Вперше на прикладі Карпатського регіону розглянуто концептуально-геофізичні основи оцінки стану геологічного середовища для різних його типів з метою обгрунтування системи моніторингу небезпечних геологічних процесів. Враховуючи найбільший ризик порушення геологічного середовища в межах міст та промислово-міських агломерацій, окремо висвітлено умови і фактори, закономірності та розрахунок ймовірності аварій і катастроф, виникнення техногенних зсувів на території м.Чернівці. Детально розглянуті наукові та методичні основи інженерного ризику територій з його наступним аналізом і оцінкою в будівництві. Викладено рекомендації з організації і функціонування міжрегіонального центру оцінки та прогнозу небезпечних геологічних процесів.

Висвітлено історію господарського освоєння Дніпра - головної водної артерії України. Охарактеризовано гідроелектростанції та водосховища Дніпровського каскаду. Зроблено екологічну оцінку екосистеми річки, а також радіологічної ситуації в поверхневій і підземній гідросфері. Проаналізовано позитивні та негативні наслідки створення Київського водосховища, а також можливого його спуску. Запропоновано шляхи поліпшення екологічного стану водосховищ Дніпровського каскаду, які є єдиною господарською та водно-екологічною системою.

Освещена история хозяйственного освоения Днепра - главной водной артерии Украины. Охарактеризованы гидроэлектростанции и водохранилища Днепровского каскада. Осуществлена экологическая оценка экосистемы реки, а также радиологической ситуации в поверхностной и подземной гидросфере. Проанализированы позитивные и негативные последствия создания Киевского водохранилища, а также возможного его спуска. Предложены пути улучшения экологического состояния водохранилищ Днепровского каскада, являющихся единой хозяйственной и водно-экологической системой.

Проведено оцінювання ризиків життєдіяльності населення за умов регіональної активізації екзогенних геологічних процесів на території України. За допомогою геоінформаційних технологій розроблено базу даних електронних карт ризиків життєдіяльності, що виникають внаслідок впливу екзогенних геологічних процесів за адміністаривно-територіальним розподілом. Зроблено оцінювання очікуваних соціально-економічних збитків внаслідок підтоплення території України. Проведено ранжування адміністративних областей за рівнем цих збитків.

Проведена оценка рисков жизнедеятельности населения в условиях активизации экзогенных геологических процессов на территории Украины. С использованием геоинформационных технологий создана база данных электронных карт рисков жизнедеятельности, возникающих вследствии проявления экзогенных геологических процессов по административно-территориальному разделу. Выполнена оценка ожидаемого социально-экономического ущерба от подтопления территории Украины. Проведено ранжирование административных областей по уровню этого ущерба.

The risks for live activity of population in the conditions of activization of exogenic geological processes in the territory of Ukraine are estimated. With the use of geoinformation technologies the database of electronic maps of live activity risks from exogenic geological processes in the territory of administrative areas of Ukraine is created. The estimation of expected social and econimic loses from flooding territory of Ukraine is executed. Ranging administrative areas of Ukraine on the level of this damage is offered.

Розглянуто сучасний стан водозабезпеченості областей України й особливості формування якісних показників ресурсів поверхневих вод. Надано оцінку порушення природної рівноваги у річкових басейнах за показником мінералізації у техногенно перевантажених регіонах. Показано, що картографічні моделі, створені за допомогою даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем в розрізі адміністративних областей, є одним з засобів управління екологічною безпекою водних ресурсів.

Рассмотрены современное состояние водообеспеченности областей Украины и особенности формирования качественных показателей ресурсов поверхностных вод. Дана оценка процессу нарушения природного равновесия в речных бассейнах по показателю минерализации в техногенно перенагруженных регионах. Показано, что картографические модели, созданные с помощью данных дистанционного зондирования Земли и геоинформационных систем в разрезе административных областей, являются одним из способов управления экологической безопасностью водных ресурсов.

Розроблено методичний підхід оцінювання ризиків життєдіяльності за умов можливих аварій на хімічно небезпечних об'єктах з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів, зумовлених природними та техногенними змінами геологічного середовища. На методичних прикладах виконано оцінку природно-техногенних ризиків життєдіяльності на основі ГІС-моделювання наслідків аварій з викидом хімічно небезпечних речовин.

Разработан методический подход к оценке рисков жизнедеятельности в условиях возможных аварий на химически опасных объектах с учётом негативного влияния экзогенных геологических процессов. На методических примерах выполнена оценка природно-техногенных рисков жизнедеятельности на основе ГИС-моделирования последствий аварий с выбросом химически опасных веществ.

Methodic approach for the prognostic risk estimation in the conditions of possible accidents at the chemical enterprises with the influence of exogenous geological processes is developed. The estimation of technogenic and geological risks on the basisof GIS-modeling of consequences of accidents with the chlorine exhaust is executed on the basis of methodical examples.

Висвітлено концептуальні засади реструктуризації мінерально-сировинної бази України. Розкрито проблеми її інформаційного забезпечення на рівні організації системи моніторингу мінерально-сировинних ресурсів і стану навколишнього природного середовища у місцях їх видобутку та переробки. Охарактеризовано вітчизняні гірничовидобувні регіони, зокрема, Донецький кам'яновугільний і Криворізький залізорудний басейни, гірничі райони видобутку сірки і солей в Карпатах. Увагу приділено політиці України щодо мінеральної сировини на етапі виснаження надр, фінансовому забезпеченню геологічного вивчення надр, встановленню нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Освещены концептуальные основы реструктуризации минерально-сырьевой базы Украины. Раскрыты проблемы ее информационного обеспечения на уровне организации системы мониторинга минерально-сырьевых ресурсов и состояния окружающей природной среды в местах их добычи и переработки. Охарактеризованы отечественные горнодобывающие регионы, в частности, Донецкий каменноугольный и Криворожский железорудний бассейны, горные районы добычи серы и солей в Карпатах. Уделено внимание политике Украины по минеральному сырью на этапе истощения недр, финансовому обеспечению геологического изучения недр, установлению нормативов платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых.

Розглянуто широкий спектр природних, техногенних і соціальних джерел небезпеки, що становлять реальну та потенційну загрозу на території України. Проведено класифікацію та структуризацію ризиків виникнення надзвичайних ситуацій різного походження, запропоновано адекватні моделі та методи оцінювання ризиків життєдіяльності за цих умов. Проаналізовано результати практичного оцінювання даних ризиків у природно-техногенному середовищі, одержані за допомогою сучасних геоінформаційних засобів і технологій.

Рассмотрен широкий спектр природных, техногенных и социальных источников опасности, представляющих реальную и потенциальную угрозу на территории Украины. Проведены классификация и структуризация рисков возникновения чрезвычайных ситуаций разного происхождения, предложены адекватные модели и методы оценки рисков жизнедеятельности в этих условиях. Проанализированы результаты практической оценки данных рисков в природно-техногенной среде, полученные при помощи современных геоинформационных средств и технологий.

Розглянуто проблеми споживання природних ресурсів і розвитку сировинної сфери в Україні та світі. Проаналізовано перспективи сировинного розвитку України. Визначено ступінь виснаження надр за геолого-економічними показниками використання вітчизняної мінерально-сировинної бази. Наведено рекомендації щодо трансформації вітчизняної економіки на базі поступової відмови від її орієнтації на експорт продуктів переробки мінеральної сировини з реструктуризацією виробництва на інноваційній основі та змінами принципів природокористування зі зменшенням навантаження на природні ресурси.

Рассмотрены проблемы потребления природных ресурсов и развития сырьевой сферы в Украине и мире. Проанализированы перспективы сырьевого развития Украины. Определена степень истощения недр по геолого-экономическим показателям использования отечественной минерально-сырьевой базы. Даны рекомендации относительно трансформации отечественной экономики на базе постепенного отказа от ее ориентации на экспорт продуктов переработки минерального сырья с реструктуризацией производства на инновационной основе и сменой принципов природопользования с уменьшением нагрузки на природные ресурсы.

Розглянуто основні зміни інженерно-геологічних умов, що відбуваються в разі підтоплення територій за дії різних чинників (природних і техногенних), обгрунтовано види інженерно-геологічних робіт, особливості яких визначаються типом режиму грунтових вод, причинами підтоплення та умовами його розвитку.

Розглянуто нові еколого-економічні та соціальні аспекти регіонального розвитку підтоплення на території України, вплив якого охоплює життєдіяльність значної частини населення (до 30 %) у великих аграрних, промислово-міських і гірничих агломераціях. Результати аналізу дозволяють зробити висновок про вплив динаміки регіонального розвитку підтоплення на національну безпеку України та необхідність розробки державної програми захисту територіальних комплексів від стійкого погіршення їх водно-екологічних умов.

Розглянуто чинники впливу антропогенних змін геологічного середовища України на біорізноманіття та людину. Статистичний аналіз даних свідчить, що розвиток промисловості, видобуток мінеральної сировини, підвищена щільність населення, забруднення повітря та поверхневих вод і велика розораність територій - негативно, а різноманіття рослинності суші навпаки - позитивно впливають на показники здоров'я людини.

Розглянуто багаторічну динаміку природно-техногенних змін мінералізації водних об'єктів в різних природно-сільськогосподарських зонах. Запропоновано методику для визначення складової рівня техногенної деформації в багаторічних природних трендах. Обгрунтовано індикатори перевищення ресурсно-стабілізуючої "спроможності системи" та рівня техногенної деформації водної екосистеми.

Розглянуто перспективи використання енергетичної сировини в Україні та необхідність урахування у процесі розробки стратегії розвитку нашої держави фізичного та економічного виснаження природних запасів енергетичної сировини. Це означає згортання в перспективі деяких галузей виробництва, заміну одних видів енергетичних ресурсів на інші та все більше залучення альтернативних видів палива.

Розглянуто роль мінерально-сировинної бази (МСБ) в системі національної безпеки України. Сучасна економіка України базується на активному використанні мінеральних, зокрема органічних паливно-енергетичних ресурсів. Розвинуті гірничо-добувні райони виснажені, перед ними стоять значні соціально-економічні й екологічні проблеми. Перша стадія їх реструктуризації спричинила серйозні негативні наслідки. В Україні необхідно змінити принципи подальшого розвитку МСБ і знизити споживання мінеральної сировини в наступні 20 - 30 років.

Розглянуто питання впливу геологічних екзо- і ендогенних процесів на екологічну безпеку життєдіяльності людини, а також впливу техногенезу на характер формування геологічного середовища (ГС). Показано характер прояву ерозії, схилових процесів, карсту на територіях, що перебувають під впливом різноманітних впливів господарської діяльності. Встановлено, що склад заходів інженерного захисту повинен враховувати характер господарського використання території і викликаних ним змін екологічного стану ГС.

Наведено геолого-економічну класифікацію енергетичних сировинних ресурсів, зокрема, запасів і ресурсів родовищ вуглеводів, вугілля, урану. Розглянуто питання використання мінеральної сировини для розвитку ядерної енергетики, енергетичної сировини за умов природно-ресурсних обмежень. Описано альтернативні види палива і енергії, особливості розвитку енергоощадних технологій. Розкрито енергетичні аспекти та наслідки промислової діяльності, викладено методику оцінювання енергії видобутку мінеральних ресурсів. Визначено ресурсний фактор енергетичної стратегії розвитку України.

Розглянуто науково-методичні та практичні аспекти використання ресурсів питних підземних вод для госоподарсько-питного водопостачання населення України. Викладено особливості стану поверхневих водних ресурсів України, охарактеризовано стан підземних водних ресурсів, визначено основні проблеми водокористування та водозабезпечення міст, промислово-міських агломерацій, сільських населених пунктів, рекреаційних територій. Наведено принципи гідрогеологічного районування підземних гідроекосистем України, розглянуто існуючі схеми районування, методологію геолого-економічного оцінювання родовищ питних підземних вод і принципи класифікації її запасів. Висвітлено питання впливу якості питних підземних вод на зоров'я населення, визначено основні чинники оцінювання захищеності й уразливості підземних вод. Розкрито екологічні та технологічні аспекти сучасних технологій водопідготовки. Розглянуто стратегії техногенно керованої зміни водного балансу гідроекосистем України. На прикладі Львівської області проаналізовано основні засади використання підземних вод і водопостачання. Розроблено проект стратегії геологічного вивчення та використання ресурсів питних підземних вод для водопостачання.

Висвітлено науково-методичні та практичні аспекти використання ресурсів питних підземних вод (ППВ) для господарсько-питного водопостачання населення України. Розкрито принципи гідрогеологічного районування підземних гідрогеосистем держави. Показано вплив якості ППВ на здоров'я населення. Визначено основні чинники оцінювання захищеності й уразливості підземних вод. Розкрито екологічні аспекти сучасних технологій охорони водної сфери. На прикладі Львівщини вивчено можливості використання підземних вод для водопостачання регіону. Подано інформацію про метод гідрогеологічного районування, порядок і способи застосування еколого-гігієнічної класифікації якості поверхневих вод, сучасні технології підготовки питної води, природні та техногенні чинники розвитку процесів підтоплення. Увагу приділено регіональним водно-екологічним загрозам національній безпеці України. Розроблено проект стратегії геологічного вивчення та використання ресурсів ППВ для водопостачання населення.

Проаналізовано зміни екологічних параметрів навколишнього природного середовища України, що ведуть до збільшення небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій, їх кількості та територіальних масштабів, також запропоновано засади для створення системи захисту держави від еколого-техногенних загроз національній безпеці.

Проаналізовано дані оцінки еколого-гідрогеологічних умов басейнів підземних вод України та показники техногенних змін якості питних підземних вод по областях України. Надано пропозиції й методичні рекомендації щодо етапів регіональної переоцінки та охорони підземних вод.