Показано, що у 23,8 % обстежених спортсменів спостерігаються ознаки поточного, а у 9,5 % - хронічного стомлення. У цих спортсменів, в порівнянні із спортсменами без ознак стомлення, в стані спокою, за функціонального навантаження та відновлення спостерігається погіршення функціонального і психофізіологічного стану організму, що виявляється у високій напрузі регуляторних систем організму, підвищенні артеріального тиску систоли й діастоли, збільшенні латентних періодів простої та складної сенсорно-моторних реакцій.

Показано, что у 23,8 % обследованных спортсменов наблюдаются признаки текущего, а у 9,5 % - хронического утомления. У этих спортсменов, по сравнению со спортсменами без признаков утомления, в состоянии покоя, при функциональной нагрузке и при восстановлении наблюдается ухудшение функционального и психофизиологического состояния организма, проявляющееся в высоком напряжении регуляторных систем организма, повышении систолического и диастолического артериального давления, увеличении латентных периодов простой и сложной сенсорно-моторных реакций.

In 23.8 % of studied athletes signs of current, whereas in 9.5 % that of chronic fatigue are noted. In these athletes in rest and during functional load an impairment of functional and psychophysiological state of the body is observed which is manifested in high tension of the body regulatory systems, increased systolic and diastolic pressure, increased latent periods of simple and complex sensory-motor responses.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч517.150

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*738.7*801.1-658.31 + Ч510.5

Рубрики:

Біологія людини

Вплив фізичних вправ на організм у різних умовах навколишнього середовища. Акліматизація спортсмена

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий підхід до оцінки реакцій організму людини на фізичне навантаження, що грунтується на структурно-лінгвістичному аналізі спектрограм варіабельності серцевого ритму, традиційних уявленнях про регуляторні системи організму та теорії ультрастабільності. Під час зовнішніх впливів і спонтанно за певними правилами функціональні стани організму змінюються. Такі стани та правила переходів між ними можна класифікувати й описати за допомогою спектральних формул, хвильових чисел і статистичних даних.

Вивчено можливість використання структурно-лінгвістичного методу для класифікації спектрів потужності варіабельності серцевого ритму у висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються на швидкісно-силових видах легкої атлетики. Показано можливість оцінки адаптаційних реакцій термінової адаптації організму людини до умов гірської гіпоксії за допомогою системи формульного запису, яка містить символи, що характеризують структуру спектра, частотні та амплітудні характеристики основних спектральних максимумів.

Внаслідок адаптації до хронічної гіпоксії у спортсменів зникли спектри потужності серцевого ритму, що характерні для нестійких функціональних станів, пов'язаних з високою напругою регуляторних механізмів та підвищеним ризиком спонтанного переходу у стани наднапруги або виснаження. На 10 - 12 добу перебування у гірських умовах у всіх спортсменів у стані спокою були відсутні стани функціональної напруги, наднапруги і виснаження регуляторних механізмів. Під час проведення активної ортопроби у спортсменів не виникали стани наднапруги і виснаження та спостерігалось значно менше станів з функціональною напругою.

Проведен сравнительный анализ функционального состояния регуляторных систем организма у специализирующихся в скоростно-силовых видах легкой атлетики высококвалифицированных спортсменов после учебно-тренировочных сборов в условиях среднегорья и на уровне моря. Показано, что горная подготовка вызывает положительные эффекты, проявляющиеся в улучшении функционального состояния спортсменов, смещении вегетативного баланса в область преобладания вагусных влияний и повышении устойчивости к функциональным нагрузкам, которое сохраняется и на 25 - 26-е сутки после возвращения с гор. В то же время у спортсменов после тренировок на уровне моря в состоянии относительного покоя и при функциональных нагрузках преобладают центральные и симпатические влияния. Кроме того, фактор неустойчивых состояний также начинает играть определенную роль в формировании реакции организма на нагрузку.

For the first time in a hardware-software complex alongside with the traditional approaches the method based on a concept about human organism behaving like an ultrastable system is applied for an estimation of a functional state of an organism.

Определена эффективность горной тренировки на основе сравнительной оценки физической подготовленности спортсменов, специализирующихся в скоростно-силовых видах спорта, проведших учебно-тренировочные сборы в условиях среднегорья и на уровне моря. Для определения уровня физической подготовленности, развития двигательных качеств (силы, быстроты, специальной выносливости, скоростно-силовых способностей) использованы разработанные комплексные педагогические тесты для спортсменов, специализирующихся в беге на 400 м. Показано, что не для всех спортсменов адаптационные влияния горной тренировки одинаково эффективны. Наиболее значимые положительные изменения уровня физической подготовки после учебно-тренировочного сбора в горах наблюдались у спортсменов, у которых адаптация к гипоксии сопровождалась умеренным напряжением регуляторных механизмов организма.