Розглядаються теоретичні основи стимулювання праці педагогічних працівників та роль атестації у цьому процесі. Пропонується новий підхід до системи атестації навчально-виховних закладів, який базується на об'єктивних закономірностях підвищення кваліфікації, професійної майстерності вчителя та сприяє всесторонньому розвитку особистості школяра. Висвітлюються психолого-педагогічні умови організації праці вчителя, запропоновано критерії та методику оцінки ефективності роботи педагогічного колективу. Описується робота школи по формуванню в учнів потреби у здоровому способі життя. Визначено показники ефективності виховної роботи школи шляхом самооцінки школярів та її діагностики, оцінювання психологічного мікроклімату в педагогічному колективі, діагностики стилю педагогічного спілкування тощо.

Розкрито методику проведення занять з інформаційних технологій на підставі традиційного та нетрадиційного підходів з використанням інноваційних технологій навчання. Наведено основні положення Закону України "Про національну програму інформатизації", описано освітні особливості інформаційних технологій. Розглянуто питання автоматичного розпізнавання текстів, сканування документів.

Раскрыта методика проведения занятий по информационным технологиям на основе традиционного и нетрадиционного подходов с использованием инновационных технологий обучения. Изложены основные положения Закона Украины "О национальной программе информатизации", описаны образовательные особенности информационных технологий. Рассмотрены вопросы автоматического распознавания текстов, сканирования документов.

Обгрунтовано концептуальну модель атестації, впровадження якої сприяє забезпеченню підвищення ефективності педагогічної діяльності й активізації професійного самовдосконалення вчителів. Визначено комплекс емпіричних показників ефективності педагогічної діяльності, розроблено й адаптовано методики для їх діагностування, обгрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного впливу атестації на психологічний мікроклімат у педагогічному колективі, професійно-ціннісні орієнтації та міжособистісні стосунки вчителів, удосконалення їх педагогічної майстерності. Запропоновано методичні рекомендації щодо проведення атестації педагогічних працівників. Рекомендовано в законодавчому порядку визначити: категорію шкіл у відповідності з результативністю їх роботи і диференційовано забезпечити фонд заробітної плати цих колективів; склад комісій, які встановлювали б категорію шкіл (з відповідними правами); випускникам шкіл I категорії за результатами співбесід надати право вступати до вузів III-IV рівня акредитації, а II категорії до вузів I-II рівня акредитації.

Розкито теоретико-методологічні та методичні основи громадянського виховання студентів педагогічних вищих навчальних закладів. Проаналізовано історичні витоки та сучасні концептуальні підходи до громадянського виховання. На підставі аналізу сутності та структури громадянськості як інтегральної якості особистості визначено критерії, показники та рівні громадської вихованості студентів. Наведено педагогічну модель громадянського виховання майбутніх учителів, що містить цільовий, змістовий, технологічний та оцінно-результативний блоки. Визначено чинники й обгрунтовано педагогічні умови та напрями громадянського виховання студентів педагогічних університетів.

Раскрыты теоретико-методологические и методические основы гражданского воспитания студентов педагогических высших учебных заведений. Проанализированы исторические истоки и современные концептуальные подходы к гражданскому воспитанию. На основе анализа сущности и структуры гражданственности как интегрального качества личности определены критерии, показатели и уровни гражданской воспитанности студентов. Представлена педагогическая модель гражданского воспитания будущих учителей, которая включает целевой, смысловой, технологический и оценочно-результативный блоки. Определены принципы и обоснованы педагогические условия и направления гражданского воспитания студентов педагогических университетов.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку громадянської компетенції (ГК) студентів педагогічних ВНЗ. Проаналізовано історичні витоки та сучасні концептуальні підходи до формування ГК особистості. На підставі аналізу сутності та структури громадянськості як інтегральної якості особистості визначено критерії, показники та рівні ГК студентів. Запропоновано педагогічну модель розвитку ГК майбутніх учителів, що містить цільовий, змістовий, технологічний та оцінно-результативний блоки. Виявлено чинники, педагогічні умови та напрями розвитку ГК студентів педагогічних університетів.

Раскрыты теоретико-методологические и практические аспекты развития гражданской компетенции (ГК) студентов педагогических ВУЗ. Проанализированы исторические истоки и современные концептульные подходы к формированию ГК студентов, На основе анализа сущности и структуры гражданственности как интегрального качества личности определены критерии, показатели и уровни ГК студентов. Предложена педагогическая модель развития ГК будущих учителей, содержащая целевой, содержательный, технологический и оценочно-результативный блоки. Выявлены факторы, педагогические условия и направления развития ГК студентов педагогических университетов.

Розкрито історико-педагогічні витоки та сучасні концептуальні підходи щодо формування громадянської компетентності студентської молоді. Визначено критерії, показники та рівні громадянської компетентності майбутніх вчителів. Обгрунтовано модель педагогічної системи формування громадянської компетентності як складової навчально-виховного процесу та професійної підготовки майбутніх вчителів, яка містить цільовий, змістовий, технологічний й оцінно-результативний блоки. Встановлено соціальні та психолого-педагогічні чинники. Досліджено й обгрунтовано педагогічні умови та шляхи розвитку громадянської компетентності майбутніх вчителів.

Розглянуто проблему формування громадянської освіти (ГО) сучасної молоді України у рамках проекту Ради Європи "Освіта для демократичного громадянства" (1997). Зазначено, що остаточно розробленої концепції ГО в Україні немає, не спостерігається й однозначного розуміння громадянського суспільства та громадянської культури, які сприяли б обмеженню ролі держави в освітній політиці суспільства, подоланню тоталітарного мислення й утвердженню ідейного плюралізму в освіті, формуванню нової моделі спеціаліста заснованої на поєднанні професійних і громадянських якостей. Виокремлено ключові компетентності громадянської компетентності: дослідницька компетентність, компетентність соціального вибору, компетентність соціальної дії, комунікативна компетентність, навчальна компетентність; розглянуто елементи громадянської компетентності (ціннісний, діяльнісний і процесуальний). Наголошено, що стандарти громадянського виховання повинні будуватися на принципово новій основі як багаторівневі та багатопозиційні стандарти-орієнтири, які на сьогоднішній день створити ще не вдалося.

Рассмотрена проблема формирования гражданского образования (ГО) современной молодежи Украины в рамках проекта Совета Европы "Образование для демократического гражданства" (1997). Указано, что окончательно разработанной концепции ГО в Украине нет, не наблюдается и однозначного понимания гражданского общества и гражданской культуры, которые могли бы способствовать ограничению роли государства в образовательной политике общества, преодолению тоталитарного мышления и утверждению идейного плюрализма в образовании, формированию новой модели специалиста, основанной на сочетании профессиональных и гражданских качеств. Выделены ключевые компетентности гражданской компетентности: исследовательская компетентность, компетентность социального выбора, компетентность социального действия, коммуникативная компетентность, учебная компетентность; рассмотрены элементы гражданской компетентности (ценностный, деятельностный и процессуальный). Отмечено, что стандарты гражданского воспитания должны строиться на принципиально новой основе как многоуровневые и многопозиционные стандарты-ориентиры, которые на сегодняшний день создать еще не удалось.

The necessity of research of research of dynamics of system changes is underlined in the process of forming of civil competence in the period of transformations of society. The factor of influence of increase of civil competence is here probed on forming and perfection of other key competency. The aspects of civil education are considered in the condition of humanizing of trade education are considered in the article.

Підкреслено необхідність дослідження динаміки системних змін в процесі формування громадянської компетентності в період трансформування суспільства. Досліджено вплив підвищення громадянської компетентності на формування і удосконалення інших ключових компетентностей, які формуються під час засвоєння змісту всіх предметів і галузевої освіти. Виокремлено галузеві компетентності, які формуються у процесі опанування студентом змісту однієї галузі протягом усього навчання і предметні компетентності, які стають надбанням молоді у ході вивчення того чи іншого предмета.

Подчеркнута необходимость исследования динамики системных изменений в процессе формирования гражданской компетентности в период трансформации общества. Исследован фактор влияния повышения гражданской компетентности на формирование и усовершенствование других ключевых компетентностей, которые формируются во время усвоения содержания всех предметов и отраслевого образования.

Necessity study the dynamics of systemic change in the formation of civil competence in the period of transformation of society. The factors enhancing the impact of civil competence on the development and improvement of other key competences, which are formed during the assimilation of the contents of all items and industry education. Distinguished industry expertise, the competencies, which are formed in the process of mastering the content of a student of one branch over the entire course and subject expertise, become the property of youth in the study of a subject.

Розглянуто проблеми використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) в громадянській освіті майбутніх педагогів, наведено визначення поняття "громадянське виховання". Показано можливості багатоваріантності в підходах до розв'язання проблеми формування особистості з демократичними орієнтирами. Перелічено переваги використання сучасних ІТКТ, які дозволяють готувати майбутніх педагогів з урахуванням міжнародного досвіду, світових тенденцій розвитку освіти, підвищуючи ефективність організаційних форм і методів навчання. За умов використання ІТКТ відбувається перебудова навчального процесу з репродуктивного рівня засвоєння готових знань на пошуковий, евристичний, що розвиває творчий потенціал студентів.

Рассмотрены проблемы использования современных информационно-телекоммуникационных технологий (ИТКТ) в гражданском образовании будущих педагогов, приведено определение понятия лгражданское воспитание». Показаны возможности многовариантности в подходах к решению проблемы формирования личности с демократическими ориентирами. Перечислены преимущества использования современных ИТКТ, которые позволяют готовить будущих педагогов с учетом международного опыта, мировых тенденций в развитии образования, повышая эффективность организационных форм и методов учебы. При осуществлении гражданского образования будущего педагога на основе использования ИТКТ происходит перестройка учебного процесса с репродуктивного уровня усвоения готовых знаний на поисковый, эвристический, что развивает творческий потенциал студентов.

The article deals with the problems of implementation of civil education future teachers' training. It also outlines solutions of the above mentioned problem with the usage of informational telecommunication technologies.

Проаналізовано сучасні дослідження з проблеми громадянського виховання, висвітлено невирішені питання її розробленості. Розглянуто особливості громадянського виховання за умов гуманізації професійної освіти, яка потребує радикальної переорієнтації. Визначено основні принципи громадянського виховання, спрямовані на формування громадянськості як інтеграційної якості та на самоорганізацію особистості, що надасть людині можливість бути юридично, соціально, етично та політично дієздатною. Зроблено висновок, що гуманізація освіти створює умови для відродження духовного, етичного й інтелектуального потенціалу нації.

Проанализированы существующие исследования по проблеме гражданского воспитания и освещены нерешенные вопросы ее разработанности. Рассмотрены особенности гражданского воспитания в условиях гуманизации профессионального образования, которое требует радикальной переориентации. Определены основные принципы гражданского воспитания, направленные на формирование гражданственности как интеграционного качества и на самореализацию личности, которая позволит человеку быть юридически, социально, этически и политически дееспособным. Сделан вывод, что гуманизация образования создает условия для возрождения духовного, этического, интеллектуального потенциала нации.

In clause the aspects of civil education in conditions humanization of vocational training are considered. The author emphasizes, that humanization of education assist the statement of the man as highest social value, also is selected, that the civil education is a formation civil as integration of quality of the person, which allows the man to feel itself legally, socially, is ethic and politically capable.

Розкрито сутність і значення громадянського виховання та формування політичної культури молоді. Показано роль громадянського виховання учителів, проаналізовано його існуючі моделі. Запропоновано педагогічну модель формування громадянської культури майбутніх учителів.

Раскрыты сущность и значение гражданского воспитания и формирования политической культуры молодежи. Показана роль гражданского воспитания учителей, проанализированы его существующие модели. Разработана педагогическая модель формирования гражданской культуры будущих учителей.

The article deals with the essence and value of civil education and formation of political culture of youth. The role of civil education of teachers is shown. Existing models of similar education are analysed. The pedagogical molel of formation fo civil culture of the future teachers is offered.

Проблему громадянської компетентності (ГК) актуалізовано як одночасно соціальне явище і соціальну якість особистості, яка є одною з найменш вивчених у зарубіжній та вітчизняній літературі й, незважаючи на значну кількість досліджень з проблем формування компетентностей, структура та шляхи формування ГК в учнівської молоді залишаються нез'ясованими. Підсумовано, що, на відміну від інших компетентностей, ГК не може бути сформовано без опори на громадянські цінності і реалізовано поза системою ціннісних орієнтирів, що процес становлення ГК передбачає внутрішню готовність до її реалізації і повною мірою може виявитися лише в реальній життєвій ситуації. Для подальших досліджень віднесено розроблення стандартів громадянської освіти нового покоління, здійснення дослідницької роботи з упровадження в практику громадянської освіти компетентісного підходу, підготовку майбутніх учителів до оволодіння основними принципами компетенісного підходу.

Проблема гражданской компетентности (ГК) актуализирована как одновременно социальное явление и социальное качество личности, которая является одной из наименее изученной в зарубежной и отечественной литературе и, несмотря на значительное количество исследований по проблемам формирования компетентностей, структура и пути формирования ГК в ученической молодежи остаются не выясненными. Подытожено, что в отличие от других компетентностей, ГК не может быть сформирована без опоры на гражданские ценности и реализована вне системы ценностных ориентиров, что процесс становления ГК предусматривает внутреннюю готовность к ее реализации и в полной мере может проявиться лишь в реальной жизненной ситуации. К дальнейшим исследованиям отнесены разработка стандартов гражданского образования нового поколения, осуществление исследовательской работы по внедрению в практику гражданского образования компетентностного подхода, подготовка будущих учителей к овладению основными принципами компетентностного подхода.

The necessity of research of dynamics of system changes is underlined in the process of forming of civil competence in the period of transformations of society.

Розглянуто проблему формування громадянської свідомості студентів ВНЗ. Розкрито соціальні та психолого-педагогічні фактори, що впливають на становлення громадянської свідомості студентської молоді.

Рассмотрена проблема гражданского воспитания студентов ВУЗ. Раскрыты социальные и психолого-педагогические факторы, влияющие на становление гражданского сознания студенческой молодежи.

The problem of civil education of students of higher educational institutions is considered, the social and psycho-pedagogical factors influencing becoming of civil consciousness of studentТs youth are opened.

Розглянуто підходи до визначення понять «компетентність», «компетенція», виділено ключові компетенції, які необхідно сформувати в процесі підготовки майбутнього педагога у ВНЗ, а також необхідність їх постійного неперервного вдосконалення.

Рассмотрены различные подходы к определению понятий «компетентность», «компетенции», выделены ключевые компетенции, которые необходимо формировать в процессе подготовки будущих педагогов в ВУЗ, а также необходимость их постоянного непрерывного совершенствования.

The paper considers different approaches to definition of the notion «competency» and «competence». Key competences which must be formed in the process of the future pedagogues professional training and the necessity of their constant improvement havebeen grounded.

Розглянуто систему неперервної освіти в рамках університету як структури освітнього комплексу з урахуванням послідовності вивчення та використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх галузях діяльності. Зазначено, що неперервна освіта – процес, який охоплює все життя людини і забезпечує поступовий розвиток творчого потенціалу особистості та всебічне збагачення її духовного світу; це - цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність щодо освоєння і вдосконалення знань, умінь і навичок, здобутих у загальноосвітніх і спеціальних установах, а також шляхом самоосвіти. Наведено структурну схему інформаційно-обчислювального центру.

Рассмотрена система непрерывного образования в рамках университета как структуры образовательного комплекса с учетом последовательности изучения и использования информационно-коммуникационных технологий во всех сферах деятельности. Отмечено, что непрерывное образование – процесс, который охватывает всю жизнь человека и обеспечивает постепенное развитие творческого потенциала личности и всестороннее обогащение его духовного мира; это - целенаправленная систематическая познавательная деятельность по освоению и совершенствованию знаний, умений и навыков, полученных в общеобразовательных и специальных учреждениях, а также путем самообразования. Представлена структурная схема информационно-вычислительного центра

The system of continuing education within the university as an educational complex structure with the sequence of the study and use of information and communication technologies in all spheres of activity. It is noted that continuing education - a process that encompasses all human life and provides a gradual development of the creative potential of the individual and the full enrichment of his inner world, this is a deliberate systematic cognitive activity is to develop and refine knowledge and skills acquired in secondary and special institutions, and also self-taught. Presents a block diagram of a computer center.

Розглянуто питання використання інноваційних освітніх технологій у навчальній діяльності університетів. Здійснено порівняльну характеристику основних технологій та інноваційних моделей навчання. Визначено вимоги, за якими рекомендується впроваджувати інновації в діяльність ВНЗ.

Рассмотрены вопросы использования инновационных образовательных технологий в учебно деятельности университетов. Осуществлена сравнительная характеристика основных технологий и инновационных моделей обучения. Определены требования, по которым рекомендуется внедрять инновации в деятельность ВУЗ.

The questions of the use of innovative educational technologies in teaching activities of the universities. It’s considered the comparative characteristics of the main technologies and innovative teaching models. It’s considered the requirements for which it is recommended to innovate in the activities of higher education institutions.

Розглянуто будову ЄІОП (єдиний інформаційний освітній простір), який створює умови для розповсюдження освітніх ресурсів, навчальних програм різних рівнів та дозволяє активізувати роботу педагогів, їх контакти, сприяє розповсюдженню передових інноваційних методик. Зазначено, що відповідно до цього змінюється діяльність педагога, підвищується якість роботи, розвиваються творчі можливості та відбувається стимулювання до творчої активності.

Рассмотрено строение ЕИОП (единое информационное образовательное пространство), которое создает условия для распространения образовательных ресурсов, обучающих программ различных уровней и позволяет активизировать работу педагогов, их контакты, способствует распространению передовых инновационных методик. Отмечено, что согласно этому изменяется деятельность педагога, повышается качество работы, развиваются творческие возможности и происходит стимулирование к творческой активности.

Розкрито зміст поняття "професійна компетентність учителя". На основі нормативних документів, що регламентують діяльність педагогічних ВНЗ, галузевого стандарту вищої освіти України та аналізу робіт педагогів, психологів, фізіологів і практиків сформульовано визначення "професійна компетентність вчителя правознавства". Проаналізовано компонентний склад і структуру професійної компетентності майбутніх вчителів правознавства.

Раскрыто понятие "профессиональная компетентность учителя". На основе нормативных документов, регламентирующих деятельность педагогических ВУЗ, отраслевого стандарта высшего образования Украины и анализа работ педагогов, психологов, физиологов и практиков сформулировано определение "профессиональная компетентность учителя правоведения". Проанализированы компонентный состав и структура профессиональной компетентности будущих учителей правоведения.

The notion of professional competence of a teacher is studied in the article. The professional competence of a teacher is defined as a dynamic, multifaceted and multilayered notion, the meaning of which changes according to the current processes in the society and education.

Розглянуто основні тенденції в сфері сучасного навчання, введено поняття змішаного навчання, запропоновано набір технологій для здійснення такого навчання у професійний підготовці та перепідготовці вчителів. Спрогнозовано можливі результати роботи навчальних закладів щодо організації такої діяльності.

Рассмотрены основные тенденции в сфере современного обучения, введено понятие смешанного обучения, предложен набор технологий для осуществления такого обучения в профессиональный подготовке и переподготовке учителей. Спрогнозированы возможные результаты работы учебных заведений относительно организации такой деятельности.

The article focuses on the main tendencies in blended education. It introduces the notion ofblended education and presents the list of technologies for the realization of such education in pre-service and in-service training; foresees the outcomes of the implementation of such technologies in higher educational institutions.

Висвітлено результати досліджень багатоаспектної проблеми особистісно-професійного становлення майбутніх учителів, а саме: розвитку їх особистісної зрілості, творчого мислення, самоактуалізації, формування базової педагогічної та громадянської компетентності, комунікативних умінь, готовності до виховної роботи в загальноосвітній школі, толерантної міжособистісної взаємодії з учнями, запобігання та вирішення педагогічних конфліктів.