У хронічному експерименті на безпородних собаках вивчено закономірності морфофункціональних змін судинного русла тонкої кишки у разі механічної жовтяниці та за разних способів її корекції. Встановлено, що декомпресія обтураціонного холестазу до 14 діб сприяє зворотному розвитку адаптаційно-компенсаторних процесів у судинному руслі й оболонках кишки. Застосування у переддекомпресійному періоді озонованих ентеросорбентів забезпечує кращі умови реадаптації у разі довготривалих жовтяниць.

В хроническом эксперименте на беспородных собаках изучены закономерности морфофункциональных изменений сосудистого русла тонкой и толстой кишки при механической желтухе и разных способах её коррекции. Установлено, что декомпрессия обтурационного холестаза до 14 суток влияет на обратное развитие адаптационно-компенсаторных процессов в сосудистом русле и оболочках кишки.

Обгрунтовано шляхи реформування охорони здоров'я в Україні. Дотепер у системі охорони здоров'я відбулись лише кількісні зміни - скорочення ліжок в 1,5 рази і певне скорочення середніх та допоміжних медичних працівників. Не спостерігалися якісні зміни щодо підвищення соціальної, медичної та економічної ефективності охорони здоров'я. Надано рекомендації стосовно подолання цього недоліку.

Вивчено динаміку структурних і функціональних змін у судинному руслі й оболонках тонкої та товстої кишок у формуванні синдрому функціональної недостатності у процесі розвитку обтураційного холестазу. Надано топічну та кількісну характеристику просторової перебудови архітектоніки кровоносних судин брижової та внутрішньоорганної частини. Досліджено реакції гемомікроциркуляторного русла всіх оболонок на розвиток механічної жовтяниці, а також особливості адаптації слизової, підслизової та м'язової оболонок тонкої та товстої кишок до нових умов травлення за відсутності поступлення жовчі. Показано характер перебудови системного й органного кровообігу у динаміці різних термінів механічної жовтяниці та їх взаємозв'язок з морфологічним станом судинного русла і склавих кишкової стінки. Доведено, що за зазначеної патології відбувається розвиток явищ функціональної недостатності тонкої та товстої кишки, визначено основні її патогенетичні складові. Подано порівняльну характеристику морфофункціонального стану судинного русла й оболонок тонкої та товстої кишок за різних методів декомпресії жовчних шляхів. Розроблено новий спосіб корекції ендогенної інтоксикації та функціональної недостатності кишки за механічної жовтяниці з використанням озонових ентеросорбентів. Розроблено нові способи зовнішнього дренування жовчних шляхів.

В експерименті на 16-ти безпородних собаках вивчено стан мікроциркуляторного русла всіх оболонок тонкої кишки за різних строків механічної жовтяниці. Встановлено, що першими реагують на холестаз капіляри та венозна ланка мікросудин. В артеріолах проходить набряк стінки та звуження просвіту. Зменшується загальна щільність капілярів. Порушуються структурні елементи ендотеліальних клітин. Проходить розростання сполучної тканини в периваскулярних просторах.

Установлено, що у разі механічної жовтяниці відбуваються структурні та морфологічні зміни артерій і гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота, які найбільш вираженими є в ділянці ясен.

Наведено дані ультраструктурних змін ацинарних відділів та капілярного русла привушної слинної залози за різних термінів механічної жовтяниці. Встановлено, що тривалий холестаз призводить до дистрофічних та деструктивних змін у структурах секреторних клітин, що виражено знижує їх функціональний стан, а іноді призводить до загибелі клітини.

Мета роботи - встановити основні фактори впливу метаболічних порушень на формування забезпеченості вітаміном D підлітків з ожирінням. У Тернопільській обласній дитячій лікарні обстежено 79 дітей (45 (57 %) хлопчиків та 34 (43 %) дівчинки) з ожирінням віком 12 - 17 років. Серед них було виділено групу осіб з дефіцитом вітаміну D (n = 61). Вивчали забезпеченість вітаміном D за рівнем у сироватці крові 25(OH)D, стан ліпідного та вуглеводного обміну, проводили антропометричні дослідження, вимірювали артеріальний тиск. Для порівняння сформовано контрольну групу із 63 здорових дітей. Обробку результатів досліджень проводили з використанням пакета статистичних програм "Statistica 10.0", параметричних і непараметричних методів. Під час факторного аналізу застосовано метод головних компонент. У підлітків з ожирінням середній рівень 25(OH)D становив 13,87 (12,57 - 15,20) нг/мл. У таких дітей виявлено статистично значущі відмінності порівняно з контрольною групою за антропометричними показниками, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, показниками ліпідного та вуглеводного обміну. В 77,3 % підлітків з ожирінням зафіксовано дефіцит вітаміну D, який залежав від п'яти основних груп факторів: показників, які характеризують порушення ліпідного обміну, і проатерогенних ліпідів (23,9 % загальної дисперсії), антропометричних параметрів (індекс маси тіла, обвід талії та стегон (19,2 %)), показників вуглеводного обміну (14,9 %), показників артеріального тиску (11,4 %), показників, які характеризують абдомінальне ожиріння, та антиатерогенних ліпідів (9,6 %). Висновки: забезпеченість вітаміном D у 79,0 % дітей підліткового віку з ожирінням залежала від основних маркерів стану метаболізму.

Охарактеризовано якість вищої медичної освіти у порівняльно-історичній ретроспективі. Обговорено стратегії розвитку та трансформаційні процеси освіти й медицини, педагогічні, філософські, лінгвістичні та психолінгвістичні проблеми змісту й організації навчального процесу інтеграції вищої медичної освіти України в європейський освітній простір. Висвітлено міжнародний досвід підтримки інклюзивної освіти, освітні та медичні реформи за умов глобалізації, перспективність зарубіжного медичного досвіду в Україні. Розглянуто питання мовної підготовки іноземних громадян у вітчизняних ВНЗ, міжкультурної комунікації лікаря за умов інноваційних процесів у глобалізованому світі. Викладено актуальні проблеми дистанційного навчання в системі медичної освіти, проблеми та перспективи розвитку вищої (медичної) освіти.

Мета роботи - встановити основні фактори впливу метаболічних порушень на формування забезпеченості вітаміном D підлітків з ожирінням. У Тернопільській обласній дитячій лікарні обстежено 79 дітей (45 (57 %) хлопчиків та 34 (43 %) дівчинки) з ожирінням віком 12 - 17 років. Серед них було виділено групу осіб з дефіцитом вітаміну D (n = 61). Вивчали забезпеченість вітаміном D за рівнем у сироватці крові 25(OH)D, стан ліпідного та вуглеводного обміну, проводили антропометричні дослідження, вимірювали артеріальний тиск. Для порівняння сформовано контрольну групу із 63 здорових дітей. Обробку результатів досліджень проводили з використанням пакета статистичних програм "Statistica 10.0", параметричних і непараметричних методів. Під час факторного аналізу застосовано метод головних компонент. У підлітків з ожирінням середній рівень 25(OH)D становив 13,87 (12,57 - 15,20) нг/мл. У таких дітей виявлено статистично значущі відмінності порівняно з контрольною групою за антропометричними показниками, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, показниками ліпідного та вуглеводного обміну. В 77,3 % підлітків з ожирінням зафіксовано дефіцит вітаміну D, який залежав від п'яти основних груп факторів: показників, які характеризують порушення ліпідного обміну, і проатерогенних ліпідів (23,9 % загальної дисперсії), антропометричних параметрів (індекс маси тіла, обвід талії та стегон (19,2 %)), показників вуглеводного обміну (14,9 %), показників артеріального тиску (11,4 %), показників, які характеризують абдомінальне ожиріння, та антиатерогенних ліпідів (9,6 %). Висновки: забезпеченість вітаміном D у 79,0 % дітей підліткового віку з ожирінням залежала від основних маркерів стану метаболізму.

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ