Мета роботи - дослідити вплив Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини на характер зміщень приток Дністра та визначення стійкості їх русел. Об'єктом цього дослідження є річка Дністер та його ліві і праві притоки. Розглядаючи основні чинники, що впливають на природу горизонтальних зміщень русла, спричинених як природними, так і антропогенними чинниками, увагу приділено геологічним структурам у районі, де протікає р. Дністер та її притоки. Застосовуючи програмний пакет ArcGIS, виконано моніторинг протягом 100 років, використовуючи різні топографічні, геологічні, грунтові карти та космічні зображення. Для моніторингу зміщень русел річок правобережно-лівобережних приток Дністра використовувались: топографічні карти в масштабах 1:100 000 і 1:75 000 (австрійський період - 1886 р., 1910 р., польський період - 1930 р., радянський період - 1985 р., 1989 р.); космічні зображення Landsat 7 (2000 р.), Landsat 8 (2014 р.) і Sentinel 2 (2016 р., 2017 р.); і грунтова карта масштабу 1: 200 000. Це надає можливість говорити про різний характер зміщень. Результати. Річка Дністер протікає на кордоні двох структур - Передкарпатського прогину та Волино-Подільської височини. Правобережні притоки (Бистриця, Лімниця, Стрий та ін.), які починаються в Карпатах, перетинають зовнішні та внутрішні межі Передкарпатського прогину і характеризуються стійкістю русла річки в гірській частині, багаторічним і значним меандруванням (особливо для р. Стрий) у межах Прикарпаття. Літологічні родовища мають значний вплив в гирлі р. Стрий. Для цих приток, за результатами дослідження, спостерігаються великі горизонтальні зміщення, вони поширюються на: р. Лімниця - 500 м, р. Бистриця - 580 м, р. Стрий - 1200 м. До лівобережних приток, розташованих на Волино-Подільській височині, належать річки Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич та Стрипа. Вони є сильно звивистими, але набагато стійкішими в горизонтальних зміщеннях. Максимальні зміщення для цих річок - 300 - 380 м. Наукова новизна. Дослідження включає вплив геологічних структур на зміщення ліво-правобережних приток р. Дністер та аналіз основних математичних виразів, які використовуються для оцінки стійкості русел річок. Практичне значення. Результати моніторингу процесів деформації русла повинні враховуватися при вирішенні завдань, пов'язаних із русловими процесами річки, а саме: розробка та будівництво гідротехнічних споруд, проектування мереж електропередачі при перетині річок, розвиток газопроводів, визначення небезпечних зон затоплення, визначення наслідків руйнування після спалахів або сезонних повеней, встановлення меж природоохоронних зон, управління відпочинковою діяльністю, моніторинг стану прикордонних земель і встановлення кордону вздовж річок.

Мета роботи - визначення площ затоплення земель згідно з обраноюї гідрологічною моделлю складної ділянки р. Дністер у місці переходу від передгірської частини до рівнини зі складним меандруванням та значними зміщеннями річки. Опрацьовано метод дослідження затоплених земель внаслідок підняття води до певного рівня. Він включає: знімання з БПЛА; геодезичні та гідрологічні роботи; створення ЦМР та аналіз її точності; гідрологічне моделювання з використанням програмного пакету HEC-RAS; визначення площ затоплення. Для отримання цифрової моделі рельєфу, яка є основою для гідрологічного моделювання, використано БПЛА Trimble UX5 із камерою Sony NEX-5R. Точність визначення планових координат за ЦМР становить 6 см; висотні позначки залежно від базису стереопари та підстильної поверхні становлять 0,21 м. ЦМР створено за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Pix4D. ЦМР створено за результатами знімання з БПЛА з середньою квадратичною похибкою 0,2 м. Методику гідрологічного моделювання реалізовано на частині р. Дністер зі складною конфігурацією русла. Визначено зони затоплення за різних рівнів підняття води. Наукова новизна полягає у розробці методики визначення затоплених територій на підставі гідрологічного моделювання за допомогою модуля HEC-RAS для ділянки р. Дністер, яка характерна значною ерозією прибережних грунтів, складним меандруванням і переходом від передгірської частини до рівнинної. Такі умови вимагають точного визначення параметрів моделювання. Для отримання вхідних даних для моделювання затоплень виконано знімання з БПЛА з попереднім обгрунтуванням параметрів точності. Практичне значення. Гідрологічне моделювання виконують з метою передбачення наслідків матеріальних втрат внаслідок повеневих явищ, які трапляються в Прикарпатському регіоні. Своєчасне отримання інформації про ці процеси, стеження на гідрологічних постах за рівнем води, яка наповнює русла та заплаву, надають можливість через відповідні адміністративні структури здійснити оповіщення населення і прийняти заходи для зменшення втрат, які виникають внаслідок цих руйнівних явищ. Запропоноване дослідження спрямоване на отримання інформації про площі затоплення внаслідок різних рівнів підняття води в р. Дністер.

Мета роботи - дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов'язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА. Гідрологічне моделювання передбачає такі основні етапи: створення високоточних ЦМР, визначення коефіцієнтів Маннінга з метою врахування впливу підстильної поверхні та визначення змін рівня води на підставі графу, отриманого зі спостережень на гідрометеорологічних пунктах. Наведено побудову високоточної ЦМР на підставі знімання з БПЛА. Для високоточної побудови моделі принциповим питанням є врахування рослинності в приберегових ділянках і вибір оптимального часового періоду знімання. Завдання дослідження полягає в опрацюванні методики побудови високоточної ЦМР за матеріалами, отриманими з БПЛА, дослідження можливостей усунення впливу рослинності на позначки точок із використанням програмних методів, визначенні планових зміщень русла та порівнянні точності побудови ЦМР за зніманнями, проведеними у червні 2017 р. та у листопаді 2021 р. Об'єктом досліджень слугувала ділянка при переході від гірської до болотисто-горбистої частини р. Дністер поблизу м. Старий Самбір, із складними морфометричними та гідрологічними характеристиками русла та берегів у місці складного меандрування річки в перетятій ярами місцевості. Встановлено, що за 4 роки між двома зніманнями планові зміщення деяких точок становлять до 25 - 31 м. Здійснено апріорну оцінку визначення координат за точками з ГНСС-приймача, точність визначення координат точок якого становить 2 - 3 см. Апріорна оцінка точності визначення координат точок за вхідними даними знімання становить: для планових координат - 4 - 6 см для двох періодів знімання, похибка визначення позначок точок для різних значень базису - 21 - 31 см. Установлено, що програмні методи врахування впливу високої рослинності не надають можливості повного її врахування, середня квадратична помилка, у місцях такої рослинності становить 0,64 м. Тому, знімання з БПЛА необхідно проводити в безлистяний період року, ранньою весною або пізно восени.