Проаналізовано діяльність "Союзу українок" Рівненщини на початку ХХ ст. як одну з передумов формування громадянського суспільства. Висвітлено громадську діяльність А.Річинського. Викладено питання утвердження більшовицької моделі державно-церковних відносин у Радянській Україні (1917 - 1939 рр.). Розглянуто проблему внутрішньоконфесійного конфлікту на прикладі православного життя Волині 1920-х рр. за матеріалами державного архіву Тернопільщини. Розкрито сутність політики міжкультурного співробітництва Європейського Союзу. Запропоновано концепцію відкритого глобального суспільства Дж.Сороса.

Проанализирована деятельность "Союза украинок" Ровенской области в начале ХХ в. как одна из предпосылок формирования гражданского общества. Освещена общественная деятельность А.Ричинского. Изложены вопросы утверждения большевистской модели государственно-церковных отношений в Советской Украине (1917 - 1939 гг.). Рассмотрена проблема внутриконфессионного конфликта на примере православной жизни Волыни 1920-х гг. с учетом материалов государственного архива Тернопольской области. Раскрыта сущность политики межкультурного сотрудничества Европейского Союза. Предложена концепция открытого глобального общества Дж.Сороса.

Проаналізовано світовий і вітчизняний досвід організації на підприємствах збору та захисту маркетингової інформації (МІ), розглянуто сучасні проблеми їх реалізації на вітчизняних підприємствах. Розкрито роль інформаційного забезпечення за умов переходу до інформаційної економіки, охарактеризовано основні його складові. Викладено основи планування й організації захисту МІ у контексті забезпечення економічної безпеки підприємств різних форм власності та сфер діяльності. Наведено основні шляхи підвищення інформаційної безпеки підприємства.

Проанализирован мировой и отечественный опыт организации на предприятиях сбора и защиты маркетинговой информации (МИ), рассмотрены современные проблемы их реализации на отечественных предприятиях. Раскрыта роль информационного обеспечения в условиях перехода к информационной экономике, охарактеризованы основные его составляющие. Изложены основы планирования и организации защиты МИ в контексте обеспечения экономической безопасности предприятий различных форм собственности и сфер деятельности. Приведены основные пути повышения информационной безопасности предприятия.

Проаналізовано міжнародно-правовий статус рішень мюнхенської конференції 1938 р. Висвітлено правову базу сучасних українсько-польських відносин у галузі культури. Наведено сучасні критерії політико-правової та геополітичної ідентичності центральноєвропейських країн. Розглянуто питання правового забезпечення гендерної політики України, прав людини у програмах українських політичних партій у період парламентської кампанії 2006 р. Визначено особливості співвідношення та взаємодії політики та моралі у сучасних міжнародних відносинах, правову компетенцію як складову загальної правової культури. Розкрито проблему правового нігілізму в державі у сучасний період. Описано новітні інтернет-технології у процесі політичної соціалізації особи.

Проанализирован международно-правовой статус решений мюнхенской конференции 1938 г. Освещена правовая база современных украинско-польских отношений в области культуры. Приведены современные критерии политико-правовой и геополитической идентичности центральноевропейских стран. Рассмотрены вопросы правового обеспечения гендерной политики Украины, прав человека в программах украинских политических партий в период парламентской кампании 2006 г. Определены особенности соотношения и взаимодействия политики и морали в современных международных отношениях, правовая компетенция как составляющая общей правовой культуры. Раскрыта проблема правового нигилизма в государстве в современный период. Описаны новейшие интернет-технологии в процессе политической социализации личности.

Розглянуто особливості дистанційної освіти в контексті вільного доступу до інформаційних джерел. Висвітлено пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти в контексті реалізації принципу рівного доступу та врахування демографічних, соціальних, економічних змін. Обгрунтовано ключові чинники сучасної освіти: глобалізація, технологізація, інформатизація соціальних процесів, які прискорюють темпи соціальних змін. Виокремлено проблеми методологічної бази для реалізації концепції безперервної освіти та “освіти протягом усього життя”. Зазначено, що якість якісної і відкритої освіти є національним пріоритетом і передумовою забезпечення національної безпеки держави.

Рассмотрены особенности дистанционного образования в контексте свободного доступа к информационным источникам. Освещены приоритетные направления государственной политики развития образования в контексте реализации принципа равного доступа и учета демографических, социальных, экономических изменений. Обоснованы ключевые факторы современного образования: глобализация, технологизация, информатизация социальных процессов, которые ускоряют темпы социальных изменений. Выделены проблемы методологической базы для реализации концепции непрерывного образования и "образования в течение всей жизни". Отмечено, что качество открытого образования является национальным приоритетом и предпосылкой обеспечения национальной безопасности государства.

The features of distance education in the context of free access to information sources. Named the priority directions of the state policy on the development of education in the context of the principle of equal access and consideration of demographic , social and economic changes.

На підставі аналізу архівних документів і наукових досліджень показано процес втрати Україною своєї державності за умов більшовицької окупації.

Узагальнено світовий і вітчизняний досвід організовування на підприємствах збирання та захисту маркетингової інформації, розглянуто сучасні методичні проблеми її обробки на підприємствах України. Розкрито роль інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень за умов переходу до інформаційної економіки, подано розгорнуту характеристику основних його складових. Викладено основи планування й організовування захисту маркетингової інформації з погляду на досягнення економічної безпеки підприємств різних форм власності та сфер діяльності.

На основі розгляду праць таких забіжних учених, як M. Byram, M. Debes, J. Dewey, K. P. Liessmann та G. Snyders, проаналізовано зміни соціaльних функцій освіти, її мети за умов індустріального товарно-ринкового суспільства, загальною закономірністю якого є інтенсивна капіталізація тих сфер суспільної життєдіяльності, які забезпечують актуальний прибуток, внаслідок чого зростає вплив освіти на суспільне виробництво, її перетворення на економічний чинник. Зазначено, що сприйняття освіти як комерційно вигідного сектору економіки призвело до пошуку нових технологій поширення освіти - появи інтернет-університетів і розповсюдження продукції освіти через інтернет і супутникове телебачення. Це, своєю чергою, змушує ВНЗ конкурувати один з одним на все більш розширюваній міжнародній арені освітніх послуг. Через те, що провідні університети зможуть боротися за студентів у будь-якому куточку світу, спрогнозовано об'єднання менш потужних університетів між собою та з розвиненими комерційними структурами з надання освітніх послуг.

На основе рассмотрения работ таких зарубежных ученых, как M. Byram, M. Debes, J. Dewey, K. P. Liessmann и G. Snyders, проанализированы изменения социльных функций образования, его цели в условиях индустриального товарно-рыночного общества, общей закономерностью которого является интенсивная капитализация тех сфер общественной жизнедеятельности, которые обеспечивают актуальную прибыль, в результате чего растет влияние образования на общественное производство, образование превращается в экономический фактор. Указано, что восприятие образования как коммерчески выгодного сектора экономики привело к поиску новых технологий распространения образования - появлению интернет-университетов и распространению продукции образования через интернет и спутниковое телевидение. Это, в свою очередь, заставляет ВУЗ конкурировать друг с другом на все более расширяемой международной арене образовательных услуг. Так как ведущие университеты смогут бороться за студентов в любой точке мира, спрогнозировано объединение менее мощных университетов между собой и с развитыми коммерческими структурами по оказанию образовательных услуг.

Based on the examination papers zabizhnyh such scholars as M. Byram, M. Debes, J. Dewey, KP Liessmann and G. Snyders, reflects changes of the social functions of education, its purpose in terms of industrial commodity-market society, general law which is an intensive capitalization those areas of public life that provide current income, thus increasing the impact of education on social production, its transformation into an economic factor. The perception of education as a commercially profitable sector of the economy led to a search for new technologies spread of education - the emergence of online university education and distribution of products through the Internet and satellite TV. This, in turn, forces universities to compete with each other for the rest of enlarged international arena of education. Because the leading universities will compete for students in every corner of the world, the author predicts less powerful association between a university and developed commercial organizations to provide educational services. It is also possible quantitative and qualitative reduction posts first teachers, and other employees of the university, therefore, the growth of global competition in the labor market, more adapt curricula to the needs of the market, the transition from university several years to provide educational services to short courses that provide their career users.

Обгрунтовано особливу роль особистості вчителя в процесах демократизації освіти. Надано оцінку готовності української системи вищої освіти до демократичних перетворень. Відзначено суперечності взаємин між основними спільнотами – викладачам та студентам – в освітньому процесі. Досліджено зв’язок демократизації системи освіти та вихід освітніх послуг на ринок праці. Сформульовано мету демократичної освіти – формування громадянина як члена правової держави. Визначено перелік заходів, які необхідні для реалізації концепції громадянської освіти. Розглянуто риси демократичної освіти: відсутність ідеології, широкі можливості для розвитку, навчання самостійності, виховання громадянської позиції, контроль якості освіти, відкрита система оцінювання, орієнтація на результат, використання самоврядування, забезпечення рівних умов в освіті.

Обоснована особая роль личности учителя в процессах демократизации образования. Дана оценка готовности украинской системы высшего образования к демократическим преобразованиям. Отмеченные противоречия во взаимоотношениях между основными сообществами – преподаватели и студенты – в образовательном процессе. Исследована связь демократизации системы образования и выход образовательных услуг на рынок труда. Сформулирована цель демократического образования – формирование гражданина как члена правового государства. Определен перечень мероприятий, необходимых для реализации концепции гражданского образования. Рассмотрены особенности демократического образования: отсутствие идеологии, широкие возможности для развития, обучение самостоятельности, воспитание гражданской позиции, контроль качества образования, открытая система оценивания, ориентация на результат, использование самоуправления, обеспечение равных условий в образовании.

Proved is the special role of the personality of teacher in the democratization of education. Given is the estimate of willingness of Ukrainian higher education system to democratic reforms. Reported are contradiction relations between the major communities – teachers and students – in the educational process. Investigated is the connection democratization of education and educational services out into the labor market. Formulated is the goal of democratic education - the formation of the citizen as a member of the rule of law. Determined is the list of measures that are necessary to implement the concept of civic education. Considered are the features of democratic education: the lack of ideology, opportunities for development, learning independence, citizenship education, quality assurance of education, open system evaluation, result-oriented, the use of self equal conditions in education.