Проведена экологическая оценка техногенно загрязненных тяжелыми металлами почв урбанизированных территорий. В качестве примера рассмотрен жилмассив "Западный" Днепропетровска.

Проведено екологічну оцінку якості продукції рослинництва, одержаної поблизу автомагістралі. Встановлено токсичний вплив свинцю на якість зерна ярого ячменю: підвищення зольності, надлишкове нагромадження нітратів, збільшення вмісту білка, фосфору та калію.

Проведена экологическая оценка качества продукции растениеводства, полученной вблизи автомагистрали. Установлено токсическое влияние свинца на качество зерна ярового ячменя: повышение зольности, избыточное нагромождение нитратов, увеличение содержания белка, фосфора и калия.

Вивчено вміст рухомих форм важких металів (ВМ) у грунті індустріальних агломерацій Придніпров'я. Показано найбільш суттєві шляхи масоперенесення полютантів за рахунок їх аерогенного розповсюдження. Розраховано коефіцієнти концентрації ВМ і оцінено ступінь забруднення грунту. Запропоновано новий спосіб зв'язування рухомих форм ВМ у грунті.

Розглянуто актуальну проблему детоксикації техногенно забруднених важкими металами (ВМ) чорноземів звичайних шляхом поєднання фітостабілізації та внесення меліорантів, вивчено токсичну дію ВМ на родючість грунту. Проведено дослідження реакції-відгуку сільськогосподарських культур на токсичну дію ВМ. Виявлено, що токсична дія ВМ на агрохімічні та еколого-біологічні показники родючості грунту полягає у зниженні вмісту рухомих форм фосфора у грунті та ступеня рухомості фосфатів у грунтовому розчині, збільшенні амонійного та нітратного азоту, підкисленні грунтового розчину, зміні структури мікробного угруповання грунту, проявом якого є зменшення чисельності та видового різноманіття з перевагою резистентних до токсичної дії ВМ видів мікроорганізмів і зниженні ферментативної активності грунту у разі внесення Cd, Pb і Zn у дозі 5 ГДК. Вивчено реакцію-відгук рослин на токсичну дію Cd, Pb і Zn (максимально можливу врожайність зерна з високими біохімічними показниками якості та вмістом ВМ у межах ГДК). Одержано ряд толерантності сільськогосподарських культур (просо - озимі зернові - горох - ярі зернові) та сортів у межах однієї культури (в озимої пшениці - сорт Фантазія, озимого жита - Харківське 98, ярого ячменю - Джерело та гороху - Норд). Вивчено токсичну дію ВМ на біохімічні показники якості зерна, зокрема, на збільшення вмісту нітратів, білка, фосфору та калію.

Проаналізовано педагогічну взаємодію як умову соціального становлення учениць жіночих гімназій Волині другої половини XIX - початку XX ст. на тлі особливостей соціально-історичного та культурологічного життя краю, який спочатку був складовою Польщі, а згодом - Російської імперії. Обгрунтовано стан дослідженості проблеми у науковій літературі. Здійснено ретроспективне порівняння змісту понять "взаємодія", "педагогічна взаємодія", "соціалізація". З'ясовано педагогічну сутність і визначено основні компоненти гімназійної соціалізації жінок. Окреслено ідеї управлінських рішень щодо регламентування педагогічної взаємодії у волинських середніх жіночих школах. Проаналізовано особливості організації навчально-виховної взаємодії у різних типах означених закладів і доведено, що вона була умовою соціального становлення жінок Волині даного періоду.

Надано особливості техніки безпеки під час реконструкції футеровки димових труб торкретуванням хімічно стійким бетоном.

Проаналізовано стан дослідження трактування сутності феномену "педагогічна взаємодія" у психологічній та історико-педагогічній літературі в другій половині XIX - на початку XX ст. Розкрито різні підходи до її визначення з метою виявлення засад для здійснення наукового міждисциплінарного діалогу. Зазначено, що в досліджуваний період звернено увагу на активну взаємодію учнів в процесі навчання, формування міжособистісних стосунків (П. Юркевич); на співробітництво педагога з дитиною (Я. Чепіга); компаративну характеристику авторитарної системи та системи вільного виховання (Г. Ващенко). Виокремлено та наголошено на дослідженні різних аспектів та інтерпретації терміна "педагогічна взаємодія" в досліджуваний період. Обгрунтовано вимоги до оновленої школи і її першочергові завдання, цілі, принципи з використанням прогресивних педагогічних ідей щодо навчально-виховної взаємодії педагогіки радянського періоду.

Проанализировано состояние исследования сущности феномена "педагогическое взаимодействие" в психологической и историко-педагогической литературе во второй половине XIX - начале XX вв. Раскрыты различные подходы к его определению с целью выявления основ для осуществления научного междисциплинарного диалога. Отмечено, что в исследуемый период обращено внимание на такие аспекты исследуемой проблемы: активное взаимодействие учащихся в процессе обучения, формирование межличностных отношений (П. Юркевич), сотрудничество педагога с ребенком (Я. Чепига) компаративная характеристика авторитарной системы и системы свободного воспитания (Г. Ващенко). Выделены и отмечены различные аспекты интерпретации термина "педагогическое взаимодействие" в данный период. Обоснованы требования к обновленной школе и ее первоочередные задачи, цели, принципы с учетом прогрессивных педагогических идей относительно учебно-воспитательного взаимодействия педагогики советского периода их использования в современных условиях.

The article gives retrospective analysis of such concept as "interaction"; proves their unstable nature. It demonstrates the essence of pedagogical interaction and describes different approaches to its interpretation in order to establish interdisciplinary dialogue.

Виявлено та охарактеризовано основні підходи розв'зання проблеми принципів виховання у творчій спадщині видатних представників релігійного напряму вітчизняної педагогіки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на тлі антропологічного та соціоцентричногонапрямів. Розкрито ієрархію цінностей релігійного виховання, яке базується на християнській вірі (на першому місці Бог, потім особистість вихованця), та його принципах за П. Юркевичем (принципах гуманності, урахуванні вікових особливостей, індивідуальності виховання, усебічного розвитку всіх сил виховання, авторитету й любові, поваги до особистості вихованця, самовиховання), за В. Заньковецьким (принципи виведено в дусі християнської антропології, вони пов'язані із спасінням душі), за Ю. Дзеровичемякий виходив із принципів християнської етики (принципах активної і творчої школи, індивідуального розвитку дитини, об'єднання і погодження зусиль держави, сім'ї та церкви у вихованні молоді). Для подальших розвідок запропоновано дослідження проблеми принципів виховання антропологічного та соціоцентричного напрямів вітчизняної педагогіки за зазначеного історичного періоду.

Выявлены и охарактеризованы основные подходы решения проблемы принципов воспитания в творческом наследии выдающихся представителей религиозного направления отечественной педагогики второй половины XIX - начала ХХ вв. на фоне антропологического и социоцентрического направлений. Раскрыта иерархия ценностей религиозного воспитания, в основе которого заложена христианская вера (на первом месте Бог, потом личность воспитанника), и его принципы по П. Юркевичу (принципы гуманности, учета возрастных особенностей, индивидуальности воспитания, всестороннего развития всех сил воспитания, авторитета и любви, уважения к личности воспитанника, самовоспитания), по В. Заньковецкому (принципы выведены в духе христианской антропологии, они связаны со спасением души), по Ю. Дзеровичу, который исходил из христианской этики и морали (принципы активной и творческой школы, индивидуального развития ребенка, объединения и согласования усилий государства, семьи и церкви в воспитании молодежи). Для дальнейших исследований предложено исследование проблемы принципов воспитания антропологического и социоцентрического направлений отечественной педагогики в указанный исторический период.

The problem of principles of an educate interaction is examined in the creative legacy of representatives of religious direction of domestic pedagogies.

Рассмотрена актуальная проблема детоксикации техногенно загрязненных тяжелыми металлами (ТМ) черноземов обыкновенных путем совмещения фитостабилизации и внесения мелиорантов. Изучены токсическое действие ТМ на плодородие почвы, реакция-отзыв ряда сельскохозяйственных культур на токсическое действие ТМ.

Одержано новий інгібітор нітрифікації - цинковий комплекс гуанілтіосечовини. Вивчено його фізико-хімічні властивості. Польовими дослідженнями нового інгібітора нітрифікації засвідчено вищу активність його у порівнянні з еталоном - диціандиамідом.

Наведено методи одержання нових видів органо-мінеральних добрив пролонгованої дії з використанням одного з відходів гідролізного виробництва, що має назву "агримус". Проведено польові випробування, які показали вищу ефективність запропонованих добрив у порівнянні з тими, що застосовуються тепер. На підставі експериментальних даних розраховано їх оптимальний склад. Вивчено хімізм взаємодії між агримусом і мінеральним компонентом. Досліджено основні фізико-хімічні властивості нових органо-мінеральних добрив.

Проведено екологічну оцінку включення важких металів до продуктів техногенезу шляхом визначення сумарного коефіцієнта їх ноосферної концентрації в металургійних шлаках. Науково обгрунтовано доцільність застосування шлаків як техногенної сировини, що містить елементи - першого класу небезпеки - важкі метали, при виробництві будівельних матеріалів з дотриманням норм екологічної безпеки.

Проаналізовано існуючі в Україні та за кордоном підходи щодо нормування елементного та поліелементного забруднення грунтів важкими металами. Актуальність даної роботи стосується пошуку адекватної екологічної оцінки поліелементного забруднення важкими металами грунтів міст промислових агломерацій з прив'язкою до рівня здоров'я, що має велике науково-практичне завдання для забезпечення норм екологічної безпеки для населення при функціонуванні урбоекосистем. Детально проаналізовані підходи щодо визначення коефіцієнтів концентрації, фактору забруднення за окремими хімічними елементами, а також сумарного показника забруднення та ступеня забруднення з подальшою його модифікацією, що надало змогу встановити між ними невідповідності. Обгрунтовано доцільність використання сумарного показника забруднення Ю. В. Саєта, як такого, що не зводить комплексний вплив важких металів до простої сумації, проте відносно нього виявлена невідповідність визначеної категорій забруднення санітарно-гігієнічному нормативу - ГДК. На прикладі м. Дніпропетровська здійснено екологічну оцінку поелементного та поліелементного забруднення грунтів урбоекосистеми важкими металами. Досліджувано важкі метали (Cu, Zn, Pb, Cd, Ni) відносились до пріоритетних забруднювачів грунтів, адже виконувались умови перевищення коефіцієнту концентрації у два рази. Встановлено, що ступень забруднення змінювався від дуже слабкого - 27, слабкого - 17, помірного - 17, до сильного - 4 ділянки відбору проб відповідно. Лівобережжя м. Дніпропетровська в меншій мірі було забруднено, ніж Правобережжя. Ареали сильного ступеня мають локальний характер і зумовлюються накладанням дії автотранспорту на зони впливу промислових підприємств машинобудівної та оброблювальної промисловостей.

Проаналізовано існуючі в Україні та за кордоном підходи щодо нормування поелементного забруднення грунтів важкими металами за ГДК, концентрацією природного геохімічного фону, інтегральним показником біологічного стану, Soil Screening Value, показані їх переваги та недоліки. Актуальність даної роботи стосується пошуку показників характеристики екологічної небезпеки і розробки системи нормування забруднення грунту, як абіотичної складової будь-якої екосистеми, що зазнала антропогенного втручання в техногенно навантажених регіонах відносно важких металів. Гострота проблеми висвітлена на тлі урбоекосистеми, де функціонування промислових підприємств зумовлює створення урбанізованого геохімічного фону, котрий може перевищувати природний в декілька разів. Надано вимоги щодо екологічних норм, які мають бути орієнтовані на вирішення завдань оптимального функціонування екологічних властивостей грунтів, забезпечення їх сталості, відновлення родючості, збереження земельних ресурсів шляхом мінімізації негативного впливу. На прикладі м. Дніпро здійснена екологічна оцінка поелементного забруднення грунтів урбоекосистеми міддю за запропонованою системою нормування. Змістовно обгрунтовано використовувати для екологічного нормування поелементного забруднення важкими металами грунту урбоекосистем концентрації їх природного геохімічного фону, як за валовим вмістом, так і за рухомими формами. Запропоновано при встановленні ступеня еконебезпеки зважати також на вміст рухомих форм забруднювачів, як таких, що завдяки своїй мобільності здатні мігрувати трофічними ланцюгами в екосистемах. Визначено інтенсивність забруднення Cu грунтів урбоекосистеми м. Дніпро за валовим вмістом - як слабку та за рухомими формами - дуже сильну. Встановлено, що підвищення рухомості, через втрату буферної здатності міськими грунтами, відбивається на невідповідності результатів оцінок за валовим вмістом і рухомим формами важких металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.34 + П038.0

Рубрики:

Вміст, форми та хімічні перетворення неорганічних речовин у ґрунті

Агроекологічний моніторинг, контроль і оцінювання стану ґрунтів

Шифр НБУВ: РА438572 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено теоретичні та практичні аспекти дискурсу реформування освітньої системи України. Означену поліаспектність спроектовано на коло наукових проблем, пов'язаних із трансформаціями в управлінні вищою освітою за умови глобалізації економіки, вихованням дітей і молоді в цифровому світі, формуванням національної та громадянської солідарності як особливих складників професійної підготовки майбутніх учителів, специфікою організації освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти з плекання професійної ідентичності майбутнього вчителя, зокрема безпековим складником розвитку соціальної відповідальності майбутніх учителів і створення інформаційно безпечного й інклюзивного освітньо-виховного середовища закладу освіти, застосуванням інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі, набуттям професійної компетентності майбутніх педагогів і розвитком обдарованості, різновекторністю такої в закладах вищої освіти за умови європейського простору освіти.