Розглянуто питання терапії ЦД II типу. Визначено головні принципи лікування, особливості застосування цукрознижувальних засобів, критерії компенсації ЦД. Охарактеризовано основні фармакологічні цукрознижувальні препарати та метаболічні засоби, що використовуються під час лікування хворих на ЦД II типу. Висвітлено питання профілактики та лікування серцево-судинних ускладнень, охарактеризовано лікувальні заходи щодо корекції артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, профілактики тромбоутворення. Розкрито принципи профілактики й алгоритм медикаментозної терапії діабетичної стопи.

Рассмотрены вопросы терапии СД II типа. Определены главные принципы лечения, особенности применения сахароснижающих средств, критерии компенсации CД II. Охарактеризованы основные фармакологические сахароснижающие препараты и метаболические средства, используемые при лечении больных CД II типа. Освещены вопросы профилактики и лечения сердечно-сосудистых осложнений, охарактеризованы лечебные меры по коррекции артериальной гипертензии, дислипидемии, профилактики тромбообразования. Раскрыты принципы профилактики и алгоритм медикаментозной терапии диабетической стопы.

Виявлено новий механізм розвитку вторинного імунодефіцитного синдрому у разі гастродуоденальних уражень у хворих за екологічно несприятливих умов. Визначено, що зовнішній радіаційний вплив і тривалий контакт з важкими металами призводять до розвитку дистрес-синдрому, в основі якого лежить мінеральний дисбаланс з посиленням фізичної активності, головним чином, важких металів, що вторинно зумовлює пригнічення функціональної активності імунокомпетентних клітин. Встановлено кореляційні залежності між виявленими змінами інтенсивності рентгенофлюоресценції макро- та мікроелементів крові та порушеннями імунітету як двох ланок у ланцюзі розвитку дистрес-синдрому в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і робітників акумуляторного виробництва з гастродуоденальними захворюваннями. Розроблено спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу з використанням ультрафонофорезу трилону Б. Відзначено позитивну динаміку патологічного процесу завдяки усуненню дистрес-синдрому за рахунок нормалізації фізичної активності макро- та мікроелементів крові, а також клітинного та гуморального імунітету, що доведено результатами статистичного аналізу.

Дисертацію присвячено вивченню клінічних особливостей гастродоуденальної патології за умов дії радіаційного фактора та важких металів у взаємозв'язку зі змінами мінерального балансу крові та імунного статусу, які поєднані між собою. Обгрунтовано використання комплексону металів у хворих із патологією органів травлення в умовах екологічного пресингу та у хворих під час локального опромінювання, доведено ефективність способу корекції в усуненні мінерального та імунного дисбалансу.

Розглянуто найбільш розповсюджені захворювання органів дихання та кровообігу. Наведено інформацію про бронхіальну астму, хронічні обструктивні захворювання легень, ішемічну хворобу серця, серцеві аритмії, гіпертонічну хворобу. Розкрито сучасні класифікації та методи діагностики хворих. Увагу приділено проблемам лікування та диспансеризації хворих за амбулаторних умов, питанням лікарсько-трудової експертизи.

Рассмотрены наиболее распространенные заболевания органов дыхания и кровообращения. Дана информация о бронхиальной астме, хронических обструктивных заболеваниях легких, ишемической болезни сердца, сердечных аритмиях, гипертонической болезни. Раскрыты современные классификации и методы диагностики больных. Уделено внимание проблемам лечения и диспансеризации больных в амбулаторных условиях, вопросам врачебно-трудовой экспертизы.

Розглянуто основні захворювання та функціональні розлади органів травлення, наведено сучасні класифікації гастроезофагеальної рефлексної хвороби, хронічного гастриту, ентероколіту, виразкової хвороби, хронічного панкреатиту та холециститу, визначено етіологічні фактори та патогенетичні механізми. Описано діагностичні алгоритми та особливості лікування з наведенням сучасних схем та фармацевтичних препаратів, фізіотерапевтичних засобів, а також особливості реабілітації та спостереження хворих. Висвітлено питання функціональної диспепсії та дисбіозу кишечника. Приділено увагу характеристиці методів дослідження хворих гастроентерологічного профілю.

Рассмотрены основные заболевания и функциональные расстройства органов пищеварения, даны современные классификации гастроэзофагеальной рефлексной болезни, хронического гастрита, энтероколита, язвенной болезни, хронического панкреатита и холецистита, определены этиологические факторы и патогенетические механизмы. Описаны диагностические алгоритмы и особенности лечения с изложением современных схем и фармацевтических препаратов, физиотерапевтических средств, а также особенности реабилитации и наблюдения больных. Освещены вопросы функциональной диспепсии и дисбиоза кишечника. Уделено внимание характеристике методов исследования больных гастроэнтерологического профиля.

Описано алгоритми виявлення факторів ризику цукрового діабету (ЦД) та йододефіцитних захворювань. Розглянуто питання первинної, вторинної та третинної профілактики, показання для оперативних втручань та госпіталізації, особливості реабілітації та динамічного спостереження. Наведено критерії компенсації ЦД, розроблені міжнародними асоціаціями діабетологів, оцінки йододефіциту. Проаналізовано особливості спостереження дітей та підлітків, вагітних, осіб літнього віку.

Описаны алгоритмы проявления факторов риска сахарного диабета (СД) и йододефицитных заболеваний. Рассмотрены вопросы первичной, вторичной и третичной профилактики, показания для оперативных вмешательств и госпитализации, особенности реабилитации и динамического наблюдения. Приведены критерии компенсации СД, разработанные международными ассоциациями диабетологов, оценки йододефицита. Проанализированы особенности наблюдения детей и подростков, беременных, лиц преклонного возраста.

Розглянуто теоретичні та практичні засади сімейної медицини, розкрито особливості її впровадження, фінансування та правового забезпечення в Україні. Наведено концепцію первинного медико-санітарного забезпеченя населення. Висвітлено питання медичного спостереження за підлітками, вагітними та геронтологічними хворими. Розкрито функціональні обов'язки сімейного лікаря та сімейної медичної сестри.

Рассмотрены теоретические и практические основы семейной медицины, раскрыты особенности ее внедрения, финансирования и правового обеспечения в Украине. Приведена концепция первичного медико-санитарного обеспечения населения. Освещены вопросы медицинского наблюдения за подростками, беременными и геронтологическими больными. Раскрыты функциональные обязанности семейного врача и семейной медсестры.

Розглянуто основні захворювання щитоподібної залози, класифікацію за МКХ-10, етіологічні фактори, патогенетичні механізми, клінічні симптоми та діагностичні критерії, принципи лікування. Досліджено метаболічні та гормональні порушення за окремих захворювань щитоподібної залози. Розглянуто усі можливі зміни функції різних органів і систем. Наведено сучасні підходи до вибору методу терапії, рекомендації щодо надання медичної допомоги хворим з патологією щитоподібної залози. Подано фармакодинаміку та фармакокінетику фармакологічних препаратів.

Спостережено, що використання епадолу у комплексній реабілітаційній терапії хворих на гострий інфаркт міокарда у сполученні з цукровим діабетом II типу сприяло зникненню клінічних симптомів, гіполіпідемічному ефекту у відношенні тригліцеридів, зниженню індексу атерогенності, а зниження виразності окисного стресу вказує на антиоксидантну спрямованість препарату.

Применение эпадола в комплексной терапии ранней реабилитации инфаркта миокарда в сочетании с сахарным диабетом II типа способствовало исчезновению клинических симптомов, гиполипидемическому эффекту в отношении триглицеридов, снижению индекса атерогенности, а уменьшение выраженности окислительного стресса указывает на антиоксидантную направленность препарата.

Зазначено, що підготовка сімейного лікаря на додипломному етапі в Луганському державному медичному університеті проводиться на базі кафедри загальної практики, сімейної медицини та поліклінічної справи за модульною системою. Провідний педагогічний прийом - це формування в студентів алгоритму мислення сімейного лікаря. Впроваджено апробацію оцінки знань за рейтинговою системою (100 балів).

Висвітлено питання участі основних мікроелементів у процесах обміну білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, вітамінів, мінеральних речовин. Розглянуто вплив мікроелементів на активність ферментів, дію гормонів, формування факторів імунітету, канцерогенез.

Описан фатальный случай после тяжелой гипогликемии у пациента возраста 45 лет с коморбидной патологией. Сочетание ишемической болезни сердца, кардиосклероза с мерцательной аритмией, осложненных сердечной недостаточностью III стадии, и сахарного диабета 2-го типа тяжелой формы в стадии декомпенсации на фоне гипертонической болезни III стадии и ожирения III стадии имеет крайне неблагоприятный прогноз. Наличие выраженных метаболических, гормональных, функциональных нарушений приводит к полному истощению компенсаторных возможностей организма. В условиях длительной гипогликемии с наслоившимися расстройствами центральных регуляторных систем, процессов микроциркуляции, несмотря на интенсивную терапию, было неизбежным наступление клинической смерти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висока захворюваність та поширеність цукрового діабету (ЦД) зумовлює ранню інвалідизацію та смертність через розвиток хронічних ускладнень. При цьому головна причина смерті при ЦД 2-го типу пов'язана із серцево-судинними захворюваннями. Мета дослідження - з'ясувати частоту, механізми та прояви уражень серцево-судинної системи у хворих на ЦД 2-го типу. Обстежено 49 пацієнтів з ЦД 2-го типу віком понад 50 років, у тому числі 25 чоловіків, 24 жінки. Визначали показники метаболізму, зміни електрокардіограми. У групі спостереження у 55,1 % пацієнтів виявлено ішемічну хворобу серця (ІХС), у 77,6 % - артеріальну гіпертензію, у 28,6 % - перенесені кардіоваскулярні події. Переважали хворі (83,7 %) з надлишковою масою тіла і ожирінням. У 57,1 % виявлено порушення ліпідного обміну за наявної декомпенсації ЦД в 61,2 %, що підтверджено збільшенням рівня глікованого гемоглобіну до 8,8 +- 0,3 %. Зареєстровано порушення процесів автоматизму, збудливості та провідності серця: у 12,2 % - синусову тахікардію, у 6,1 % - синусову брадикардію, у 4,1 % - синусову аритмію, у 10,2 % - миготливу аритмію, у 8,2 % - суправентрикулярну і шлуночкову екстрасистолію, у 30,6 % - внутрішньошлуночкові блокади. Прояви гіпоксії мали 32,7 % пацієнтів, зміни зубця Q - 8,2 %, зміни інтервалу ST - 8,2 %. Висновки: дисметаболічні порушення є підгрунтям для розвитку хронічних діабетичних ускладнень, що формують, зокрема, кардіальну автономну нейропатію, діабетичну кардіоміопатію та атеросклеротичні ураження серцево-судинної системи з маніфестацією ІХС, артеріальної гіпертензії, синдрому порушень ритму і провідності, гіпоксії.

Наиболее часто встречается аутоиммунный полигландулярный синдром 2-го типа. Представляет интерес развитие и течение синдрома Шмидта, что требует всесторонней диагностики ввиду сочетания нескольких аутоиммунных эндокринопатий и рациональной терапии. Цель работы - проанализировать особенности клинических проявлений и лечения аутоиммунного полигландулярного синдрома 2-го типа на конкретном примере. Для рассмотрения представлен наблюдаемый нами клинический случай синдрома Шмидта у пациентки 36 лет. Имели место первичная надпочечниковая недостаточность с аутоиммунным процессом к 21-гидроксилазе и наличие аутоиммунного тиреоидита с развитием гипотиреоза. В клинических проявлениях заболевания доминировали синдромы гипотензии, общей и мышечной слабости, гиперпигментации, потери массы тела, диспептических расстройств, усугубившиеся в результате присоединения вирусной инфекции, на фоне отечного синдрома. Дополнительное обследование выявило значительное повышение адренокортикотропного гормона, ренина, гиперкалиемию, гиперхолестеринемию, повышение 17-гидроксипрогестерона, тиреотропного гормона, гипотироксинемию, повышение антител к 21-гидроксилазе и к тиреоидной пероксидазе при уменьшении объема щитовидной железы с наличием множественных линейных включений, повышением эхогенности. Анализ выявленных гормональных, метаболических и патоморфологических изменений позволил установить наличие в данном клиническом случае синдрома Шмидта. Проводимое лечение глюкокортикоидами сопровождалось побочными реакциями, что привело к неоднократной замене препаратов. Выбор был сделан в пользу кортефа, доза тщательно оттитрована под контролем кортизолурии. Назначение левотироксина сопровождалось достижением эутиреоза. Выводы: манифестация синдрома Шмидта при одновременном проявлении первичной надпочечниковой недостаточности аутоиммунного генеза и аутоиммунного тиреоидита с развитием гипотиреоза отличалась взаимно отягощающим течением. Имелись значительные трудности в лечении данного полигландулярного синдрома, связанные с коррекцией гипокортицизма, вследствие плохой переносимости глюкокортикоидов, что требовало постоянного наблюдения, неоднократного контроля за состоянием гормонального и метаболического статусов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-4 + Р11(4УКР)026.241

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ