Розглянуто проблеми конструювання метамови для опису феноменологічного та семіотичного інтерпретаційних патернів, а також проблему самоопису на метамовному рівні. Розрізнення інтерпретаційних настанов як метатекст опису запропоновано конструювати на базі семіотичних концептів.

Досліджено настанови комунікації в аспектах феноменології та семіотики. Розглянуто експлікації настанови у феноменологічній філософії, простежено розвиток інтерпретації даного поняття в герменевтиці, лінгвістиці та психології. Обгрунтовано такі семіотичні концепти як значення, сертифікат, смисл, код, семіоз, потенсіонал, іллокуція, прелокуція, внутрішня форма мови та встановлено їх взаємозв'язок з настановою комунікації. Обгрунтовано прагматичність і практичність семіотики настанови у порівнянні з феноменологічною інтерпретацією. З'ясовано, що у феноменології настанова інтерпретується як інтенція, буттєва риса присутності, а семіотика досліджує дане поняття в контексті знакової активності, текстотворення та комунікації. Обгрунтовано значення семіотики як методологічної бази конструювання та застосування настанов, кодових матриць, міфологем з метою впливу на масову свідомість, що успішно використовуються у PR та НЛП-технологіях, рекламі, ЗМІ.