Доведено, що особливості мінералізації та гуміфікації рослинних решток і гною в чорноземі вилугуваному залежать від їх виду, який визначає динаміку розвитку різних фізіологічних груп мікроорганізмів, нагромадження аміаку та нітритів, зумовлює мобілізацію фосфору, формування та нагромадження власне гумусових речовин.

Установлено, що використання у льонарстві лівобережного Полісся біостимулятора "Фітостим 025" для позакореневого внесення під вегетуючі рослини на початку росту під час фітосанітарних обробок посівів, а також для передпосівної обробки насіння у разі протруєння сприяє підвищенню адаптивних властивостей рослин льону щодо екстремальних погодних умов. Виявлено, що найбільш ефективною є технологія передпосівної обробки насіння стимулятором, яка забезпечує підвищення продуктивності культури насіння на 71 %, соломи - 60 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.132-2

Рубрики:

Дернові та лучні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідженнями впливу заліза на фосфатний режим торфових грунтів болота Замглай встановлено, що серед фракційного складу фосфатів переважають органічні алюмо- і залізофосфати над мінеральними. Кількість фосфатів кальцію є значно вищою на осушеній ділянці внаслідок вапнування грунту. Серед відновно-розчинних переважають фосфати окисного заліза, що зумовлено його більшою гідратованістю. За результатами модельного лабораторного досліду з вивчення значення сполук заліза у фосфатному режимі торфових грунтів встановлено, що за додаткового внесення підвищених доз заліза і фосфору кількість залізофосфатів зростає зі зменшенням кількості вільного заліза і фосфору в залишку. За додавання тільки фосфору або заліза кількість залізофосфатів у грунті майже не змінюється.

Дослідженнями впливу заліза на фосфатний режим торфових грунтів болота Замглай встановлено, що серед фракційного складу фосфатів переважають органічні алюмо- і залізофосфати над мінеральними. Кількість фосфатів кальцію є значно вищою на осушеній ділянці внаслідок вапнування грунту. Серед відновно-розчинних переважають фосфати окисного заліза, що зумовлено його більшою гідратованістю. За результатами модельного лабораторного досліду з вивчення значення сполук заліза у фосфатному режимі торфових грунтів встановлено, що за додаткового внесення підвищених доз заліза і фосфору кількість залізофосфатів зростає зі зменшенням кількості вільного заліза і фосфору в залишку. За додавання тільки фосфору або заліза кількість залізофосфатів у грунті майже не змінюється.