Скачати повний текст

Досліджено вплив ізогенізації на ступінь політенії й активність пуфінгу політенних хромосом у Drosophila melanogaster. З'ясовано, що процес ізогенізації хромосом негативно впливає на функцію ендоредуплікації у самок дрозофіли, суттєво не змінюючи її у самців. Виявлено пригнічення транскрипційної активності політенних хромосом у локусах 2EF, 50CD, 71CE, 72CD, 83E та її посилення в локусі 21F у процесі ізогенізації. У локусах 22C, 23E, 63F, 82EF, 93D розміри пуфів суттєво не змінювалися. Отримані дані є важливими для розуміння механізмів впливу ізогенізації хромосом на адаптивно важливі ознаки дрозофіли.

The influence of isogenization on the polyteny degree (PDC) and the puffing activity of polytene chromosomes in Drosophіla melanogaster was investigated. It was shown that the chromosomes isogenization influenced negatively on the function of endoreduplication in the drosophila females, but did not change it significally in the males. The decrease of transcription activity of polytene chromosomes in the loci 2EF, 50CD, 71CE, 72CD, 83E and its increase in the locus 21F under the influence of isogenization was established. The puff sizes did not change essentially in the loci 22C, 23E, 63F, 82EF, 93D. The data received are important for understanding of mechanisms of chromosome isogenization influence on the adaptive features in drosophila.

На базі проблемної лабораторії морфофункціональних досліджень НФаУ проведено дослідження біопроникності гліцираму - біологічно активної речовини з кореня солодки. Гліцирам - це тритерпеновий глікозид, який має широкий спектр фармакологічної активності. Однак виразність активності залежить від багатьох фармакокінетичних характеристик препарату, зокрема від біодоступності. Біодоступність у фармакології відображає здатність лікарської речовини засвоюватися в організмі. Прийнято вважати, що проходження ліків через кишковий епітелій (моношар клітин) є головним бар'єром для препарату на його шляху проникнення в систему кровообігу. Визначення біодоступності субстанції гліцерам проведено in vitro на моделі клітин лінії Caco-2, які відтворюють більшість властивостей і характеристик диференційованих епітеліальних клітин кишечника. У фармацевтичному секторі України впроваджено в практику біофармацевтичну систему класифікації (БСК) діючих речовин. Відповідно до існуючої БСК діючі речовини за їх розчинністю у різних середовищах і за проникністю розділені на 4 класи. Мета дослідження - визначити, до якого класу БСК відноситься гліцирам. Процедура визначення проникності на культурі клітин Сасо-2 складалася з наступних етапів: культивування клітин, інкубування клітин на мікропористому фільтрі (підготовка тест-системи), визначення тест-придатності системи (вимір трансепітеліального електричного опору, калібрування методу), визначення проникності стандартизованої субстанції гліцирам у порівнянні з внутрішнім стандартом пропранололу гідрохдоридом, кількісне визначення проникності дослідної субстанції методом ВРХ із УФ або МС-детектором. У результаті проведеного експерименту з використанням моношару Сасо-2 отримано середнє значення проникності гліцираму (7,755 +- 0,517) Е-08 см/с. Ці дані свідчать, що субстанція гліцирам має низьку проникність через епітеліальний шар кишечника (менше 50 %). Враховуючи результати попередніх досліджень, в яких була встановлена висока розчинність гліцираму, можна віднести гліцирам згідно з біофармацевтичною системою класифікації до 3 класу. Отримані результати досліджень обгрунтовують доцільність використання на основі гліцираму саме лікарських форм, які б минали бар'єр ентероцитів тонкого кишечника, зокрема песаріїв, гелів або кремів.

Пошук перспективних рослин із високим вмістом антоціанів для створення безпечних рослинних лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної науки. Мета роботи - дослідження наявності та вираженості цитотоксичної активності сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu, якісний аналіз і визначення кількісного вмісту суми антоціанів у квітках зазначеного сорту. Для дослідження отримано сухий екстракт із квітів сорту Gebu. Аналіз цитотоксичності 1; 0,5; 0,25; 0,125; 0,0625 % розчинів екстракту проведено методом мікроскопії на клітинах червоного кісткового мозку щурів (ЧКМ) за експозиції 15, 45, 90 хв. Для оцінювання кількісного та якісного вмісту суми антоціанів застосовано спектрофотометричне дослідження та метод високоефективної рідинної хроматографії. Отримані результати свідчать про те, що на життєздатність клітин ЧКМ впливають концентрація екстракту та експозиція: у концентраціях 0,063 - 0,125 % не виявлено токсичного впливу екстракту, тоді як 0,25 - 1 % розчини здатні проявляти цитостатичні властивості. Визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu (1,8 % +- 0,02) та ідентифіковано 18 речовин, серед яких переважали речовини з груп ціанідину (54,7 %) і дельфінідину (28 %). Проведено перший етап тестування сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu на потенційну токсичність - у найменших із вивчених концентрацій екстракт є потенційно нетоксичним. Уперше визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu, ідентифіковано 18 речовин із груп дельфінідину, ціанідину, петунідину, пеонідину, мальвідину.