Причинами невирішеності питань ефективного управління каналами розподілу є: відсутність комплексного підходу до вирішення проблеми; спрямування системи розподілу лише на завдання виходу на ринки збуту та охоплення цільових ринків; обмеження управлінських рішень у каналах розподілу тільки стратегіями комунікаційного характеру та стратегіями, що застосовуються до кожного учасника каналу розподілу. Задля вирішення проблеми запропоновано: із трьох складових стратегії розподілу особливу увагу приділити стратегіям каналів розподілу продукції; використовувати розроблену матрицю стратегій (будується за показниками "частка виручки від реалізації продукції, забезпечена відповідним каналом розподілу" та "рентабельність (прибутковість) продаж у каналі") для визначення стратегічного становища каналів розподілу; обгрунтовувати ухвалення управлінських рішень щодо каналів розповсюдження на базі відповідних рекомендованих стратегій ("глибоке проникнення на ринок", "розвиток ринку", "підтримання позицій", "оптимізація витрат на збут", "ліквідація каналу").

Мета дослідження - розроблення методичних підходів до визначення готовності впровадження стратегії блакитного океану на підприємстві. Застосовано методи систематизації для з'ясування чинників, які здійснюють вплив на стан підприємства на шляху до впровадження стратегії "блакитного океану". Для їх розподілу на успіхи та виклики використано метод порівняння. Оцінювання чинників успіхів-викликів здійснено експертними методами. Стан галузі/підприємства визначено матричним методом. Запропоновано методику, яка надає змогу визначити готовність реалізації стратегії "блакитного" океану". Окреслено загальні чинники, які обумовлюють необхідність реалізації такої стратегії. Серед них обираються такі, які є найбільш суттєвими та визначальними для галузі/підприємства. Вони можуть бути як позитивними (успіхи), так і негативними (виклики). Здійснюється їх вимірювання шляхом знаходження добутку середньої оцінки (визначається експертним методом) на ваговий коефіцієнт (встановлюється на основі досвіду дослідників залежно від ступеня значущості чинників та їх впливу на розвиток галузі). З метою інтерпретації отриманих результатів оцінювання стану галузі/підприємства запропоновано використання запропонованої матриці "успіхи-виклики", яка має 4 квадранти. Залежно від того, до якого поля потрапили значення оцінок за успіхами та викликами, робиться висновок щодо того, чи готове підприємство до впровадження стратегії "блакитного океану". Запропоновано дії, які можуть покращити стан підприємства на шляху до застосування цієї стратегії. Розроблені методичні підходи апробовано на прикладі пивоварної галузі України та її провідної компанії ПрАТ "Оболонь", яка успішно експортує свою продукцію. Український ринок пивоваріння є досить типовим представником середовища червоного океану, характеризується складною конкурентною ситуацією з високим рівнем монополізації, а отже, таким, для якого є актуальним застосування стратегії вільного ринкового простору. Зроблено висновки, що застосування розробленої методики надасть змогу визначити готовність до реалізації стратегії "блакитного океану".