Досліджено правові аспекти політичної суб'єктивності угорської національної меншини в Україні. Виділено основні етапи її політично-правової інституалізації, розглянуто форми політичної діяльності та механізми реалізації політичних інтересів. Розкрито етнічні особливості, охарактеризовано правову, освітню, культурну й інформаційну складові діяльності угорської національної меншини, розкрито її роль у зовнішій політиці України. Зроблено висновок, що політична суб'єктивність угорської національної меншини полягає у високому рівні політичної свідомості, внутрішній мобілізації для досягнення основних цілей і виходу на політичну арену.

Исследованы правовые аспекты политической субъективности венгерской национальной меньшины в Украине. Выделены основные этапы ее политико-правовой институализации, рассмотрены формы политической деятельности и механизмы реализации политических интересов. Раскрыты этническе особенности, охарактеризованы правовая, образовательная, культурная и информационная составляющие деятельносоти венгерской национальной меньшины, раскрыта ее роль во внешней политике Украины. Сделан вывод, что политическая субъективность венгерской национальной меньшины воплощается в высоком уровне политического сознания, внутренней мобилизации для достижения основных целей и выхода на политическую арену.

Досліджено особливості політики в Україні стосовно національних меншин. На підставі порівняльного аналізу державної політики країн Європейського Союзу і України зроблено спробу показати рівень відповідності українського законодавства щодо національних меншин кращим європейським зразкам. Висвітлено ставлення національних меншин до національної більшості та самої Української держави.

Досліджено національні меншини в Україні як суб'єкти етнополітичних відносин. На підставі порівняльного аналізу законодавства країн Європейського Союзу і України показано рівень відповідності українського законодавства щодо національних меншин європейським стандартам.

Досліджено процес становлення та розвитку системи українсько-угорських міждержавних політичних відносин протягом 1991 - 2006 рр. Розглянуто місце та роль угорської національної меншини у зовнішній політиці України, її значення у ході формування українсько-угорських відносин. На підставі аналізу зовнішньої політики Угорської Республіки щодо угорців, які проживають поза межами етнічної батьківщини, зроблено спробу розкрити особливості діяльності угорської національної меншини в Україні.

Досліджено основні аспекти сучасних теорій і концепцій етнічності, проаналізовано положення провідних наукових шкіл етнічності. На базі порівняльного аналізу західних наукових шкіл етнічності розкрито особливості шкіл дослідження етнічності.

Комплексно досліджено угорську національну меншину в Україні як суб'єкт політики. Обгрунтовано зміст теоретичних моделей понять "національна меншина" й "етнічна меншина" та їх застосування щодо статусу угорської спільноти в Україні. З'ясовано, що політична суб'єктність угорської національної меншини полягає у високому рівні політичної свідомості, внутрішній мобілізації для досягнення власних цілей та її виході на політичну арену. Виділено етапи політичної інституалізації угорської національної меншини - від національно-культурних клубів до політичних партій. Розглянуто основні форми політичної діяльності угорської національної меншини, описано механізм реалізації її політичних інтересів. Суттєву увагу приділено вивченню особливостей політичної суб'єктивації угорської національної меншини в Україні.

Проаналізовано сучасні політико-правові засади захисту прав і свобод суб'єктів етнонаціональних відносин у контексті формування ефективної державної етнонаціональної політики України. Досліджено концепцію етнонаціональної політики як базового політичного документа для формування моделі етнонаціональної політики держави, розроблення та подальшого впровадження на її основі правових документів. Окреслено позитивні та негативні сторони чергового законопроекту "Про Концепцію державної етнонаціональної політики України".

Виокремлено та проаналізовано чинники формування етнонаціональної ідентичності представників національних та етнічних меншин в Републіці Польща, та запропоновано способи покращання етнополітичної ситуації у польському суспільстві та заходи на підтримку позитивної ідентичності меншин. Встановлено, що попри існування стійких історичних упереджень та стереотипів як нового, так і старого гатунку, серед більшості та меншості в польському суспільстві спостерігається покращання суспільно-політичного клімату для розвитку меншин і підвищується рівень етнонаціональної ідентичності національних та етнічних меншин Польщі.

Проаналізовано політико-правовий аспект легітимації громадських організацій національних та етнічних меншин у Республіці Польща. Зазначено, що сформоване законодавче поле гарантує необхідні умови для створення та діяльності громадських організацій меншин, що задовольняють власні освітні, культурні, мовні та інші права.

Досліджено взаємозв'язок імперії та націоналізму, проаналізовано імперський вплив на розвиток формування націй. Розкрито суть радянської політики "імперії позитивної дії" щодо етнічних груп.

Проаналізовано місце та роль німецької національної меншини у суспільно-політичному житті Республіки Польща. З'ясовано, що німецька спільнота є активним суб'єктом етнополітики. Встановлено, що меншина бере участь у виборчому процесі через власні виборчі комітети, представлена на державному рівні та на рівні місцевого самоврядування.