Описано серію посібників COMPASS, яка складається з трьох частин: посібник для першого етапу навчання, посібник для студентів кораблебудівних спеціальностей і граматичний посібник. Основою комунікативних завдань є мета навчання, спрямована на життєві потреби, якій підпорядковані всі сторони навчання: співвідношення знань з уміннями і навичками, вибір прийомів навчання, спосіб подачі.

Розглянуто питання моделювання мовних та мовленнєвих об'єктів, структурності та системності мовної організації як бази для моделювання. Проаналізовано особливості мовної моделі, когнітивну організацію моделювання картин світу (знань) та мовлення (спілкування).

Рассмотрены вопросы моделирования объектов речи, структурности и системности организации речи как базы для моделирования. Проанализированы особенности модели речи, когнитивная организация моделирования картин мира (знаний) и речи (общения).

З позицій ономасіології досліджено засоби вираження смислової категорії міри на дериваційному рівні мови за допомогою препозитивних основ у складних ад'єктивах. Виявлено типи основ у співвідношенні з градаційною шкалою: основи зі значенням високого, середнього та низького ступеня вияву ознаки. Вперше докладно розглянуто препозитивні основи зі значенням ступеня вияву ознаки, складено їх перелік, до якого внесено елементи, що раніше не розглядалися в дериватології. Виділено "нейтральний" і "експресивний" типи основ відповідно до їх конотації. Розроблено методику аналізу ад'єктивних композитів з першими основами-градуаторами. Встановлено валентність основ та сполучуваність складних ад'єктивів з іменниками, що дозволило уточнити значення та сферу вживання композитів.

Розкрито основні підходи до визначення прикладної лінгвістики. Показано роль моделювання як інструмента прикладної лінгвістики. Надано уявлення про методи лінгвістичного аналізу, що дозволяють моделювати мову, мовлення, картину світу, представлену в мові, а також демонструють основні напрями прикладної лінгвістики.

Розглянуто деякі особливості процесу створення українсько-російсько-англійського термінологічного онлайн-словника "Суднові трубопровідні системи". Увагу приділено навчальній функції словника.

Запропоновано більш ефективно використовувати проектну роботу у навчальному процесі і описано один з прикладів інтеграції методів теоретичних лінгвістичних дисциплін у навчальному процесі студентів-філологів на матеріалі деформованих прислів'їв, оскільки зміни у системі соціальних цінностей і пріоритетів наглядно проявляються при їх аналізі: вони виражають відношення народу до моральних і категоріальних імператів, як з точки зору традицій, так і з точки зору сучасності.

Увагу зосереджено на прикладному аспекті українськомовного термінознавства, а саме на особливостях призначення навчальних термінологічних словників. Проаналізовано деякі здобутки прикладної термінографії в Україні. Охарактеризовано основні комунікативно-орієнтовані підходи до їх укладання.

Висвітлено особливості функціонування термінологій як важливого компоненту мовної політики будь-якої країни й основного інструменту наукового мислення. Розглянуто актуальні теми загального термінознавства: термін і терміносистему, мовні інтерференції, внутрішню та зовнішню форми терміна, когнітивні засади аналізу терміносистем, історію розвитку україномовних термінологій, термінологічне планування.

У матеріалах науково-методичної конференції розглянуто актуальні питання, пов'язані з об'єктом, задачами, методами прикладної лінгвістики, а також її маргінальними галузями та напрямами. Особливу увагу звернено на проблеми термінознавства, психо- та соціолінгвістики, лінгводидактики, сугестивної та когнітивної лінгвістики, комп’ютерної лексикографії, машинного перекладу тощо. Висвітлено специфіку застосування цифрових ресурсів у навчанні лексики англійської мови. Зазначено, що особливості використання ігрових цифрових ресурсів при навчанні лексики англійської мови є недостатньо дослідженими у лінгвістиці і потребують більш детального вивчення. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на поняття лексичної компетенції та ігрових цифрових ресурсів. Окреслено зорієнтованість прикладного лінгвіста на практичну діяльність яка диктує певні особливості в організації теоретичних курсів, зокрема, вивчення світової літератури. Акцентовано, що особистий пошук є запорукою професійного розвитку майбутнього філолога, тренуванням його вміння працювати з текстом. З огляду на потреби майбутнього прикладного лінгвіста презентовано гуманітарний світогляд через поєднання контекстів національних культур із розвитком мовної складової, віддзеркаленої літературним процесом.

Наукове дослідження бібліографічних питань розкриває тенденції, видовий та проблемно-тематичний діапазон, характерні риси й особливості вітчизняної біографічної літератури першого — початку другого десятиліть XXI ст., позначених стрімким розширенням дослідницької та видавничої роботи у галузі вітчизняної біографіки. Вперше систематизовано весь комплекс книжкових джерел (друкованих і електронних видань), випущених в Україні у 2010-2013 рр., що містять біографічну інформацію про діячів української історії, науки, культури та інших сфер життя. Досліджено і вивчено джерела української біографістики. Зазначена необхідність розмежування понять "біографістики" й "біографіки".

Розглянуто актуальну тему взаємозалежності між мовними і когнітивними структурами, що особливо важливо для регламентованого науково-технічного функційного стилю. Проведений аналіз отриманого матеріалу показав, що метафори, які пов'язані із проектуванням, будівництвом і експлуатацією кораблів/суден, можна підрозділити за такими узагальненими, базовими категоріями: ТЕХНОЛОГІЯ - ПРОСТІР, ТЕХНОЛОГІЯ - РУХ, ТЕХНОЛОГІЯ - ОБ'ЄКТ, ТЕХНОЛОГІЯ - РОЗУМ, ТЕХНОЛОГІЯ - ЕМОЦІЯ, ТЕХНОЛОГІЯ - БАЧЕННЯ, ТЕХНОЛОГІЯ - ХАРАКТЕРИСТИКА/ВЛАСТИВІСТЬ. Універсальність когнітивної метафори ПРОСТіР полягає у тому, що наука взагалі реалізується у вигляді просторової метафори і розуміється як деякий середовище або простір для розвідки, визначення, відкриття, деякий світ, який розгортається навколо об'єкту або в якому знаходиться об'єкт: поле, сегмент, прошарок, місце. Метафорична модель ТЕХНОЛОГіЯ - РУХ логічно пов'язана із середовищем (простором) наукового пізнання, де такий рух може відбуватися. Метафорична модель ТЕХНОЛОГІЯ - ОБ'ЄКТ презентує те, що виявляється метою або завданням дослідження. Метафорична модель ТЕХНОЛОГіЯ - РОЗУМ - це своєрідний доказ взаємодії мислення і мови як засобу відобразити дійсність, одним із прикладів можуть бути випадки вираження засобами мови фізичного сприйняття дійсності. Метафорична модель ТЕХНОЛОГіЯ - ЕМОЦіЯ часто використовується для того, щоб виокремити економічні або технічні проблеми (катастрофи або економічнi кризи). Метафорична модель ТЕХНОЛОГІЯ - БАЧЕННЯ актуалізує той факт, що світ сприймається органами чуття людини (візуальне, слухове, тактильне). Метафорична модель ТЕХНОЛОГІЯ - ХАРАКТЕРИСТИКА/ВЛАСТИВІСТЬ виражається термінологізованими антропометричними прикметниками або іменниковими словосполученнями. Отже, у метафориці англомовних наукових текстів кораблебудівної тематики ми виокремили найчастотніші метафоричні моделі, що дає змогу більш чітко осмислити характерні ознаки цього поняття і його значення для науково-технічних дискурсів, тобто з когнітивної точки зору побачити метафору як розумову операцію, яка дозволяє осмислити деяку частину реальності: спочатку складається на основі досвіду, а потім у вигляді концептуальної моделі активується певною лексемою (фокусом метафори) і фіксується як обов'язковий і стереотипний елемент науково-технічного функціонального стилю.

Визначено специфіку формування поняттєвого апарату дослідження, уточнено сутність та складові поняття "документно-інформаційні ресурси медичної галузі". Охарактеризовано структуру медичної документації як складової галузевих інформаційних ресурсів України. Вивчено досвід класифікації і типології документів, розроблено схему класифікації документів сфери охорони здоровꞌя України. Проаналізовано сучасний стан використання засобів інформатизації вітчизняної системи документно-інформаційних ресурсів медичної галузі. Визначено місце наукової бібліографічної інформації у системі інформаційних ресурсів України, досліджено роль консолідованої біобібліографічної інформації у інформаційному забезпеченні медицини, сформульовано практичні рекомендації для формування стратегії розвитку системи документно-інформаційних ресурсів медичної галузі України.

Стаття присвячена інтерпретаційному дослідженню концепту ДОБРОЧЕСНІСТЬ в українській і англійських мовах, що зумовлена тим, що політичний, соціальний, освітянський поступ України неможливий без однозначного розуміння універсальних концептуальних домінант, а Україна продемонструвала свою спрямованість до глобальної інтеграції освітянської сфери. Актуальність проблеми зумовлена тим, що один з таких домінантних концептів, які репрезентують українськомовну картину світу, є ДОБРОЧЕСНІСТЬ взагалі і АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ зокрема як відповідальність за дотримання морально-етичних норм. Аналіз дослідження проблеми показав досить велику зацікавленість вивчення цього морально-духовного концепту у філософії, етиці, теології, лінгвокульторології, когнітивній лінгвістиці. Мета розвідки полягає у тому, щоб розкрити концептуальну різницю у розумінні етичної категорії через поняттєвий і мовний опис цього логічно-вербального конструкту свідомості, що є елементом мовної картини світу. Мета передбачає розв'язання завдань семантичного аналізу і порівняння поняттєвих компонентів концепту. Матеріалом для аналізу слугували українськомовні й англомовні лексикографічні джерела. Описаний перший етап аналізу вербалізації універсального лінгвокультурного концепту ДОБРОЧЕСНіСТЬ як складової концепту АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ. Розглянуто основні риси вербального втілення концепту, які свідчать про його універсальний характер, що пов'язано із втіленням однієї з головних духовних цінностей чесноти, добропорядності і моральним вибором особистості.

Наведено основні поняття семіотики. Розглянуто мову як особливу знакову систему. Увагу приділено семіотиці літератури, прикладній семіотиці. Зауважено, що складні співвідношення між мовою, її природою і суттю з точки зору аналізу когнітивної сфери людини як соціальної істоти, знаннями, значеннями та знаками особливо важливі для вирішення великої кількості прикладних лінгвістичних задач, оскільки їх особливістю є орієнтація на конкретні потреби суспільства, діяльність людини в соціумі (мова і значення), з одного боку, і використання мови як основного носія інформації (інформація - мова - знак), з другого.