Представлено сучасні знання з систематики, морфології і життєвого циклу кліщів. Викладено методи акарологічних досліджень свійських і промислових тварин. Дано коротку характеристику акарицидних препаратів, які застосовують при інвазійних хворобах тварин.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.624-982

Рубрики:

Цестоди та цестодози тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.14*723

Рубрики:

Vermes Черви

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльну ефективність використання тест-культур яєць Ascaris suum і Trichuris suis, виділених з різних субстратів (з гонад самок гельмінтів та з фекалій хворих свиней), у процесі визначення дезінвазійних властивостей хімічних засобів "Бі-дез" та "Бровадез-плюс". Встановлено, що найбільш стійкими до дії досліджуваних хімічних засобів виявилися яйця T. suis тест-культури, одержаної з фекалій хворих свиней. Зокрема, дезінвазійні хімічні засоби у 2 % концентрації та експозиції 60 хв. призводили до загибелі 68,75 - 71,85 % яєць Trichuris suis, виділених з фекалій хворих свиней, та 82,60 - 89,13 % - виділених з гонад самок гельмінтів. Разом з тим, дезінвазійні хімічні засоби 100 % згубно діяли на послідовні стадії розвитку яєць Ascaris suum.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-273.92 + П873.626.8

Рубрики:

Свинарство

Трихоцефалятози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо лікувальної ефективності місцевого та системного застосування "Профіверм 1 %" (O.L.KAR., Україна), діючою речовиною якого є івермектин, за псороптозної інвазії кролів, а також вплив його на рівень ферментів антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів. Виявлено, що як системне, так і місцеве застосування засобу має виражену лікувальну ефективність (Е = 100 та 96 % відповідно) відносно свербунових кліщів кролів виду Psoroptes cuniculi. Гематологічними дослідженнями крові доведено, що найбільш ефективною лікувальною схемою є використання засобу шляхом місцевого нанесення, що підтверджується й показниками рівня ферментів антиоксидантної системи та продуктів перекисного окислення ліпідів, порівняно з системним застосуванням засобу.

Діагностичні дослідження є важливим компонентом у комплексі заходів, що спрямовані на досягнення епізоотичного благополуччя з паразитарних захворювань тварин. На сьогодні у світі розроблено значну кількість способів та методів діагностики, які поділяють на посмертні та зажиттєві. Серед останніх - якісні та кількісні. Необхідно зазначити, що кількісні способи діагностики інвазійних захворювань тварин надають змогу об'єктивно оцінити рівень ураженості організму конкретним збудником. Тому розробка ефективних та ергономічних способів кількісної копроовоскопічної діагностики залишається актуальним питанням. У зв'язку з вищенаведеним мета проведених досліджень полягала у визначенні ефективності загальновідомих та удосконаленого способів копроовоскопічної діагностики нематодозів травного каналу овець. Роботу виконана в умовах лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Експериментальним шляхом встановлено, що удосконалений спосіб кількісної копроовоскопічної діагностики нематодозів травного каналу овець виявився ефективнішим порівняно зі способом прототипу. За числом позитивних проб на 14,3 % та за кількістю виявлених яєць нематод у досліджуваній пробі на 18,5 %. Високі показники діагностичної ефективності підтверджувалися в умовах виробничих випробувань при порівнянні удосконаленого способу зі способами аналогами та прототипу (Столла, 1959; Трача, 1992; Ляшенко й ін., 2012 та Taylor et al., 2015). За показниками кількості позитивних проб спосіб був ефективнішим на 8,0 - 44,0 %. За мінімальними та максимальними показниками кількості виявлених яєць нематод у 1 г фекалій на 14,3 - 80,9 та 4,4 - 90,5 % відповідно. За показником середньої кількості яєць нематод у пробі порівняно зі способами аналогами: Ляшенко й ін. - на 86,9 %, Трача - на 37,9 %, Столла - на 27,7 % та способом прототипу - на 5,9 %. Аналізуючи процес мікроскопії препаратів, виготовлених різними способами, встановлено, що найбільш зручними для дослідження виявилися зразки, виготовлені за удосконаленим способом. У полі зору мікроскопа виявляли найменшу кількість сторонніх решток та пухирців повітря, які не заважали процесу мікроскопії та проведенню підрахунку інвазійних елементів.

Гусівництво - одна з традиційних і високорентабельних галузей тваринництва в Україні та в низці країн світу. Її успішний розвитку та одержання високоякісної, конкурентоспроможної продукції можливо за наявності висококласної племінної птиці з високим генетичним потенціалом, добре адаптованої до місцевих природно-кліматичних умов, а також епізоотичного благополуччя щодо інвазійних захворювань, зокрема гельмінтозів. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свійських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris. Велике значення в організації протипаразитарних заходів мають діагностичні копроовоскопічні дослідження водоплавних птахів. З метою встановлення ефективності сучасних методів копроовоскопії хворих на амідостомоз гусей порівнювали чотири методи, а саме: спосіб з використанням бішофіту (за Дахно І. С., 2003); спосіб з використанням карбаміду (за Мельничуком В. В., 2015); спосіб з використанням цукрово-сольового комбінованого розчину (за Манойло Ю. Б., 2016); спосіб з використанням комбінованого розчину цукру та натрію хлориду (за Натяглою І. В., 2016). У результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що найбільш ефективним методом зажиттєвої копроовоскопічної діагностики амідостомозу гусей є метод за Мельничуком В. В. із застосуванням розчину карбаміду, де відсоток позитивних проб коливався в межах від 93,33 до 100,0 %, інтенсивність інвазії сягала 118,67 +- 13,50 яєць у 1 г посліду. Цей метод забезпечував високу чіткість отриманого біоматеріалу при проведені мікроскопії зародків гельмінтів. У разі використання методу Натяглої І. В. та Манойло Ю. Б., де як флотаційну рідину використовували комбіновану суміш, кількість позитивних проб коливалася від 60,0 до 100 %, а інтенсивність інвазії - від 37,78 +- 4,01 до 82,67 +- 9,73 яєць/г. Найменшу діагностичну ефективність виявлено за умов застосування методу Дахна І. С. з використанням бішофіту як флотаційної рідини. При цьому інтенсивність амідостомозної інвазії залежно від експозиції коливалася в межах від 24,44 +- 2,94 до 66,15 +- 11,85 яєць/г. Одержані дані щодо діагностичної ефективності методів копроовоскопії дозволять застосовувати найбільш чутливі способи в заходах щодо боротьби та профілактики амідостомозу гусей.

Наведено дані відносно найбільш поширених збудників гельмінтозних захворювань гусей (Anser anser domesticus and Anser cygnoides domesticus Linnaeus, 1758) що представляють інтерес для лікарів ветеринарної медицини. Перелічено хіміотерапевтичні препарати, наявні на фармацевтичному ринку України й застосовуються з метою лікувально-профілактичних обробок у галузі гусівництва. Розглянуто основні збудники ендопаразитарних захворювань гусей, зважаючи на сучасне систематичне положення паразитів. Коротко наведено особливості їхньої біології та епізоотології на теренах України згідно з даними відомих учених у галузі ветеринарної паразитології. Узагальнено інформацію щодо особливостей використання антигельмінтних препаратів у разі трематодозів, цестодозів, нематодозів та акантоцефальозів гусей. Наведено відомості найбільш поширених препаратів та хімічних поєднань, що є діючими речовинами цих препаратів (їх хімічні назви, існуючі в різних країнах світу, синоніми, структурні формули, основні фізичні властивості). Наведено інформацію щодо дозування та особливостей використання хіміотерапевтичних засобів у разі ендопаразитарних захворювань гусей згідно з даними сучасної наукової літератури та відповідними рекомендаціями щодо проведення постдегельмінтизаційного періоду в умрвах різних гельмінтозів. Розглянуті групи антигельмінтних засобів: бензимідазоли, імідотіазоли, макроциклічні лактони, саліциланіліди, а також комбіновані засоби, що мають у своєму складі декілька діючих речовин. Мета роботи - показати сучасний стан щодо ендопаразитарних захворювань гусей як на території України, так і світу загалом, виділити існуючі антигельмінтні препарати, узагальнити інформацію щодо їхнього використання та вказати на важливі моменти постдегельмінтизаційного періоду. Проведений аналіз літературних джерел дасть змогу розширити вже наявні дані стосовно патогенів паразитарної етіології, що обумовлюють значні економічні втрати в галузі гусівництва. Викладені у статті дані допоможуть фахівцям ветеринарного профілю підібрати ефективний хіміотерапевтичний засіб певного гельмінтозу чи його асоціативного перебігу. Так само наведена інформація допоможе забезпечити ветеринарне благополуччя в гусегосподарствах України, що дозволить створити стада здорової й високопродуктивної птиці.

Гусівництво - одна з традиційних і високорентабельних галузей тваринництва в Україні та в низці країн світу. Її успішний розвитку та одержання високоякісної, конкурентоспроможної продукції можливо за наявності висококласної племінної птиці з високим генетичним потенціалом, добре адаптованої до місцевих природно-кліматичних умов, а також епізоотичного благополуччя щодо інвазійних захворювань, зокрема гельмінтозів. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свійських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris. Велике значення в організації протипаразитарних заходів мають діагностичні копроовоскопічні дослідження водоплавних птахів. З метою встановлення ефективності сучасних методів копроовоскопії хворих на амідостомоз гусей порівнювали чотири методи, а саме: спосіб з використанням бішофіту (за Дахно І. С., 2003); спосіб з використанням карбаміду (за Мельничуком В. В., 2015); спосіб з використанням цукрово-сольового комбінованого розчину (за Манойло Ю. Б., 2016); спосіб з використанням комбінованого розчину цукру та натрію хлориду (за Натяглою І. В., 2016). У результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що найбільш ефективним методом зажиттєвої копроовоскопічної діагностики амідостомозу гусей є метод за Мельничуком В. В. із застосуванням розчину карбаміду, де відсоток позитивних проб коливався в межах від 93,33 до 100,0 %, інтенсивність інвазії сягала 118,67 +- 13,50 яєць у 1 г посліду. Цей метод забезпечував високу чіткість отриманого біоматеріалу при проведені мікроскопії зародків гельмінтів. У разі використання методу Натяглої І. В. та Манойло Ю. Б., де як флотаційну рідину використовували комбіновану суміш, кількість позитивних проб коливалася від 60,0 до 100 %, а інтенсивність інвазії - від 37,78 +- 4,01 до 82,67 +- 9,73 яєць/г. Найменшу діагностичну ефективність виявлено за умов застосування методу Дахна І. С. з використанням бішофіту як флотаційної рідини. При цьому інтенсивність амідостомозної інвазії залежно від експозиції коливалася в межах від 24,44 +- 2,94 до 66,15 +- 11,85 яєць/г. Одержані дані щодо діагностичної ефективності методів копроовоскопії дозволять застосовувати найбільш чутливі способи в заходах щодо боротьби та профілактики амідостомозу гусей.

Наведено дані відносно найбільш поширених збудників гельмінтозних захворювань гусей (Anser anser domesticus and Anser cygnoides domesticus Linnaeus, 1758) що представляють інтерес для лікарів ветеринарної медицини. Перелічено хіміотерапевтичні препарати, наявні на фармацевтичному ринку України й застосовуються з метою лікувально-профілактичних обробок у галузі гусівництва. Розглянуто основні збудники ендопаразитарних захворювань гусей, зважаючи на сучасне систематичне положення паразитів. Коротко наведено особливості їхньої біології та епізоотології на теренах України згідно з даними відомих учених у галузі ветеринарної паразитології. Узагальнено інформацію щодо особливостей використання антигельмінтних препаратів у разі трематодозів, цестодозів, нематодозів та акантоцефальозів гусей. Наведено відомості найбільш поширених препаратів та хімічних поєднань, що є діючими речовинами цих препаратів (їх хімічні назви, існуючі в різних країнах світу, синоніми, структурні формули, основні фізичні властивості). Наведено інформацію щодо дозування та особливостей використання хіміотерапевтичних засобів у разі ендопаразитарних захворювань гусей згідно з даними сучасної наукової літератури та відповідними рекомендаціями щодо проведення постдегельмінтизаційного періоду в умрвах різних гельмінтозів. Розглянуті групи антигельмінтних засобів: бензимідазоли, імідотіазоли, макроциклічні лактони, саліциланіліди, а також комбіновані засоби, що мають у своєму складі декілька діючих речовин. Мета роботи - показати сучасний стан щодо ендопаразитарних захворювань гусей як на території України, так і світу загалом, виділити існуючі антигельмінтні препарати, узагальнити інформацію щодо їхнього використання та вказати на важливі моменти постдегельмінтизаційного періоду. Проведений аналіз літературних джерел дасть змогу розширити вже наявні дані стосовно патогенів паразитарної етіології, що обумовлюють значні економічні втрати в галузі гусівництва. Викладені у статті дані допоможуть фахівцям ветеринарного профілю підібрати ефективний хіміотерапевтичний засіб певного гельмінтозу чи його асоціативного перебігу. Так само наведена інформація допоможе забезпечити ветеринарне благополуччя в гусегосподарствах України, що дозволить створити стада здорової й високопродуктивної птиці.

Демодекоз собак - хронічне захворюваня, яке характеризується запаленням і десквамацією рогового шару шкіри, зниженням імунного статусу організму, вираженим виснаженням тварини. Demodex spp. вважаються патогенними, коли їхня кількість збільшується й уражає дерму. Демодекоз собак - це захворювання, що виникає в результаті бурхливого розмноження і розселення демодекозних кліщів, що призводить до локального або генералізованого запалення шкіри і супроводжується випаданням шерсті, виникненням папул, пустул, потовщень і складок шкіри, призводить до виснаження, а іноді - до загибелі тварин. Поширення інвазії супроводжується погіршенням загального стану уражених собак і клінічною картиною хвороби. Тому вивчення клінічного прояву демодекозу як одного з показників комплексної діагностики цього захворювання є актуальним. За результатами вивчення епізоотичної ситуації щодо акарозів собак на території м. Одеси зареєстровано три види саркоптіформних та тромбідіформних кліщів - збудників акарозів м'ясоїдних тварин: Demodех canis, Otodectes cynotis, Sarcoptes canis. У загальній акарозній патології собак в умовах м. Одеси масова частка демодекозу складає 55,6 %, отодектозу - 25,4 % та саркоптозу 19,0 %. Сприйнятливість собак до збудника демодекозу залежить від віку та статі тварин. Найчастіше хворіють собаки віком від 6-ти місяців до 1 року (25,8 %), а також собаки 1 - 2 річного віку (22,7 %). Самки виявились більш чутливими до збудника і склали 57,4 %. Найбільш уражені на локальну форму демодекозу були собаки віком до 6-ти місяців (89,9 %), а на генералізовану - старше 10-ти років (72,4 %). Демодекозна інвазія максимально проявлялася восени (34,5 %) та навесні (29,1 %), дещо менше влітку (23,9 %) та взимку (12,5 %).

Наведено дані щодо ефективності нового вітчизняного комплексного протипаразитарного препарату анімал ветлайн деворм плюс антигельмінтний препарат для собак та котів (суспензія) у порівнянні з референс-препаратами дронтал плюс зі смаком м'яса та дронтал для котів при застосуванні з лікувальною та профілактичною метою за гельмінтозів собак і котів різних порід. За результатами проведених гельмінтокопрологічних досліджень фекалій встановлено, що на 7 добу після застосування дослідного препарату анімал ветлайн деворм плюс антигельмінтний препарат для собак та котів (суспензія) у одної собаки та у одного цуценяти спостерігали (із 6 тварин) незначну інвазію (інтенсивність інвазії Toxocara canis становила 1 - 2 яйця в 1 г фекалій), тобто за даної інвазії досліджуваний препарат анімал ветлайн деворм плюс антигельмінтний препарат для собак та котів (суспензія) на 7-у добу після застосування проявив 83,3 % ефективність. Разом з тим, у дослідних тварин була відсутня інвазія збудником Toxocara canis на 14 добу при гельмінтокопрологічних дослідженнях після обробки цим препаратом. У свою чергу у тварин, яким застосовували референс-препарати збудників ендопаразитів на 7 та 14 добу досліджень не було виявлено. Зазначено, що у котів вже на 7-у добу після обробки тварин, згідно гельмінтокопрологічних досліджень, збудників нематодозів не було виявлено. Екстенсефективність дослідного препарату та референс-препаратів за польових (виробничих) випробувань за нематодозів (Toxocara canis, Toxascaris leoninа, Uncinaria stenocephala, Trichuris vulpis) цуценят, собак та котів становила 100 %. Встановлено, що переносимість протипаразитарного препарату тваринами була доброю, він не чинив змін у клінічних ознаках і не викликав токсичного впливу. Препарат проявив високу екстенсефективність за ендопаразитарних захворювань собак і котів при застосуванні індивідуально з лікувальною і профілактичною метою та, може бути рекомендований для використання у практиці ветеринарної медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.6-962-7 + П855.6 Імідаклоприд

Рубрики:

Інвазійні (паразитарні) хвороби тварин

Протимікробні та протиінвазійні (протипаразитарні) ветеринарні засоби

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ