Розглянуто основні методи синтезу, які застосовуються з метою одержання лікарських засобів, що використовуються у сучасній медичній практиці України. Значну увагу приділено побудові лікарських речовин, формуванню та перетворенню функційних груп у їх синтезі, що можуть бути спільними для різних класів сполук, а також утворенню остовів (циклів, ланцюгів) різноманітних хімічних класів фармречовин (базисних структур). Детально проаналізовано загальні проблеми фармацевтичної хімії та новітні тенденції у синтезі фармречовин.

Наведено основні методи синтезу, що застосовуються для одержання сучасних лікарських засобів та їх проміжних продуктів, зокрема ліків, які використовуються в медичній практичній діяльності України. Охарактеризовано функціональні групи в лікарських субстанціях, фізіологічно активні полімери. Висвітлено особливості модифікації скелетної структури в синтезі ліків, запропоновано їх базисні хімічні структури.

Приведены основные методы синтеза, применяемые для получения современных лекарственных средств и их побочных продуктов, в частности лекарств, использующихся в медицинской практической деятельности Украины. Охарактеризованы функциональные группы в лекарственных субстанциях, физиологически активные полимеры. Освещены особенности модификации скелетной структуры в синтезе лекарств, предложены их базисные химические структуры.

Висвітлено проблеми хімії лікарських речовин. Розглянуто методи синтезу, що застосовуються для одержання сучасних лікарських засобів. Описано методи трансформації функціональних груп у базисних структурах ліків, зокрема: методи відновлення, оксидації, перетворення карбонільної групи, утворення хлорангідридів, кеталів та ацеталів, нітрильної групи та її трансформації в синтезі ліків, ацилювання, алкілювання, арилювання та гетарилювання протогероатомних груп в синтезі лікарських засобів. Наведено вимоги до методів синтезу лікарських речовин, їх класифікацію. Проаналізовано місце та роль сучасних методів синтезу в розвитку хімії ліків.

Освещены проблемы химии лекарственных веществ. Рассмотрены методы синтеза, применяемые для получения современных лекарственных средств. Описаны методы трансформации функционных групп в базисных структурах лекарств, в частности: методы восстановления, оксидации, преобразования карбонильной группы, образования хлорангидридов, кеталов и ацеталов, нитрильной группы и ее трансформации в синтезе лекарств, оцилирования, алкилирования, арилирования и гетарилирования протогероатомных групп в синтезе лекарственных средств. Приведены требования к методам синтеза лекарственных веществ, их классификация. Проанализированы место и роль современных методов синтеза в развитии химии лекарств.

Наведено близько 8 400 термінів українською, російською та англійською мовами з різних розділів хімії, зокрема, неорганічної, органічної, фізичної, квантової, фізико-органічної, аналітичної, хімії полімерів, біо-, електро-, радіо-, фото-, спектрохімії, хімічної кінетики та каталізу, супремолекулярної, обчислювальної, комп'ютерної, комбінаторної, екологічної, зеленої, нано- та фемтохімії, хімічної інформатики, хемометрики. Розкрито сутність таких понять, як гідрофільна група, ізоціанати, імбаланс, нульова гіпотеза, принцип Лавеса, просторова перешкода, триплетний стан.

Приведено около 8 400 терминов на украинском, русском и английском языках из разных разделов химии, в частности, неорганической, органической, физической, квантовой, физико-органической, аналитической, химии полимеров, био-, электро-, радио-, фото-, спектрохимии, химической кинетики и катализа, супремолекулярной, вычислительной, компьютерной, комбинаторной, экологической, зеленой, нано- та фемтохимии, химической информатики, хемометрики. Раскрыта сущность таких понятий, как гидрофильная группа, изоцианаты, имбаланс, нулевая гипотеза, принцип Лавеса, пространственное препятствие, триплетное состояние.

Із використанням реакцій кватернізації відповідних похідних імідазолів алкілгалогенідами та циклізації похідних N-фенациламідинів у суміші перхлоратної кислоти й оцтового ангідриду синтезовано нові похідні 2- та 5-незаміщених імідазолієвих солей для подальшої генерації на їх основі гетероциклічних карбенів та їх аналогів. Будову одержаних сполук підтверджено за допомогою спектрів ПМР та елементного аналізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.3-27

Рубрики:

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.3 + Р281.81

Рубрики:

Будова та біологічна активність органічних сполук. Залежність властивостей від будови органічних сполук

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше для умов Полісся в межах системного підходу досліджено екологічні особливості функціонування дерново-підзолистого грунту, його мікробного ценозу та фітоценозу пшениці озимої сорту Подолянка за різної інтенсивності природного й антропогенного впливу. Встановлено напрямок трансформації структури екологічних взаємозв'язків системи грунт - мікроорганізми - рослина у градієнті зростання рівнів антропогенного впливу. Вперше одержано модель функціонування агроценозу пшениці озимої та формалізовано передумови, які визначають рівень екологічної стійкості агроекосистеми.

Полімерний макроциклічний тетраазафульвален синтезовано на основі відповідної краун-бензімідазолієвої солі. Вивчено напрямки його взаємодії з солями перехідних металів та органічними електрофілами. Одержано нові полімерні комплекси макроциклічних біскарбенів із перехідними металами.

Розглянуто можливості карбенового та карбенокомплексного каталізу на сучасному етапі, оцінено зв'язок будови карбенів і карбенових комплексів та їх каталітичної ефективності. Наведено загальні методи синтезу карбенових каталізаторів (індивідуальних карбенів та їх комплексів з перехідними металами). Узагальнено світові досягнення в карбеновому та карбенокомплексному каталізі, що інтенсивно розвивається на сучасному етапі. Показано актуальність та складність вирішення проблеми карбенокомплексного каталізу, що стосується залежності ефективності карбенокомплексних каталізаторів від їх хімічної структури. Подальший розвиток карбенокаталітичних методів буде тісно пов'язаний саме з успіхами в пізнанні перебігу таких процесів, і, насамперед, з впливом структури карбена або карбенового ліганда на ефективність каталізу, що, в свою чергу, повинно відкрити нові, значно ефективніші типи каталізаторів, придатних для промислового застосування.

Проаналізовано гомеостатичність параметрів комплексу мікроорганізмів- трансформаторів сполук азоту за умов зростання рівнів антропогенного впливу. Запропоновано оцінювати екологічну ефективність агроприйомів за співвідношенням мікробних пулів мікроорганізмів, що засвоюють мінеральний та органічний азот.

Систематизовано та проаналізовано карбенові варіації ряду фундаментальних іменних реакцій, розглянуто особливості їх перебігу у порівнянні з класичними аналогами. Ряд карбенових перетворень, описаних у літературі, відповідає класичним іменним реакціям, будучи по суті їх карбеновими варіаціями та набуваючи характерних рис за участю карбенів, що і викликає великий інтерес. Крім карбенового механізму вони відрізняються від класичних варіантів реакцій тим, що найчастіше перебігають за лагідніших, а іноді й значно лагідніших умов, завжди приводять до специфічних продуктів, будова яких зумовлюється природою карбенів як амбіфільних реагентів, що позначається на певних етапах реакції і в остаточному підсумку спричиняє відповідний результат. У зазначеному вище плані такі реакції розглянуті як у випадках, коли карбени є стехіометричною складовою (карбенові варіації реакцій Боджера, Міхаеліса-Арбузова, конденсації Кляйзена, Лейкарта-Валлаха, розщеплення за Гофманом), так і у випадках, коли вони виступають каталітичною компонентою (реакції трансетерифікації, бензоїнової конденсації, конденсації Штеттера, нуклеофільного ароматичного заміщення). У теперішній час карбенові варіації класичних реакцій вже стають перспективними в синтезі деяких фармацевтичних субстанцій, а також в одержанні дизельного палива з рослинних олій. Огляд покликаний ініціювати подальші пошуки й поглиблення таких аналогій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.9

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.3

Рубрики:

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252-4

Рубрики:

Ароматичні сполуки

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.8

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г116.621

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Знайдено високий каталітичний ефект карбенів у реакції трансестерифікації, який у надлишку спирту більше ніж на порядок за показниками TON (turnover number) і TOF (turnover frequency) переважає відомий із наукових джерел каталітичний ефект карбенів у реакціях за близьких до стехіометричних кількостей реагентів за присутності молекулярних сит та більше ніж на два порядки відомий процес у надлишку спирту. Показано, що біскарбенові структури є активнішими, ніж монокарбенові, а полімерні карбени - найактивнішими. В експерименті на соняшниковій олії доведено можливість використання полімерних карбенів з високою ефективністю для одержання біодизельного палива.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.2-27

Рубрики:

Галоїдопохідні ароматичних вуглеводнів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ