Проаналізовано методи та фізичні явища, які супроводжують функціонування захисних пристроїв бойових броньованих машин. Встановлено, що для досягнення суттєвого підвищення захисту необхідне вирішення актуальної наукової проблеми з розвитку теорії вибухового кумулятивного захисту.

Визначено основні воєнно-технічні аспекти, що впливають на рівень воєнної безпеки й характер воєнних загроз. Сформульовано вимоги до основних стратегічних підходів щодо воєнної безпеки. Наведено основні вимоги до вмісту Державних оборонних програм розвитку озброєння і військової техніки.

Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності застосування на зразках бронетанкового озброєння інтегрованої системи управління, побудованій на сукупності інформаційно-управляючих систем, які забезпечують автоматизацію інформаційних процесів функціонування окремих складових зразка. В межах створення єдиної методології наведено систему показників та математичних моделей для їх одержання, ієрархічно впорядковану відповідно до рівнів опису об'єкта досліджень.

Оцінено один з можливих способів підвищення рівня протимінної стійкості бойових броньованих машин за рахунок використання протимінного екрана. За результатами математичного моделювання дії вибухового навантаження на корпус бойової броньованої машини у разі підриву на фугасних протитанкових мінах оцінено вплив способу кріплення протимінного екрана на її протимінну стійкість. Встановлено, що кріплення протимінного екрану в направляючих, які допускають його рух у поперечному напрямку, призводить до зменшення значень прискорень корпуса бойової броньованої машини у порівнянні з жорстким кріпленням.

Визначено основні тенденції розвитку засобів ураження, умови бойового застосування танків з активними системами захисту, а також дані щодо снарядного навантаження на танк за найбільш небезпечних кутів підльоту з урахуванням прийнятої концепції "всеосяжної операції" ведення бойових дій.

Визначено тенденції розвитку засобів ураження броньованих об'єктів. Проаналізовано конструктивні особливості та технічні рішення, встановлено шляхи вдосконалення бронебійних підкаліберних снарядів.

Запропоновано відносно просту методику порівняння зразків озброєння, що враховує як тактико-технічні характеристики зразків, так і їх вартість.

Розглянуто питання реалізації загальних для всіх видів збройних сил основних тенденцій розвитку озброєння та військової техніки, що реалізуються на світовому рівні, в першу чергу, в передових у військовому відношенні країнах.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу тонких сталевих перешкод на значення кутів нутації куль стрілецької зброї. Одержано залежності кутів прецесії та нутації від відстані після перешкод різної товщини. На основі одержаних результатів доведено перспективність використання в конструкції броньового захисту бойових колісних машин пристроїв, у яких реалізовано принцип попереднього впливу на кулі ще до початку їх взаємодії з броньовими деталями корпусу.

Розглянуто суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію щодо законодавства України та локального акту з інтелектуальної власності в Збройних Силах України з урахуванням законодавства воєнної сфери та закону про державну таємницю.

Досліджено проблеми гарантування воєнної безпеки держави з використанням можливостей механізмів військово-технічного співробітництва. Розглянуто методологічні підходи до обгрунтування вибору зразків озброєння іноземного виробництва для закупівлі їх на потребу своїх Збройних Сил. Оцінено стан реалізації політики військово-технічного співробітництва та застосування офсетної практики у процесі здійснення експортно-імпортних операцій під час торгівлі озброєнням. Сформульовано основні напрями військово-технічного співробітництва з іноземними країнами. Надано пропозиції щодо удосконалення системи військово-технічного співробітництва.

Розглянуто важливу для практики оборонного планування практичну задачу обгрунтування системи заходів щодо підтримки бойової готовності та боєздатності парків озброєння й військової техніки. Запропоновано методичний підхід до обгрунтування раціонального співвідношення обсягів нових зразків озброєння, який доцільно закупати, або доцільно подовжувати їхні показники, що призначено, та залишати в бойовому складі зразки, які доцільно в цьому разі модернізувати. Викладено суть методичного підходу, яка на відміну від відомих, полягає в постановці та розв'язуванні математичних задач оптимізації, що формалізують комплексний критерій "ефективність - вартість - час".

Зроблено аналіз сучасного становища в створенні та виготовленні танків і спробу накреслити шляхи їх розвитку в майбутньому.

Наведено результати дослідження протимінної стійкості багатоцільового тактичного автомобіля "Козак-2" з використанням методів числового моделювання. За результатами проведених досліджень сформовано рекомендації щодо підвищення рівня протимінної стійкості автомобіля.

Критично проаналізовано існуючі управлінські механізми щодо здійснення процесу створення й освоєння виробництва сучасного озброєння та військової техніки, розкрито зміст діяльності Генерального конструктора, його роль і місце в оборонно-промисловому секторі української економіки, можливі шляхи підвищення ефективності роботи.

Розглянуто головні причини, що зумовили нинішні несприятливі тенденції у життєдіяльності вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Сформульовано та обгрунтовано основні напрями його реформування. Показано необхідність посилення впливу Президента України на формування військово-технічної та оборонно-промислової політики. Запропоновано варіанти переформатування функцій центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення Збройних сил України, інших силових структур сучасним озброєнням та військовою технікою.

Проаналізовано зміни в стратегіях імпорту озброєнь з метою розвитку оборонної промисловості та економіки, що виникли в останні роки в результаті глобальних змін у сфері військово-технічного співробітництва між державами, в технологіях виробництва товарів військового призначення.

Досліджено процес формування та реалізації воєнно-технічної політики (ВТП) у провідних країн світу. Проаналізовано стан та визначено перспективи розвитку ВТП цих країн за основними її складовими: оборонно-промисловою, науково-технічною, бюджетною та фінансово-інестиційною та політикою війсково-технічного співробітництва.

Проаналізовано зміни в офсетній політиці держав за експорту/імпорту озброєнь для розвитку воєнної промисловості та економіки, що виникли в останні роки в результаті глобальних змін у сфері військово-технічного співробітництва між державами та наявності глобальних економічних, фінансових та політичних криз.

Описано сучасний стан розроблення документів оборонного планування в Україні. Розглянуто основні аспекти нової методології формування та науково-технічного супроводження реалізації середньострокових програм розвитку озброєння та військової техніки в мирний час та її відмінності в особливий період.