Міститься програма дисципліни "Вища математика": елементи математичної логіки та основи теорії множин, система координат, системи лінійних алгебраїчних рівнянь, алгебра векторів, матриці і операції над ними, теорія визначників, множина комплексних чисел, елементи матричного аналізу, лінійний векторний простір, криві та поверхні другого порядку, функціональна залежність, її застосування в дослідженнях з економіки, менеджменту, теорія числових послідовностей, метричний простір, границя функції, її неперервність, похідні та диференціали вищих порядків тощо. Наводиться план викладання дисципліни за модульно-рейтинговою системою, тематичний план та розподіл навчальних годин за видами занять, приклади завдань для самостійної роботи та оцінювання вмінь і знань студентів.

Висвітлено проблеми зародження та сучасного стану системи ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів України. У контексті становлення національної освітньої системи, з урахуванням світових тенденцій організації моніторингу якості вищої освіти розглянуто процес її розвитку. Проаналізовано динаміку ліцензійних та акредитаційних вимог.

Освещены проблемы зарождения и современного состояния системы лицензирования и аккредитации высших учебных заведений Украины. В контексте становления национальной образовательной системы, с учетом мировых тенденций организации мониторинга качества высшего образования рассмотрен процесс ее развития. Проанализирована динамика лицензионных и аккредитационных требований.

Розглянуто основні завдання державного управління інвестиційним процесом, приділено особливу увагу діям державних органів щодо залучення та використання прямих іноземних інвестицій. Зважаючи на євроінтеграційну стратегію України та перспективи вступу до СОТ, розглянуто світовий досвід організації державного управління інвестиціями, особливо з боку органів Європейського Союзу, з урахуванням вимог Світової організації торгівлі.

Рассмотрена основная задача государственного управления инвестиционным процессом, уделено особое внимание действиям государственных органов по привлечению и использованию прямых иностранных инвестиций. С учетом евроинтеграционной стратегии Украины и перспектив вступления в ВТО, также рассмотрен мировой опыт действий организаций государственного управления инвестициями, особенно со стороны органов Европейского Союза, а также с учетом требований ВТО.

The author considers major goals of state investment management. Special attention is focused at measures taken by state authorities to attract and use foreign direct investments (FDIs). Also analyzed are the international experience, especially the EU practice, of state investment management organisations and the WTO requirements in the context of Ukraine's integration strategy and WTO-accession perspectives.

Розглянуто процес подальшого розвитку міжнародної валютної системи за умов сучасної глобалізації. Стверджено, що глобалізація має об'єктивний характер, а отже, міжнародна валютна система продовжує свій логічний розвиток від єдиного грошового товару-еквіваленту (золота) через численні резервні (міжнародні) валюти у напрямку повернення на вищому рівні до даних світових грошей. Проміжним етапом на цьому шляху може бути створення цільових валютних зон з валютами-лідерами, прикладом яких є європейська колективна валюта - євро. Особливого значення набуває питання про подальший розвиток валютної системи окремих країн (зокрема України).

Рассмотрен процесс дальнейшего развития международной валютной системы в условиях современной глобализации. Указано, что глобализация имеет объективный характер, а значит, международная валютная система продолжает свое логическое развитие от единого денежного товара-эквивалента (золота) через многочисленные резервные (международные) валюты в направлении возврата на высшем уровне к данным мировым деньгам. Промежуточным этапом на этом пути может быть создание целевых валютных зон с валютами-лидерами, примером которых является европейская коллективная валюта - евро. Особенное значение приобретает вопрос о дальнейшем развитии валютной системы отдельных стран (в том числе Украины).

The article disputes on future development of the international monetary system under conditions of modern globalization. The author asserts that globalization is an objective process, and thus, the international monetary system continues its logical development from the universal money commodity equivalent (gold) through multiple reserve (international) currencies back to the world money of higher order. The intermediate stage of this process can be the creation of target currency zones with leading currencies, one example of which is the single European currency Ц the Euro. In this context, the question about further development of monetary systems of separate countries (including Ukraine) takes on special importance.

Построена функциональная модель задач тестирования знаний и адаптации тестов с помощью специальных методологий. Рассмотрены классический анализ тестов, нормативная методика тестирования знаний, разработанная Министерством образования Украины.

Висвітлено проблеми та перспективи розвитку вітчизняних підприємств різних галузей народного господарства в економічному та правовому аспекті. Увагу приділено економічній безпеці держави, регіону, підприємства й особистості. Розкрито питання забезпечення прибутковості підприємства за умов економічної кризи, суть діагностики ефективності процесів оновлення на підприємстві. Розглянуто чинники створення й ідентифікації конкурентних переваг організацій на ринку товарів і послуг. Проаналізовано сучасні підходи до оцінювання конкурентоспроможності малого підприємства. Розкито мету реструктуризації вугільної промисловості й її наслідки. Досліджено ефективність впровадження інформаційних систем на вітчизняних підприємствах. Розглянуто казначейство як учасник бюджетного процесу. Показано можливості видобутку вугілля нетрадиційними способами. Визначено чинники впливу на формування інноваційних проектів. З'ясовано особливості економіко-математичного моделювання маркетингу на промисловому підприємстві. Акцентовано увагу на оцінці стану аналітичної роботи та прогнозування на підприємствах аграрної сфери. Проаналізовано типи лізингу для оновлення основних фондів на вугільних шахтах. Обгрунтовано застосування методів рекурентного аналізу складних мережеподібних систем для дослідження світової фінансово-економічної кризи.

Розглянуто особливості сучасного управління персоналом на підприємствах, сутність економічного потенціалу підприємства та його складових. Розкрито принципи організації фінансових потоків і забезпечення рентабельної діяльності на залізниці. Запропоновано методи оцінювання кризового стану та прогнозування банкрутства підприємства за умов дії обмежувальних факторів. Увагу приділено проблемам формування загальної стратегії управління підприємства за умов невизначеності. Проаналізовано організаційні структури управління корпораціями машинобудівної та металургійної галузей, механізми реалізації соціальної функції держави. Увагу приділено удосконаленню управління промисловими підприємствами з використанням логістичних процесів. Розглянуто концепцію розвитку зовнішньоторговельної політики у контексті осмислення економічних процесів в Україні. З'ясовано вплив житлового сектору розвинених країн та України на розвиток економіки. Показано напрями забезпечення протидії зовнішнім загрозам економічній безпеці підприємств будівельного комплексу. Проаналізовано транспарентність як основу розвитку банківського кредитування в Україні, проблеми формування стратегії інноваційної діяльності туристичних фірм. Висвітлено правові основи функціонування підприємств, увагу приділено їх інноваційному розвитку та управлінню інтелектуальною власністю. Простежено рух маркетингових комунікацій на підприємстві. Надано відомості про використання стратегії PUSH-маркетингу в просуванні лікарських засобів на фармацевтичному ринку. Обгрунтовано необхідність внутрішнього аудиту як складової системи фінансового контролю підприємств. Показано перспективи розвитку земельного оподаткування в Україні як об'єкта бухгалтерского обліку з урахуванням міжнародного досвіду, особливості обліку розрахунків зі страхування майна на сільськогосподарських підприємствах. Розглянуто питання економіко-математичного моделювання внутрішніх процесів підприємства. Розкрито поняття та систему економічної безпеки підприємства, шляхи розвитку аграрного підприємства на базі факторно-ротаційної концепції.

Розглянуто окремі аспекти сучасного стану вугільної промисловості України; проаналізовано діяльність вугледобувних підприємств з погляду їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; запропоновано заходи, які дозволили б зменшити негативний вплив гірничовидобувних робіт на довкілля.

Мета роботи - визначення проблем управління дебіторською заборгованістю машинобудівних підприємств (МБП), що займаються виробництвом залізничного рухомого складу, його ремонтом і технічним обслуговуванням; обгрунтування напрямів їх вирішення. Проведено систематизацію показників стану дебіторської заборгованості, проаналізовано її динаміку та структуру. Проведено оцінку проблемної заборгованості та формування резерву сумнівних боргів. Проаналізовано за п'ятирічний період динаміку та рівень дебіторської заборгованості МБП, що займаються виробництвом залізничного рухомого складу, його ремонтом і технічним обслуговуванням; надано оцінку наявності простроченої та сумнівної дебіторської заборгованості. Діагностовано існуючі проблеми та обгрунтовано управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємств. Реалізація запропонованих рекомендацій надасть можливість знизити рівень дебіторської заборгованості, змінити її структуру на користь зростання короткострокової частини, одержувати процентні доходи від дебіторської заборгованості, оформленої як комерційний кредит.

Розглянуто вплив діяльності Митного союзу (МС) Російської Федерації, Республіки Білорусь і Республіки Казахстан на економічну ситуацію у країнах-членах цього об'єднання. Проаналізовано перспективи розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі та узагальнено методи оцінки та прогнозування розвитку регіональних інтеграційних процесів. Запропоновано можливі сценарії позиціонування України щодо МС: "Україна вступає до МС: м'яка інтеграція", "Україна вступає до МС: жорстка інтеграція" та "Україна поза МС - status quo +". Змодельовано соціально-економічний розвиток України за різними сценаріями. Визначено вигоди і втрати, які можуть виникати у разі приєднання або збереження теперішнього статусу України щодо МС. Зазначено, що найбільш прийнятним сценарієм для України є сценарій 3 "Україна поза МС - status quo +", за яким інтегральний індекс є найвищим у всіх прогнозних періодах, оскільки за цим сценарієм Україна зберігає переваги відкритої до співпраці з основними партнерами країни, а також одержує вигоди від зміцнення економічного суверенітету, що грунтується на стратегії розвитку диверсифікованої, енергоефективної економіки.

Розглянуто досвід реалізації "плану Маршалла" в післявоєнній Європі. Зокрема, підкреслено, що "план Маршалла" з'явився в рамках "доктрини Трумена", яка стала відповіддю на промову У. Черчілля, в якій він повідомив про те, що СРСР "опустив залізну завісу в Європі від Щецина до Трієста". У порядку розвитку цієї доктрини американський держсекретар Дж. Маршалл у своїй промові в Гарварді закликав надати масовану економічну допомогу у відновленні післявоєнної Європи. На той час це була помітна новація, оскільки вперше закордонна допомога використовувалася для досягнення внутрішніх політичних та економічних цілей. Аналіз практики реалізації цього плану дозволяє виділити ряд уроків, які необхідно засвоїти в майбутньому. Перший урок полягає в тому, що план економічної допомоги такого масштабу повинен бути складовою частиною більш глобальної доктрини, яка чітко визначає місце України в сучасному світі. Другий урок - це інтеграційна спрямованість іплану Маршаллаі, який став першим етапом сучасної євроінтеграції. "План Маршалла" був, по суті, першим елементом реальної європейської економічної інтеграції. Третій урок - створення спеціальної установи з управління "планом Маршалла" (Адміністрації економічного співробітництва). Четвертий урок полягає в необхідності чіткої програми економічних реформ, яка виходила б від країни-реципієнта. П'ятий урок вказує на те, що "план Маршалла" був ефективним, тому що це була "швидка допомога": Дж. Маршалл виступив з ініціативою в червні 1947 р., через рік він уже почав діяти, а ще через 3 роки - успішно завершився. І, нарешті, шостий урок показує, як важливо мати впливового політика - "важковаговика", який став би "новим Дж. Маршаллом", щоб проштовхнути і "надати прискорення" такому амбітному плану. На основі всього сказаного автор спробував намітити порядок денний "нового плану Маршалла" для України.

Розглянуто досвід реалізації "плану Маршалла" у повоєнній Європі, зроблено висновки щодо можливості його використання у відновленні економіки України. Вказано конкретні уроки, які мають допомогти при практичній реалізації "плану Маршалла", а також названо конкретні організаційні кроки, що необхідно здійснити для запровадження "нового плану Маршалла" для України.

Розглянуто першочергові дії не тільки тактичного, але й стратегічного значення, які українська влада повинна здійснити для стабілізації економічної ситуації в країні та чіткого визначення курсу подальшого економічного розвитку. Перелік таких дій включає заходи в галузі бюджетної та монетарної політики, захист прав власності, впорядкування економічних відносин із суб'єктами господарювання, що опинилися на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою тощо.

Розглянуто окремі теоретичні питання, які постали перед політичною економією як наукою стосовно сучасної соціально-економічної системи України та світу в цілому. Пояснюючи свій погляд на деякі з них, автор підкреслює їх дискусійний характер і закликає до комплексного вивчення нових економічних явищ та подальшого розвитку наукової політекономічної думки.

Розглянуто основні елементи валютної політики України за роки незалежності - включаючи монетарний суверенітет, ступінь конвертованості національної валюти, валютно-курсовий режим, механізм валютного контролю та співробітництво з Міжнародним валютним фондом. При цьому детально проаналізовано проблему вибору відповідного напряму валютної політики та звернено увагу на невизначеність щодо такого вибору, а звідси - й на відсутність ефективності валютної політики в цілому.

Досліджено геоекономічний контекст морської політики України, тобто економічні передумови розвитку та інтереси України як морської держави, зумовлені її географічним розташуванням та відносинами з іншими країнами світу. Увагу приділено регіональним аспектам міжнародної діяльності України в галузі морської економіки. Звернуто увага на те, що Україна є важливою чорноморською державою, південні кордони якої становлять частину південного узбережжя Європи, що тягнеться від Гібралтару до Кавказу. Таке географічне розташування України на стику морських та суходільних цивілізацій створює постійне підгрунтя для ризиків, на які наражається безпека держави не тільки у зв'язку зі своїми відносинами з іншими країнами, а й у результаті загострення відносин третіх країн між собою. З іншого боку, таке географічне розташування зумовлює вихід власних інтересів України за межі лише двосторонніх відносин із сусідніми державами, піднімаючи їх на загальноцивілізаційний, глобальний рівень. Унаслідок цього глобалізація відіграє істотну роль у визначенні основних положень стратегії морської безпеки України. Україна як одна з найбільших прибережних держав світу має достатній потенціал для того, щоб перетворитися на справжню морську державу і в цій якості отримувати політичні та економічні переваги від участі у процесі глобалізації.

Досліджено макро- та зовнішньоекономічні тенденції, що сформувалися під впливом гібридної агресії Росії проти України, оцінено її наслідки для національної економіки. Проаналізовано загрози економічній безпеці держави та обгрунтовано пріоритети протидії гібридній агресії в контексті забезпечення національних економічних інтересів. Запропоновано шляхи удосконалення економічної політики України, що сприятимуть зменшенню вразливості національної економіки від зовнішніх впливів і перекриттю каналів її можливої дестабілізації за умов гібридної агресії.

Висловлено думку, що, враховуючи геополітичні та геоекономічні фактори, Україна впевнено може претендувати на помітне місце в сучасній системі глобальної економіки, яке може бути зайняте завдяки трьом основним складовим стратегії її економічного розвитку. Йдеться про європейський вектор інтеграції до світової економіки, статус регіональної морської держави та наявність політично та економічно впливової української громади за кордоном. Втім, це вимагає не просто проголошення вказаних напрямків у якості пріоритетних, а політичної волі влади та консенсусної підтримки суспільства стосовно реальних зусиль щодо реалізації такої програми.

Досліджено та класифіковано державні методи залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та їх ефективність. Визначено ризики, що виникають унаслідок залучення до національної економіки ПІІ, та вносено рекомендації щодо вдосконалення системи залучення ПІІ в Україну з огляду на інтереси національної економічної безпеки.

Україна стала членом МВФ у вересні 1992 р., невдовзі після проголошення незалежності у 1991 р. Проте насправді шлях до МВФ був значно довшим, оскільки він починався з моменту створення Фонду як спеціалізованої установи ООН, засновником якої також була Україна. За період членства наша країна неодноразово зверталася до МВФ за різною допомогою - як технічною, так і фінансовою. Утім, в Україні існує нерозуміння завдань і порядку функціонування Фонду (і серед пересічних громадян, і в колі політиків), що вимагає пояснень з тим, щоб зруйнувати певні міфи в цьому питанні. Перший з міфів стверджує, що МВФ виконує роль глобального "тіньового уряду", тоді як насправді це організація, в якій усі члени (в тому числі Україна) можуть і повинні відігравати відповідну роль. У зв'язку з цим істотно зростає роль економічної дипломатії в налагодженні відносин як з МВФ, так і з окремими його членами. При цьому МВФ - це не "міжнародний банк", який намагається отримати від країн великі проценти, а, скоріше, міжнародна "каса взаємодопомоги", якою потрібно вміти користуватися. Проте відсутність кредитних програм з країною-членом - зовсім не обов'язково є поганим сигналом для неї. Багато країн вдало реформували свої економіки без отримання фінансової допомоги з боку МВФ. Важливо розуміти, що МВФ не нав'язує свої умови кредитування, а бере до відома ту програму, яку насправді розробляє (принаймні, має розробляти) уряд країни-реципієнта. Нарешті, МВФ співпрацює не тільки з урядами країн-членів, але й з інститутами громадянського суспільства. Звісно, якщо вони здатні відповідним чином впливати на свої уряди. Отже, вірне розуміння правил Фонду - зафіксованих у численних документах - може допомогти значно підвищити ефективність відносин України з МВФ.