Существующие математические модели нестационарных тепловых процессов в пассажирском вагоне не подходят для полной оценки эффективности новых технических решений системы жизнеобеспечения пассажирских вагонов и для их сравнения с уже существующими конструкциями. Кроме того, нестационарные тепловые процессы чаще всего исследовались на начальном этапе движения вагона. В связи с появлением новых конкурентоспособных технических решений системы жизнеобеспечения, возникла потребность и в создании нового математического инструмента, который давал бы возможность учесть эти особенности и их влияние на протекание нестационарных тепловых процессов на протяжении всего времени в пути. Цель работы - создание математической модели нестационарных тепловых процессов, которая бы удовлетворяла вышеперечисленные требования. Для реализации поставленной задачи составлена система дифференциальных уравнений, которые описывают нестационарные тепловые процессы в вагоне; для решения сложной системы уравнений использован метод элементарных балансов. Разработан расчетный алгоритм и создана компьютерная программа для моделирования переходных тепловых процессов в пассажирском вагоне, что позволяет учитывать различные конструктивные решения системы жизнеобеспечения пассажирских вагонов и осуществлять моделирование нестационарных тепловых процессов на любом этапе рейса. Усовершенствована математическая модель тепловых процессов в вагоне в динамике, что позволяет исследовать теплотехническое состояние в салоне при различных условиях и сравнивать работу различных систем жизнеобеспечения пассажирских вагонов. Выполнено математическое моделирование нестационарных тепловых режимов в пассажирском вагоне с использованием метода элементарных балансов. Составленная расчетная модель дает возможность моделировать изменения температуры в вагоне на нестационарных тепловых режимах, довольно легко вводить и выводить в расчетную схему дополнительные элементы. Это позволяет проводить оценку разных схем и конструктивных решений системы жизнеобеспечения вагона путем математического эксперимента.

Мета роботи - визначення умов оптимізації роботи уреазного біосенсора під час аналізу важких металів та можливості його реактивації. Як кондуктометричний перетворювач використовували диференційну пару золотих гребінчастих електродів, нанесених на керамічну підкладку. Роль біоселективної мембрани відігравала уреаза, коіммобілізована з бичачим сироватковим альбуміном за допомогою поперечного зшивання глутаровим альдегідом на поверхні кондуктометричного перетворювача. Для інгібіторного аналізу іонів важких металів підібрано оптимальну концентрацію субстрату - 1,0 мМ сечовини. Перевірено чутливість біосенсора до різних іонів важких металів та побудовано калібрувальні криві. Показано, що запропонований біосенсор характеризувався високою відтворюваністю сигналів до та після процесу інгібування з похибкою вимірювання менше 3 %. Доведено можливість реактивації біоселективної мембрани розчином етилендіамінтетраоцтової кислоти після незворотного інгібування уреази важкими металами. Підібрано оптимальні умови реактивації біосенсорів, зокрема залежність рівня реактивації від часу та концентрації іонів важких металів у розчині. Встановлено, що, використовуючи додатковий етап реактивації біосенсорів після інгібування, можна значно підвищити селективність процедури біосенсорного визначення іонів важких металів.

Запропоновано поєднання просторових граматик і геометричних моделей, формальний опис генерації складних моделей твердотілих елементів. Тіла представлені своїми примітивами з узгодженим розташуванням. Позначення можуть бути пов'язані з будь-яким із цих елементів. Правила інтерпретують стан елемента або їх сполучення і можуть їх перетворювати або створювати додаткові елементи. Граматика використовує первісний елемент та набір правил для утворення мови твердотілого моделювання. Унарні операції вводяться для забезпечення достовірності представлень. Ці операції приймають моделі, які можуть перетинатися, представляють моделі з урахуванням заданої геометрії й орієнтації та створюють правильні моделі. Запропонований формальний опис реалізовано. Продемонстровані граматики генерують прості геометричні форми, більш складні граматики генерують інженерні деталі.

Показано, що вирішення проблеми переходу на рівень 5PL-LOGISTICS за умов національного агрохолдингу полягає у застосуванні інтелектуальних інформаційних технологій. Запропоновано застосування еволюційних алгоритмів для оптимізації логістичних процесів та методу групового врахування аргументів на основі нейромережі для вирішення задач короткотермінового прогнозування економічних показників агрохолдингу. Висунуто структурні рішення є економічно доцільними, оскільки дозволяють суттєво скоротити основні статті витрат господарюючого суб'єкта.

Досліджено вплив іонів кадмію на вміст непластидних пігментів - антоціанів та активність основного ензиму їх біосинтезу - фенілаланін аміак-ліази (4.3.1.24) в двох сортах салату посівного (Lactuca sativa L.), що містять різну кількість антоціанів. Встановлено підвищення вмісту антоціанів і зростання активності фенілаланін аміак-ліази впродовж 14-добової експозиції рослин салату обох сортів у розчині нітрату кадмію (0,1 ммоль). Виявлено різницю в рівнях адаптаційної спроможності салату різних сортів за вмістом антоціанів до дії іонів кадмію. За індексами толерантності відзначено швидшу адаптивну відповідь і вищу резистентність у рослин червоного сорту салату, що узгоджується з відповідними змінами вмісту антоціанів і свідчить про їх активну участь у зниженні негативного впливу кадмієвого стресу.

Спостерігається чітка тенденція до зростання кількості користувачів Інтернет, зіявляються нові поштові відділення, в тому числі приватні. Протягом останніх років зростала кількість банкоматів, що є однією з умов розвитку електронної торгівлі, (хоча в структурі платежів за куплені он-лайн товари все ще продовжує домінувати готівковий розрахунок). Наразі торгівля через Інтернет посідає друге місце в структурі роздрібної торгівлі України.

Дорожня галузь фінансується з держбюджету країни. Кожного року обсяги виконаних дорожніх робіт скорочуються. Створення дорожнього фонду закладе джерело фінансування автотранспортної інфраструктури.

Одержано відповідь на запитання: наскільки є ефективною політика сталого розвитку країн Скандинавії, що заснована на новому баченні сталості? В першій частині роботи було опрацьовано еволюцію концепції сталості, надалі було визначено ключові особливості сучасної політики країн північної Європи, яка зорієнтована переважно на реалізацію наступних напрямів: зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище, контроль за дотриманням екологічних стандартів в діяльності підприємств та підвищення рівня енергозбереження за рахунок впровадження нових інноваційних технологій. Основна частина роботи присвячена визначенню результатів політики. З цією метою базові економічні та соціальні показники було проаналізовано в динаміці з початку реалізації політики сталого розвитку країн Скандинавії (з 1974 р. по теперішній час). Окрім цього, щоб продемонструати наочний прогрес та ефективність політики, проводилось їх порівняння з середнім рівнем в світі та серед країн Європейського Союзу. Перебуваючи серед тридцяти країн лідерів світових рейтингів (індекс глобальної конкурентоспроможності, індекс людського розвитку та індекс ставлення до навколишнього середовища), скандинавські країни займають сьогодні значні позиції в світовій економіці, таким чином підтверджуючи вірність обраних пріоритетів розвитку.

Розглянуто основні особливості та наслідки глобалізації. Акценти зроблено на процесі європейської інтеграції, прогресі інформаційних технологій та технологій з обміну знаннями, а також на нових викликах з боку оточуючого середовища. У кожному окремому випадку визначено особливості цих явищ, характер їх впливу на корпоративну культуру і комунікації та можлива реакція на ці явища з боку корпорацій.

Процеси змін дорожньої мережі без прийняття відповідних дієвих заходів вже через кілька років можуть прийняти катастрофічний характер. Відновлення ж технічних характеристик дорожньої мережі в результаті зростання дефіциту ремонтів потребує більш значних коштів.

Низькозатратна, надійна і оперативна скринінг-діагностика коронавіруса може бути реалізована на основі інтелектуальних технологій аналізу сукупності ознак-симптомів з рішенням задачі розпізнавання образів в базисі штучних нейронних мереж. Високий ступінь апріорної невизначеності діагностичної процедури коронавірусної небезпеки, розмірність вектору вхідних факторів-симптомів, нечітка обумовленість і слабка формалізованість взаємозв'язків станів суб'єкта з цими симптомами вимагають відповідного аналітичного інструментарію. Аналіз проблеми і можливих рішень дозволяє обгрунтувати доцільність реалізації скринінг-діагностування як рішення задачі нелінійної оптимізації в багатовимірному просторі факторів і станів високої розмірності. Як інструмент реалізації проекту обрано штучні нейронні мережі з примусовим навчанням на репрезентативній вибірці прикладів. Проведені дослідження ознакових просторів процесу розпізнавання (діагностування), можливостей коректного застосування статистичних вирішальних правил, алгоритмів примусового навчання ансамблю синтезованих нейромережних моделей в базисі існуючих пакетів технічних даних, дозволяють підвищити продуктивність технічних засобів діагностики шляхом автоматизації процесу аналізу, зниження впливу суб'єктивних рішень, скорочення часу реакції. Запропонована технологія наближає діагностику коронавірусної небезпеки до повної автоматизації, роботизації і інтелектуалізації складних моніторингових (діагностичних) систем як найбільш перспективної технології розпізнавання образів в системах з високим ступенем ентропії і дозволяє вирішувати вартісну задачу при мінімальних витратах і необхідних показниках ефективності. При цьому сучасний програмний інструментарій дозволяє оперативно конструювати нейромережному середу і реалізувати широкий клас архітектур нейромереж різної складності і правил модифікації вагових коефіцієнтів в процесі примусового навчання з можливістю адаптації набору стандартних опцій (попередня обробка, факторний аналіз, організація однорідних підмножин, чутливість входів, класифікація та ін.).

According to the literature, gunshot extremities wounds are most frequent among combat trauma and affect up to 62,2 % of the patients. The total rate of gunshot upper extremities wounds is high too - near of 25,7 %, in particular during local military conflicts. Provision of effective medical tactics allow to return the serviceman to service and expand the reserve of experienced personnel in Armed Forces.

Кульова емболія легеневої артерії - це рідкісне та непередбачуване ускладнення вогнепальних та мінно-вибухових поранень. Діагностика кульової емболії залишається значним лікувально-діагностичним викликом як для невідкладних, так і для військових хірургів. У літературі трапляються поодинокі повідомлення про таке ускладнення вогнепальних поранень і немає жодних системних спостережень цієї патології. Незважаючи на те, що кульова емболія є рідкісним клінічним феноменом, його наслідки можуть бути катастрофічними для життя та здоров'я пораненого. Чоловік віком 34 років отримав тяжке поєднане скелетно-абдомінальне мінно-вибухове поранення з вогнепальними пораненнями внутрішніх органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Масивну заочеревинну кровотечу з нижньої порожнистої вени зупинено крайовим ушиванням судини неперервним швом. Проведено первинну хірургічну обробку поранень дванадцятипалої та товстої кишок з первинним ушиванням ранових дефектів. Множинні багатоуламкові переломи нижніх кінцівок стабілізовано за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. З огляду на наявність множинного багатоуламкового вогнепального поранення пацієнтові було проведено комп'ютерну томографіїо всього тіла, за результатами якої у правій середній дольовій гілці легеневої артерії виявлено фіксований уламок-ембол. У ранній післятравматичний період у пораненого не було жодних клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії, а тяжкість його стану була зумовлена поєднаною множинної торако-абдомінальною травмою. У післятравматичний період у хворого виникла низка ускладнень: множинні некрози та перфорації поперечної ободової кишки, що спричинили каловий перитоніт, неспроможність швів дванадцятипалої кишки, що призвело до формування зовнішньої дуоденальної нориці, множинні рани м'яких тканин нижніх кінцівок ускладнилися рановою інфекцією. Зазначені ускладнення потребували проведення етапних хірургічних втручань. Після стабілізації стану хворого спроб ендоваскулярної ретракції уламка-ембола з легеневої артерії не здійснювали через наявність тяжких поєднаних скелетно-абдомінальних поранень, їх ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Успішне видалення уламка-ембола проведено на 80-ту добу після поранення: виконано торакотомію, видалення уламка із середньої дольової артерії, накладено судинний шов, через відсутність явищ склерозу чи інфаркту легені резекції легеневої паренхіми не проводили. Пацієнта у задовільному стані було виписано зі стаціонару на 168-му добу після мінно-вибухового поранення для амбулаторної психосоматичної реабілітації. Висновки: пацієнтам зі сліпими множинними уламковими проникаючими вогнепальними пораненнями показано проведення комп'ютерної томографії всього тіла для виявлення потенційної внутрішньосу-динної міграції уламків з током крові. У пацієнтів із безсимптомною кульовою емболією видалення уламка-ембола може бути відстрочено до завершення хірургічного лікування провідного поранення та його ускладнень. При розвитку клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії доцільно розглянути можливість виконання відкритої торакальної операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.460.8 + Р457.463.054.8

Рубрики:

Абдомінальна травма

Післяопераційні грижі

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Бойові проникаючі поранення часто супроводжуються пораненням печінки. Жовчотеча та формування зовнішньої біліарної нориці (ЗБН) зазвичай є ускладненнями таких поранень. Біліарну декомпресію рутинно застосовують для лікування ЗБН. Механізми бойової травми печінки остаточно не відомі, а методи її лікування в умовах гібридної війни на сході України потребують додаткових досліджень. Наведено власне клінічне спостереження. У чоловіка віком 23 роки діагностовано торакоабдомінальне вогнепальне поранення високоенергетичними множинними металевими уламками (фрагментована снайперська куля). Тактику контролю ушкоджень застосовано на всіх чотирьох рівнях надання медичної допомоги. Діагностику ЗБН та біліарну декомпресію проведео за допомогою ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), ендоскопічної сфінктеротомії та постановки пластикового біліарного стенту. Оклюзію стенту усунуто шляхом заміни стенту і виконання програмних ЕРХПГ. Часткова ЗБН, діагностована в ділянці основного ранового дефекту печінки, самостійно закрилася на 34-й день після поранення. Гострий холецистит, асоційований з ЕРХПГ, потребував проведення холецистектомії. Комбіноване застосування оперативних та неоперативних методів лікування бойових поранень печінки є ефективним у разі дотримання тактики контролю ушкоджень. Застосування програмних ЕРХПГ виявилося успішним для лікування ЗБН, що надало змогу уникнути проведення резекції печінки. Ефективну біліарну декомпресію досягнуто за рахунок транспапілярних втручань та ендобіліарного стентування. Оклюзія ендобіліарного стенту може бути діагностована в ранній посттравхматичний період та ефективно усувається за допомогою програмних ЕРХПГ, а також рестентуванням стентами більшого діаметра якомога ближче до місця жовчотечі.

The object of this study is to assess the financial stability and readiness of motor transport enterprises for economic development. The proposed two-component methodological approach makes it possible to optimize the assessment of the readiness of enterprises for development based on the calculation of the integral indicator of investment sufficiency and the level of material cost. The proposed methodical approach was tested, which showed the low resource capacity of enterprises. The dynamics of the integral indicator of investment sufficiency showed that, in general, for enterprises engaged in road freight transportation, its level is much lower than the standard value, which is equal to 3. Its value fluctuated on average at the level of 1,2 - 1,7, that is, it was in the range of lack or limited resources for economic development. This indicates the dominance of survival strategies, not development, among motor transport enterprises, and a weak state policy that does not stimulate investment activity in a legal transparent environment. It is proposed to take into consideration the developed approach in the implementation of the state policy of supporting and stimulating enterprises that actively invest, and increase legal turnover, income, and labor reimbursement. The obtained results can be used both at the level of individual motor transport enterprises and for aggregated assessment in the industry as a whole. An additional advantage of the developed two-component methodological approach to assessing the state and readiness of the enterprise for development is the possibility of using different components for each component, differentiating their weight in the integral assessment, and the possibility of adjusting target ranges.