Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)31 + Х892.19(4Укр)18

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: электронное строение, рентгеновские спектры, рентгеноэлектронные спектры, расчеты LMTO (ASA)
Індекс рубрикатора НБУВ: К232.201

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено скінченно-елементну модель кінематичного ланцюга "таз - стегно". Досліджено напружено-деформований стан, який виникає в моделі за одно- та двохопорного стану. Одержані результати свідчать, що найбільш напруженими ділянками є шийка та діафіз стегнової кістки.

Запропоновано нову математичну модель пристрою зовнішньої фіксації на базі стрижневої системи таз - стегно. Досліджено напружено-деформований стан, який виникає в моделі при одноопорному положенні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу скінченних елементів розроблено математичну модель апарата Ілізарова на кінематичному ланцюгу таз - стегно, змодельовано рухові дії стегна у разі навантаження 1 000 Н. Досліджено напружено-деформований стан, що виникає в моделі під час опору на ліву та праву нижні кінцівки. Виявлено, що рівень напруженого стану є підвищеним на всій протяжності місця контакту спиця - кістка.

Використано оригінальну тривимірну математичну модель кульшового суглоба за умов його ендопротезування. Вивчено напружено-деформований стан кульшової западини при збереженні субхондрального шару. Вивчено зміни напружено-деформованого стану кульшової западини з встановленою чашкою ендопротеза за наявності різних типів дефектів стінок западини, обумовлених наслідками реактивних артритів кульшового суглоба. Проведено моделювання пластики дефектів кульшової западини за допомогою кісткових трансплантатів, біфазної кераміки, цементу та гвинтів за умов ендопротезування. Результати розрахунків показали, що напружено-деформований стан кульшової западини при пластиці дефектів наближається до показників напружень за відсутності дефектів кульшової западини.

Подано результати досліджень, що виявляють варіанти асиметрії верхніх суглобових відростків, за якої в математичній моделі поперекових хребців виникає підвищення напружень у ділянці передньовнутрішніх відділів одного з верхніх суглобових відростків. Підвищення напружень у цій ділянці призводить до звуження бічного заглиблення хребтового каналу внаслідок кістковопластичної деформації його стінок, в результаті чого розвивається артрогенний латеральний дегенеративний стеноз. До підвищення напружень в передньовнутрішній ділянці верхнього суглобового відростка, яка є задньою стінкою бічного заглиблення, призводить збільшення з цього боку кута нахилу верхнього суглобового відростка до фронтальної площини у більшому ступені та до горизонтальної площини у меншому ступені.

Наведено результати комп'ютерного моделювання та кількісний аналіз за допомогою методу кінцевих елементів напружено-деформованого стану системи імплантат - поперековий відділ хребта - таз у різних варіантах фіксації транспедикулярною полісегментарною конструкцією. Показано особливості максимального напруження кісткових структур хребців і таза в місцях введення гвинтів і фіксуючих вузлів імплантата за умов чотирьох видів інструментації хребта: транспедикулярна фіксація LI - LV та LI - SI і LI - LV та LI - SI у поєднанні з введенням стрижнів у тазову кістку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено порівняльний аналіз напружено-деформованого стану в кінцево-елементній моделі C III - C VII хребтових рухових сегментів за умов моделювання різних варіантів бісегментарного переднього міжтілового спондилодезу C IV - C VI за допомогою вертикальних циліндричних сітчастих імплантатів, зокрема - 2-х розроблених нових способів. Виявлено, що конфігурація імплантатів і особливості їх розташування в міжтіловому проміжкові відіграють важливу роль у розподілі та зміні величин напружено-деформованого стану для тіл хребців, які стабілізують.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г125.232.1ФН-11

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Динамические конструкции в последнее время все чаще используют для выполнения переднего межтелового спондилодеза при травмах и заболеваниях шейного отдела позвоночника. Это обусловлено их экспериментально доказанными преимуществами над ригидными конструкциями. Доказано, что успешность переднего межтелового спондилодеза во многом зависит от качества восстановления межтеловой опоры. Провести исследование напряженно-деформированного состояния конечно-элементной модели шейных позвоночных сегментов СIII/СVII при моделировании бисегментарного переднего межтелового спондилодеза CIV/CVI ригидной и динамической гибридной конструкциями при отсутствии полного контакта межтеловой опоры с каудальной замыкательной пластиной позвонка СІV. Для проведения эксперимента использована усовершенствованная четырехсегментарная конечно-элементная модель СIII/СVII позвоночных двигательных сегментов. Для проведения расчетов использовали лицензионную программу ANSYS. В 1-м варианте расчета моделируют жесткую фиксацию винтами ригидной конструкции. Во 2-м варианте моделируют динамическую фиксацию, ротационное перемещение краниальной пары винтов и трансляционно-ротационное перемещение каудальной пары винтов динамической конструкции. При использовании ригидной конструкции в данных условиях межтеловая опора не подвергается постоянной осевой нагрузке, что может привести к несращению или замедленному сращению. Для динамической конструкции величины напряжений Мизеса в вертикальном цилиндрическом сетчатом имплантате и заполняющих его костных трансплантатах существенно не изменялись, что свидетельствует о наличии постоянного приложения осевой нагрузки к этим элементам конструкции. Выводы: при моделировании переднего межтелового спондилодеза с помощью ригидных конструкций наблюдали явление экранирования нагрузки, а при использовании динамических конструкций нагрузка более равномерно распределялась между имплантатами и элементами фиксированных позвоночных двигательных сегментов.

Для удосконалення методик операцій в ортопедії та травматології останнім часом широко використовують математичне моделювання. Необхідність даної роботи зумовлена відсутністю досліджень напружено-деформованого стану (НДС) кісток таза у разі моделювання цілісного тазового кільця. Мета дослідження - вивчити за допомогою математичного моделювання вплив на НДС таза його окремих складових. Геометричну модель таза розроблено в лабораторії біомеханіки ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка на основі методики створення моделі за геометричними перерізами, одержаними з томографічних знімків. Враховано зв'язки, які в разі одноопорного стояння зазнають розтягнення. Модель будували в програмі SolidWorks, а розрахунки зроблено за допомогою програми ANSYS. Для оцінювання НДС обрано напруження Мізеса. З метою порівняння НДС проведено дослідження на 3-х моделях кісток таза: за умов цілісності тазового кільця (модель А), розриву лобкового симфізу (модель Б) і розриву крижово-клубової, крижово-горбової та крижово-остистої зв'язок (модель В). Результати: встановлено, що для всіх моделей найнапруженішими є ділянки кульшової западини й крижово-клубового суглоба. За умов моделювання лобкового симфізу виявлено зниження напруженого стану в передній ділянці кульшової западини до 4,3 МПа (10,2 МПа для моделі А) і незначне підвищення - 15,8 МПа (13,1 МПа для моделі А). Для моделі В встановлено підвищення НДС у передній частині кульшової западини (14,1 МПа) та зниження (9,3 МПа) в зоні крижово-клубового суглоба у порівнянні з моделлю А. Висновки: використання цілісної моделі таза з урахуванням всіх його складових надає змогу точніше відобразити НДС в ньому у порівнянні з раніше використовуваними моделями й оцінити вплив окремих елементів тазового кільця на НДС його окремих ділянок.

Приведены результаты математического моделирования напряженно-деформированного состояния коленного сустава в зависимости от величины варусной деформации и толщины суставного хряща. Доказано, что изменения толщины суставного хряща в коленном суставе практически не сказываются на распределении напряжений как в костных структурах, так и на суставных поверхностях. Все значительные изменения зависят от величины варусной деформации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.22

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність наведеної роботи обумовлена великою кількістю ускладнень і незадовільних результатів хірургічного лікування пацієнтів з патологією тазостегнового суглоба (ТСС). Висвітлено питання, що мають велике значення для хірургів, які займаються проблемами лікування патології таза і ТСС. Останніми роками з метою удосконалення методик операцій в ортопедії і травматології широко використовують математичне моделювання. Проте дослідження напружено-деформованого стану (НДС) кісток таза та ТСС під час ходьби відсутні. Мета роботи - проаналізувати НДС у кістках таза і ТССі в різні фази кроку на підставі розробленої авторами моделі таза людини. Методи: в основу побудови геометричної моделі таза закладено методику створення моделі за геометричними перерізами, одержаними з томографічних знімків. У моделі враховано кути нахилу стегнової кістки і таза для трьох фаз циклу кроку. Геометричну модель будували в програмі SolidWorks. Основні розрахунки зроблено з використанням програми ANSYS. Для оцінювання НДС обрано напруження Мізеса. Проведено дослідження на 3-х моделях кісток таза: в момент відриву носка стопи неопорної ноги, під час повного одноопорного положення та під час удару п'яткою неопорної ноги. Результати: більш напружений стан спостерігають у I та III фазах кроку. Найбільше підвищився напружений стан у задній частині тазостегнової западини у порівнянні з одноопорним стоянням. У I фазі кроку більш напруженими виявилися передня та задня стінки тазостегнової западини, а в III - передня. У ділянці великої сідничної вирізки рівень НДС значно збільшений у I та III фазах кроку. Висновки: застосування моделі таза з урахуванням змін НДС під час ходьби надає змогу адекватно відобразити НДС у кістках таза у порівнянні з раніше використовуваними моделями.

Остеопороз погіршує якісні та кількісні характеристики кісткової тканини (КТ), що є несприятливою умовою для стабільної тривалої фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба (КС). Незважаючи на велику кількість біомеханічних досліджень, присвячених аналізу напружено-деформованого стану кульшової западини (КЗ) після ендопротезування, питання фіксації чашки за умов остеопоротичних змін КТ залишаються дискусійними і недостатньо дослідженими. Мета роботи - біомеханічно обгрунтувати методики ущільнення стінок КЗ під час ендопротезування за умов остеопорозу. За допомогою методу кінцевих елементів проведено моделювання таза та КС людини в різних фазах ходьби після його ендопротезування. Розглянуто 3 фази для 2-х варіантів ендопротезування. Робота є продовженням проведених раніше досліджень на математичній моделі таза, в яку внесли певні зміни. Проведено моделювання з встановленим у лівий КС ендопротеза "Zimmer" із поліетиленовим вкладишем. Для ділянки западини змінено властивості КТ на остеопоротичні. Також для другого варіанта ендопротезування в остеопоротичній тканині КЗ моделювали кісткові автотрансплантати циліндричної форми діаметром 6 мм і довжиною від 6 до 13 мм. Встановлено, що рівень напружено-деформованого стану КЗ в усіх фазах ходьби підвищується після ендопротезування за умов остеопорозу у порівнянні з моделлю в нормі, а у випадку ущільнення її стінок за допомогою автотрансплантатів - знижується. Висновок: доведено доцільність використання кісткових автотрансплантатів для ущільнення остеопоротичних стінок КЗ під час ендопротезування КС.

В научных исследованиях для сложных систем биомеханики широко используемым методом численного моделирования является метод конечных элементов. При создании новых математических моделей с применением данного метода требуется подтверждение адекватности полученных результатов, и чаще всего для этого проводят их сравнение с экспериментальными (физическими) моделями. Цель исследования - построить математические биомеханические модели взрывного перелома тела позвонка ThXII и провести их сравнительный анализ с экспериментальными моделями. За основу модели была взята экспериментальная модель позвонков ThIX-LV животного (свиньи) и модели разрушений тела позвонка ThXII, разработанные в лаборатории биомеханики ГУ "ИППС им. проф. М. И. Ситенко НАМН Украины". На базе этих моделей были созданы 4 математические модели (ММ): 1-я модель - в норме; 2-я модель - с разрушением 50 % объема тела позвонка; 3-я модель - с разрушением всего тела позвонка и смежных дисков; 4-я модель - с разрушением тела позвонка, диска, заднего опорного комплекса (дуги и частично суставов). Построение геометрических моделей проводили в программе SolidWorks, конечно-элементные расчеты - в программе ANSYS, статистическую обработку полученных данных выполняли с помощью методов T-теста для парных выборок и корреляционного анализа. Установлено, что у 1-й и 2-й ММ обнаружено достаточно близкое совпадение результатов с экспериментальными моделями - до 30 % при усилиях, не превышающих 150 H, и до 70 % при усилиях в 200 H. При нагрузке свыше 200 H в экспериментальных моделях, в отличие от математических, четко выражено нелинейное поведение. У 1-й и 2-й ММ обнаружено существенное различие результатов с экспериментом вследствие нелинейного поведения экспериментальной модели. В целом сравнительный анализ поведения экспериментальной и ММ выявил одинаковую направленность процессов, но без полного совпадения полученных данных. Это значит, что расчеты на ММ при нагрузке свыше 200 H могут показывать неадекватные результаты.