Досліджено клінічні особливості ускладнень цукрового діабету в дітей і підлітків, зокрема, частоту діабетичної мікроангіопатії, нефропатії, гепатозу, порушень статевого розвитку та нервово-психічних розладів залежно від тривалості хвороби та часу її маніфестації, а також віку хворих. Доведено, що найчастіше ускладнення цукрового діабету зустрічаються у групі хворих з великою тривалістю хвороби, а також серед обстежених, у яких захворювання маніфестувало у період дитинства та препубертату. Встановлено, що у підлітків ускладнення цукрового діабету зустрічаються значно частіше, ніж у дітей, незалежно від тривалості хвороби. Описано клінічні особливості проявів окремих діабетичних ускладнень у дітей та підлітків.

Исследованы клинические особенности осложнений сахарного диабета у детей и подростков, в частности, частота диабетической микроангиопатии, нефропатии, гепатоза, нарушений полового созревания, нервно-психических расстройств в зависимости от длительности заболевания и времени его манифестации, а также возраста больных. Доказано, что с наибольшей частотой осложнения сахарного диабета встречаются в группе больных с большой длительностью заболевания, а также среди обследованных, у которых заболевание манифестировало в раннем детском возрасте и препубертатном периоде. Установлено, что у подростков осложнения сахарного диабета встречаются достоверно чаще, чем у детей, независимо от длительности болезни. Описаны клинические особенности проявлений отдельных диабетических осложнений у детей и подростков.

Certain pecularities in the course of diabetes mellitus in children and adolescents as well as the incidence of diabetic microangiopathies, nephropathies, hepatosis, pubertal disorders and neuro-psychic disturbances have been established. Certain relationship of late diabetic complications with the duration of the disease has been proved. The analysis of the incidence of diabetic complications depending on the age of the disease manifestation has been carried out. The greatest incidence of complications was registered in patients who fell ill in early childhood and at prepubertal age.

Вивчено стан процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у дітей та підлітків, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. У хворих виявлено активацію процесів перекисного окиснення ліпідів внаслідок підвищення рівня малонового діальдегіду. Посилення процесів перекисного окиснення ліпідів зумовлено пригніченням як ферментативної, так і неферментативної ланок системи антиоксидантного захисту, зокрема, зниженням глютатіонпероксидазної активності та недостатністю вітамінів А та Е. Встановлено залежність ступеня вираженості отриманих змін від тривалості захворювання та характеру ускладнень.

Ключ. слова: ювенільна діабетична ретинопатія, дистиреоз, зоб І-ІІ ступеня, фонофорез з тіотриазоліном у сполученні з елімінацією за Черикчі Л.Е.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-37 + Р733.67374.1

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о распространенности, этиологии, патогенезе, клинике и лечении сахарного диабета у детей и подростков. Описаны неотложные состояния, возникающие при этом заболевании и рекомендации по выведению из них. Рассмотрены вопросы, касающиеся поражения органов и систем при сахарном диабете в детском возрасте, сочетания сахарного диабета с тиреопатиями. Изложены вопросы самоконтроля за течением заболевания, прогнозирования тяжести течения и формирования осложнений, социальной адаптации и профориентации больных.

Представлено загальні механізми формування соціальної недостатності у дітей-інвалідів, які страждають на серцево-судинні та ревматичні захворювання, мають патологію бронхіальної та сечовивідної систем, захворювання органів травлення та ендокринну патологію.

Наведено дані літератури, за якими уроджена дистонія яєчка відбувається за типом "ектопії" - зміщення стосовно природного розміщення. Описано клінічний випадок аберантно розміщеного яєчка у пахвовій ділянці, яке внаслідок механічного травмування ускладнилося запаленням і розвитком автоалергічного плевриту.

Наведено дані літератури стосовно ектопії та аберації щитовидної залози та щодо складнощів диференціальної діагностики запалень периферійних лімфатичних вузлів і аберантної щитовидної залози, ускладненої синдромом плеврального випоту. Наведено методологію діагностики та лікування аберантної щитовидної залози, ускладненої плевральним випотом.

На основании данных литературы приведены частота, патофизиологические нарушения и последствия жировой микроэмболии легких. Описаны особенности жировой эмболии при тупой травме стопы и голени. Приведены два редких случая манифестации синдрома плеврального выпота (СПВ) при жировой эмболии легких, а также патогенетическая терапия осложнений и даны рекомендации по диагностике СПВ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-5

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценена клиническая эффективность и безопасность применения препарата Олатропил (капсулы по 0,375 г) производства АО Олайнского ХФЗ "Олайнфарм" для лечения когнитивных нарушений по сравнению с препаратом Пирацетам (таблетки) производства ФФ "Дарница" и препаратом Аминалон-Фармак (капсулы) производства ОАО "Фармак" (ограниченное клиническое исследование). Обследованы 60 лиц с когнитивными нарушениями, которые пострадали вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. Проводили клинические, психометрические, нейрофизиологические (компьютерная электроэнцефалография с картированием) обследования. Олатропил и Аминалон положительно влияют на когнитивные функции: улучшают вербальное обучение и память, а также являются эффективными для коррекции соматоформных и тревожных нарушений на фоне органического поражения головного мозга. Принципиальным отличием Олатропила относительно Аминалона является ускорение темпа сенсомоторных реакций, повышение концентрации и стойкости внимания, оптимизация умственной трудоспособности. Выводы. Установлена эффективность Олатропила как ноотропного препарата, а также благоприятный профиль его безопасности и переносимости, что позволяет рекомендовать его для лечения пациентов с когнитивными нарушениями. Во время приема Олатропила рекомендуется проводить мониторинг ЭЭГ.

Спираючись на дані літератури, представлено власний досвід ускладнення місцевого характеру гострого туберкульозного плевриту. Наведено 4 випадки флегмони грудної стінки та запропоновано деякі симптоми як специфічної ознаки її специфічного характеру. Зроблено висновок, що профілактикою подібних ускладнень можуть бути своєчасна діагностика плеврального випоту та верифікація його характеру.

На підставі даних літератури та результатів спостереження більш ніж за 2000 хворими на гострий плеврит і виконання понад 200 оперативних втручань - плевректомії, запропоновано клініко-рентгенологічну класифікацію хронічного плевриту, яка найбільше відповідає вимогам практичної охорони здоров'я.

Наведено дані літератури стосовно збільшення останнім часом інфекцій, що передаються статевим шляхом. Хламідії, що уражають різні внутрішні органи, втягують у патологічний процес і серозні покриви. Наведено випадок хламідійного плевриту, що розвинувся на тлі простатиту такого самого генезу. Надійно виключити неопластичний процес плеври вдалося лише шляхом торакоскопії.

Вперше на підставі комплексного порівняльного аналізу суїцидологічних, клініко-психопатологічних, соціально-демографічних і патопсихологічних факторів виявлено принципові відмінності даних проявів аутоагресивної поведінки (АП) у суїцидентів з первинними та повторними аутоагресивними діями (АД). Вперше у вітчизняній психіатрії досліджено взаємовплив суїцидологічних характеристик і психічних розладів непсихотичного походження, а також соціально-психологічних показників у суїцидентів з первинними та повторними аутоагресивними діями (АД). Вперше показано якісні та кількісні відмінності у групах пацієнтів за особливостями девіантних внутрішньосімейних взаємин, особистісного радикала пацієнтів, окремих проявів екзистенціальної кризи (ЕК), проаналізовано їх предикативний вплив на процес рецидування АП і становлення суїцидальних нахилів. Вперше методом порівняльного статистичного аналізу визначено предикативні фактори рецидивування АП, розроблено алгоритми диференціальної діагностики рівня СР і комплексної терапії для суїцидентів з первинними та повторними АД. Розроблено схему диференційної діагностики рецидивних форм АП та оцінювання ступеня вираженості суїцидального ризику з метою надання ефективної комплексної патогенетично обгрунтованої терапії та профілактики АП.

На підставі даних літератури вказано на труднощі діагностики синдрому плеврального випоту, який може бути основним у більшості випадків захворювань плевральної порожнини. Пізня діагностика випоту призводить до значних труднощів при верифікації процесу. Проаналізовано дві групи хворих з різною системою діагностики синдрому плеврального випоту. В основній групі було 117 хворих, у яких первинним методом променевої діагностики була ультрасоноскопія, у групі порівняння - традиційна рентгенографія. Ускладнення у вигляді значих плевральних нашарувань та деформації діафрагми в групі порівняння реєструвались частіше в 4,7 рази.

За даними літератури обгрунтовано нагальну потребу оптимізації лікування туберкульозного плевриту. Експериментально досліджено на щурах-самцях (32) превалююче накопичення стрептоміцину у пристінковій плеврі за різних способів його введення. Лімфотропний спосіб дозволяє збільшити накопичення препарату у пристінковій плеврі у 1,6 разу у порівнянні з внутрішньом'язовим.

Розглянуто труднощі етіологічної верифікації респіраторної системи. Наведено випадок ускладнення мікоплазмозу дихальних шляхів синдромом геморагічного випоту, який призвів до хронізації процесу і необхідності плевректомії.

Досліджено показники вуглеводного обміну у дітей та підлітків з ожирінням. Одержано дані щодо частоти інсулінорезистентності та нозологічних порушень вуглеводного обміну залежно від статі, стадії пубертату та ступеня надлишкової маси тіла. Доведено значну поширеність латентних порушень вуглеводного обміну у разі ожиріння у дітей та підлітків.

Обучение и самоконтроль больных сахарным диабетом (СД) - приоритетное направление в практической диабетологии, без которого невозможны достижение компенсации СД, профилактика осложнений и сохранение продолжительности и качества жизни пациентов. В последнее время терапевтическое обучение является предметом активных научных исследований. Развиваются образовательные программы для больных, персонала, привлекаются психологи и педагоги для работы с больными СД и членами их семей. В нашей стране это направление также активно развивается, изменяется система обучения, нарабатывается опыт работы в команде, применяются новые методики. Приведены этапы становления обучения больных СД, анализ эффективности существующих программ обучения и путей совершенствования системы обучения и самоконтроля у детей и подростков.

Представлен аналитический обзор состояния проблемы ранней диагностики диабетической микроангиопатии у детей в последние 30 лет. При манифестации сахарного диабета в детском возрасте в условиях декомпенсации обменных нарушений у большинства больных формируются микроваскулярные нарушения, что приводит в дальнейшем к поражению практически всех органов и систем. Ранняя неинвазивная диагностика диабетической микроангиопатии с помощью капилляроскопии, термографии, лазерной доплерфлюорометрии направлена на их выявление на доклинической стадии и профилактику развития сосудистых осложнений.