Проаналізовано ідеї Св. Луки про зло та страждання. Св. Лука визнає необхідність недосконалості у людському житті, але вказує на те, що люди повинні мати можливість рости та розвиватися, аби наблизитися до того, якими їх задумав Бог. Зіштовхуючись зі стражданнями у житті, люди одержують можливість мудрішати та навчатися, що було б неможливим, якби вони були позбавлені досвіду протиборства добра і зла.

Висвітлено етапні події в житті В. Войно-Ясенецького, а також розкрито взаємозв'язок його світоглядних переконань із суспільно-ідеологічними обставинами життя СРСР першої половини XX ст. Проаналізовано філософсько-ідейні домінанти трактату архієпископа "Наука та релігія" в проблематичному розрізі його змісту. Визначено сутність його тріадологічного розуміння людини та проведено порівняння інтерпретаційної специфіки архіпастиря з вченням Православної Церкви про дух, душу та тіло. Розкрито погляди В. Войно-Ясенецького на роль і значення серця в контексті вітчизняної кордоцентричної традиції. Проаналізовано провідні мотиви проповідницької діяльності архієпископа в тематичному дискурсі його філософсько-релігійних поглядів. Визначено зв'язок релігійних поглядів В. Войно-Ясенецького лікаря й архієпископа з базовими положеннями біоетики.

Досліджено спадщину В.Ф. Войно-Ясенецького (архієпископа Кримського Луки). Реконструйовано світоглядні етапи формування його релігійно-філософських поглядів на підставі дослідження творчих надбань і аналізу життєвого шляху від повітового лікаря до архієпископа. Показано, що традиційні християнські поняття: серце, дух, душа, тіло, чудо, провидіння - Лука аналізує як вільний богослов, який поєднав в собі світський і релігійний підходи до життя та творчості.

Проаналізовано причини відмінностей мовної поведінки англомовних й україномовних співрозмовників на основі архетипів культури британо-американськоготаі слов'янського співтовариства в аспекті необхідності формування понять про міжкультурну комунікацію, в основі якої лежать традиції пуританського виховання (беземоційність), морально-етичні норми (невтручання). Підкреслено особливість британського виховання, характерною рисою якого є дистанційованість і зосередженість на індивідуалізмі, що не властиво слов'янській культурі, в комунікативному просторі якої ввічливість, високий ступінь відвертості, взаємна довіра і вільне вираження особистого ставлення є пріоритетними характеристиками. Акцентовано увагу на актуальності формування понять про міжкультурну комунікацію для розуміння витоків поведінки своїх співрозмовників.

Проанализированы причины различий языкового поведения англоязычных и русскоязычных собеседников на основе исследования архетипов культуры британо-американского и славянского сообщества в аспекте необходимости формирования понятий о межкультурной коммуникации, в основе которой лежат традиции пуританского воспитания (безэмоциональность), морально-этические нормы (невмешательство). Подчеркнута особенность британского воспитания, характерной чертой которого является дистанцированность и сосредоточенностьна индивидуализме, что не свойственно славянской культуре, в коммуникативном пространстве которой вежливость, высокая степень открытости, взаимное доверие и свободное выражение личного отношения являются приоритетными характеристиками. Акцентируется внимание на актуальности формирования понятий о межкультурной коммуникации для понимания истоков поведения своих собеседников.

The article analyses the reasons of differences in verbal behavior of English-speaking and Ukrainian/Russian-speaking interlocutors on the basis cultural archetypes of British-American and Slavic communities because of the need to develop concepts of intercultural communication.