Досліджено кінетику процесу модифікації целюлози за рахунок реакції її ацилювання пероксидним олігомером з ангідридними групами. Запропоновано кінетичну модель, яка адекватно описує цей процес і дозволяє визначати оптимальні умови його проведення.

На прикладі целюлози модифікованої пероксидним кополімером, показано вплив поверхні на термічну стійкість іммобілізованих пероксидних груп у порівнянні з розкладом у розчині та на поверхні мінеральних наповнювачів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г662-6

Рубрики:

Емульсії

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рентгенографічно досліджено модифіковані зразки целюлози. Встановлено структурні параметри досліджуваних зразків і вплив модифікації на них.

Радикальною кополімеризацією у розчині синтезовано ряди реакційноздатних функціональних пероксидовмісних кополімерів, які можна використовувати для формування капсулюючих полімерних шарів на частинках рідин і твердих речовин. Вивчено залежність колоїдно-хімічних властивостей одержаних кополімерів від умов синтезу. Підтверджено можливість регулювати властивості одержаних кополімерів, змінюючи природу та співвідношення компонентів реакційної системи.

Досліджено процес пероксидної модифікації целюлозовмісних матеріалів шляхом каталітичного ацилування гетерофункціональним олігопероксидом 5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-ін-ко-малеїновий ангідрид (ВЕП-МА) для одержання багатокомпонентних полімерних систем. З'ясовано хімічну взаємодію гідроксильних груп целюлози з ангідридними групами гетерофункціонального олігопероксиду й утворення ковалентного зв'язку між реагентами. Визначено особливості кінетики каталітичного ацилування целюлозовмісних матеріалів олігопероксидом. Вивчено термічний розклад дитретинних пероксидних фрагментів олігопероксиду, іммобілізованого на поверхні целюлози. Запропоновано кінетичне рівняння процесу ацилування та встановлено, що воно достатньою мірою описує виявлені експериментальні закономірності пероксидації поверхні целюлози. Розраховано кінетичні реакції термічного розкладу пероксидних груп фрагментів ВЕП олігопероксиду, іммобілізованого на поверхні целюлози. Одержані дані використано під час проведення різноманітних радикальних процесів, а саме: полімеризації, прищеплення. Сформовано полімеризаційно наповнені композити на основі пероксидованих целюлозовмісних наповнювачів. Пероксидовані целюлозовмісні матеріали можуть бути використані як реакційно здатні наповнювачі різноманітних полімерних матриць, наприклад, поліолефінів. За умов формування полімерних композитів вони утворюють хімічні взаємозв'язки з полімером матриці й одночасно виконують функцію "подрібнення" макроланцюгів, покращують експлуатаційні та технологічні властивості (показник плинності розплаву, коефіцієнт тертя).

Одержано наночастинки гідроксиапатиту з прикріпленими до поверхні пероксидними групами, що досягається проведенням золь-гель-синтезу мінеральних частинок за присутності гетерофункціональних олігопероксидів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г712.72 + Л719.9

Рубрики:

Хімічні перетворення полімерів: зшивання полімерних ланцюгів, заміщення функціональних груп на інші та ін.

Інші види полімерів і пластмас за призначенням і застосуванням

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати дослідження особливостей адсорбції макрофотоініціатора полі(метилметакрилат-ко-малеїновий ангідрид-ко-малеїнат бензоїну) та його прекурсора - коолігомеру полі(метилметакрилат-ко-малеїновий ангідрид) на поверхні дисперсних наповнювачів діоксиду титану та гідроксиапатиту. Різниця в будові полімерних адсорбатів неістотно впливає на особливості адсорбції, тоді як природа адсорбентів є важливим фактором, що визначає характеристики процесу адсорбції. Такі наповнювачі з іммобілізованим на поверхні макрофотоініціатором становлять інтерес, оскільки їх можна використовувати для створення фотополімерних композитів з покращеними фізико-механічними властивостями.

Досліджено процеси прищепленої полімеризації вінілових мономерів, ініційованої з поверхні дисперсного гідроксиапатиту, попередньо модифікованої олігопероксидними макроініціаторами. Вивчено вплив дисперсної мінеральної фази та умов (температура, концентрація ініціатора) на перебіг полімеризаційного процесу та властивості одержаних полімерів.

Розглянуто синтез наночастинок гідроксиапатиту з функційною полімерною оболонкою. Гетерофункційний кополімер, що містить у складі пероксидні групи, здатні до ініціювання радикальної полімеризації, був використаний як регулятор росту наночастинок і модифікатор поверхні біокераміки. Досліджено полімеризацію вінілових мономерів, ініційовану з поверхні функціоналізованого гідроксиапатиту. Вивчено вплив дисперсної мінеральної фази та умов синтезу (температура, концентрація ініціатора) на перебіг полімеризації та властивості одержаних полімерів.

Досліджено біодеструкцію целюлозовмісного композита за різних едафічних умов. Дослідження здійснено на зразку біодеградабельного композитного матеріалу на основі поліпропілену, наповненого целюлозою.

The basic possibility of using a peroxidic cooligomer with anhydride groups for modification of cellulose materials is established, due to which the immobilization of reactive -OO- groups on their surfaces is achieved. The effect of conditions on this process is thoroughly investigated.

Досліджено процеси одержання та властивості тонких полімерних плівок сітчастої будови на основі реакційноздатних кополімерів. Показано, що зшиті сітчасті структури формуються як за рахунок реакцій пероксидних груп, присутніх у структурі кополімерів, так і за рахунок взаємодії ангідридних груп із біфункціональними спиртами. Визначено оптимальні умови та співвідношення компонентів для формування сітчастих тривимірних структур з високим ступенем зшивки.

Розроблено нові способи синтезу гідрогелевих композитів із наночастинками гідроксиапатиту за допомогою золь-гель методу. Спочатку наночастинки синтезовано за присутності пероксидних олігомерів, які потім забезпечують прищеплення поліакриламіду до поверхні наночастинок. За іншим способом, наповнені гідрогелі утворювались за умови in situ синтезу наночастинок гідроксиапатиту безпосередньо у структурованих поліакриламідних гелях. Встановлено форму, склад і структуру одержаних наночастинок гідроксиапатиту та полімерних композитів із використанням газо-рідинної хроматографії, рентгеноструктурного аналізу, електронної сканувальної мікроскопії.

Досліджено процеси модифікації крейди рослинними жирами для одержання полімерних композиційних матеріалів. Процес гідрофобізації також можна застосувати у будівельній галузі. Як модифікатор використано соняшникову олію, якої може накопичуватись значна кількість на підприємствах харчової промисловості. Досліджено кінетику модифікації наповнювача в різних за природою середовищах. Проведено фізико-механічні дослідження одержаних полімерних композитів, які показали збільшення ударної в'язкості та добрі пластифікувальні властивості, що покращує експлуатаційні властивості матеріалів.

Синтезовано просторово зшиті полімерні гідрогелі на основі гідрофільних кополімерів акриламіду з акриловою кислотою або диметиламіноетилметакрилатом. Досліджено вплив складу мономерної суміші на кінетику кополімеризації, а також залежність фізико-хімічних і фізико-механічних властивостей гідрогелів від природи кополімеру та ступеня структурування. Показано, що одержані гідрогелі є високоеластичними, пружними матеріалами, а за швидкістю та ступенем набрякання можуть вважатися суперабсорбувальними полімерами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.74 + Л686-3

Рубрики:

Поліакриламід

Косметичні засоби

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано полімерні композиційні матеріали (ПКМ) на основі полістиролу та полівінілхлориду. Одержано ПКМ із такими модифікованими та немодифікованими наповнювачами: крейда, каолін, аеросил, діоксид титану, оксид алюмінію. Досліджено кінетику модифікації мінеральних наповнювачів жировмісними відходами ТОВ "Нововолинський олійно-жировий комбінат", термомеханічні властивості, міцність на розрив та ударну в'язкість одержаних ПКМ. Синтезовані композити можуть бути використані у різноманітних галузях промисловості, наприклад, у машинобудуванні, авіації, під час виробництва пакувальних матеріалів тощо.

Одержано гідрогелеві композитні матеріали (ГГКМ), які можна застосувати для виробництва косметичних виробів і матеріалів медичного призначення. Композити одержано на основі пероксидованих полісахаридів і поліакриламіду, які, як відомо, є біосумісними та нетоксичними. Досліджено кінетику набрякання одержаних гідрогелевих композитів. Одержані гідрогелі демонструють міцну тривимірну структуру, яка володіє значними показниками сорбуючої здатності у водному середовищі. За тривалого зберігання у воді ці ГГКМ зберігають свою форму.