Висвітлено питання технології вирощування хмелю та післязбиральної обробки шишок, селекції, розсадництва. Особливу увагу приділено проблемапм захисту хмелю від шкідників, хвороб і бур'янів, механізації трудомістких процесів, живленню рослин. Подано детальну характеристику сортів хмелю вітчизняної селекції, терміни та визначення в хмелярстві.

Розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій під час педагогічної практики та у майбутній професійній діяльності. На підставі аналізу результатів дослідження, наукових джерел і сучасних освітніх документів висвітлено тенденції та перспективи розвитку сучасної педагогічної підготовки вчителя в університеті, її закономірності.

Рассмотрена проблема подготовки будущего учителя к внедрению педагогических технологий во время педагогической практики и в будущей профессиональной деятельности. На основании анализа результатов исследования, научных источников современных образовательных документов освещены тенденции и перспективы развития современной педагогической подготовки учителя в университете, ее закономерности.

Фізкультурно-оздоровчі комплекси - окремий тип архітектурної споруди, де створено можливості для поєднання умов для занять фізкультурою та спортом з лікувально-оздоровчими та відпочинково-розважальними функціями. Це - багатофункціональні споруди, які містять приміщення басейнів, спортивних, тренажерних залів, залів для занять аеробікою, шейпінгом, фітнес-клубів, приміщення для лікувально-оздоровчих процедур (фізіотерапії, бальнеології), розважального характеру (боулінг, більярд тощо), а також кафе, ресторани, салони краси тощо. Особливої популярності набули аквапарки, які можна віднести до фізкультурно-оздоровчих комплексів з розширеним асортиментом різноманітних водних розваг та атракціонів.

Вперше визначено комплекс педагогічних умов та розроблено методику підготовки майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної діяльності. Уточнено сутність професійної та конструкторсько-технологічної компетентності в діяльності вчителя літератури. Удосконалено теоретичну модель учителя літератури за гуманістично зорієнтованою парадигмою освіти: учень-читач - автор - літературний твір (підручник) - учитель-фасилітатор - читач-учень за умов технологізації освіти.

Наведено теоретичне обгрунтування проектно-конструкторської діяльності словесника. Запропоновано технологію підготовки програмно-тематичного комплексу планування літературної освіти школярів у загальноосвітніх навчальних закладах. Висвітлено тенденції формування технологічної компетентності вчителя-словесника в університеті.

Дано теоретическое обоснование проектно-конструкторской деятельности словесника. Предложена технология подготовки программно-тематического комплекта планирования литературного образования школьников в общеобразовательных учебных заведениях. Освещены тенденции формирования технологической компетентности учителя-словесника в университете.

Розглянуто питання формування професійної компетентності (ПК) майбутніх вчителів (МВ) у ВНЗ. Визначено ПК МВ як загальну умову його педагогічної діяльності, комунікативну компетентність як складову професійної майстерності учителя та засіб побудови гуманних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу. Розкрито методологічні засади формування інформаційних компетентностей МВ початкових класів. Описано модель професійно-фахової компетентності сучасного вчителя за умов неперервної освіти.

Актуалізовано проблему створення типологічної класифікації сучасного уроку української літератури (УЛ) на основі компетентнісно-діяльнісної складової. Побудовано типологію уроків УЛ на основі системного, технологічного та компетентнісного підходів з урахуванням змістових ліній літературної освіти. Удосконалено систему планувальної діяльності вчителя літератури й учнів-читачів за компетентнісно-діяльнісною парадигмою та з урахуванням змістових ліній освітньої галузі "Мова і література". Запропоновано конструювання вивчення літературної теми суб'єктами літературної освіти з використанням електронних програмних засобів (ресурсів). Дістало подальшого розвитку структурування планувальної діяльності суб'єктів літературної освіти та навчально-методичних моделей уроків УЛ для основної та старшої школи. Узагальнено філософсько-освітні передумови, психолого-педагогічні характеристики, культурологічні, літературознавчі, методичні основи та технологічні аспекти сучасного уроку УЛ за умов компетентнісно-діяльнісної стратегії співпраці суб'єктів літературної освіти. Обгрунтовано методико-технологічні моделі компетентнісно-діяльнісних уроків УЛ для основної та старшої школи. Простежено розвиток методичної думки щодо типології уроків УЛ і вивчено сучасний стан вирішення проблеми. Визначено динаміку готовності вчителів до моделювання сучасного уроку УЛ як методичної системи та критерії оцінювання навчально-методичного контенту програмно-планувальних засобів (моделі планування та вивчення літературної теми суб'єктами педагогічного процесу).

Обговорено спектр дефініцій поняття "компетентність" у професійно-методичній діяльності вчителя-словесника з позицій акмеології. З'ясовано акмеологічні основи успіху на шляху професійного зростання вчителя літератури.

Обсуждены спектр дефиниций понятия "компетентность" в профессионально-методической деятельности учителя-словесника с позиций акмеологии. Выяснены акмеологические основы успеха на пути профессионального роста учителя литературы.

discussed the spectrum of definitions of the concept of "competence"in a professional and methodical work of the teacher-teacher of literature from the standpoint of Acmeology. Found acmeological foundation for success in their career path literature teacher.

Висвітлено проблему візуалізації методики вивчення літератури в системі професійно-фахових компетентностей вчителя-словесника. Окреслено технологію і методику формування візуальної компетентності вчителя-філолога. Проаналізовано систему підготовки компетентного вчителя літератури. Констатовано, що місія педагога має бути спрямована на таку співпрацю з учнем, де він виступатиме як організатор і партнер.

Освещена проблема визуализации методики изучения литературы в системе профессиональной компетенции учителя-словесника. Описаны технология и методика визуальной компетенции учителя-филолога. Проанализирована система подготовки компетентного учителя литературы. Констатирован факт, что миссия педагога состоит в таком сотрудничестве с учеником, где он будет выступать в роли организатора и партнера.

This article deals with the problem of visualization of a technique of studying of the literature in system of the professional competence of the teacher - language and literature teacher. The technology and a technique of the visual competence of theteacher - philologist is found out. The system of preparation of the competent teacher of the literature is analysed. The fact is ascertained, that mission of the teacher will consist in such form of co-operation with the pupil where he will act in a role of the organizer and the partner.

Наведено теоретичне узагальнення та висвітлено результати емпіричного дослідження наукової проблеми, що полягає в розкритті юридико-психологічної сутності діянь, скоєних у стані сильного душевного хвилювання. Визначено психологічну сутність провідного мотиву та мети поведінки особи, яка перебуває в гіперафективному психічному стані: мотивом виступає спонукання захистити правоохоронювані інтереси, на які скоює напад майбутній потерпілий, а цілями - убезпечення власного чи своїх близьких життя та здоров'я, відновлення охоронюваних кримінальним законом відносин через припинення посягання на них. Встановлено особливості психологічної характеристики осіб, які скоїли злочин у гіперафективному психічному стані. Обгрунтовано необхідність проведення судово-психологічної експертизи у всіх випадках, коли афектоване протиправне діяння скоюється неповнолітніми, та доцільність настання кримінальної відповідальності за ст. 116 КК України з 16-ти років.

Розроблено технологічні моделі для конструювання сучасного уроку української літератури на компетентнісно-діяльнісній основі та теоретично обгрунтовано їх доцільність в основній і старшій школі із позиції синергетики. Створено модель управління розвитком методичної компетентності вчителів з конструювання компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури (КДУУЛ). Запропоновано конструювання вивчення літературної теми її суб'єктами здійснювати з використанням електронних програмних засобів (ресурсів). Вдосконалено модель співпраці суб'єктів КДУУЛ з урахуванням змістових ліній освітньої галузі "Мови і літератури". Простежено розвиток методичної думки щодо поняття "педагогічна (едукативна) ситуація" як основи КДУУЛ і вивчено сучасний стан вирішення проблеми. Визначено стратегії типологізування сучасного уроку української літератури (асоціативно-констатувальна, структурно-утворювальна та діяльнісно-цільова). Досліджено структуру, компоненти, складники уроку (заняття) та сюжетно-змістові лінії співробітництва вчителя з учнями-читачами за компетентнісно-діяльнісною парадигмою. Експериментально доведено істотні переваги використання технологічних моделей уроку літератури, що посилюють роль суб'єктів як на підготовчому (планувальному) етапі вивчення літературної теми, так і під час безпосередньої їх співпраці, ураховують особистісний розвиток кожного з учасників навчання та забезпечують ефективність оновленої методичної системи.

Проаналізовано сучасний стан вирішення проблеми та ступінь готовності вчителів-словесників до впровадження моделей сучасного уроку української літератури (СУУЛ) за компетентнісно-діяльнісною парадигмою співпраці з учнями-читачами. Обгрунтовано необхідність компетентнісно-діяльнісного підходу до СУУЛ за змістовими лініями державних стандартів галузі "Мова і література". Розроблено технологічні моделі СУУЛ за умов основної та старшої школи на компетентнісній основі з урахуванням змістових ліній державного стандарту, технологічності тощо. Розглянуто особливості розвитку методичної компетентності вчителів до конструювання навчальних моделей компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури в основній і старшій школі. Виявлено сутність і результативність інноваційної діяльності суб'єктів літературної освіти до конструювання навчальних моделей уроку, вивчення літературної теми із використанням електронних програмних ресурсів. Виокремлено показники методичної готовності словесників до конструювання моделей СУУЛ. Експериментально перевірено ефективність моделей сучасного компетентнісно-діяльнісного уроку української літератури, їх упровадження за умов основної та старшої школи.

Розглянуто особливості розвитку архітектури, містобудівної політики, проблеми та практику пам’яткоохоронної діяльності в україні та, зокрема у Львівській області в другій половині ХХ ст. та роль архітектора А. Шуляра в цих процесах.

Розглянуто урбаністичні проекти територіального розширення громадського центру м. Львів в північному напрямку в генеральних планах міста, детальних планах територій та інших урбаністичних проектах упродовж XX - поч. XXI ст.

Розглянуто передумови та особливості розвитку архітектури радянського або соціалістичного модернізму 1955 - 1991 рр. в Україні. У цей складний для розвитку архітектури період, в умовах партійно-державного ідеологічного диктату, були створені будівлі та споруди, які є цінними мистецькими творами, архітектурними пам'ятками свого часу і є частиною всесвітньої архітектурної спадщини другої пол. XX ст. Ці будівлі нині активно реконструюються, перебудовуються, втрачається їх оригінальний вигляд, а часто і взагалі зносяться. Існує великий ризик втрати архітектури цього історичного періоду. Тому важливим є визнання її цінності, привернення уваги громадськості, фахівців, органів влади до питань збереження цієї архітектури.

Представлено посібник який містить теоретичні основи організації професійно-фахової студії для педагогів у системі підвищення кваліфікації. Обґрунтовано представлено інноваційні моделі організації занять, які підкріплено конкретними матеріалами занять із педагогічними працівниками. Апробовано запропоновані моделі під час курсів підвищення кваліфікації педагогів Миколаївщини та в закладі загальної середньої освіти № 57 імені Т. Г. Шевченка м. Миколаєва впродовж 2014 - 2020 рр.

Представлено навчально-методичний посібник, який є логічним продовженням серії видань "Формуємо компетентного читача Нової української школи". Проаналізовано джерела (нормативні та наукові) щодо становлення і розвитку компетентнісного підходу в Україні. Розроблено концепцію та модель складових компетентного випускника-читача відповідно до ідей Нової української школи, Державного стандарту базової середньої освіти та Модельних програм освітньої мовно-літературної галузі. Подано типологічну класифікацію літературного заняття, яку узгоджено із компетентнісною, діяльністю та особистісно зорієнтованою стратегіями.

Наголошено, що вдосконалення системи літературної освіти полягає перш за все у створенні умов для її стійкого розвитку на основі безперервного освітньо-культурологічного та професійно-фахового зростання кожного суб'єкта, який залучається до культурних пластів вітчизняної і європейської науки, прагне до науково-дослідної діяльності за фундаментальними і прикладними напрямами досліджень у освітньому процесі та конкретному закладі освіти. Розроблено інноваційну модель планування та конструювання літературних занять, пакет методичних засобів які забезпечують ефективне досягнення надзавдання - мати вчителя літератури - ініціативного, мобільного, творчого, конкурентоспроможного у своїй сфері діяльності, щоб виховати успішну Я-особистість учня-читача, здатного жити, розвиватися і діяти стабільно в змінному середовищі. Зазначено, що осягнення ціннісно-етичної моделі життєдіяльності письменника допоможе словесникові формувати патріотично зорієнтовану особистість учня-читача тощо.

Представлено практико-орієнтовану монографію, яка містить методичні стратегії і тактики валеологізації літературного заняття узгоджені як з імперативами Нової української школи, так і класичними напрацюваннями педагогів (В. Сухомлинський, Я. Чепіга). Запропоновано філософсько-освітні та психолого-педагогічні основи валеологізацп літературного заняття, особливості конструювання моделей занять із використанням технологій візуалізацїї, музикотерапії, педагогічної рефлексїї. Представлено авторські матеріали та узагальнений досвід учителів-словесників України із застосування засобів, прийомів, вправ валеологізації мовно-літературної освіти взагалі та літературних занять зокрема. Зазначено, що матеріали монографії увідповіднено як до традиційних змістових лінії літературної освіти, так і ідей Нової української школи, Державного стандарту загальної середньої освіти, низки модельних програм, схвалених Міністерством освіти і науки України.

Системно викладено досвід колективу Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо створення ноосвітнього ландшафту в умовах децентралізації. Подано різноманітні моделі організації ноосвітнього середовища в закладах освіти за участі органів управління освітою в територіальних громадах. Наведено низку базових понять на основі філософії триєдності та візуалізовано їх за допомогою логіко-семіотичних моделей. Увагу приділено питанням партнерської освітянської співпраці.