На підставі наукових досліджень покомпонентних ресурсів рельєфу, клімату, поверхневих і підземних вод, рослинності та флори, інтегральних ландшафтних ресурсів охарактеризовано рекреаційні ресурси Тернопільщини. Проведено функціональне зонування рекреаційних територій та проаналізовано територіальну організацію курортно-рекреаційних ресурсів зазначеної області.

На основе научных исследований покомпонентных ресурсов рельефа, климата, поверхностных и подземных вод, флоры и фауны, интегральных ландшафтных ресурсов охарактеризованы рекреационные ресурсы Тернопольской области. Проведено функциональное зонирование рекреационных территорий и проанализирована территориальная организация курортно-рекреационных ресурсов данной области.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти гармонізації стосунків між суспільством і природою, проаналізовано етапи їх становлення (аграрної культури, індустріального суспільства, постіндустріальної епохи). Визначено компоненти середовища людини та суспільства за Д.Ж.Марковичем та М.Ф.Реймерсом, запропоновано класифікацію поняття навколишнього середовища. Проаналізовано вплив антропогенних чинників на живі організми, а також абіотичних і біотичних компонент на стан здоров'я людей. Запропоновано заходи щодо збереження та відтворення генофонду планети. Висвітлено роль соціоекології у формуванні елементів екологічної культури особистості, розглянуто форми та методи екологічного навчання.

Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты гармонизации отношений между обществом и природой, проанализированы этапы их становления (аграрной культуры, индустриального общества, постиндустриальной эпохи). Определены компоненты среды человека и общества по Д.Ж.Марковичу и М.Ф.Реймерсу, предложена классификация понятия окружающей среды. Проанализировано влияние антропогенных факторов на живые организмы, а также абиотических и биотических компонент на состояние здоровья человека. Предложены меры по сохранению и воссозданию генофонда планеты. Освещена роль социоэкологии в формировании элементов экологической культуры личности, рассмотрены формы и методы экологического обучения.

З'ясовано загальні закономірності естетичної специфіки дуальності художнього світу митця на прикладі творчості В.Сосюри 20-х рр. у контексті літературного процесу початку ХХ ст. Розкрито екзистенційні причини та передумови двоїстості світогляду поета. Досліджено мотивно-тематичні структури його лірики та ліро-епіки. Проаналізовано жанрово-композиційні особливості. Визначено типологію ліричного суб'єкта у поетичному дискурсі. Розглянуто специфіку індивідуальних та екзистенційних особливостей ліричної творчості митця періоду становлення більшовицької влади в Україні. Висвітлено її жанрово-стильову своєрідність, форми суб'єктної організації та наративну стратегію, обгрунтовано тенденції розвитку.

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25.

Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

Розкрито теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування та розвитку регіональних природоохоронних систем Поділля. З урахуванням конструктивно-географічного підходу проведено аналіз і надано оцінку природоохоронної мережі, висвітлено особливості створення на її основі базових структурних елементів екомережі. Показано соціально-екологічну роль і значення перспективних природоохоронних систем.

Раскрыты теоретические, методические и прикладные аспекты формирования и развития региональных природоохранных систем Подолья. С учетом конструктивно-географического подхода проведен анализ и дана оценка природоохранной сети, освещены особенности создания на ее основе базовых структурных элементов экосети. Показаны социально-экологическая роль и значение перспективных природоохранных систем.

Охарактеризовано природні умови та ресурси Тернопільської області. Подано інформацію про геологічну будову, мінеральні ресурси, рельєф, геоморфологічне та фізико-географічне районування, клімат, поверхневі води, грунтовий покрив, рослинний і тваринний світ даної території. Розглянуто природні рекреаційні ресурси та заповідну мережу Тернопільщини. Оцінено її природно-ресурсний потенціал та здійснено еколого-географічне районування. Увагу приділено ресурсам будівельної, технологічної, паливно-енергетичної та хімічної сировини. Визначено основні проблеми водозабезпеченості та водоспоживання в регіоні. Запропоновано методи біокліматичного оцінювання життя людини. Розкрито питання формування регіональної екомережі як стабілізатора екологічно стійкого середовища. Подано інформацію про такі заповідні території та об'єкти краю, як природний заповідник "Медобори", Галицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення, лісовий заказник "Дача Галілея", Кременецький ботанічний сад, регіональний ландшафтний парк "Дністровський каньйон". Висвітлено проблеми оцінювання стійкості геосистем і їх компонентів до антропогенних впливів.

Розглянуто роль регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у сталому розвитку, рекреаційному та заповідному комплексах м. Тернополя. Подано характеристику природних компонентів, ландшафтних особливостей території. Оцінено ступінь антропогенної перетвореності ландшафтів, проведено оцінювання природних рекреаційних ресурсів, ступеня деградованості природних систем. Обгрунтовано заходи щодо збереження, ощадливого використання та відновлення природних рекреаційних ресурсів. Розглянуто роль регіонального ландшафтного парку у локальній екомережі м. Тернополя.

Описано досвід впровадження доктрини сталого розвитку у підготовку студентів спеціальностей «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» та «Географія» Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Розкрито особливості теоретичної підготовки студентів, наведено структуру авторського курсу «Основи сталого розвитку». Охарактеризовано підходи до формування методичних навичок майбутніх педагогів. Описано заходи з виховної роботи серед студентів факультету з метою формування в них екологічно орієнтованих світоглядних позицій.

Описан опыт внедрения доктрины постоянного развития в подготовку студентов специальностей «Экология, охрана окружающей среды и сбалансированное природопользование», «География» Тернопольского национального педагогического университета им. В. Гнатюка. Раскрыты особенности теоретической подготовки студентов, представлена структура авторского курса «Основы сталого развития». Охарактеризованы подходы к формированию методических навыков будущих педагогов. Описаны мероприятия по воспитательной работе среди студентов факультета с целью формирования в них экологически ориентированных мировоззренческих позиций.

The experience of implementing of the sustainable development’s principles into the training of the students by the specialty of «Ecology and environmental protection» and «Geography» is described. The specific of the theoretic training of the students, particularly the structure of the author’s course such as «The basis of the sustainable development» is presented. The approach to the formation of the methodical competence by future teaches is characterized. The measures of the deductive work among the students of the geographical department that are directed on the formation of the ecological position are described.

Розглянуто процеси зародження еколого-географічних досліджень та їх розвитку в Україні у 90-ті рр. ХХ ст. Проаналізовано фундаментальні наукові праці, які засвідчують становлення сукупності теоретико-методологічних, прикладних та освітніх складових еколого-географічного напряму в сучасній географії.

Наведено дані всіх метеостанцій Хмельницької області про середні, максимальні та мінімальні температури повітря та поверхні грунту по місяцях та за рік, амплітуди температур, тривалість і суми температур теплого, вегетаційного, безморозного періодів, а також періодів з температурами вище 10 - 15 C, глибину промерзання грунтів. Встановлено закономірності змін термічного режиму та теплозабезпечення з півночі на південь та з заходу на схід. На основі розподілу теплових ресурсів виділено 6 районів: Хмельницьке Придністер'я (придністровський), південний, центральний, східний - південно-східний, північно-західний, північний.

Надано комплексний еколого-географічний аналіз Серетських боліт на основі дослідження їх географічного положення, геолого-геоморфологічної будови, кліматично-погодних особливостей, гідрологічного режиму і характеру підземних вод, формування і приуроченості грунтового покриву, рослинного і тваринного світу. Обгрунтовано роль водно-болотного комплексу у гідрологічному режимі р. Серет, його значення у збереженні біотичного і ландшафтного різноманіть Західного Поділля, у функціонуванні регіональної заповідної і екологічної мереж. Розглянуто соціально-культурне значення прилеглих територій.

Проведено історико-географічний аналіз відкриття першої у педагогічному ВНЗ непедагогічної спеціальності, яка заклала підвалини для зростання педагогічного університету. Відкрита спеціальність була першою у західному регіоні України, тому колектив долучився до створення перших навчальних планів і програм з екологічних і природоохоронних дисциплін. Виділено 3 історико-географічні етапи розбудови спеціальності: початковий до моменту акредитації спеціальності та створення секції геоекології; ліцензування та акредитації підготовки спеціаліста та магістра екології та створення випускової кафедри, відкриття аспірантури та спеціалізації.

Розглянуто геоекологічні проблеми м. Тернопіль. Проведено їх типологію за складністю і проявом негативних наслідків на стан навколишнього середовища і здоров'я людей: забруднення повітряного басейну, забруднення Тернопільського ставу, погіршення якості питного водопостачання, якості природних рекреаційних ресурсів. Проаналізовано структуру земельних угідь, структуру джерел забруднення та забруднюючих речовин, виявлено найбільш забруднені автомагістралі міста. Запропоновано заходи щодо зменшення атмосферних забруднень. Проблема забруднення Тернопільського ставу пов'язана з погіршенням якості питної води у місті, оскільки став знаходиться у зонах санітарної охорони водозаборів, сприяє цьому негативний вплив на водні горизонти Малашівського полігону твердих побутових відходів. Запропоновано заходи з оптимізації структури земельних угідь верхньої частини басейну р. Серет, налагодження дієвого геоекологічного моніторингу. Проблема погіршення просторового комфорту природних умов життєдіяльності пов'язана зі скороченням площ зелених насаджень, ущільненням забудови. Її розв'язання лежить в площині будівництва нових мікрорайонів міста та закладки нових паркових зон, відмови від практики будівництва житлових будівель на місці зелених насаджень. Наведено причини ускладнення геоекологічних проблем, їх взаємопов'язаного розвитку і необхідності запровадження дієвих заходів щодо їх розв'язання.

Розглянуто історичні передумови й етнічні особливості розвитку природокористування. Висвітлено сутнісні засади основних форм, видів і типів природокористування, охарактеризовано їх вплив на компоненти навколишнього середовища. Приділено увагу підходам до оптимізації впливу господарської діяльності на стан довкілля загалом.

Досліджено передумови запровадження сталого природокористування. Вивчено природно-ресурсний потенціал і підходи до його збалансованого використання. Розкрито поняття стійкості та подано її інтерпретацію. Висвітлено проблеми і перспективи використання мінерально-ресурсного потенціалу. Подано характеристику грунтів Тернопільської області, проаналізовано проблеми якості поверхневих вод регіону. Викладено актуальні аспекти сучасного стану малої гідроенергетики. Описано туристсько-рекреаційні місцевості Тернопільської області. Охарактеризовано тенденції розвитку заповідної справи на Тернопіллі в період 2000 - 2015 рр. Розглянуто етнокультурні традиції раціонального природокористування. Досліджено проблему оптимізації галузевої та просторової структур господарського комплексу. Висвітлено проблеми розвитку міських і сільських поселень. Розкрито особливості екологічної адаптації людини. Оцінено ступінь перетворюваності природних систем результатами природокористування.

Розглянуто проблеми виконання базових параметрів Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на період 2000 - 2015 років впродовж двох етапів: 2000 - 2005 та 2006 - 2015 років. Проаналізовано забезпеченість базовими категоріями територій та об'єктів ПЗФ адміністративні області України і констатовано відсутність природних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків у ряді областей з високими потенційними ресурсами заповідання. На матеріалах Тернопільської області проаналізовано ступінь заповідності території адміністративних районів та запропоновано розширення мережі регіональних ландшафтних парків, ландшафтних, лісових і гідрологічних заказників, пам'яток природи.

Висвітлено науково-освітню роль кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у реалізації природоохоронних концепцій початку ХХI століття. Здійснено ретроспективний аналіз науково-освітніх форм і методів співпраці колективу кафедри з науковими установами, управлінськими структурами, освітянськими та громадськими організаціями у реалізації природоохоронних, еколого-виховних, екопросвітницьких проектів, заходів на локальному, регіональному і національному рівнях.

Виділено основні типи ландшафтних місцевостей в межах регіонального ландшафтного парку "Загребелля", проведена ландшафтна зйомка території в межах ПТК поперечного профілю річкової долини з їх характеристикою в межах ключових територій, характеристика ТПК схилів подана за описом окремих досліджуваних точок. Досліджено стан природних комплексів ландшафтного парку "Загребелля", який свідчить про постійні зміни і порушення ведучих компонентів та морфологічної структури фацій, які перебувають у стадії антропогенних модифікацій.

Проаналізовано роль озеленення, визначено питому вагу озеленених територій, розглянуто і охарактеризовано три категорії озеленених територій. Розглянуто особливості розвитку паркових зон міста, оцінено рівні їх рекреаційних навантажень. Окреслено найважливіші проблеми озеленення міста Тернополя, пов'язані з цим основні геоекологічні проблеми, перспективи подальшої оптимізації зеленої зони урбоекосистеми.

Розглянуто проблему антропогенної трансформованості процесів вологообігу, енергообігу, біогенного обігу та абіогенної міграції речовин в межах агроекосистем, осушених та радіаційно забруднених земельних угідь річкового басейну Джурина. Проведено зонування земель річкового басейну за особливостями протікання трансформаційних процесів, виокремлено ареали їх накладання і визначено екоризики для грунтово-рослинного покриву, поверхневих і підземних вод.прод