Зазначено, що цис-дихлородіамінплатина (II), вживана фармакологічна назва - цисплатин, є поширеним протипухлинним засобом. Проте його терапевтична дієвість обмежена через різні дозолімітувальні побічні ефекти та розвиток набутої резистентності. Резистентність пухлинних клітин до цисплатину може бути спричинена підвищеною концентрацією клітинних тіолів. Для з'ясування чинності цієї гіпотези порівняно концентрації низькомолекулярних клітинних тіолів металотіонеїну (МТ) і глутатіону (у відновленій (GSH) і окисненій (GSSG) формах), а також металозв'язувальні властивості МТ у двох клітинних лініях, відомих як резистентна (L1210R) і чутлива (L1210S) до цисплатину. Встановлено, що R-клітини характеризуються вищою концентрацією МТ і GSH, вищою часткою купруму в складі МТ у порівнянні з цинком, ніж S-клітини. Обробка цисплатином лише у S-клітинах викликала зменшення концентрації GSSG без змін у концентрації GSH. Отже, нечутливість R-клітин до цисплатину може бути пов'язана з високим рівнем МТ і GSH. Особливості складу металів у R-клітинах, які відзначено вперше, також можуть забезпечити певні переваги для цих клітин з огляду на особливу здатність купрум-МТ до окиснення. Встановлені специфічні характеристики тіолів у пухлинних клітинах можуть бути корисними в індикації резистентності до цисплатину.

To reveal a potential combined effect of pollution and continuos warming towards freshwater organisms, the molecular responses of stress and toxicity were compared du-ring two years in the bivalve mollusks Anodonta anatina from the cooling pond of Khmelnytskyi Nuclear Power Plant (N-group) and from the ponds in the forestry (F-group) and agricultural (A-group) areas. Using Classification and Regression Tree (CART) software on the basis of a set of studied markers, characteristics for the distinguishing of N-group were selected. Firstly, it was the constantly elevated level of the vitellogenin-like protein in gonads and hemolymph of male specimens that witness the effect of endocrine disruption. The mussels of N-group demonstrated on oxidative injury with highest values of the Index of inter-seasonal variability for oxidized glutathione and metallothionein-related thiols among three groups, and constantly high level of apoptotic activity in the digestive gland. Remarkably higher levels of copper and cadmium within the tissues were detected in the N-group reflecting the industrial pollution. These metals were preferentially bound to metal-buffering protein metallothionein. A combination of these characteristics demonstrates that stable elevated temperature jointly with industrial pollution caused a partial apoptotic elimination of cells with the nuclear lesions and provoked the exceeding of resistance of stress-related responses and reproduction-related functions in the mussels.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53 + П729.193-28

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*801.8

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.335

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*737.8*72

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що показники окисного стресу є визнаними молекулярними маркерами та прогностичними критеріями злоякісного переродження тканини, проте їх виявлення залежать від типу пухлин і стадій їх розвитку. Мета дослідження - з'ясувати взаємозв'язок між характеристиками системи окисного стресу, у тому числі й метал-асоційованими, та проявами цитотоксичності в онкотрансформованій тканині яйників людини. Вперше встановлено вищий рівень Mn-супероксиддисмутазної активності цитозолю (на 630 %) і протеїну металотіонеїну (МТ, на 100 %) у трансформованій тканині у порівнянні з неураженою тканиною яйників. У пухлинній тканині є значно вищим рівень утворення оксирадикалів (на 332 %), нижчою активність каталази (на 49 %) і нижчим вміст відновленого глутатіону (на 46 %) і його редокс індексу (0,84 проти 0,89 у контролі). За відносно стабільного вмісту цинку, купруму та кадмію у складі МТ, вміст цинку та, особливо, купруму у недепонованій формі є істотно нижчим у трансформованій тканині, а вміст кадмію вищим. Дискримінантний аналіз всіх досліджуваних показників виявив, що підвищений вміст продуктів окисного ураження протеїнів, ліпідів, фрагментованої ДНК та активність катепсину Д, особливо його вільної форми (вище на 235 %) належить до головних характеристичних ознак онкотрансформованої тканини яйників.

The review represents a complex analysis of thyroid disorders mechanisms, involving reactive oxygen species in relation to subcellular distribution of biogenic elements (iodine, copper) with the participation of assign cell targets. Oxidative stress in thyroid gland caused by exogenous or endogenous factors, among them elevated copper accumulation, iodine deficiency as well as its excess amount in non-organification form may lead to various toxic manifestations in thyrocytes, among them lipid peroxidation and proteins carbonylation, DNA strand breaks, caspase- and lysosomal-mediated apoptosis etc. Finally all of these molecular lesions determine the different thyroid diseases progress, including cancer. The review considers a number of issues concerning to how does a tissue defend itself against oxidative stress and beneficial effects of antioxidants in countering the cytotoxicity.

В огляді надано комплексний аналіз механізмів розвитку тиреоїдної патології за участі активних форм оксигену у взаємозв'язку із субклітинним розподілом біогенних елементів (йоду та міді) за участі специфічних клітинних мішеней. Окисний стрес у щитовидній залозі викликається низкою ендогенних та екзогенних чинників, у тому числі посиленням акумуляції міді, дефіцитом та/або надлишком йоду в неорганіфікованій формі, та може призводити до токсичних проявів у тиреоцитах, зокрема пероксидації ліпідів і карбонилювання протеїнів, фрагментації ДНК, каспазо- та лізосомально-опосередкованого апоптозу тощо. Молекулярні ушкодження визначають ступінь прогресування тиреоїдної патології, включаючи й рак. Розглянуто питання, яким чином тканина захищає себе від окисного стресу, та переваги впливу антиоксидантів у зменшенні цитотоксичності.

В обзоре представлен комплексный анализ механизмов развития тиреоидной патологии с участием активных форм кислорода во взаимосвязи с субклеточным распределением биогенных элементов (йода и меди) с участием специфических клеточных мишеней. Окислительный стресс в щитовидной железе вызывается рядом эндогенных и экзогенных факторов, в том числе усилением аккумуляции меди, дефицитом и/или избытком йода в неорганифицированной форме, и может приводить к токсическим проявлениям в тиреоцитах, в том числе перекисному окислению липидов и карбонилированию белков, фрагментации ДНК, к аспазо- и лизосомально-опосредованному апоптозу и т.п. Молекулярные повреждения определяют степень прогрессирования тиреоидной патологии, включая рак. В обзоре рассматриваются вопросы, каким образом ткань защищает себя от окислительного стресса и преимущества влияния антиоксидантов в уменьшении цитотоксичности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*72

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*801.1

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641 + Е623.341.132*801.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Anura Безхвості

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641 + Е623.341.132*801.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Anura Безхвості

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Продукти фармацевтики й особистого вжитку (ПФОВ) набувають статусу найтиповіших забруднювачів поверхневих вод. Мета дослідження - оцінити вплив спільної дії типових складових муніципальних стоків, компонента пластику бісфенолу А (БФА) та популярного лікарського препарату ніфедипіну (Нфд) на модельний організм двостулкового молюска Unio tumidus. Особини чоловічої статі U. tumidus піддавали протягом 14 діб спільній дії Нфд (10 мкM) та БФА (0,88 нM). Визначено показники окисного стресу, метаболізму, імунної та ендокринної активності, балансу металів, а також прояви токсичності. У дослідних тварин спостерігали ознаки, відомі для дії Нфд: посилення реакції окисного стресу, особливо активацію Cu, Zn-супероксиддисмутази (у 6,0 разів), зростання рівня глутатіону й оксирадикалів, а також метаболічне зміщення в бік анаеробіозу згідно зі зростанням рівня лактату у травній залозі. Відзначено прояви ендокринних розладів, притаманних дії БФА, підвищений рівень лужно-лабільних фосфатів (вітелогенін-подібних протеїнів) у гонадах. Апоптична активність, опосередкована каспазою-3, була пригнічена, тоді як протеоліз за участю катепсину Д та імунна реакція фенолоксидази були суттєво активовані. Відзначено також ознаки гено-, нейро- і цитотоксичності. Ці результати доводять, що наближення експериментальних умов до реалістичної ситуації у довкіллі буде сприяти об'єктивному прогнозу наслідків впливу ПФОВ на водяних тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-1

Рубрики:

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - створення альтернативної моделі для дослідження гіперглікемічних станів карася (Carassius auratus) та з'ясування можливості використання протеїнів металотіонеїнів як показників цієї моделі. Вивчено вплив на Carassius auratus трьох концентрацій глюкози: низької (5,55 мМ, НК), середньої (55,5 мМ, СК) або високої (111 мМ, ВК) протягом 21 доби. Визначали рівень глюкози крові, стан металотіонеїнів, показники окисного стресу, фрагментації ДНК у печінці, а також показники еритроцитів, холінестерази в мозку та морфометричні показники. Показано, що під час експерименту в риб збільшувався рівень глюкози в крові (у 3 - 5 разів), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c, тільки за впливу ВК, на 55 %), метгемоглобіну (удвічі), оксирадикалів (16 - 57 %) і рівень ТБК-АП (до 57 %), частота присутності мікроядер в еритроцитах, фрагментація ДНК у гепатоцитах, індекс маси тіла та гепатосоматичний індекс, а також зменшувалась концентрація металотіонеїнів (40 - 74 %), холінестеразної активності (~ 70 %), загального гемоглобіну (на 18 %) і кількості еритроцитів (тільки за впливу ВК, на 47 %). Стабільність лізосомальних мембран зменшувалася у всіх експериментальних групах (~ 58 %). Найпомітніші зміни спостерігалися за впливу високої концентрації глюкози. Побудова класифікаційного дерева (CART аналіз) надала змогу виявити набір найвагоміших показників для диференціації груп, до якого належать HbA1c, стабільність лізосомальних мембран і пероксидне окиснення ліпідів. Зроблено припущення, що карась може бути зручною моделлю для дослідження діабету і тестування препаратів за глікемічних станів.

Цукровий діабет - метаболічне захворювання, яке супроводжується підвищеним ризиком переломів і порушує процес формування кісткової тканини (КТ). Мета роботи - оцінити параметри окисного стресу, вміст металотіонеїнів (МТ), метаболічні зміни й ознаки цитотоксичності у крові молодих чоловіків з переломами великогомілкової кістки хворих на діабет 2-го типу (DTF-група) та які не мали відповідної патології (TF-група) у функціональному взаємозв'язку з показниками формування КТ. Вміст активних форм оксигену (АФО) визначали за допомогою специфічного флуоресцентного барвника дигідрородаміну, фрагментацію ДНК оцінювали, використовуючи флуоресцентний барвник Hoescht 33342, активність каспази-3 вимірювали за допомогою ацетил-Asp-Glu-Val-Asp n-нітроаналіду. Інші показники визначали за допомогою стандартних спектрометричних методів. Згідно з одержаними результатами, діабет 2-го типу суттєво впливав на загоєння перелому. Зміни показників у обстежених групи DTF були більш суттєвими у порівнянні з групою TF. У пацієнтів TF- та, особливо, DTF-груп перелом кістки зумовлював значне пригнічення активності та/або зменшення рівня антиоксидантів узгоджено зі збільшенням ознак окисного ушкодження. Перелом гомілкової кістки також детермінував групово-специфічні зміни вмісту металотіонеїнів. Зокрема, у пацієнтів групи TF за перелому вміст МТ збільшувався, тоді як діабет спричиняв зменшення показника. Також у групі DTF суттєво зменшувався і вміст іншого клітинного тіолу - глутатіону (на ~64 %). Перелом великогомілкової кістки призводив до прояву ознак цитотоксичності, в тому числі збільшував активність лактатдегідрогенази (ЛДГ), холінестерази та каспази-3 - ключового ефектора апоптозу в остеокластах. Активність лужної фосфатази та вміст кальцію як показників ефективного процесу ремоделювання КТ зростали лише у TF-групі. До найвагоміших показників для диференціації груп належать концентрація АФО, активність каспази-3, глутатіонтрансферази і ЛДГ, які, в основному, асоціюються з групою DTF. Відтак, діабет 2-го типу порушує процес загоєння КТ за умов тривалого окисного стресу та виснаження клітинного пулу тіолів, які зумовлюють ініціацію апоптозу та фрагментацію ДНК. Одержані результати відображають функціональний взаємозв'язок між посиленням окисного стресу та пригніченням маркерів ефективного ремоделювання кістки і є підгрунтям для подальших досліджень з вивчення ролі про- та антиоксидантів у загоєнні кісток.