Выполнена оценка эффективности использования колошниковой пыли доменных печей в качестве заменителя твердого топлива, концентрата и флюсов. На обжиговой машине Центрального ГОКа проведена отработка технологии производства окатышей из шихт, в которые добавлена колошниковая пыль. Результаты показывают, что утилизация колошниковой пыли доменных печей при производстве железорудных окатышей является эффективным техническим решением: увеличивается производительность, выход годного, снижается удельный расход природного газа, электроэнергии, твердого топлива.

Індекс рубрикатора НБУВ: К301.31-9

Рубрики:

Брикетування, агломерація (випал із спіканням). Виробництво котунів

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З залізовмісних відходів металургійного виробництва одержано обкотиші на холодній зв'язці з використанням як в'яжучих речовин портландцементу та вапна. Для опису залежності міцності безобпалювальних обкотишів від вмісту цих речовин складено математичну модель. Доведено, що домішки твердого палива знижують міцністні характеристики безобпалювальних обкотишів на холодній зв'язці.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К301.31-1

Рубрики:

Брикетування, агломерація (випал із спіканням). Виробництво котунів

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Экспериментальным путем исследована сушка железорудных окатышей, содержащих твердое топливо. Проведено математическое описание процесса и получены модели (полиномы), описывающие зависимость продолжительности сушки и качества высушенных окатышей от содержания твердого топлива, бентонита и температуры сушки. Выполнен графический и аналитический анализ влияния указанных факторов на основные технологические параметры процесса сушки рудно-топливных окатышей.

Исследовано влияние влажности шихты на холодную прочность брикетов, из прокатной окалины с использованием цемента в качестве связующего. Получены зависимости влияния влажности шихты на прочность брикетов при выдержке в течение 28 сут. Установлено, что максимальная прочность 5,78 МПа на брикет достигается при влажности 6 % от общей массы шихты.

Рассмотрена возможность использования технологии вибропрессования для производства углеродсодержаших железорудных брикетов из отходов металлургических производств. Исследовано влияние содержания цемента и колошниковой пыли на прочность брикетов. Сделан вывод о целесообразности использования полученных брикетов в доменном производстве.

В представленной информации показано влияние тонкого измельчения на свойства сырьевых материалов для производства окатышей и агломерата и эффективность их использования в процессах окускования.

Представлены результаты разработки технологии обогащения и подготовки замасленной окалины прокатного производства для использования в качестве металлургического сырья в процессах получения металла.

Представлены способы повышения эффективности доменного процесса и производства железорудных окатышей.

Рассмотрены причины повышенного расхода кокса при выплавке чугуна. Установлены закономерности изменения свойств топлива в процессе диспергирования. Представлены перспективные способы сокращения расхода кокса в доменном процессе.

Цель исследования - повышение содержания шламов в составе агломерационной шихты без снижения производительности агломашины и прочности агломерата. Поставленная задача решается при помощи предварительной механической активации шламов в шаровой мельнице и позволяет вносить до 250 кг шламов на 1 т агломерата.

Розглянуто проблему ефективного поєднання архітектурної науки, освіти й архітектурної практики, що є надзвичайно актуальним для нашої держави. Дві гілки архітектурної діяльності - навчально-наукова та практична недостатньо взаємодіють між собою. На початку XXI ст. питання синтезу діяльності вищої архітектурної освіти і вирішення завдання творчих спілок відображається і в публікаціях у професійній архітектурній пресі, й у програмних документах Національної спілки архітекторів України. Однак методів і засобів поєднання в єдине гармонійне ціле завдань архітектурної освіти і науки, архітектурної практики поки що не вироблено. Як один із заходів для налагодження зв'язків архітектурної науки і практики запропоновано проведення виставки для інтегрованого й одночасного обміну інформацією з усіх ділянок архітектури і будівництва - "ЕКСПО-Політехніка", яка може стати єдиним експозиційним простором для пропагування новітніх досягнень науки і техніки, продуктів, створених науково-дослідними підрозділами Львівської політехніки.

Досліджено різні способи спільного, а також роздільного грудкування компонентів шихти. Ця технологія призвела до зменшення кількості фракції 0 - 1 мм та збільшення еквівалентного діаметра гранул; зменшення середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації. Найкраща якість агломерату була забезпечена у разі використання композиту з "концентрату - руди - вапна - вапняку", основність якого складала 0,9 - 1,0 одиниць. Запропонована технологія передбачає дозування, змішування та грудкування даного композиту. Залишкова шихта, основністю 1,6 - 1,8 од., дозується та змішується паралельно. Після цього відбувається спільна грануляція композитів в барабані-грануляторі. Паливо, крутістю 0 - 7 мм подається наприкінці грануляції.

Використання в агломераційній шихті великої частки дрібнодисперсного концентрату і відходів металургійного виробництва, коливання складу агломераційної шихти та якості її підготовки, відхилення від норми технологічних параметрів спікання та низька ефективність механічної обробки спеченого продукту, знижує продуктивність агломераційних машин, призводить до підвищення витрати палива, погіршує якість агломерату. За таких умов зростає значення попередньої підготовки шихти та необхідне застосування способів інтенсифікації процесу спікання. Наразі відома значна кількість способів інтенсифікації агломераційного процесу, ефективність кожного залежить від конкретних умов агломераційної фабрики, встановленого обладнання і сировинних матеріалів, які застосовуються. В роботі було досліджено ефективність різних способів підвищення інтенсивності агломераційного процесу і якості агломерату для умов акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з визначенням раціональних технологічних заходів, спрямованих на покращання роботи підприємства. Дослідження проводилися на лабораторній агломераційній установці з використанням шихтових матеріалів та технологічних умов Богданівської агломераційної фабрики. За результатами досліджень встановлено, що крупність шихтових матеріалів, які застосовуються на агломераційній фабриці, перевищує максимально допустимий розмір. Це знижує техніко-економічні показники процесу спікання та не надає змоги одержувати агломерат високої якості. Для покращання показників роботи агломераційних машин в досліджуваних умовах рекомендується використовувати попередню підготовку шихтових матеріалів перед використанням, а саме - дроблення для одержання раціональної крупності часток. Крім того, використання вапна, як часткова заміна вапняку у флюсовій суміші, надасть змогуь підвищити якість агломерату.