Проведен сравнительный анализ эндоскопических проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у военных пилотов и военнослужащих, не связанных с летной работой. Выявлены характерные изменения слизистой оболочки пищевода у летчиков, заключающиеся в более выраженных воспалительных процессах в нижней трети пищевода при одинаковой степени тяжести заболевания (по стандартным критериям).

Розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистанційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обгрунтовано специфіку категорії "екзистенція" та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософствування. Досліджено категорії "екзистенція" та "ситуація" у позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К.Ясперсом. Доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті; в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала "людиною на межі".

Досліджено напружено-деформований стан безмежної ізотропної пластини з тріщиною, береги якої вільні від зовнішнього навантаження. Пластина перебуває під дією зосереджених згинальних моментів. Припущено, що береги тріщини приходять у гладкий контакт по всій довжині тріщини вздовж двовимірної зони сталої ширини поблизу верхньої основи пластини. Внаслідок контакту берегів тріщини розв'язок задачі надано у вигляді розв'язку двох пов'язаних задач: плоскої задачі теорії пружності та задачі згину пластин за Рейсснером. На базі методів теорії функції комплексної змінної з використанням комплексних потенціалів одержано систему сингулярних інтегральних рівнянь, яку розв'язано числово за допомогою методу механічних квадратур. Для випадку геометричної та фізичної симетрії задачі стосовно тріщини здійснено числовий аналіз розв'язку задачі та побудовано графічні залежності для контактного зусилля між берегами тріщини та коефіцієнтів інтенсивності моментів за різних параметрів задачі.

Описано випадок лікування механічної тонкокишкової непрохідності, спричиненої тонко-тонкокишковою інвагінацією та обтураційною кишковою непрохідністю внаслідок злоякісного карциноїду. Незважаючи на проведене комплексне інструментальне та лабораторне обстеження (ультразвукове дослідження, фіброгастродуоденоскопія, колоноскопія, комп'ютерна томографія, прицільна контрастна рентгенографія шлунка та дванадцятипалої кишки, біохімічні та загальнолабораторні аналізи крові), у ході ретроспективного аналізу запідозрити у пацієнта наявність гормонально активної пухлини було можливо лише у випадку детального збору анамнезу життя. Відзначено патологічну реакцію на вживання алкоголю навіть у малих дозах, що виявлялася блювотою, багаторазовим послабленням випорожнення. Пацієнт схуднув за рік більш ніж на 10 кг за незмінного харчового раціону та рухового режиму.

Представлены результаты анализа I/D полиморфизма гена АПФ 97 больных хроническим гепатитом C (ХГC) и 92 здоровых человек контрольной группы. Установлено, что генотип DD и аллель D доминировали при ХГC. В то же время характерно, что аллель D чаще определялась у пациентов с низким темпом прогрессирования ХГC, что свидетельствует о ее протекторной роли, а алель I была более характерна для больных с высоким темпом прогрессирования заболевания (играла профиброгенную роль). Обнаруженная закономерность имела большее значение у женщин, чем у мужчин.

Проаналізовано використання інтерактивних методів навчання ("мозковий штурм", сенкан) під час викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі, розглянуто проблему формування толерантності в навчальному процесі.

Визначено предиктори фіброзоутворення у хворих на хронічний гепатит С (ХГС) на основі уточнення механізмів генетичної детермінантності його виникнення. Визначено частоту комбінації алельних варіантів генів цитокінів та ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у хворих на ХГС та здорових осіб. Встановлено залежність комбінації різних алелей генів цитокінів та АПФ від віку, статі та тривалості захворювання. Визначено клінічні особливості перебігу ХГС за наявності різних комбінацій алельних генів цитокінів та АПФ. Оцінено ступінь морфологічних змін в тканині печінки за різних комбінаціях алелей генів цитокінів та АПФ. Спрогнозовано перебіг ХГС за різних варіантів алелей генів цитокінів та АПФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1 + Р457.445.52-86

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено згин рівномірно розподіленими згинальними моментами на нескінченності однорідної ізотропної півплощини з тріщиною, перпендикулярною до її межі, береги якої гладко контактують по області постійної ширини. На основі методів теорії функції комплексної змінної та комплексних потенціалів Колосова - Мусхелішвілі одержано сингулярне інтегральне рівняння, яке розв'язано числово за допомогою методу механічних квадратур. Проведено числовий аналіз задачі та побудовано графічні залежності для контактного зусилля між берегами тріщини та критичного навантаження за різних параметрів задачі. Для крайової тріщини зроблено порівняння з експериментальними даними та на їх основі визначено ширину області контакту її берегів.

Мікробіологічна діагностика сепсису є головною у виборі адекватних режимів антибактеріальної терапії. Велику допомогу в діагностиці надає визначення концентрації прокальцитоніну, яка при сепсисі закономірно підвищується. При виборі адекватного лікування до ідентифікації збудника слід враховувати і можливість участі в інфекційному процесі мультирезистентних госпітальних штамів мікроорганізмів. Тест на прокальцитонін (ПКТ) - критерій, який використовують для контролю ефективності лікування сепсису, і одночасно - прогностичний маркер. Період напіврозпаду ПКТ - 25 - 30 год. Тест на С-реактивний білок (СРБ) є одним з найбільш чутливих маркерів гострого запалення. Рівень СРБ може різко збільшитись в результаті перенесеного інфаркту міокарда, травми, інфекцій, запального процесу, хірургічного втручання. Збільшення відбувається впродовж 24 - 48 год, кількість СРБ може перевищувати норму у 2000 разів. При дослідженні пацієнтів з підозрою на бактеріальну інфекцію також може бути корисне послідовне серійне визначення рівня СРБ. Це дослідження призначають також при лікуванні антибактеріальними препаратами. При аналізі даних посіву крові на стерильність та результатів ПКТ має низький ступінь висіваності та високий ступінь визначення ПКТ при позитивному результаті.

Запропоновано відмежування (консервацію верхнього поверху очеревини) за допомогою лапароскопічної пексії великого чіпця (ВЧ) до парієтальної очеревини на рівні пупка. Основна проблема в цьому випадку - формування герметичних поверхів очеревини без сполучення між собою, чого можна досягти лапароскопічною пексією ВЧ до парієтальної очеревини (ПО) на рівні пупка. Мета роботи - експериментально вдосконалити метод фіксації ВЧ до ПО для пролонгації процедури перитонеального діалізу. Основна група (ОГ) - 30 щурів, яким верхній і нижій поверхи відмежовували за допомогою запатентованого лапароскопічного зшивача з використанням біозварювальних технологій. Група порівняння (ГП) - 30 щурів, яким верхній і нижній поверхи відмежовували підшиванням ВЧ до ПО неперервним швом полігліколідною лігатурою розміром 4 - 0. Усім щурам через окремі контрапертури у спині встановлено 2 м'яких поліхлорвінілових дренажі у верхній і нижній поверхи черевної порожнини. Через 14 діб щурам вводили в "нижній" дренаж 5,0 мл 0,9 % фізіологічного розчину зафарбованого брильянтовим синім. Через "верхній" дренаж вводили 3,0 мл 0,9 % фізіологічного розчину, якщо після аспірації виявляли брильянтовий зелений, то герметичності не було. Також оцінювали міцність сформованого рубця, як функціонально, так і гістологічно. Функціональна проба полягала у визначенні та порівнянні тиску рідини, який розгерметизовує поверхи. Гістологічні ознаки: у щурів ОГ чітко візуалізується некротичний струп з активною лейкоцитарною інфільтрацією; у щурів ГП були незначні запальні процеси, лейкоцитарна інфільтрація. На 3-тю добу після хірургічного втручання у щурів ОГ наявні активний фагоцитоз опікового струпа, багато лейкоцитів і еритроцитів, ознаки проліферації з фібробластами у вогнищі з'єднання, тоді як у щурів ГП навколо лігатури помітні лейкоцити, помірна кількість макрофагів, поодинокі еритроцити. На 7-му добу в ОГ визначалися активні проліфераційні процеси, опіковий струп майже зник, сформувався інфільтративно-проліферативний тяж із вираженою судинною сіткою, множинними фібробластами. Водночас у ГП гістологічні ознаки були без значних змін, формувалися поодинокі судини. На 14-ту добу в ОГ наявні зрілі сполучнотканинні елементи поряд із молодими фіброцитами, еластичні волокна та фібробласти. У ГП спостерігалися слабо виражені ділянки формування сполучної тканини навколо лігатури. Отже, у щурів ОГ формується міцне з'єднання чіпця з ПО, тоді як у щурів ГП з'єднання тримається лише завдяки лігатурі. Порівняння герметичності у щурів ОГ показало задовільний результат у 48 випадках (96,0 %), у щурів ГП - у 32 випадках (64,0 %). Порівняння функціональних можливостей з'єднання показало, що в ОГ початкова точка розгерметизації починалася з 7,0 мл, а 100,0 % розгерметизації відбувалося за 11,5 мл. У ГП розгерметизація відбувалася, починаючи з 6,0 мл і в 100,0 % наставала після введення 8,5 мл. Висновки: застосування біозварювального приладу надає змогу поліпшити методику обмеження черевної порожнини для пролонгації перитонеального діалізу і забезпечити формування надійного з'єднання між чіпцем та ПО, яке на 74,5 % міцніше ніж лігатурне.

Вивчено напружено-деформований стан ізотропних пластин, які перебувають за дії згинального навантаження, з прямолінійними наскрізними тріщинами, береги яких контактують уздовж області сталої ширини, та щілинами. Використовуючи визначальні співвідношення плоскої задачі теорії пружності та теорії Рейсснера згину пластин і методи теорії функцій комплексної змінної, задачу згину пластини з системою довільно орієнтованих тріщин і щілин зведено до системи сингулярних інтегральних рівнянь, яка розв’язана числово за допомогою методу механічних квадратур. Розглянуто випадки: пластини з однією тріщиною, двома, трьома, періодичною системою співвісних тріщин, двома паралельними як незміщеними, так і зміщеними тріщинами, співвісними щілиною та тріщиною. Побудовано графічні залежності зведеного контактного зусилля між берегами тріщин, коефіцієнтів інтенсивності згинальних і крутних моментів, поперечних сил для різних типів навантаження та за різних геометричних і механічних параметрах задачі. Виявлено закономірності впливу товщини пластини та ширини області контакту на напружено-деформований стан пластини з тріщинами та щілинами. Проведено порівняльний аналіз в досліджених задачах з випадком відсутності взаємодії між берегами тріщин та з випадком лінійного контакту між їхніми берегами поблизу однієї з основ пластини. Виявлено граничне навантаження, яке може витримати пластина. В часткових випадках досліджених задач отримано числові результати, які відомі у науковій літературі.