Розкрито теоретико-методологічні засади етнологічного джерелознавства. Розглянуто матеріали етнографічних досліджень як базове джерело етнологічної науки. Увагу приділено класифікації, методиці пошуку, опрацюванню та використанню джерел. Охарактеризовано основні групи джерельних матеріалів - речових, писемних, образотворчих і фольклорних. Показано джерелознавче значення пам'ятників народної архітектури та будівництва.

Раскрыты теоретико-методологические основы этнологического источниковедения. Рассмотрены материалы этнографических исследований как базовый источник этнологической науки. Внимание уделено классификации, методике поиска, обработке и применению различных источников. Охарактеризованы основные группы материалов источников - вещевых, письменных, художественных и фольклорных. Показано источниковедческое значение памятников народной архитектуры и строительства.

Висвітлено малодосліджені питання соціорелігійного життя православного населення північних волостей Молдавської землі й австрійської Буковини в контексті повсякденних реалій епохи пізнього середньовіччя та Нового часу. Розкрито релігійні чинники та проблеми етнічної самоідентифікації місцевого населення. Охарактеризовано персональний склад, канонічний статус, владні прерогативи, побут вищої православної церковної ієрархії краю. Розглянуто особливості відзначення православних церковних свят, а також засадничні аспекти православного церковного будівництва й іконописних традицій у Молдавському воєводстві й автрійській Буковині.

Освещены малоисследованные вопросы социорелигиозной жизни православного населения северных волостей Молдавской земли и австрийской Буковины в контексте ежедневных реалий эпохи позднего средневековья и Нового времени. Раскрыты религиозные факторы и проблемы этнической самоидентификации местного населения. Охарактеризованы персональный состав, каноничный статус, властные прерогативы, быт высшей православной церковной иерархии края. Рассмотрены особенности проведения православных церковных праздников, а также основные аспекты православного церковного строительства и иконописных традиций в Молдавском воеводстве и австрийской Буковине.

На основі комплексного аналізу письмових, археологічних, речових, архітектурних і польових матеріалів та музейних колекцій висвітлено питання будівництва, утримання, постачання й охорони дерев'яних культових споруд Буковини. Значну увагу приділено формуванню та розвитку їх архітектурно-об'ємного планування й особливостей внутрішнього обладнання протягом XVII - XIX ст. у контексті взаємовпливів народних традицій, а також церковних канонів. Розглянуто традиційні способи оберігання дерев'яних культових споруд Буковини від пожеж, стихійного лиха, крадіжок та охарактеризовано перші пам'яткоохоронні заходи. З'ясовано роль культових споруд у житті традиційної буковинської громади та їх місце у формуванні духовних цінностей окремих її членів. Детально проаналізовано співвідношення канонічного та традиційного у процесі формування вертикального простору буковинських дерев'яних культових споруд, їх опорядження.

Досліджено закономірності розвитку церковно-релігійного життя православного населення північних волостей Молдавського воєводства й австрійської Буковини на прикладі соціорелігійних реалій другої половини XIV - початку XX ст. Розкрито особливості формування адміністративно-територіального та церковно-адміністративного устрою буковинського краю у період молдавського й австрійського володарювання, проаналізовано кількісні показники місцевого населення, визначено його етнічну та конфесійну структури, а також характер міжконфесійних взаємин. Наведено характеристику вищої православної церковної ієрархії краю, парафіяльного духовенства та чернечого життя у монастирях. Особливу увагу приділено дослідженню церковних таїнств та обрядів життєвого циклу віруючої людини, дозвілля буковинських селян, відвідування ними церкви у святкові дні. Наведено характеристику богослужіння в Православній Церкві на Буковині, проаналізовано характер релігійності місцевого православного населення, відзначено схильність селян до забобонів. Висвітлено організаційно-канонічні засади церковного будівництва й іконопису в північних волостях Молдавського воєводства та трансформацію їх нормативних засад в австрійській Буковині.

Проаналізовано особливості дерев'яного православного культового будівництва на Буковині в середині XIV - на початку ХХ ст. Розкрито проблему взаємовпливів народних традицій і церковних канонів у правовій організації спорудження, утримання, постачання й оберігання дерев'яних культових будівель Буковини. Висвітлено особливості формотворення буковинських дерев'яних храмів і співвідношення канонічного та традиційно-народного під час формування й опорядження їх сакрального простору.

Розкрито основні етапи становлення та зміни адміністративно-територіального устрою, формування, розвитку та діяльності органів влади на теренах нинішньої Чернівецької області за часів аварських, болгарських і руських правителів, під час перебування у складі Молдавської землі, Османської, Австрійської (з 1867 р. - Австро-Угорської) та Російської імперій, Румунського королівства, Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Окрему увагу приділено аналізу розвитку органів влади, регіональних аспектів державної служби та діяльності органів місцевого самоврядування у період незалежності України.

Досліджено актуальну проблематику всесвітньої історії, історії релігії, етнології, археології. Вперше введено у науковий обіг маловідомі джерела, зокрема експедиційні матеріали науковців кафедри. Увагу приділено відомостям про половців у польських джерелах XI - XIV ст. Розглянуто соціальну базу англійської армії в роки Столітньої війни (1337 - 1453). Описано особливості православного церковно-релігійного життя на території Чернівецької області в 1944 - 1990 рр. Розглянуто символіку рослинного орнаменту в буковинському писанкарстві. Акцентовано на етнофестивалі як засобі збереження і пропагування традиційної культури (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей) тощо.