Вивчено явище енантіосемії, спостережене у процесі розвитку протилежних значень у семантичній структурі мовної одиниці. Визначено, що енантіосемія становить окрему категорію у лексико-семантичній системі мови. Встановлено спільне та відмінне з суміжними лексико-семантичними явищами - антонімією, омонімією, полісемією, конверсією. Визначено основні причини появи протилежних значень у семантичних структурах болгарських енантіосемів. Розроблено семантичну класифікацію енантіосемічних слів і фразеологізмів сучасної болгарської мови, а також проаналізовано їх синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики. Доведено, що за синтагматичними особливостями енантіосемія не відрізняється від полісемії та омонімії, а за парадигматичними та епідигматичними - наближається до антонімії. Запропоновано спосіб подання енантіосемів у лексикографічній практиці.