У Білоцерківській структурі вперше встановлено палеоархейський вік тоналітових гнейсів (3560 ± 70 млн років), що вказує на наявність палеоархейської континентальної кори в Західноприазовському блоці. Виділено два етапи дислокаційного метаморфізму палеоархейських тоналітових гнейсів у Білоцерківській структурі - мезоархейський (2,8 млрд років) та палеопротерозойський, в результаті яких сформовано зони в'язко-пластичної течії відповідно субмеридіонального та субширотного напрямків. Встановлено, що зона тектонічного контакту Білоцерківської структури з ранньодокембрійськими утвореннями суміжних структур сформувалась близько 2,04 млрд років тому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.31-5 + Г461.6-94

Рубрики:

Германій

Мас-спектральний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті вивчення розподілу рідкісноземельних елементів (REE) в апатитах із метаморфічних порід (ММП), наявних у вигляді ксенолітів (скіалітів) серед бердичівських гранітів і чарнокітоїдів Подільського блоку Дністровсько-Бузького мегаблоку Українського щита, встановлено, що апатити грануліто-гнейсових порід характеризуються невеликим фракціонуванням REE з перевагою легких REE за різкого дефіциту європію, що характерно для вапнисто-лужних порід інших щитів. Максимальний вміст REE в апатитах ММП березнинської товщі характерний для меланократових порід, як правило, для центральних зон ксенолітів ММП; на контакті з гранітоїдами вміст REE в них знижується. У результаті цього всі ксеноліти стають зональними, адже одним із факторів, що регулюють диференціацію REE, є кислотність-основність мінералоутворювального середовища. Припущено, що спектри розподілу REE в апатитах із метаморфічних порід, які знаходяться у вигляді ксенолітів серед гранітоїдів, можуть вказувати на природу ксенолітів: чи є вони субстратом для цих гранітоїдів, чи це, можливо, дайкові або реститові утворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59.31(45УКР7.5) + Д342.1(45УКР7.5)

Рубрики:

Регіональна геологія.Геохімія

Інтрузивні (глибинні) гірські породи. Загальні роботи

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження на мікрорівні з використанням елементів історії повсякденності. Доведено, що масштаби взаємовідносин колоністів з українським населенням були більшими, ніж прийнято про це говорити в історичній науці. Досліджено питання взаємовідносин німецького та українського етносів у різних сферах, визначено головні причини, які формували етностереотипи, пропоновані населенню Російської імперії по відношенню до німців. Висвітлено еволюцію поглядів по відношенню до німецького досвіду, простежено основні етапи виникнення та розвитку взаємовідносин колоністів та українського етносу.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Середньопридніпровський мегаблок, що є фрагментом кратона, відрізняється від інших кратонів Землі великою різноманітністю архейських гранітоїдів (токівський, мокромосковський та демуринський комплекси), які утворились пізніше за мезоархейські ТТГ. У зв'язку з цим, Середньопридніпровський мегаблок є важливим районом для дослідження генезису та геодинамічних умов утворення пізньоархейських гранітоїдів. До слабо вивчених пізньоархейських гранітоїдів на Середньопридніпровському блоці належать ганнівські граніти в Східно-Ганнівській монокліналі Криворізько-Кременчуцької структури, про вік і стратиграфічне положення яких тривала довга дискусія. Мета роботи - визначити геохімічні особливості, генезис та U-Pb вік ганнівських гранітів і зіставити їх з іншими архейськими гранітоїдними комплексами Середньопридніпровського фрагменту мезоархейського кратона. Методом LA-ICP-MS, визначено уран-свинцевий вік за цирконом ганнівських гранітів, який становить 2827 +- 16 млн років. Вони близькі за часом утворення з гранітоїдами токівського і мокромосковського комплексів та утворились значно пізніше за гранітоїди демуринського комплексу. Ганнівські граніти могли формуватись у коровому магматичному джерелі в результаті плавлення давнішої кори. Вони відрізняються від інших архейських гранітоїдів Середньопридніпровського мегаблока підвищеними вмістом U (56,4 ppm) та присутністю Mo (4,3 ppm). Серед невирішених проблем, що потребують подальшого вивчення, - визначення зв'язку ганнівських гранітів з інтрузіями гранітоїдів мокромосковського та токівського комплексів за межами Східно-Ганнівської структури і природи рудної мінералізації на уран та молібден.