Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.411

Рубрики:

Реакції, які викликаються електронами

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвинуто наукові засади процесу гарячого пластичного деформування сталі за умов багатопереходного об'ємного штампування. Розроблено раціональні режими деформування з урахуванням комплексного впливу параметрів деформації. Удосконалено метод розрахунку технологічних процесів пластичної деформації за багатопереходного об'ємного штампування та прокатки залізничних коліс за рахунок обліку фізичних і технологічних особливостей цього процесу, а саме: зміни температури, накопиченої деформації, міжформаційних пауз, реологічних властивостей і щільності колісної сталі, форми заготовки й інструмента, а також контактного тертя. Показано, що зростання швидкості деформації металу центральної зони ободу колеса до максимальних значень на останньому переході та монотонно затухаючий характер розподілу деформацій за переходами сприяє збільшенню в'язких і пластичних характеристик зі збереженням високого рівня міцності. За промислових умов колесопрокатного цеху одержано експериментальні дані про енергосилові параметри для об'ємного штампування залізничних коліс за різними технологічними схемами. Удосконалено метод розрахунку положення нейтральної поверхні плину металу у разі багатопереходного об'ємного штампування з урахуванням використання методу кінцевих елементів. Розроблено раціональну технологію виробництва залізничних коліс діаметром 957 мм за ГОСТ 10791-2004 та технологію виготовлення коліс підвищеної якості діаметром 1 098 мм згідно зі стандартами IRS R-19/93.

Висвітлено досвід роботи вчителів Вугледарської ЗОШ № 2 щодо збереження і зміцнення здоров'я учнів початкової школи, формування в них позитивної мотивації до здорового способу життя. Наголошено, що в своїй діяльності педагогічний колектив керується ідеями видатного педагога В.О. Сухомлинського. Розглянуто два взаємопов'язані напрями діяльності, спрямовані на збереження здоров'я дитини, а саме: створення комфортних умов та впровадження здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес. Зазначено, що здоров'язберігальні технології передбачають зміну видів діяльності, зокрема чергування інтелектуальної, емоційної, рухової діяльності, групової та парної форм співпраці, які сприяють підвищенню рухової активності учнів, формуванню вміння поважати думку інших і висловлювати власну, засвоєнню правил спілкування. Розкрито особливості впровадження комплексу здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес упродовж дня та на прикладі планування робочого тижня. Виокремлено музикотерапію, релаксацію, арт-терапію, дихальні вправи, віршовані ігрові фізкультхвилинки, вправи пальчикової гімнастики, хвилинки тиші тощо. Констатовано: практика роботи школи переконує, що ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою.

Освещен опыт работы учителей Угледарской ООШ № 2 по сохранению и укреплению здоровья учащихся начальной школы, формированию у них положительной мотивации к здоровому образу жизни. Отмечено, что в своей деятельности педагогический коллектив руководствуется идеями выдающегося педагога В. А. Сухомлинского. Рассмотрены два взаимосвязанных направления деятельности по сохранению здоровья, а именно: создание комфортных условий и внедрение здоровьесберегающих технологий в учебно-воспитательный процесс. Указано, что здоровьесберегающие технологии предусматривают изменение видов деятельности, в частности чередование интеллектуальной, эмоциональной, двигательной деятельности, групповой и парной форм сотрудничества, которые способствуют повышению двигательной активности учащихся, формированию умения уважать мнение других и высказывать собственное, усвоению правил общения. Раскрыты особенности внедрения комплекса здоровьесберегающих технологий в учебно-воспитательный процесс в течение дня и на примере планирования рабочей недели. Выделены музыкотерапия, релаксация, арт-терапия, дыхательные упражнения, стихотворные игровые физкультминутки, упражнения пальчиковой гимнастики, минуты тишины и т.д. Констатировано, что практика работы школы убеждает в эффективности положительного воздействия на здоровье школьников различных оздоровительных мероприятий, и определяется не хаотичностью методов, а системной работой.

The article exposes the work experience of the teachers of the Vugledar Secondary School № 2 on safekeeping and strengthening of health of primary school pupils, forming their positive motivation to healthy lifestyle, one aspect of which is introduction of health-saving technologies into educational process. Emphasized that the activities of the pedagogical team is based on the ideas of the outstanding teacher V. O. Sukhomlynskyi.

Акцентовано особливу увагу на актуальній проблемі духовного відродження України. Обгрунтовано субстанційні та структурно-функціональні характеристики духовності як визначального чинника національного виховання. Зроблено висновок, що саме духовність уособлює національну визначеність певної людської спільноти, а проблема «духовність - нація» з необхідністю вбирає в себе всі наріжні осі національного виховання – виховання національного духу, усвідомлення національної ідеї, залучення до національних традицій, формування національної самосвідомості.

Акцентировано особое внимание на актуальной проблеме духовного возрождения Украины. Обоснованы субстанционные и структурно-функциональные характеристики духовности как определяющего фактора национального воспитания. Сделан вывод, что именно духовность олицетворяет национальную определенность человеческого сообщества, а проблема «духовность - нация» с необходимостью впитывает в себя все краеугольные оси национального воспитания – воспитание национального духа, осознание национальной идеи, привлечение к национальным традициям, формирование национального самосознания.

Охарактеризовано сутність художньої та культуротворчої діяльності. Простежено взаємозв'язки та співвідношення мистецтва та культури. Наголошено, що сутність мистецтва як феномену культури полягає у здатності цілісно відображати весь спектр буття людини, синтезувати різні види людської діяльності. Зроблено висновок, що виявляючи ізоморфність культури, мистецтво постає цілісною поліфункціональною системою, що забезпечує єдність культури як індивідуально неповторного соціального організму.

Охарактеризована сущность художественной и культуротворческой деятельности. Отслежены взаимосвязи и соотношения искусства и культуры. Подчеркнуто, что суть искусства как феномена культуры - в способности целостно отображать весь спектр бытия человека, синтезировать разные виды человеческой деятельности. Сделан вывод, что выявляя изоморфность культуры, искусство видится целостной полифункциональной системой, что обеспечивает единство культуры как индивидуально неповторимого социального организма.

Уперше за умов Сіверського регіону досліджено та реалізовано ідею використання краєзнавчого матеріалу як компонента засобу реалізації соціокультурної змістової лінії початкової мовної освіти. Дібрано й удосконалено зміст такого матеріалу для формування національної свідомості молодших школярів у процесі навчання української мови. Обгрунтовано й розроблено систему вправ і завдань на застосування краєзнавчого матеріалу Сіверщини в процесі реалізації соціокультурної змістової лінії початкової мовної освіти. Визначено критерії й рівні сформованості в учнів умінь використовувати зазначений матеріал у власному мовленні. Удосконалено систему класної роботи над регіональним краєзнавчим мовленнєвим матеріалом на уроках української мови. Подальшого розвитку набула типологія вправ і завдань, яка забезпечує ефективність процесу формування соціокультурної компетентності молодших школярів на уроках української мови.

Проаналізовано основні джерела і проблеми фінансового забезпечення установ освіти в Україні на сучасному соціально-економічному етапі. Зазначено, що підготовка висококваліфікованих спеціалістів є визначним фактором для конкурентоздатності України і починається з початкового рівня освіти. Український ринок освітніх послуг має всі передумови для розвитку, але обов'язковою умовою є реформи у фінансуванні освіти.

Предмет, цель работы: в качестве предмета исследования была выбрана социально-экономическая система, структура которой представляет из себя сложную взаимосогласованную систему. Основополагающим звеном данной структуры являются бюджетные отношения, как на региональном, так и на межрегиональном уровне. Оптимизация бюджетных отношений способствует раскрытию экономического потенциала региона. Использованы методы логического и сравнительного анализа, метод репрезентативных показателей. В частности, для обобщения развития региональной экономической системы был реализован системный анализ факторов, из которых определяющим был назван уровень налоговой нагрузки. Представлена схема анализа экономического развития региональной социально-экономической системы с учетом динамических показателей, сформулированы основополагающие принципы формирования территориальной структуры. Область применения результатов: практическая деятельность государственных органов управления субъектов РФ, а также других стран, заинтересованных в продвижении собственных регионов и в повышении их экономического потенциала. Выводы: изучение и обогащение опыта анализа территориального образования непосредственно влияет на развитие экономического потенциала региона. Знание структуры территориального образования и основных закономерностей его формирования, позволяет эффективно управлять развитием территории и формировать наиболее оптимальные методы управления.

Формування економічної безпеки підприємства полягає в розробці та впровадженні системи управління та комплексу заходів, спрямованих на виробничу та невиробничу сфери з метою забезпечення ефективної господарської діяльності, мінімізації факторів впливу та загроз за умов мінливого зовнішнього середовища. Визначено суть і роль інформаційної складової, що полягає в захищеності інформаційного середовища, діяльності щодо запобігання витоку інформації, що захищається, несанкціонованих і ненавмисних впливів на інформацію і т. ін. Інформаційна безпека підприємства досягається: заходами правового забезпечення на рівні держави та підприємства; організаційного забезпечення (тобто регулювання інформаційного потоку на підприємстві); програмно-технічного забезпечення (як програмного та апаратного облаштування з метою запобігання незаконному витоку інформації).

Розглянуто актуальні філософські, мистецтвознавчі та педагогічні питання сучасної музичної освіти. Проаналізовано проблему філософського розуміння процесу залучення особистості до мистецького досвіду. Розкрито особливості взаємодії масової та елітарної культури в музичній освіті. Відображено мистецтвознавчий дискурс щодо історичних етапів становлення музичної освіти, її сучасної трансформації, музичного тексту як культурологічного феномену. Окреслено методологічні та технологічні основи музичної освіти в педагогічному ВНЗ.

Обговорено історико-культурологічні аспекти розвитку мистецтва та мистецької освіти, актуальні питання професійної компетентності майбутніх фахівців. Висвітлено традиції, сучасні тенденції та перспективи мистецької освіти.

Досліджено жанрово-стильові особливості музики Людвіга ван Бетховена на прикладі фортепіанних сонат. Проаналізовано особливості виробництва та використання вітражного скла в Україні та світі. Розглянуто особливості натюрморту як жанру образотворчого мистецтва. Охарактеризовано становлення українського іконопису в контексті візантійського іконографічного канону, а саме ікони Богородичного типу. Розкрито значення музично-теоретичного аналізу вокальної партії та супроводу в роботі концертмейстера. Досліджено властивості кольору та його значення в живописному натюрморті. Увагу приділено поняттю ритму в композиції та сприйняттю ритмічного ряду. Висвітлено сутність поняття "художньо-пізнавальна компетентність" та специфіка її прояву в галузі музичного мистецтва. Досліджено емоціний розвиток молодших школярів засобами українського фольклору.

Здійснено класифікацію умов праці з точки зору безпеки для життя і здоров’я працівника на дві групи: (1) умови праці, пов’язані з характером виробництва, до яких варто віднести важкі, шкідливі й небезпечні умови і (2) умови праці, які за ступенем виконання роботодавцем обов’язків з охорони праці на виробництві поділяються на здорові, безпечні й належні (нормальні, оптимальні). Наведено класифікацію важкість праці, що пов’язується з навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується працівником, напруженістю тощо, що може негативно впливати на його здоров’я. Ось чому часто такі умови праці розглядаються на практиці як важкі, неналежні. Те ж саме можна сказати і про шкідливі й небезпечні умови праці, які також апріорі на практиці вважаються неналежними. У той же час важкість, шкідливість і небезпечність праці зовсім не свідчить про неналежні її умови. Доведено, що за своєю сутністю ці дві групи умов праці є різними. Адже важкі, шкідливі й небезпечні умови є особливістю виробництва, тоді як забезпечення здорових, безпечних і належних умов праці, по суті, є обов’язком роботодавця, який повинен створити саме такі умови. Обов’язком же працюючих є дотримання всіх заходів безпеки, створених роботодавцем для гарантування здорових, безпечних і належних умов праці. Адже навіть в умовах виконання важких, шкідливих і небезпечних робіт працівникові мають гарантуватися здорові, безпечні й належні умови праці. Доведено, що поділ умов праці на належні, безпечні і здорові є штучним, позаяк вони взаємопов’язані й невіддільні, оскільки належними умовами праці за своєю сутністю якраз і виступають безпечні і здорові умови. У свою чергу, якщо на підприємстві, в установі чи організації створено безпечні умови праці, то це означає, що вони є належними і здоровими.

Містить матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти та молодих учених "Мистецька освіта: традиції, сучасність, перспективи", що відбулася 12 травня 2023 року за ініціативи кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету. Розглянуто напрями роботи конференції: мистецька освіта в контексті євроінтеграційних процесі; культурологічні та аксіологічні засади мистецької освіти; актуальні питання професійної компетентності майбутніх фахівців; традиції, сучасні тенденції та перспективи мистецької освіти; інноваційні технології в мистецькій освіті.