Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Disordered and semi-amorphous oxides of manganese sulfate at the presence of additives of cobalt (II), copper (II), lithium ions. Materials obtained were characterized with XRD, TGA, TEM, Fourier spectroscopy. The low doping by ions of cobalt, copper and lithium have also been studied. It has been shown that the latter additives allow varying the phase composition, defects concentration and size of crystallites of the anode product. The heavier doping leads to the formation of X-ray amorphous products.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236 + Л719.42

Рубрики:

Плівки на основі карболанцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.22

Рубрики:

Структура напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто електрохімічне відновлення та окиснення іонів металів, які супроводжуються утворенням плівки на поверхні розділу електрод-електроліт. Формування плівки, що має змішаний тип провідності та складається з оксидно-гідроксидних сполук металу, означає утворення нової системи електрод-плівка-електроліт. Поверхні розділу метал-плівка є електродами, де мають місце фарадеєвські процеси. З боку електроліту утворюються продукти неповного відновлення або окиснення, а з боку електрода - подальше відновлення твердої фази до металу або сполук оксидного типу.

Досліджено процес електрохімічного осадження Re із фторвмісних електролітів. Установлено, що швидкість електроосадження світлих металевих ренієвих покриттів є у 3 - 4 рази вищою, ніж у відомих сульфатних електролітах. Товщина покриттів, одержаних за один цикл електроосадження - відпал, складає 3 - 5 мкм у порівнянні з 1 - 2 мкм із сульфатних. Покриття можна наносити на мідь, ковар, молібден, нержавіючі сталі тощо. Є можливість одержати чорні ренієві покриття оксидно-гідроксидного типу з високим коефіцієнтом світлопоглинання - 96 - 97 %, що можуть застосовуватися як антиемісійні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л874.12-106

Рубрики:

Червоні вина

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Introduction. The biscuits are important bakery products which are favorable due to lower production costs, convenience and long shelf life. Usually are consumed as a dessert or as a light snack between meals. The classic biscuits have functional properties, so it is necessary to change the composition recipe by adding different functional components. In that context by adding inulin and acacia gum the obtained biscuits are with functional features and then they are sensory assessed. Materials and Methods. This paper is made as sensory evaluation of three types of functional biscuits "Fructi"; "Fructi + Inulin" and "Fructi + Fibregum". The biscuits were assessed by 46 evaluators from R. Macedonia and Bulgaria. Biscuits evaluators assessed according to the following sensory attributes: appearance, structure and breaking, smell, taste and chewable. Results and discussion. It is necessary to know the sensory characteristics of an appropriate product because they determine its quality. From the conducted sensory evaluation of three types of functional biscuits is determined that the with the highest scores in terms of appearance are assessed biscuits "Fructi + Fibregum" (3,45). The same biscuits with highest proportions of points are assessed in terms of the structure and breaking, as well as in terms of smell and taste. In terms of chewing biscuits "Fructi" are rated with a higher number of points (19,3) compared to biscuits "Fructi + Inulin" and "Fructi + Fibregum". With highest total average sensory evaluation are assessed biscuits "Fructi + Fibregum" (16,42). Conclusion. From the conducted sensory analysis can be concluded that the biscuits "Fructi + Fibregum" are featured with the best sensory characteristics.

Проведено дослідження з метою вивчення думки споживачів щодо маркування харчових продуктів в Республіці Македонія. Огляд здійснено за допомогою методу електронного опитування 200 осіб із 13 різних міст у Македонії. Учасники опитування розділені на 5 груп залежно від віку: до 19 років, 19 - 25 років, 26 - 32 роки, 33 - 50 років і понад 50 років. Під час вибору продовольчих товарів більшість респондентів, незалежно від віку, читали представлену на етикетках інформацію щодо продукту. Інша проблема полягає у використанні багатьох цифр і знаків із невідомим значенням, а також знаком "Е" на упаковці. Для всіх респондентів термін придатності продукту має більший вплив під час вибору продуктів, ніж вартість продукту. Енергетична цінність продуктів і вміст солей у них не дуже важливі під час вибору продукту. Всі респонденти згодні, що якщо харчовий продукт містить компоненти, які можуть поставити під загрозу здоров'я людини, він має бути належним чином промаркованим. Респонденти вважають, що було б краще, якби етикетка, за допомогою якої продукт маркується, містила перелік групи споживачів.

Проведено грунтовний аналіз сучасних праць вчених, які присвячені дослідженню регіонального економічного розвитку через функціонування кластерів. З'ясовано наявність великої кількості наукових доробок в світі та в Україні з цієї проблематики, що свідчить про складність та багатоаспектність досліджуваного процесу кластеризації та актуальність його подальшого дослідження. Подальше вивчення Європейського досвіду в сфері кластеризації в даній статті виявило понад п'ятдесятирічний інтерес та активізацію практичних дій у становленні кластерного принципу розвитку економіки європейських країн. Для більш грунтовного розуміння механізму запровадження та розвитку кластерного принципу різних країн Європи було проведено аналіз кластерного досвіду в таких, як Італія, Австрія, Данія, Фінляндія, Франція та виявлено їх особливості. Зокрема, з'ясовано рушійні фактори та передумови кластеризації; заходи, які сприяли становленню та розвитку кластерів, прийняті концепції кластерів, особливості впровадження та розвитку кластерної моделі, а також наслідки та результати кластеризації. Проведено аналіз галузевого спрямування кластеризації промисловості західноєвропейських країн, на основі якого зроблено висновки про те, що кластерна політика повинна проводитися в сферах діяльності, що визначають перспективну спеціалізацію економіки регіону і мають високий потенціал зростання і конкурентоспроможності. На основі Європейського досвіду щодо формування та розвитку кластерних структур та особливостей впровадження процесів кластеризації та стану функціонування промисловості в сучасних умовах в Україні запропоновано концептуальну схему побудови кластеризації промисловості регіону, яка полягає в послідовному виконанні таких етапів як проведення безпосередньо кластеризації з врахуванням наявного потенціалу регіону, його інноваційних, інвестиційних та інших ресурсів; розробка стратегії з реалізації кластерних ініціатив; моніторинг, регулювання та контроль за діяльністю кластера. При цьому позитивні зрушення в промисловості регіону, позитивно вплинуть на активізацію інноваційноінвестиційного розвитку, міжрегіональних зв'язків, перспективних напрямів діяльності, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції і послуг.

Мета дослідження - розроблення концептуальних положень і формулювання практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток методологічних засад державної фінансової підтримки (ДФП) малого бізнесу (МБ). На основі наявних теоретичних положень, виявлення сутнісних характеристик, особливостей, систематизації отриманих результатів дослідження запропоновано концептуальні підходи до інтерпретації особливостей ДФП МБ під час коронавірусної кризи. МБ є важливою складовою економічної системи будь-якої країни, забезпечує формування складної структури ринку товарів і послуг, розвиток ефективної конкуренції та сприяє кращому задоволенню потреб споживачів в умовах становлення їхнього суверенітету. ДФП МБ в європейських країнах перебуває на різних стадіях розвитку. У країнах ЄС фінансова політика регулювання МБ є прикладом втручання держави в механізм саморегулювання ринку для реалізації конкретних цілей, виконання певних завдань і розв'язання соціально-економічних проблем шляхом зміни економічної поведінки малих підприємств. Досліджено формаційний процес і стратегічні пріоритети ДФП ББ в європейських країнах і макроекономічний інструментарій її реалізації під час коронавірусної кризи. Виявлено зміни зацікавленості світової спільноти формами ДФП МБ. Проведено порівняльно-аналітичний огляд інструментарію макроекономічного фінансового регулювання, що використовуються під час пандемії COVID-19 у Європі. Дослідження розкриває важливість МБ у розв'язанні економічних і соціальних проблем суспільного розвитку, окреслює ситуацію ДФП у країнах ЄС у порівнянні з українськими малими підприємствами, визначає загальні риси та відмінності державного регулювання підприємництва. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні наукові положення можна використовувати у практиці державного і регіонального управління МБ.

Сучасним драйвером економічного розвитку країни є креативна економіка, яка розглядається багатьма вченими як нова модель зростання. Україна не залишилась осторонь процесу формування креативної економіки. Відповідно до рейтингу Глобальної креативності Інституту Martin Prosperity, Україна посідала 45-те місце серед 139-ти країн світу. Аналіз змісту Глобального індексу надає можливість стверджувати, що саме високий рейтинг за Індексом талантів (24-та позиція) зумовив достатньо високий Глобальний індекс. Підсилювальними складовими високого Індексу талантів є кількість високоосвічених людей і частка творчих працівників. Достатньо високим є Індекс технологій (43-тя позиція). Щодо Індексу толерантності, то за ним Україна на 105-му місці. Розглянуті складові індексів надали можливість зробити висновок про наявні нереалізовані та потужні резерви креативності України. Важливою складовою формування креативної економіки України є креативні індустрії. Однак дослідження показали, що джерела формування креативного потенціалу є в галузях, які не відносять до креативних. Основою таких джерел є людський капітал. Актуальним є пошук інструментарію, який надасть можливість підвищити креативний потенціал будь-якої бізнесової структури незалежно від її галузевої належності. Однак як показали дослідження, ця проблема залишилась поза увагою науковців. Доведено, що таким інструментарієм є збалансована система показників. Мета роботи - аналіз збалансованої системи показників щодо їхньої відповідності вимогам креативної економіки та пошук джерел адаптації цієї системи до нових вимог. Система є не лише оціночною, а й слугує засобом стратегічного управління, оскільки надає можливість спрямувати стратегію розвитку організації у площину конкретних стратегічних завдань і показників. Перевагами системи є спроможність виявляти показники діяльності як для визначення основного напряму діяльності організації, так і для окремих підрозділів; використання зворотного зв'язку; доведення конкретних цілей до кожного конкретного виконавця; мотивація робітників підприємства залежно від результатів виконаного завдання; універсальність застосування системи. Аналіз сутності збалансованої системи показників надав можливість виявити джерела креативності щодо кожної з чотирьох складових системи (фінансова, оцінка клієнтів, ефективність бізнес-процесів, персонал). Пошук джерел адаптації системи здійснювався для ТОВ "БЕИКЕР ТІЛЛІ Україна". Компанія використовує збалансовану систему показників, де присутні її основні чотири складові, і не належить до креативних індустрій. У результаті аналізу діяльності компанії виявлено джерела підвищення креативного потенціалу та запропоновано методи їх реалізації.

Коренні зміни, які відбулись на прикінці минулого століття, сприяли виникненню креативної економіки. На відміну від попередніх економік, у яких основними виробничими факторами були виробничі потужності, земля та робоча сила, основою розвитку креативної економіки став креативний потенціал людини. Сучасний економічний стан України має перед собою багато викликів, яким потрібно протиставити дієздатні рішення. Окупація Криму обійшлась Україні в 3,6 % ВВП, а окуповані території Донбасу коштували ще 15 % ВВП і 25 % усієї промисловості України. Крім того, багато виробництв і фабрик в Україні є фізично та морально застарілими та потребують великих капітальних інвестицій. Зазначені проблеми, які, як показує досвід України, не вирішуються традиційними інструментами, змушують шукати нестандартні шляхи щодо їх вирішення. Саме такі підходи і пропонує креативна економіка. Для оцінки можливостей, які надає Україні розвиток національної креативної економіки, розглянуто позитивні ефекти креативної економіки, про які свідчить успішний досвід інших країн. Такими ефектами є формування креативного людського капіталу, зростання доходів населення, зростання толерантності, відродження депресивних регіонів. Однак реалізація цих позитивних ефектів є можливою за умов наявності в Україні складових креативної економіки. Дослідження українських науковців доводять, що в Україні наявні основні ознаки креативної економіки, а саме: креативні індустрії; креативний клас як основа творчого важеля розвитку креативної є структурною частиною національної інноваційної екосистеми. Однак для створення ефективної на період до 2030 р., стартапи економіки; молоді, креативні, амбітні підприємці - стартапери. Ключовим фактором розвитку креативної економіки є креативний людський капітал, суттєвою складовою якого є підприємці - інноватори, які для впровадження своїх ідей засновують стартапи. Аналізуючи різні визначення категорії "стартап", зроблено висновок, що найбільш прийнятним є те, яке відображає докорінну відмінність стартапів від інших видів бізнесу, а саме: стартап - це бізнес-структура, що заснована на революційних інноваціях, призначенням якої є вирішення конкретної проблеми шляхом представлення нового продукту чи послуги в умовах крайньої невизначеності. Врахування інноваційної сутності стартапів, їхнього впливу на створення та розвиток креативних індустрій і креативну економіку в цілому надав можливість зробити висновок, що стартапи є стратегічно важливою складовою розвитку креативної економіки. Дослідження показали, що український стартап - екосистема має непоганий потенціал для розвитку. Однак уряд України ще не приділяє належної уваги розвиткові екосистеми для успішного створення та функціонування вітчизняних стартапів. Лише останні декілька років Україна почала підтримувати інноваційну продукцію на державному рівні. Прикладами такої підтримки є створення Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку та Українського фонду стартапів. Окрім цього, згідно зі стратегією розвитку сфери інноваційної діяльності екосистеми підтримки стартапів потрібна інтенсивна довгострокова робота. Навіть за умов великих інвестицій і бажання повторити успішні екосистеми Силіконової долини чи Нью-Йорка дуже важко, адже їхня інфраструктура формувалась понад 30 років.

Зміна економічної, технологічної, соціальної та демографічної ситуації за останні роки викликала низку нових явищ на всіх рівнях економічної діяльності. До них належать збільшення доступності інформації та швидкості обміну; зміни в структурі та характері споживання товарів і послуг; зростання швидкості змін в економіці та його дискретний характер; посилення конкуренції. Зараз компаніям недостатньо надавати якісні продукти та послуги для того, щоб бути успішними у своїй галузі, оскільки аналогів продукції та послуг на ринку з кожним роком стає все більше. Тому на перший план виходить створення унікальної продукції та прийняття ефективних неординарних креативних рішень. Аналіз досвіду найуспішніших компаній надав змогу виявити ключові фактори їхнього успіху. Це сприяння розвиткові креативних здібностей персоналу; створення високопродуктивного робочого середовища; залучення до роботи найталановитіших і найкреативніших менеджерів; забезпечення процесів, методів і фінансування для підтримки креативних ініціатив. Іншими словами, мова йде про формування та розвиток креативного персоналу. Для підтвердження наявності впливу креативності персоналу на підприємництво проаналізовано глобальні індекси креативності та підприємництва. Проведений аналіз надав можливість зробити висновок, що між креативністю та підприємництвом існує суттєвий зв'язок. Тож можна стверджувати, що креативність є важливою складовою для успішного підприємництва. А це означає, що чим креативнішою є фірма та її потенціал, тобто чим більше колектив здатний до креативного мислення та створення креативних ідей, чим більше інноваційних продуктів і послуг колектив може надати, тим більший буде успіх фірми. Проведені дослідження свідчать, що на українських підприємствах працюють люди, які мають великий інтелектуальний потенціал, які здатні генерувати креативні ідеї та перетворювати їх на інновації. Однак, існує низка причин, за яких працівники не можуть реалізувати цей потенціал і конвертувати креативні ідеї в інновації. Серед цих причин є й об'єктивні, і суб'єктивні. Об'єктивними причинами є відсутність коштів і слабкий механізм упровадження нових ідей у діяльність підприємств, низька зайнятість населення, відтік найбільш кваліфікованих кадрів за кордон. До суб'єктивних можна віднести такі причини: дотримання керівниками методів управління, які були сформовані в умовах командної економіки; слабка мотивація трудової поведінки; страх змінювати звичний спосіб роботи; небажання прикладати зусилля на додаткове навчання. Отже, питання формування та стимулювання розвитку креативного мислення персоналу вітчизняних підприємств та організацій є надзвичайно актуальним.

The interdisciplinarity, multidimensionality and complexity of the security paradigm in the 21-st century are reflected. Theoretical and applied (practical) aspects of ensuring the security of objects of global, sub-global, macro-, meso- and micro-levels of security in the conditions of an unprecedented transformation of the world, an increase in the level of turbulence and uncertainty recorded in the global and national contexts of development, the latest challenges, opportunities and threats at the beginning of the 21-st century. The theoretical and scientific-applied provisions outlined in the monograph will be useful to scientists, teachers, graduate students, applicants for higher education, as well as decision-makers in the field of ensuring the security of objects at the global, sub-global, macro-, meso- and micro-levels.