Індекс рубрикатора НБУВ: К203.4 + В375.147 + В379.2

Рубрики:

Вирощування монокристалів металів і сплавів

Вирощування кристалів. Вирощування монокристалів

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теорія розсіяння акустичних хвиль на малих тілах використовується для розв'язання задачі, пов'язаної з неруйнівним контролем матеріалів з дефектами. Зміна коефіцієнта заломлення акустичної хвилі, яка проходить крізь сталевий зразок, свідчить про наявність мікродефектів у ньому. Числові результати наведено для декількох видів сталі; вони свідчать про можливість застосовувати теорію асимптотичного розсіяння до задач неруйнівного контролю.

Розглянуто задачу синтезу антен за заданою діаграмою напрямленості за потужністю з додатковою умовою рівності норм. Вона розв'язується з використанням концепції породжуючих поліномів. Сформульовано варіаційну постановку з наступним використанням методу множників Лагранжа. Рівняння Лагранжа - Ейлера для одержаного функціонала є нелінійним інтегральним рівнянням типу Гаммерштейна. Описано поліноміальний підхід у застосуванні до загального рівняння такого типу, яке охоплює різні типи антен. Для розв'язування інтегро-трансцендентних рівнянь, що одержуються у цьому випадку, використовується модифікований метод Ньютона. Підхід застосовано до конкретних задач, які стосуються лінійної антени, еквідистантної антенної гратки та кругової апертурної антени. Приведено та проаналізовано одержані числові результати.

Задачу електромагнітного розсіювання малим включенням зведено до розв'язування інтегрального рівняння Фредгольма II роду. Інтегральне подання розв'язку задачі дифракції призводить до необхідності знаходження певної допоміжної функції, яка міститься у підінтегральному виразі даного рівняння. Відповідна система лінійних алгебричних рівнянь для компонент цієї допоміжної функції розв'язується за допомогою методу послідовних наближень. Область збіжності запропонованого методу визначається на підставі одержаних числових результатів. Числові результати демонструють швидку збіжність запропонованого методу в широкому діапазоні фізичних і геометричних параметрів задачі. Наведено числові результати розсіювання на включеннях різної форми та величини.

Постановку задачі синтезу антен за потужністю доповнено суттєвою фізичною умовою рівності норм заданої і одержаної діаграм. За допомогою методу Лагранжа задачу зведено до безумовної мінімізації з невідомим параметром (множником Лагранжа), який відповідає за виконання згаданої умови. Рівнянням Ейлера для цієї задачі є нелінійне інтегральне рівняння типу Гаммерштейна з кубічною залежністю підінтегральної функції від модуля шуканої функції та лінійної залежністю від її аргумента (фазового множника). Рівняння розв'язується за модифікованим методом Ньютона. Числові результати продемонстровано на прикладі лінійної антени, яка описується інтегральним перетворенням Фур'є фінітної функції. Виявлено та проаналізовано числовими методами процес галуження розв'язків задачі.

Одержано явну форму розв'язку задачі амплітудно-фазового синтезу лінійної антени за заданою амплітудною діаграмою спрямованості. Наведено числові результати, які демонструють залежність точності одержаного розв'язку від вхідних параметрів задачі.

Модифікований метод Ньютона використано для розв'язування нелінійних рівнянь, що виникають у задачах синтезу за заданою амплітудною діаграмою спрямованості. Метод застосовано паралельно з простими ітераційними методами, яким властива релаксаційність і які надають змогу знаходити оптимальні розв'язки, тобто точки екстремумів функціоналів, для яких рівняння, що розв'язується, є рівнянням Ейлера відповідного функціоналу. Наведено числові результати моделювання.

Моделювання діаграм випромінювання (ДВ) плоских антенних граток проведено на основі строгого електродинамічного розв'язку відповідної прямої задачі, що надає можливість отримати представлення ДВ у явній операторній формі. Систему інтегральних рівнянь типу Галлена використано для визначення розподілу струму в апертурах випромінювачів. Оптимальні коефіцієнти збудження в елементах гратки визначено шляхом мінімізації функціонала, що представляє середньоквадратичне відхилення заданої та синтезованої амплітудних ДВ. Додаткові умови у функціоналі застосовано для мінімізації випромінювання в ближній зоні гратки та обмеження амплітуд коефіцієнтів збудження. Результати обчислень демонструють швидку збіжність запропонованого ітераційного методу та можливість синтезувати задані амплітудні ДВ різних типів.