднення агроекосистем антибіотиками є актуальною проблемою сьогодення. Вплив забруднення антибіотиками на навколишнє природне середовище, здоров'я людини і тварин є мало вивченим. Антибіотики відіграють ключову роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями у людей, тварин та аквакультурі в усьому світі. Надходження дедалі більшої кількості антибіотиків у води та грунти зумовлює потенційну загрозу для всіх мікроорганізмів у цих середовищах. Забруднення навколишнього природного середовища антибіотиками є одним із чинників, що визначають формування бактеріальної резистентності. Фторхінолони - один з найбільш розповсюджених класів антибіотиків. Енрофлоксацин належить до класу антибіотиків фторхінолону, який інтенсивно використовують для лікування бактеріальних інфекцій у ветеринарії. У навколишньому природному середовищі енрофлоксацин піддається деградації за різних умов, у т.ч. шляхом фотолізу, біодеградації та окиснення мінеральними оксидами, але він не є чутливим до гідролізу. Незважаючи на ці механізми деградації, час напіврозкладу енрофлоксацину в навколишньому природному середовищі є доволі довгим. Було оцінено вплив енрофлоксацину на активність та структуру мікробіому грунту. У модельних екосистемах з різною концентрацією енрофлоксацину культивували: Lactuca sativa var. crispa, Anethum graveolens, Thymus serpillum, Mentha piperita, Calendula officinalis. Найактивніше енрофлоксацин із грунту поглинали сільськогосподарські рослини, як-от: Lactuca sativa var. crispa та Calendula officinalis. Грунт з високою концентрацією антибіотика характеризувався низьким умістом мікроорганізмів, що фіксують азот, і значною кількістю оліготрофної та спороутворювальної мікробіоти. Забруднення антибіотиками також є важливим чинником формування резистому грунту - сукупності грунтових мікроорганізмів із високим рівнем стійкості до антибіотиків. З грунту модельних агроекосистем було виділено 37 стійких до антибіотиків бактеріальних ізолятів. Встановлено, що всі ізоляти є стійкими до антибактеріальних препаратів, з яких понад 64 % були резистентними до 12 антибіотиків (майже всіх класів). В експерименті було виділено 5 бактерій, стійких до всіх тестованих антибіотиків і анаеробні бактерії: Clostridium difficile, Clostridium perfringens та аеробні бактерії: Enterococcus faecalis, Yersinia enterocolitica, Enterobacter cloacae. Усі вони є стійкими до антибіотиків, а також збудниками інфекційних хвороб, що спричиняють загрозу для здоров'я людини. Забруднення грунту антибіотиками спричиняє негативні зміни у мікробних угрупованнях і є одним із важливих чинників формування резистому грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.21 + В379.226

Рубрики:

Наноструктури

Тонкі шари напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.21

Рубрики:

Наноструктури

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ