Мета: вивчення взаємозв'язку між передчасною конденсацією хромосом і схильністю клітин до злоякісної трансформації. Методи: стандартні методи цитогенетичного аналізу клітин кісткового мозку (ККМ) і культивованих нормальних і пухлинних клітин. Результати: проведено порівняльний аналіз відношення частоти виявлення клітин із передчасною конденсацією хромосом (РСС) (арешт клітин у G2/M фазі) до клітин, що діляться, в культурах іморталізованих клітин людини кровотворного походження та злоякісно трансформованих (ЗЯТ) клітин рака легені людини лінії A-549, а також у популяціях ККМ двох ліній миші: лінії BALB/c з високою схильністю до розвитку мієлом і C57BL/6, без такої схильності. Виявлено, що в популяціях ККМ мишей низькоракової лінії C57BL/6 відношення клітин із РСС до тих, що діляться, в 2 - 3 рази менше, ніж в інших досліджених клітинних популяціях. Іморталізовані та ЗЯТ клітинні лінії людини характеризувалися високою частотою присутності клітин із РСС. У клітинах сублінії A-549R, що характеризується пригніченням ознак злоякісності, цей показник є помітно нижчим, ніж у клітинах вихідної лінії A-549. Висновки: одержані дані дозволяють припустити наявність зв'язку між порушенням проходження клітинами точки перевірки під час переходу від G2 фази клітинного циклу до мітозу та підвищеною генетичною гетерогенністю їх нащадків, асоційованою зі схильністю клітин до іморталізації та злоякісної трансформації.

Досліджено особливості вегетативного статусу й адаптаційні можливості дівчат віком від 19 до 21 року залежно від їх типу саморегуляції кровообігу. Дослідження проведене на базі біологічного факультету Запорізького національного університету, м. Запоріжжя. У всіх осіб вимірювали первинні показники: частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск. На підставі отриманих даних визначали тип саморегуляції кровообігу у кожного обстеженого окремо. На підставі отриманих даних визначено тип саморегуляції кровообігу в кожного обстеженого окремо, що дало змогу сформувати три групи (особи зі серцевим, судинним і змішаним типом саморегуляції кровообігу). До схеми обстеження входив розрахунок таких показників серцево-судинної системи: середньодинамічний тиск, питомий периферичний опір, хвилинний об'єм кровообігу, серцевий індекс, ударний об'єм, зовнішня робота міокарда, індекс напруги міокарда, критерій ефективності міокарда, вегетативний індекс Кердо й адаптаційний потенціал. Результати проведених експериментів оброблено методами варіаційної статистики, а також проведено кореляційний аналіз отриманих даних. Виявлено певні відхилення щодо референтних значень аналізу середньогрупових параметрів системної гемодинаміки у студенток із різними типами регуляції кровообігу. У осіб зі змішаним і судинним типами регуляції зафіксовано, що середньодинамічний тиск перевищує верхню межу норми на 2,5 та 6,2 % відповідно. Аналіз отриманих даних щодо показників питомого периферичного опору в дівчат із різними типами саморегуляції кровообігу виявив, що у групах осіб зі змішаним і судинним типами цей показник не перевищував норму, на відміну від групи зі серцевим типом. Виявленно статистично значущі відмінності за показниками хвилинного об'єму кровообігу, серцевого індексу й ударного об'єму в дівчат із різними типами саморегуляції кровообігу. Виявлено певні тенденції середньогрупових та індивідуальних показників роботи міокарда в дівчат залежно від типу саморегуляції. Статистичну достовірність виявлено між показниками індексу напруги міокарда у дівчат із різними типами саморегуляції. У групі осіб зі змішаним типом і середньогрупові, й індивідуальні показники вегетативного індексу Кердо коливалися в межах ейтонії. Середньогрупові значення вегетативного індексу в дівчат зі судинним типом вказували на чітко виражену ваготонію. Встановлено, що найбільший відсоток усіх обстежених мають задовільну адаптацію. Найбільша кількість дівчат із задовільною адаптацією мали судинний тип саморегуляції (83,33 %) та змішаний тип (81,82 %), менший відсоток дівчат із цих груп (16,68 та 18,18 % відповідно) мали функціональне напруження механізмів адаптації. У групі зі серцевим типом майже половина (46,15 %) осіб мали функціональне напруження адаптаційних механізмів, а решта (53,85 %) - задовільну адаптацію. Таким чином, встановлені відмінності в показниках серцево-судинної системи, співвідношенні впливів на серцево-судинну систему симпатичної і парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи, а також адаптаційного потенціалу в дівчат 19 - 21 року можна віднести до компенсаторно-пристосувальних реакцій організму, зумовлених різними типами саморегуляції кровообігу.