Ключ. слова: acute myelogenous leukemia, ionizing radiation, Chernobyl accident, MLL, translocation, duplication
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-2

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264.215 Eur

Рубрики:

Chalcidoidea Хальциди

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264.215 Tor

Рубрики:

Chalcidoidea Хальциди

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.41

Рубрики:

Пухлини системи кровотворення, крові та ретикуло-ендотеліальної системи

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-2

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The aim of this study was to examine the JAK2 V617F, the G1691A allele of factor V, and the G2021OA prothrombin gene mutation status, and their predictive value for thrombosis in patients with Ph-negative myeloproliferative neoplasms (MPN) in Ukraine, with special emphasize to patient exposed to ionizing radiation due to the Chernobyl accident. There were198 patients with Ph-negative MPN included in the study. Of these, 45 patients had experienced radiation exposure due to the Chernobyl accident. The JAK2 V617F mutation, the G1691A of factor V and the G20210A of prothrombin were detected by allele-specific polymerase chain reaction. The polycythemia vera and essential thrombocythemia patients in unexposed group and Chernobyl patients were comparable in terms of the JAK2 V617F mutation prevalence with the frequency of anomaly corresponding well to the published data on unselectcd cases of these types of Ph-negative MPN. The JAK2 V617F mutation was less common on the border of statistical significance (p = 0,08) in Chernobyl primary myelofibrosis (PMF) patients than in non-exposed patients. JAK2 V617F positive patients had higher level of leukocytes (p = 0,03), hemoglobin (p = 0,04) and splenomegaly (p = 0,04) than those without mutation. The JAK2 V617F mutation was strong predictor for thrombosis in essential thrombocytemia patients (relative risk = 3,1, 95 % CI = 1,7 - 16,4, p = 0,03). In PMF, the association with thrombosis was found for the G1691A allele of factor V (p = 0,03). The risk of thrombosis associated with the inherited thrombophilia in PMF patients was 7,0-foid (95 % CI = 1,41 - 33,1, p = 0,03) higher than in polycythemia vera patients. The inherited thrombophilia increased risk of thrombotic complication 5,4-fold (95 % CI = 1,41 - 18,17, p = 0,01) in overall cohort of Ph-negative myeloproliferative neoplasms patients. This trend continued in Chernobyl patients (p = 0,02), but not in unexposed cases. Conclusions: our findings confirm previous results of other studies reporting that the JAK2 V617F mutation significantly and independently influences on a disease phenotype in Ph-negative MPN. The inherited thrombophilia is important risk factors of the thrombosis development in overall cohort primary myelofibrosis patients, and especially in disease developed following radiation exposure.

Азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal) - нова рослина, інтродукована з Північної Америки у різні регіони України. Азиміну широко вирощують у багатьох країнах Європи як цінну харчову, лікарську та декоративну рослину. За умов інтродукції в Україні адаптаційні властивості азиміни на біохімічному рівні не досліджено. Одним з важливих показників адаптації рослин є нагромадження флавоноїдів, вторинних метаболітів фенольної природи. Флавоноїди виявляють поліфункціональну дію у рослинах, беручи участь у багатьох процесах життєдіяльності, відіграють важливу роль у процесах формування репродуктивних органів та імунітету рослин. Наведено результати дослідження динаміки нагромадження флавоноїдів у культиварів та форм азиміни на півдні та півночі України на етапах найважливіших процесів життєдіяльності - у період активного росту, цвітіння, достигання плодів під час підготовки і переходу рослин до органічного спокою. Встановлено, що вміст флавоноїдів як індикатор нагромадження вторинних метаболітів, хоч і не має вирішального значення у процесі комплексної адаптації, але є показником біохімічних перетворень за специфічних екологічних умов, преадаптаційних процесів акліматизації рослин за умов інтродукції.

Проведено вивчення фенольних сполук у пагонах представників роду Cynoxylon L. у зв'язку з різкими коливаннями температури під час зимового спокою, щоб визначити реакцію на зниження температури. Аналіз одержаних даних показав, що види та форми роду Cynoxylon суттєво відрізняються за вмістом фенольних сполук у період різких коливань температур. Гістограма залежності вмісту фенольних сполук від середньодобових температур усіх досліджених видів має спільні риси та відмінності. Встановлено, що Cynoxylon japonica (Siebold & Zucc.) Nakai має велику амплітуду вмісту фенолів за зміни температури на відміну від Cynoxylon florida Raf., у якого зміна нагромадження фенолів відбувається поступово. C. japonica реагує на короткострокові зміни температури, тоді як у C. florida зміна нагромадження фенольних сполук відбувається лише під час тривалих знижень температури або потепління. Це свідчить про вищу морозостійкість C. japonica у порівнянні з C. florida.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-1

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The aim of this work was to analyze the relationship between polymorphisms of DNA repair gene XPD Lys751Gln and frequency and spectrum of chromosome aberrations in the culture of peripheral blood lymphocytes of thyroid cancer (TC) patients having been exposed to ionizing radiation due to the Chornobyl accident. XPD Lys751Gln polymorphisms were detected by polymerase chain reaction in 102 TC patients including 38 patients exposed to ionizing radiation due to Chornobyl disaster (Chornobyl recovery workers, evacuees, and the residents of contaminated areas), 64 patients without history of ionizing radiation exposure and 45 healthy residents of Ukraine as control group. In homozygous carriers of the minor allele XPD Gln751Gln, exposed to ionizing radiation, the significantly increased risk of TC (odds ratio = 3,66; p = 0,03; 95 % confidence interval 1,04 - 12,84) was found. Among evacuees and residents of contaminated areas, homozygous carriers of the minor allele variants of XPD gene were characterized by the high level of spontaneous chromosome aberrations. TC patients without history of ionizing radiation exposure, being homozygous carriers of the allele XPD Lys751Lys,had significantly reduced frequency of chromosome-type aberrations. Conclusions: the carriage of homozygous minor allele of DNA repair gene XPD Gln751Gln is a risk factor for TC in persons from Ukrainian population exposed to ionizing radiation and is associated with the increased levels of chromosomal instability. This article is a part of a Special Issue entitled "The Chornobyl Nuclear Accident: Thirty Years After".

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.6-18

Рубрики:

Інші види покриттів металів

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хальцида-фітофаг Bruchophagus robiniae був вперше виведений з насіння Robinia viscosa Ventenat в околицях Анкари (Туреччина). Наведено нові дані з біології та поширення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445 + Р569.133.1

Рубрики:

Біологія людини

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - відібрати найкращі генотипи каштана посівного (Castanea sativa Mill.) за морфологічними показниками та вивчити якісний склад і кількісний вміст летких речовин у плодах рослин з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено 28 генотипів 30-річних рослин каштана посівного насінного походження з Чехії, Карпат, Киргизстану. Вивчено морфометричні показники (маса, довжина, ширина і товщина плоду, довжина та ширина рубчика). Дослідження летких речовин проводили за методикою Черногорода та Виноградова (2006) з використанням хромато-мас-спектрометрії. Статистичний аналіз виконували за допомогою PAST 2.17. Ієрархічний кластерний аналіз подібності генотипів здійснено за індексом подібності Брей - Кертіса. Варіабельність досліджених параметрів оцінено з використанням методів описової статистики. Рівень варіабельності визначали за Stehlikova (1998). Наявність зв'язків між параметрами встановлювали за коефіцієнтом кореляції Пірсона. Виявлено варіабельність морфометричних параметрів: маса плоду - від 1,70 до 18,60 г, довжина плоду - від 8,07 до 33,39 мм, ширина плоду - від 16,34 до 40,95 мм, товщина плоду - від 9,02 до 28,70 мм, довжина рубчика - від 6,62 до 31,30 мм, ширина рубчика - від 6,50 до 19,99 мм. Величина індексу форми плодів і рубчика становила від 0,81 до 0,98 та від 1,48 до 2,03 відповідно. Під час аналізу складу та вмісту летких речовин плодів двох відібраних генотипів виявлено 74 речовини, з них ідентифіковано 27 сполук (вуглеводні, альдегіди, карбонові кислоти та їх ефіри, монотерпени, сесквитерпени, три терпени). Висновки: генотипи насінного походження з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України відрізняються за масою, формою, розміром і кольором плодів. Найбільший рівень мінливості виявлено у такої важливої для селекції ознаки, як маса плоду, що свідчить про перспективність селекції за цим показником. У більшості генотипів невелика маса плодів, лише в деяких цей показник є високим. Рубчик має різну форму та розмір, що можна використовувати як діагностичні ознаки для характеристики сорту. Результати дослідження свідчать про те, що колекція каштана їстівного є джерелом генетичної різноманітності та може бути використана для відбору і створення нових генотипів і сортів. Рослини каштана посівного - перспективний матеріал для фармакогностичних досліджень.

Описано Eurytoma trjapitzini Zerova et Klymenko, sp. n., який належить до групи pistaciae і відрізняється від інших видів цієї групи наявністю багатьох (10 - 12) довгих щетинок на задніх гомілках (інші види цієї групи мають 2 - 3 довгі щетинки), а також рядом довгих щетинок на задньому стегні. Подано удосконалений ключ для визначення видів групи pistaciae. Голотип і паратипи нового виду зберігаються в колекції Інституту зоології НАН України, Київ.

Мета роботи - дослідити якісний склад і кількісний вміст летких речовин у плодах хурми віргінської (Diospyros virginiana L.) з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Об'єкт дослідження - плоди 7 генотипів (DV-01 - DV-07) 10-річних рослин Diospyros virginiana, заготовлені у жовтні 2015 р. Дослідження летких речовин проводили за методикою Черногорода та Виноградова (2006) з використанням хромато-мас-спектрометрії. Основні статистичні аналізи виконували за допомогою PAST 2.17. Ієрархічний кластерний аналіз подібності між генотипами обчислено за індексом подібності Брей - Кертіса. У плодах 7 генотипів визначено 129 компонентів, з них ідентифіковано 118. Сумарний кількісний вміст летких компонентів становив від 121,60 до 676,50 мг/кг. Визначені сполуки належать до вуглеводнів, альдегідів, карбонових кислот та їх ефірів, монотерпенів, сесквитерпенів, тритерпенів. В плодах досліджуваних генотипів переважають жирні кислоти (мг/кг): міристинова (від 18,5 до 234,6), пальмітинова (від 14,9 до 125,7), лауринова (від 29,8 до 50,5), 7, 10, 13-гексадекатринова (від 18,6 до 33,4), 11-гексадеценова (від 12,3 до 22,1). Для всіх досліджуваних генотипів були характерні 14 компонентів: фурфурол, ліналоол, феніл-апетальдегід, alpha-терпінеол, гераніол, лауринова кислота, етилмеристат, міристинова кислота, пентадеканоїнова кислота, етилпальмітат, етилпальмітолеат, пальмітинова кислота, пальмітолеїнова кислота та сквален. Висновки: визначені леткі сполуки у плодах Diospyros virginiana належать до спиртів, насичених та ненасичених альдегідів, кетонів, жирних кислот, ефірів та терпеноїдів. Їх частка в ідентифікованих летких речовинах плодів варіює та залежить від генотипу. Плоди багаті на жирні кислоти. Їх вважають прекурсорами багатьох специфічних ароматичних сполук. Виявлені альдегіди сприяють зменшенню терпкості у плодах хурми. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів плодів Diospyros virginiana свідчить про доцільність проведення подальших фармакогностичних досліджень.

Aim - to examine frequencies and spectrum of genomic alterations in Ukrainian patients diagnosed with primary myelofibrosis (PMF). We enrolled 30 Ukrainian patients diagnosed with PMF who were previously tested for usual mutations in myeloproliferative neoplasms driver genes (JAK2, MPL and CALR). Genomic DNA samples were obtained from peripheral blood leukocytes of these patients. Copy number alterations and copy-neutral loss of heterozygosity (cnLOH) were assessed using a high-density CytoScan HD microarray platform. Statistical significance was evaluated by the Fisher exact test. We identified frequent genomic alterations, but no significant difference in the rates of copy-number loss, copy-number gain, cnLOH, or multiple genomic alterations were found in the groups of PMF patients that were positive for one of the usual mutations in driver genes or negative for such mutations (33,3 and 55,6 %, p = 0,4181, 19,0 and 11,1 %, p = 1,0000, 61,9 and 44,4 %, p = 0,4434, 33,3 and 55,6 %, p = 0,4181, respectively). The most frequent alterations were cnLOH at 1p36-1p22, 9p24.3-9p13.3 and 11q12.3-11q25; copy number loss at 7q21-7q36.3 and 13q12.3-13q14.3. Copy number alterations and cnLOH commonly affected the EZH2, LAMB4, CBL, CUX1, ATM, RB1 and TP53 genes, in addition to JAK2, MPL and CALR. Conclusion: we demonstrated the spectrum of genomic alterations in the groups of the Ukrainian PMF patients with or without the usual mutations in the specific driver genes. We identified several potential genes, which may be involved in the myeloproliferative neoplasms development and their phenotype modification (EZH2, LAMB4, CBL, CUX1, A TM, RB1 and TP53).

Відповідно до критерію функціональної і параметричної надійності при конструкторсько-технологічному проектуванні корпусних деталей були поставлені та вирішені наступні задачі: ідентифікація браку литих деталей двигунів внутрішнього згорання; виявлення "вузьких" місць у конструкції деталі з технологічної точки зору; моделювання напружено-деформованого стану литих деталей; моделювання процесів кристалізації; виявлення факторів формування залишкових напружень на етапі виготовлення литих деталей. Розглядається вирішення вищезазначених питань з метою забезпечення якості першого об'єкта дослідження - чавунної литої деталі блоку циліндрів рядного чотирициліндрового бензинового двигуна об'ємом 1,4 дм3 для автомобілів DAEWOO SENS. Для вирішення поставленої проблеми, пов'язаної з кристалізацією металу, були проведені дослідження процесів затвердіння литих деталей блоку циліндра. Обрана система автоматизованого моделювання ливарних процесів LVMFlow. Рівняння моделі розв'язувались методом скінченних різниць (FDM) на регулярній прямокутній різницевій сітці. Отримані результати підтверджуються висновками про можливість зниження металоємності виливки і зміни технічних умов її виготовлення. За результатами проведених досліджень були розроблені рекомендації, спрямовані на стабілізацію характеристик сплаву, зниження металоємності ливарної форми та зміни технічних умов щодо дефектності даного виду виливок. Надані рекомендації щодо зміни конфігурації перегородки з метою зниження металоємності виливки та рекомендації щодо зміни технічних умов на дефекти виливки, що проявляються на стінках і перетинах ливарного блок-картера 4ЧН12/14. Встановлено, що для ливарних дефектів типу несуцільності визначається максимальний розмір і перевизначаються контрольовані місця.

У контексті глобальних змін клімату сучасна стратегія агроекономіки передбачає інтродукцію нетрадиційних видів рослин і селекцію нових економічно перспективних сортів, пристосованих до різкої зміни погодних умов. Китайський за походженням Cornus officinalis (Cornaceae) є новим у такому аспекті для України; його реінтродукцію розпочато у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка HAH України в 1993 р. Мета дослідження - визначити біометричні параметри плодів та листків генотипів С. officinalis, гібриду C. officinalis x C. mas (сорт Етюд) та генотипу, одержаного від щеплення С. officinalis на C. mas за умов культивування в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка HAH України, для з'ясування ступеня адаптованості виду до сучасного клімату України (зокрема, Правобережного Лісостепу) і відбору перспективних генотипів для селекційної роботи. У дослідженні було використано 26-річну материнську рослину, отриману дворічним саджанцем у 1993 р. з розплідника "Northwoods Wholesale Nursery" (м. Молалла, Орегон, США), де рослини цього виду вирощували як декоративні; сорт Етюд - гібрид від схрещування C. officinalis х С. mas; генотип від щеплення C. officinalis на C. mas. У дослідженні материнську рослину позначено як G-01, а решту генотипів як G-02-G-08. Для цих рослин було вивчено біометричні параметри плоду (довжина, діаметр і маса), ендокарпу (довжина, діаметр і маса), квітконіжки (довжина і товщина), пластинки листка (довжина, ширина і кількість бічних жилок) і черешка (довжина, ширина і товщина). Досліджено динаміку формування плоду та ендокарпу протягом сезону (генотипи G-01-G-03 і G-05) та порівняно біометричні характеристики плодів генотипів G-01-G-05 урожаю за два роки, 2010 та 2018. Ці роки було обрано, оскільки вони вирізнялися дуже сприятливими для плодових рослин погодними умовами. Кількісні результати було опрацьовано методами варіаційної статистики, з використанням безкоштовного програмного забезпечення для наукового аналізу даних PAST 2.10. Мінливість показників було визначено за допомогою коефіцієнта варіації. Різницю між зразками оцінено за допомогою тесту Тукі-Крамера, а рівень мінливості - відповідно до класифікації Мамаєва (1975). Висновки: отримані дані важливі для комерційного використання С. officinalis та сорту Етюд як харчових і лікарських рослин, а також для подальшої селекції сортів в погодно-кліматичних умовах України і аналізу особливостей гібридизації у роді Cornus.

Наведено результати досліджень багатокомпонентних наноструктурних покриттів типу (TiAlSiY)N/CrN. Вивчено вплив різних варіантів попередньої підготовки поверхні підкладинок на адгезійну міцність і твердість покриттів. Попередню обробку зразків проводили в плазмі двоступеневого газового розряду за різними технологічними схемами. Крім іонно-плазмового очищення на частину зразків попередньо протягом 5 хв напилювали підшар хрому. Покриття формували методом вакуумно-дугового осадження за одночасного розпилення двох катодів-мішеней. Один катод виготовлено з хрому, а інший - із багатокомпонентного сплаву Ti - Al - Si - Y, отриманого вакуумно-дуговим переплавом суміші порошків зазначених елементів. Покриття осаджували на поліровані підкладинки з нержавіючої сталі при негативних потенціалах зміщення 280 В. Геометрія установки та її елементів, а також технологічні характеристики процесів випаровування-конденсації були підібрані так, що за швидкості обертання зразків 8 обертів за хвилину формування покриття загальною товщиною близько 9,0 мкм відбувалося приблизно за 60 хв. Аналіз елементного складу покриттів показав, що вміст елементів у покритті значно різниться у порівнянні з вмістом цих елементів у розпорошених катодах. Рентгенівська дифрактометрія показала, що для всіх режимів осадження характерним є утворення фаз з кубічними (ГЦК) кристалічними гратками в обох фазних прошарках багатошарових покриттів. У прошарках, сформованих при розпилюванні сплаву TiAlSiY, зафіксовано багатоелементний невпорядкований твердий розчин (TiAlSiY)N із кристалічними гратками структурного типу NaCl і параметром 0,4241 нм, а також мононітрид хрому CrN із параметром граток 0,4161 нм. Встановлено, що попереднє формування підшару хрому на підкладинці призводить до суттєвої зміни адгезійної міцності багатокомпонентного покриття у порівнянні з покриттям без підшару.