В роботі містяться загальні правила будівельно-монтажних робіт в забрудненій зоні аварії на АЕС. Велика увага приділяється організаційно-технологічній документації, а також структурі та штатам будівельних підрозділів.

Розглядаються всі відомі методи організації будівництва, які можуть використовуватися в аварійних ситуаціях: послідовний, паралельний, потоковий, комбінований. Аналізуються технологічні моделі у вигляді циклограм, що застосовуються в теорії потокового будівництва.

В роботі аналізуються фактори, які впливають на психологічний стан людини, а саме регульовані та нерегульовані. Велика увага приділяється формуванню психологічної стійкості в умовах ліквідації наслідків аварії, а також психологічному стану будівельників на об'єктах поза 30-кілометровою зоною.

Розглядаються системи заходів по зменшенню колективних доз опромінення населення міст та регіонів України. Аналізуються екологічні, технічні, будівельні, економічні, політичні, військові та інші проблеми. Основна увага приділяється створенню системи будівництва об'єктів різного призначення як в нормальних умовах так і в умовах радіаційних аварій різного масштабу.

Розглядається активність факторів впливу в різних зонах території навколо ЧАЕС: соціальних, організаційних, технічних та радіаційних. Подано схему класифікації факторів впливу на швидкість будівельного процесу.

Розглядається логічна модель аварії, в якій виділяються події, що сталися на аварійному об'єкті за час дії сил, обумовлених причинами події. Показано наслідки радіаційної аварії та заходи з їх ліквідації.

Розглядається потужність еквівалентної дози, що використовується при проектуванні захисту від зовнішнього іонізуючого випромінювання. Містяться критерії для прийняття рішень щодо обмеження вживання забруднених харчових продуктів в перший рік після виникнення аварії та ін.

Розглянуто проблеми створення наукового та проектного забезпечення переводу об'єкта "Укриття" у контрольований стан і вирішення інших питань щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Наведено комплексний апарат аналізу поведінки системи та оцінку ризиків її негативного впливу на населення, персонал і навколишнє середовище, що будуються на основі синтезу числового моделювання та натурного обстеження з урахуванням етапів запроектної аварії 4-го енергоблока, формування та перетворення об'єкта "Укриття".

Розглядаються відносні рівні поверхневого забруднення будівельних конструкцій після проходження радіоактивної хмари. Розроблені методичні рекомендації з урахуванням інтенсивності випромінювання забрудненої поверхні. Особлива увага приділяється металевим конструкціям та азбестоцементним підвіконникам, що найбільше сорбують радіонукліди.

Розглядаються рекомендації щодо створення сучасної нормативної бази радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту в будівництві, а також проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт в умовах аварій на АЕС, передусім будівництва об'єктів для населення, що потерпіло внаслідок аварії.

Розглядаються наукові основи соціально-економічної реабілітації (СЕР) регіону радіоактивного забруднення, методологічні засади визначення основних напрямів та шляхів СЕР територій радіоактивного забруднення. Висвітлено сучасний стан функціонування та загальні концептуальні положення діяльності Чорнобильської зони відчуження, а також описано організаційно-економічний механізм господарської діяльності на її території.

Охарактеризовано стан радіаційної небезпеки в Чорнобильській зоні, наведено прогнози на найближчу та довгострокову перспективи, а також висвітлено пріоритетні напрямки програми робіт на 2000-2005 рр. і на період до 2010 р. Значну увагу приділено питанням організації робіт у Зоні, реабілітації її території. Проаналізовано основні напрями міжнародної діяльності з проблем зони, визначено шляхи вдосконалення її нормативно-правової бази.

Розглядаються типові рішення захисту будівельників при виконанні будівельних робіт після завершення раннього етапу аварії. Міститься каталог типових рішень захисту від радіації.

Розглядається склад робіт підготовчого періоду в межах будмайданчика в обсягах, що забезпечують нормальний розвиток будівництва: освоєння будівельного майданчика; створення тимчасових споруд та механізованих установок; обладнання телефонного та радіозв'язку тощо. Наводяться методи визначення виробітку та ін.

Розглядаються будівельні роботи на промисловому майданчику, а також будівництво захисних гідротехнічних споруд. Містяться схеми розподілу ядерного палива, що було викинуто зі зруйнованого реактора під час аварії та розташування споруд для захисту підземних і поверхневих вод району ЧАЕС від радіоактивних забруднень.

В роботі показано детальний процес обстеження конструкцій зруйнованого блоку. Велика увага приділяється дезактивації території навколо зруйнованого енергоблоку, а також засобам індивідуального захисту.

Розглядається стан справ на спорудженні селищ для населення, евакуйованого з забруднених районів (червень-серпень 1986р.). Містяться показники постачання збірних будинків у 1986 р.

Дисертаційну роботу присвячено питанням формування організаційно-економічного механізму реалізації реабілітаційної політики територій радіоактивного забруднення. В роботі проведено комплексне дослідження сукупності проблем соціально-економічної реабілітації територій радіоактивного забруднення, визначено напрями реструктуризації Чорнобильського виробничо-господарського комплексу та його ланок. Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в економічну практику.