З використанням ГІС-аналізу простежено закономірності поширення селевих осередків залежно від приналежності до тектонічних зон Карпатського регіону. Розраховано ураженість тектонічних зон селями та проаналізовано зумовленість такої локалізації. Визначено закономірності сходження селів залежно від відстані селевих осередків до тектонічних розломів. Простежено просторову орієнтацію селевих водотоків відносно тектонічних розломів.

Наведено методику створення прогностичної геоінформаційної моделі розвитку селевих процесів для ділянки території Карпат. Розраховано ймовірність селенебезпеки з урахуванням дії просторових і часових чинників. За допомогою геоінформаційних технологій побудовано прогнозну картографічну модель селенебезпеки у вигляді картограми по басейнах 3 і 4 порядків.

Запропоновано алгоритм прогнозування екзогенних геологічних процесів, який передбачає врахування повного комплексу факторів впливу. Алгоритм побудовано на етапах логічно-статистичного аналізу із залученням геоінформаційних технологій. Для експериментального обгрунтування і підтвердження дієвості алгоритму виконано побудову математичної моделі прогнозування зсувів для території Івано-Франківської обл.

Проаналізовано процеси формування карсту і селів на основі алгоритму прогнозування екзогенних геологічних процесів. Визначено закономірності розвитку карсту і селів у часі й у просторі залежно від міри впливу просторових і часових факторів. Описано процес і особливості створення геоінформаційних систем прогнозування зсувів, карсту, селів.

Проведено аналіз селеутворювальних чинників, які впливають на багаторічну активність селів. Запропоновано методику прогнозування селів з урахуванням метеоро-, гідрогеологічних, сейсмічних, геліофізичних чинників. Виявлено закономірності багаторічної сезонності цих чинників за допомогою автокореляційного та спектрального аналізу. Розраховано інтегральний показник імовірності селевої активізації. Екстрапольовано ряд інтегрального показника та cпрогнозовано наступний пік активізації селів.

Удосконалено методологію просторово-часового прогнозування селевої небезпеки, що передбачає комплексний аналіз просторових і часових факторів розвитку селів із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій та створення прогностичної геоінформаційної моделі селенебезпеки. Уперше виявлено закономірності розподілу осередків селесходження на території східної частини Закарпатської області в залежності від комплексного впливу просторових факторів, що відображено в еталонному просторовому комплексному показнику. Уперше виявлено періодичність багаторічної селевої активності на території східної частини даної області в залежності від комплексного впливу часових факторів, що відображено в часовому комплексному показнику.

Мета дослідження - встановлення закономірностей розвитку селевих процесів залежно від дії факторів, що їх зумовлюють, та виконання регіонального просторово-часового прогнозування селенебезпеки з застосуванням геоінформаційних технологій. Із застосуванням геоінформаційних технологій обрано релевантний і репрезентативний комплекс значущих за характером впливу факторів, які запропоновано використовувати під час регіонального прогнозування селенебезпеки. Як просторові чинники обрано геологічні, геоморфологічні, техногенні, кліматичні, ландшафтні. Просторовий аналіз здійснено на підставі виявлення закономірного зв'язку просторових факторних ознак з просторовим розподілом вогнищ селесходження. Часовий довгостроковий прогноз селевої активності базується на гіпотезі про закономірну повторюваність природних процесів. Часовими чинниками обрано геліофізичні, сейсмічні, метеорологічні, гідрогеологічні. Можна стверджувати щодо наявності ритмічності як у ряді селевої активності, так і в групах факторів. На підставі розподілу факторів розраховано функції еталонного комплексного просторового показника ймовірності розподілу вогнищ селесходження та комплексного показника часової багаторічної селеактивності. Остаточним результатом досліджень є створення прогностичної геоінформаційної моделі селенебезпеки, яка будується на базі виявлених закономірностей просторового та часового поширення селів з урахуванням сумарного комплексного впливу факторів. Розглянуто варіант вирішення актуальної наукової проблеми - регіонального просторово-часового прогнозу активізації селевих процесів з представленням теоретичного обгрунтування, алгоритму прогнозу та результатів апробації на конкретній території. Розроблена модель багаторічної активності селів для ділянки території Карпат надає змогу оцінити зміни багаторічного режиму селеактивності залежно від впливу факторів, становить практичний інтерес для цілей довгострокового планування розвитку регіонів, а також її можна взяти до уваги під час проектування селезахисних споруд. Виявлені залежності розвитку селевих процесів і чинників впливу можна використовувати для побудови геоінформаційних моделей селенебезпеки для геолого-геоморфологічно подібних територій, а у разі врахування зміни тренду гармонік часових факторів є можливою побудова таких моделей на наступні періоди часу.

Увагу приділено проблемі довгострокового регіонального просторово-часового прогнозу розвитку селевих процесів. Надано характеристику селевих процесів, розглянуто ураженість селевими процесами території України. Встановлено, що прогнозування селевих процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових факторів.

Запропоновано новий метод кількісної еколого-геологічної оцінки ризиків зсувної небезпеки. Наведено алгоритм розрахунків, який включає вибір екзогенних геологічних процесів (ЕГП); аналіз просторово-часового розвитку ЕГП; створення прогнозних моделей розвитку; системи оцінки ризиків; побудову карт оцінок ризиків; узагальнення оцінок та побудову інтегральної карти. Побудовано картограму еколого-геологічної оцінки ризиків зсувної небезпеки Івано-Франківської області (Україна).

Наведено результати аналізу умов просторового розподілу селів для території Закарпаття. Увагу приділено Закарпатській області, де зафіксовано селенебезпечні водотоки і спостерігається значна активізація селевих процесів. За допомогою методів статистичного аналізу оцінено закономірності у масивах параметрів, які кількісно характеризують селеві процеси, а саме геометричних параметрів - довжина, ширина, площа конуса винесення, потужність пролювію, об'єм матеріалу та геоморфологічних параметрів - абсолютна висота над рівнем моря, кут ухилу денної поверхні. Результати такого аналізу свідчать, що розподіл кількісних характеристик селів, в основному, узгоджується з логнормальним законом, а суттєвих кореляційних зв'язків між незалежними параметрами не виявлено. Досліджено вплив на селеутворення літологофаціальних, тектонічних та геоморфологічних умов території. Аналіз розташування селів по відношенню до літофаціальних комплексів та тектонічних зон дозволяє встановити певні закономірності в площинній інтенсивності прояву селевих процесів, зокрема переважна більшість селевих осередків у тектонічному районуванні належить до Кросненської зони, а за літолого-фаціальним - до фації піщано-глинистого флішу. Встановлено, що як фактор прояву селевих процесів слід враховувати поширення в селенебезпечних зонах супутніх екзогенних геологічних процесів (зсувів, ерозії тощо).

Запропоновано методологію кількісної прогнозної оцінки ризиків від екзогенних геологічних процесів, яка базується на результатах досліджень просторово-часового прогнозування їх розвитку, а також методику визначення приведеного колективного селевого ризику. Наведено алгоритм, який включає основні етапи розрахунків. Побудовано картограму оцінок приведених селевих ризиків для адміністративно-територіальних одиниць (селищних і міських рад) на прикладі території східної частини Закарпатської обл.