У монографії розглядаються проблеми розробки еколого-гігієнічних систем моніторингу харчових токсикантів. Подано матеріали щодо принципів побудови таких систем, створення їх хіміко-аналітичного, еколого-гігієнічного, програмно-інформаційного та організаційного забезпечення. Визначені перспективи дальшого розвитку систем еколого-гігієнічного моніторингу харчових токсикантів.

Зазначено, що патологія щитовидної залози (ЩЗ) в Україні продовжує посідати провідне місце серед усіх ендокринопатій. Частота виявлення вузлових утворень ЩЗ складає від 30 % до 50 %. Тонкоголкова біопсія (ТГБ) ЩЗ - золотий стандарт діагностики вузлового зоба багатьох країн - до теперішнього часу не стандартизована в Україні та неадаптована в багатьох клініках. Частота невстановлених діагнозів за результатами ТГБ ЩЗ складає від 15 % до 25 %. У таких випадках практикується призначення хірургічної операції з метою виключення раку ЩЗ. За даними багатьох досліджень тільки близько 15 % з цих вузлів є дійсно злоякісними пухлинами. Високі показники виявлення доброякісних пухлин і мікрокарцином стумулюють необхідність підвищення застосування ТГБ у комбінації з іншими доопераційними методами диференційної діагностики захворювань ЩЗ в Україні. Визначено роль ТГБ, її значення в діагностичному процесі, проблеми та пропозиції щодо покращання її якості. Запропоновано розробку, широке обговорення та впровадження в Україні протоколів діагностики та лікування вузлового зоба для дорослих і дітей з чіткою вказівкою позиції ТПБ в алгоритмах діагностики.

Патология щитовидной железы (ЩЖ) на Украине продолжает занимать ведущее место среди всех эндокринопатий. Частота обнаружения узловых образований ЩЖ составляет от 30 % до 50 %. Тонкоигольная биопсия (ТПБ) ЩЖ - стандарт диагностики узлового зоба во многих странах - до сих пор не стандартизирована в Украине и остается не адаптированной во многих клиниках. Частота неустановленных диагнозов по результатам ТПБ ЩЖ составляет от 15 % до 25 %. В таких случаях обычно практикуется назначение хирургической операции с целью исключения рака ЩЖ. По данным многих исследований только около 15 % таких узлов ЩЖ являются в действительности злокачественными опухолями. Высокие показатели обнаружения доброкачественных опухолей и микрокарцином стимулируют необходимость повышения внедрения ТПБ в комбинации с другими дооперационными методами дифференциальной диагностики заболеваний ЩЖ на Украине. Определена роль ТПБ, её положение в диагностическом процессе, проблемы и предложения по улучшению её качества. Предложена разработка, широкое обсуждение и внедрение на Украине протоколов диагностики и лечения узлового зоба для взрослых и детей с четким указанием позиции ТПБ в алгоритме диагностики.

Запропоновано схему оцінки харчового статусу спортсменів. Схема включає вивчення фактичного харчування спортсменів, дослідження забезпечення організму спортсменів найважливішими харчовими речовинами, визначення ступеня розвитку м'язової та жирової систем, вивчення рівня захворюваності спортсменів, насамперед пов'язаних з системою травлення, проведення лабораторних досліджень.

Предложена схема оценки пищевого статуса спортсменов. Схема включает изучение фактического питания спортсменов, исследования обеспечения организма спортсменов важнейшими пищевыми веществами, определения степени развития мускульной и жировой систем, изучения уровня заболеваемости спортсменов, в первую очередь связанных с системой пищеварения, проведения лабораторных исследований.

The evaluation scheme for the food status of athlete is suggested. The scheme includes the study of athlete actual nutrition, investigation of athlete body supply with major food substances, determination of the level in the development of muscle and fat systems, study of the sickness rate among athletes, first of all, disorders connected with digestive system, conducting laboratory tests.

Отмечено, что приоритетным направлением здорового образа жизни должна стать двигательная активность человека в сочетании с питанием оздоровительной направленности. Цель работы - рассмотреть основные направления работы медицинских центров и фитнес-клубов по вопросам медицинского фитнеса и их перспективность по организации оздоровительного питания. Проанализирована научная и научно-методическая литература и другие источники информации по проблеме организации оздоровительного питания в медицинском фитнесе. Разработаны концептуальные подходы к методологии организации оздоровительного питания в медицинском фитнесе. Предложено организовать в медицинских центрах и фитнес-клубах комплексных кабинетов с фитнес-тестированием и оздоровительным питанием.