Зроблено аналіз розвитку і продуктивності свиней племзаводу "Ювілейний" Полтавського сільськогосподарського інституту. Встановлено відповідну різницю з багатоплідності та маси гнізд поросят у свиноматок різних генеалогічних родин і ліній. Більш продуктивними є свиноматки генеалогічної родини Волшебниці та Тайги, які мали багатоплідність 11,2 поросят і масу гнізд поросят у 2 місяці - 180,6-181,9 кг. Найвища продуктивність була у маток лінії Смарагда - 11,3 поросят і 182,4 кг відповідно.

Установлено, що молодняк свиней різних генотипів у період статевої зрілості відрізняється за віковими та статевими ознаками.

Наведено дані з дегустації вареного м'яса та бульйону свиней різних генотипів (великої білої - контроль; великої чорної, полтавської м'ясної та української степової білої - дослід). Одержані результати дають можливість зробити висновок про те, що м'ясо і бульйон тварин досліджених порід мають достатньо високі кулінарні та смакові якості, але за сумою балів виділяється свинина полтавської м'ясної породи.

Проаналізовано результати експериментальних досліджень з випробування на міцність стегнових кісток молодняку свиней різних напрямків продуктивності (велика біла, українська степова біла, велика чорна, полтавська м'ясна).

Вивчено продуктивні якості та біологічні особливості свиней великої білої, великої чорної, полтавської м'ясної та української степової білої порід. Наведено дані росту та розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і м'ясо-сальних якостей, перетравності основних поживних речовин корму, розвитку внутрішніх органів, гематологічних показників. Межа міцності стегнових кісток у полтавської м'ясної та української степової білої порід у порівнянні з контрольною групою (велика біла порода), була вищою, що свідчить про міцність її конституції. Доведено, що фенотипічна різноманітність за ознаками продуктивності, росту та розвитку значною мірою обумовлена впливом генотипу.

Проведено дослідження з вивчення відгодівельних і м'ясних якостей свиней білої породи племзаводу "Штепівка". В господарстві працювали кнури-плідники великої білої породи зарубіжної селекції (німецької, датської, естонської). У результаті сформовано стадо на 300 основних свиноматок із поліпшеними відгодівельними та м'ясними якостями. Багатоплідність свиноматок (11,3 поросят), маса гнізда поросят у віці два місяці 185 кг. Свині мають хорошу скоростиглість. Вік досягнення живої маси 100 кг - 178 - 193 дні; витрати кормів на 1 кг приросту 3,42 - 4,04 к. од. М'ясні якості свиней достатньо високі: довжина туші - 100 - 101,7 см, товщина шпику біля 6 - 7-го грудних хребців - 27 - 30 мм, маса окосту - 10,1 - 11,0 кг. Свині мають видовжений тулуб і добре розвинені м'ясні форми.

Розглянуто гомогенний підбір за основними селекційними ознаками, оцінку ремонтного молодняку за власною продуктивністю, організацію повноцінної кормової бази. Створено стадо на 100 основних свиноматок. Багатоплідність свиноматок із двома і більше опоросами - 11,3 поросят, маса гнізда поросят у віці 2 місяці - 180,4 кг. Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю показала вік досягнення живої маси 100 кг - 204,8 днів, товщина шпику - 26,9 - 28,1 мм. Рентабельність галузі свинарства становить 49,3 %.

Наведено результати відгодівлі свиней полтавської м'ясної породи з використанням соєвих кормів, виготовлених за різними технологіями (експандування під тиском, віджим під пресом, екструзія) та вплив таких білкових кормів на хімічний склад і міцність стегнових кісток. Більш продуктивними виявилися підсвинки, яких годували соєвим концентратом (група Д1), соєвою макухою (група Д2) та соєвим екструдатом (група Д3). На відгодівлі вони показали середньодобові прирости 825 - 833 - 785 г відповідно, і витратили на 1 кг приросту 3,26 - 3,47 кормових одиниць. У їх стегнових кістках було більше кальцію на 1,66 - 1,04 - 2,78 % і фосфору на 0,67 - 0,53 - 0,38 %, ніж у кістках тварин контрольної групи. Підсвинки дослідних груп мали дещо менший діаметр кістки на 0,51 - 0,33 - 0,73 мм, але більшу товщину кісткової стінки (крім групи Д2) на 0,35 - 0,24 мм. Найбільше навантаження на весь діаметр кістки зафіксовано у дослідній групі Д3.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-27

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та вітамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, забезпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та відтворювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення свиней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та майже повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та форми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, проникати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це надає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної функції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підвищується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності сперми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню живої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м'яса.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2 + П65-272

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та вітамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, забезпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та відтворювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення свиней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та майже повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та форми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, проникати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це надає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної функції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підвищується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності сперми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню живої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м'яса.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2 + П65-272

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-344.1 + П65-451.2

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ